Постанова

від 18.07.2019 по справі 826/7473/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7473/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Гужві К.М.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Медведовська В.В.

від відповідача (апелянта): Сапсай М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року у справі за позовом Фермерського господарства "Денис" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування приписів та постанов,

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство "Денис" (надалі по тексту також - позивач, ФГ "Денис") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі по тексту також - відповідач, ДАБІ України), у якому просить визнати протиправними та скасувати:

- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 12.04.2018 № С-1204/1,

- припис про зупинення підготовчих і будівельних робіт від 12.04.2018 № С-1204/2,

- постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.04.2018 №№ З-2504/7-10/10-44/2504/09/02, З-2504/6-10/10-45/2504/09/02, З-2504/5-10/10-46/2504/09/02, З-2504/4-10/10-47/2504/09/02, З-2504/3-10/10-48/2504/09/02, З-2504/2-10/10-49/2504/09/02.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перевірка щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, за результатами якої було складено оскаржувані рішення, була проведена з порушенням частин 11, 12 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)", Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553. Також позивач зазначає, що постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності складені передчасно, до закінчення строку для усунення порушень, встановлених приписом.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на думку відповідача суд дійшов хибного висновку про те, що зерносушильна установка не є об`єктом будівництва, а розміщення та установка на земельній ділянці позивача зазначеної установки не підпадає під визначення будівлі або споруди.

Апелянт наголошує, що вимоги позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти викладених в апеляційній скарзі доводів. Звертає увагу суду, що відповідачем безпідставно та помилково віднесено зерносушильну установку до категорії споруд та до об`єкта будівництва, а дії з розміщення зазначеної установки на земельній ділянці позивача - до підготовчих та будівельних робіт. Відтак, на переконання позивача, проведений відповідачем позаплановий архітектурно-будівельний контроль до позивача є безпідставним, що унеможливлює притягнення фермерського господарства до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За наведених обставин, позивач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні учасники судового процесу підтримали доводи та вимоги викладені в апеляційній скарзі та відзиві відповідно.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі звернення ОСОБА_1 від 15.03.2018, наказом Департаменту Державної архітектурної інспекції у Київській області від 21.03.2018 №48П призначено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Повідомленням від 21.03.2018 № 10/10-19-2103/09/02 позивача було повідомлено про проведення перевірки та запропоновано прибути на об`єкт будівництва 26.03.2018 о 14:00 год. За заявою позивача дату початку проведення перевірки було перенесено на 29.03.2018.

У подальшому, на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 22.03.2018 № 216.18/03 головними інспекторами будівельного нагляду проведено позапланову перевірку об`єкта будівництва, за результатами проведення якої складено акт від 12.04.2018 № Т-1204/2, а також приписи про зупинення підготовчих і будівельних робіт від 12.04.2018 № С-1204/2, про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 12.04.2018 № С-1204/1, відповідно яких встановлено, що на момент проведення перевірки позивачем виконано загально-будівельні роботи з влаштування зерносушарки та виявлено наступні порушення:

- будівельні роботи з влаштування зерносушарки виконано без отримання дозволу на їх виконання на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із середніми наслідками (СС2),

- будівельні роботи виконані без отримання вихідних даних забудови земельної ділянки та розроблення і погодження проектної документації,

- замовником не забезпечено здійснення авторського нагляду під час будівництва,

- замовником не забезпечено здійснення технічного нагляду під час будівництва,

- відсутня та не надана для перевірки виконавча документація,

- будівельні роботи на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із середніми наслідками (СС2), виконані без отримання в установленому порядку ліцензії.

Для усунення виявлених порушень встановлено строк до 12.06.2018 та зупинено виконання будівельних робіт на будівництві. Разом з цим, за виявлені порушення перевіряючими складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.04.2018 №№ З-Л-З-1204/3, З-Л-З-1204/2, З-Л-З-1204/5, З-Л-З-1204/1, З-Л-З-1204/4, якими призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Постановами від 25.04.2018 №№ З-2504/7-10/10-44/2504/09/02, З-2504/6-10/10-45/2504/09/02, З-2504/5-10/10-46/2504/09/02, З-2504/4-10/10-47/2504/09/02, З-2504/3-10/10-48/2504/09/02, З-2504/2-10/10-49/2504/09/02 ФГ "Денис" визнано винним у вчиненні правопорушень у сфері містобудівної діяльності та накладено штрафні санкції.

Не погоджуючись із прийнятими за результатами проведення перевірки приписами та постановами про накладення штрафу та вважаючи, що вони підлягають скасуванню, ФГ "Денис" звернулось з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд виходив з того, що зерносушильна установка не є об`єктом будівництва у розумінні Закону, а розміщення та установка на земельній ділянці позивача зерносушильної установки не є будівельними або підготовчими роботами, оскільки зерносушильна установка не підпадає під визначення будівлі або споруди відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Державного класифікатора будівель та споруд ДК-018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, а отже виконання робіт щодо монтажу зерносушильної установки не потребує отримання дозволів на виконання будівельних робіт, що, в свою чергу, свідчить про хибність зроблених в акті перевірки висновків, які були у подальшому покладені в основу оскаржуваних приписів та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

У даному спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон).

Відповідно до частини першої статті 41 Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок).

Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 7 Порядку під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240, зі змінами та доповненнями, затверджено форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у яких, серед іншого, обов`язково зазначається найменування та місцезнаходження об`єкта, на який направляються посадові особи для проведення контролюючого заходу.

Відповідно до наказу від 21.03.2018 №48-П, повідомлення про проведення перевірки від 21.03.2018 № 10/10-19/2103/09/02, направлення від 22.03.2018 № 216.18/03 позапланова перевірка призначена щодо об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, відповідно до правовстановлюючих документів, зокрема свідоцтва про право власності від 25.10.2004, спірний об`єкт знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також варто зазначити, що за адресою АДРЕСА_1 не знаходиться будь-якого об`єкта, що підтверджується листами Відділу у Згурівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.07.2018 № 132/110-18, від 05.09.2018 № 163/110-18.

Таким чином, відповідач мав право здійснювати перевірку виключно щодо об`єктів, які зазначені у документах, на підставі яких має проводитись контролюючий захід, тоді як фактично відповідач проводив перевірку за іншою адресою, що є неприпустимим.

Щодо порушень, виявлених під час перевірки, що викладені в акті, а також у приписах та постановах про правопорушення, з урахуванням доводів позивача про те, спорудження зерносушильної установки не підпадає під визначення будівлі та/або споруди та не може бути об`єктом будівництва, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини першої-другої статті 34 Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до технічного паспорту, що долучений до матеріалів справи, зерносушильна установка є мобільною машиною, виготовлена з полегшеного металу та може бути розібрана та переміщена. При цьому, встановлення та використання даної установки не потребує фундаменту та розміщується безпосередньо на ґрунті.

Вказане підтверджується також і сертифікатом відповідності, виданим органом з оцінки відповідності ТОВ "Євро-Тиск", відповідно до якого спірна зерносушильна установка відноситься до машин, механізмів, устаткувань відповідно до коду УКТЗЕД 28.93.16-00.00.

Отже, з аналізу вказаних норм законодавства та наявних у справі доказів, вбачається, що зерносушильна установка не підпадає під визначення будівлі або споруди відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Державного класифікатора будівель та споруд ДК-018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507.

З урахуванням викладеного, колегією суддів встановлено, що зерносушильна установка не є об`єктом будівництва у розумінні Закону, а її розміщення та установка на земельній ділянці позивача не є будівельними або підготовчими роботами, а тому відповідно для виконання робіт щодо її монтажу не потрібно отримання дозволів на виконання будівельних робіт.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про хибність зроблених в акті перевірки висновків, які були у подальшому покладені в основу оскаржуваних приписів та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповністю досліджено обставини справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

Повний текст постанови складено 23 липня 2019 року