Постанова

від 07.04.2021 по справі 826/7473/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 826/7473/18

адміністративне провадження № К/9901/23542/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року (прийняте судом у складі судді Шевченко Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.) у справі за позовом Фермерського господарства Денис (далі - ФГ Денис ) до ДАБІ про визнання протиправними та скасування приписів та постанов, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ФГ Денис звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати:

- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 12 квітня 2018 року № С-1204/1;

- припис про зупинення підготовчих і будівельних робіт від 12 квітня 2018 року № С-1204/2;

- постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 квітня 2018 року №№ З-2504/7-10/10-44/2504/09/02, З-2504/6-10/10-45/2504/09/02, З-2504/5-10/10-46/2504/09/02, З-2504/4-10/10-47/2504/09/02, З-2504/3-10/10-48/2504/09/02, З-2504/2-10/10-49/2504/09/02.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, за результатами якої було складено оскаржувані рішення, була проведена з порушенням частин 11, 12 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553. Також позивач зазначав, що постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності складені передчасно, до закінчення строку для усунення порушень, встановлених приписом.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 12 квітня 2018 року № С-1204/1.

Визнано протиправним та скасовано припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зупинення підготовчих і будівельних робіт від 12 квітня 2018 року № С-1204/2.

Визнано протиправними та скасовано постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 квітня 2018 року №№ З-2504/7-10/10-44/2504/09/02, З-2504/6-10/10-45/2504/09/02, З-2504/5-10/10-46/2504/09/02, З-2504/4-10/10-47/2504/09/02, З-2504/3-10/10-48/2504/09/02, З-2504/2-10/10-49/2504/09/02.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 липня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що зерносушильна установка не є об`єктом будівництва у розумінні закону, а розміщення та установка на земельній ділянці позивача зерносушильної установки не є будівельними або підготовчими роботами, оскільки зерносушильна установка не підпадає під визначення будівлі або споруди відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Державного класифікатора будівель та споруд ДК-018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507, а отже виконання робіт щодо монтажу зерносушильної установки не потребує отримання дозволів на виконання будівельних робіт, що, в свою чергу, свідчить про хибність зроблених в акті перевірки висновків, які були у подальшому покладені в основу оскаржуваних приписів та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

19 серпня 2019 року ДАБІ звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати і ухвалите нове - про відмову у задоволенні позову.

У скарзі зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права, внаслідок чого висновки суду не відповідають обставинам справи.

Посилається на те, що зерносушарка є об`єктом будівництва, а не установкою, оскільки позивачем вчинено ряд дій (виконано загально-будівельні роботи) з метою приведення зерносушарки в робочий стан, а саме: залито бетонну площадку для встановлення даної конструкції, влаштовано газове обладнання, виведено газову трубу, яка сполучає резервуар з газом та зерносушарку.

Посадовими особами органу контролю цілком законно та обґрунтовано зроблено висновок про порушення позивачем статей 34, 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466.

У відзиві на касаційну скаргу ФГ Денис просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 серпня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 16 жовтня 2019 року відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

На підставі звернення ОСОБА_1 від 15 березня 2018 року наказом Департаменту ДАБІ у Київській області від 21 березня 2018 року № 48П призначено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Повідомленням від 21 березня 2018 року № 10/10-19-2103/09/02 позивача було повідомлено про проведення перевірки та запропоновано прибути на об`єкт будівництва 26 березня 2018 року о 14:00 год. За заявою позивача дату початку проведення перевірки було перенесено на 29 березня 2018 року.

У подальшому, на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 22 березня 2018 року № 216.18/03 головними інспекторами будівельного нагляду проведено позапланову перевірку об`єкта будівництва, за результатами проведення якої складено акт від 12 квітня 2018 року № Т-1204/2, а також приписи про зупинення підготовчих і будівельних робіт від 12 квітня 2018 року № С-1204/2, про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 12 квітня 2018 року № С-1204/1, відповідно яких встановлено, що на момент проведення перевірки позивачем виконано загально-будівельні роботи з влаштування зерносушарки та виявлено наступні порушення:

- будівельні роботи з влаштування зерносушарки виконано без отримання дозволу на їх виконання на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із середніми наслідками (СС2);

- будівельні роботи виконані без отримання вихідних даних забудови земельної ділянки та розроблення і погодження проектної документації;

- замовником не забезпечено здійснення авторського нагляду під час будівництва;

- замовником не забезпечено здійснення технічного нагляду під час будівництва;

- відсутня та не надана для перевірки виконавча документація;

- будівельні роботи на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із середніми наслідками (СС2), виконані без отримання в установленому порядку ліцензії.

Для усунення виявлених порушень встановлено строк до 12 червня 2018 року та зупинено виконання будівельних робіт на будівництві. Разом із цим, за виявлені порушення перевіряючими складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 квітня 2018 року №№ З-Л-З-1204/3, З-Л-З-1204/2, З-Л-З-1204/5, З-Л-З-1204/1, З-Л-З-1204/4, якими призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Постановами від 25 квітня 2018 року №№ З-2504/7-10/10-44/2504/09/02, З-2504/6-10/10-45/2504/09/02, З-2504/5-10/10-46/2504/09/02, З-2504/4-10/10-47/2504/09/02, З-2504/3-10/10-48/2504/09/02, З-2504/2-10/10-49/2504/09/02 ФГ Денис визнано винним у вчиненні правопорушень у сфері містобудівної діяльності та накладено штрафні санкції.

Не погоджуючись із прийнятими за результатами проведення перевірки приписами та постановами про накладення штрафу та вважаючи, що вони підлягають скасуванню, ФГ Денис звернулось з відповідним позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VІ), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з частинами першою-третьою статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240, зі змінами та доповненнями, затверджено форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у яких, серед іншого, обов`язково зазначається найменування та місцезнаходження об`єкта, на який направляються посадові особи для проведення контролюючого заходу.

Судами встановлено, що відповідно до наказу від 21 березня 2018 року № 48-П, повідомлення про проведення перевірки від 21 березня 2018 року № 10/10-19/2103/09/02, направлення від 22 березня 2018 року № 216.18/03 позапланова перевірка призначена щодо об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, відповідно до правовстановлюючих документів, зокрема свідоцтва про право власності від 25 жовтня 2004 року, спірний об`єкт знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також судами встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 не знаходиться будь-якого об`єкта, що підтверджується листами Відділу у Згурівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13 липня 2018 року № 132/110-18, від 05 вересня 2018 року № 163/110-18.

Разом із тим, як правильно зазначили суди, відповідач мав право здійснювати перевірку виключно щодо об`єктів, які зазначені у документах, на підставі яких має проводитись контролюючий захід, тоді як фактично відповідач проводив перевірку за іншою адресою.

Щодо порушень, виявлених під час перевірки, що викладені в акті, а також у приписах та постановах про правопорушення, з урахуванням доводів позивача про те, що встановлення зерносушильної установки не підпадає під визначення будівлі та/або споруди та не може бути об`єктом будівництва, суди попередніх інстанцій зазначили таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3038-VI об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Судами встановлено, що відповідно до технічного паспорту, що долучений до матеріалів справи, зерносушильна установка є мобільною машиною, виготовлена з полегшеного металу та може бути розібрана та переміщена. При цьому, встановлення та використання даної установки не потребує фундаменту та розміщується безпосередньо на ґрунті.

Вказане підтверджується також і сертифікатом відповідності, виданим органом з оцінки відповідності ТОВ Євро-Тиск , відповідно до якого спірна зерносушильна установка відноситься до машин, механізмів, устаткувань відповідно до коду УКТЗЕД 28.93.16-00.00.

Отже, з аналізу вказаних норм законодавства та наявних у справі доказів, вбачається, що зерносушильна установка не підпадає під визначення будівлі або споруди відповідно до Закону № 3038-VI та Державного класифікатора будівель та споруд ДК-018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507.

З урахуванням викладеного, судами встановлено, що зерносушильна установка не є об`єктом будівництва у розумінні Закону № 3038-VI, а її розміщення та установка на земельній ділянці позивача не є будівельними або підготовчими роботами, а тому для виконання робіт щодо її монтажу не потрібно отримання дозволів на виконання будівельних робіт.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про помилковість зроблених в акті перевірки висновків, які були у подальшому покладені в основу оскаржуваних приписів та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення не виявлено.

Доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків попередніх судів у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів та не спростовують правильності їх висновків.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко