Постанова

від 24.07.2019 по справі 740/2246/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

24 липня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/2246/18

Головуючий у першій інстанції - Олійник В. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/792/19

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бечка Є.М.,

суддів: Євстафіїва О.К., Лакізи Г.П.,

секретар: Кривопиша Я.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод покрівельних і стінових матеріалів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 ,

дата та місце складання повного тексту рішення: 15 квітня 2019 року, м.Ніжин,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ТОВ Завод покрівельних і стінових матеріалів про стягнення завданої матеріальної шкоди у розмірі вартості неякісного товару - металочерепиці на суму 22741 грн. 81 коп. та моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в жовтні 2012 року позивачі вирішили зробити ремонт даху в належному їм будинку та звернулися до відповідача, який знаходиться на полі біля станції Муравейка Куликівського району Чернігівської області та поштової вулиці не має. Зазначили, що по видатковій накладній №РН - 0000568 від 19 жовтня 2012 року заводом відпущено метало-черепицю, коньок, планку торцеву, саморіз даховий для покриття даху площею 343 кв.м., на загальну суму 22741 грн. 81 коп. При купівлі метало-черепиці покупцям не надали сертифікатів на якість заводом, а лише на словах було повідомлено, що якість товару їм гарантують на 10 років. Доставка товару була здійснена самовивозом. В жовтні 2012 року ОСОБА_1 зробив перекриття даху будинку АДРЕСА_1 . В лютому 2015 року виявилось, що є метало-черепиця неякісною, а саме - фарба на черепиці облізла. З приводу неякісної металочерепиці ОСОБА_1 постійно інформував відповідача про неякісний товар, приїздив особисто, писав численні листи. З метою виправлення дефектів відповідач надав фарбу для перефарбування даху, тобто фактично визнав поставку неясного товару, але дефекти черепиці не вдалось виправити. Також позивач звертався до Головного управління Держпродспоживслужби у Чернігівській області, яка запропонувала звернутись до виробника з вимогою про заміну товару або відшкодування вартості поставленого товару, але ні заміни неякісного товару, ні відшкодування шкоди не відбулось. Позивачі вважають, що їх права, як споживачів, порушені внаслідок отримання від відповідача неякісного товару - металочерепиці на суму 22741 грн. 81 коп.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачами не надані докази щодо заводу кровельних і стенових матеріалів, як юридичної особи, при цьому в судовому засіданні встановлено, що ТОВ Завод покрівельних і стінових матеріалів , код ЄДРПОУ 41531296, місцезнаходження-16313, Чернігівська область, Куликівський район, с.Вершинова Муравійка, вул.Вокзальна, 9, створене 18 серпня 2017 року, дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа - відсутні.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на помилковість, просив скасувати рішення повністю і ухвалити нове.

Доводи апеляційної скарги зводяться до викладу обставин справи, зазначених в позовній заяві.

Особа, яка подає апеляційну скаргу вважає, що нове підприємство ТОВ Завод покрівельних і стінових матеріалів створилось на базі попереднього ТОВ Заводу кровельних та стінових матеріалів , місцезнаходження нового підприємства не змінилось, характер роботи і випуск продукції не змінився, новий завод виготовляє металочерепицю та збуває громадянам, в засобах масової інформації: газетах, рекламах, тощо нове підприємство рекламує свій товар - відпуск металочерепиці, тобто нове підприємство працює по старим схемам, які і працювало попереднє - ТОВ Завод кровельних та стінових матеріалів , але споживачі, такі як і позивач, від цього страждають та несуть матеріальну та моральну шкоду через придбаний неякісний товар.

На думку ОСОБА_1 щоб уникнути відповідальності попередньої юридичної особи, була зроблена перереєстрація з ТОВ Завод кровельних та стінових матеріалів на ТОВ Завод покрівельних і стінових матеріалів , тобто відбулась формальна перереєстрація юридичних осіб, тому відповідальність повинна нести ТОВ Завод покрівельних і стінових матеріалів .

У наданий судом строк відповідач та третя особа відзиву на апеляційну скаргу не подали. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Від директора ТОВ Завод покрівельних і стінових матеріалів ОСОБА_4 надійшов лист, в якому останній пояснює, що завод створено 08 серпня 2017 року і постановлено на облік 19 серпня 2017 року, тому будь-яких відносин між заводом та позивачами не було.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно видаткової накладної №РН-0000568 від 19 жовтня 2012 року постачальник ФОП Хитрик В .М., тел.78883, р/р НОМЕР_1 в філія Київ АБ Синтез м.Чернігів МФО 353326, адреса: 14017, м.Чернігів, вул.Жабинського, 13, поставив одержувачу в м.Ніжин по безготівковому розрахунку товар у вигляді металочерепиці (Вишня) на загальну суму 20466 грн. 81 коп., конек (вишня) - 330 грн., планка торцева - 825 грн. та саморіз даховий - 1120 грн., а всього 22741 грн. 81 коп. (а.с.5).

На вказаній видатковій накладній наявний штамп Завод кровельних і стенових матеріалів, Куликівський район, с.В.Муравейка, т. НОМЕР_2 . Дані відомості також зазначені у копії товарного чеку від 19 жовтня 2012 року (а.с.6). Оригінали вказаних документів надані позивачем для огляду в судовому засіданні.

Згідно відповіді ОСОБА_1 Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 09 січня 2018 року №Н-480, було проведено позапланову перевірку ТОВ Завод покрівельних і стінових матеріалів (вул. Вокзальна, буд.9, с. Вершинова Муравійка, Куликівський район, Чернігівська область). В ході перевірки було встановлено, що ТОВ Завод покрівельних і стінових матеріалів покрівельної черепиці позивачу не реалізовував, так як відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вищезазначений суб`єкт господарювання був зареєстрований тільки 18 серпня 2017 року і, відповідно, не міг мати ніяких з позивачем відносин стосовно купівлі-продажу даного товару у 2012 р. Рекомендовано звернутися за захистом до суду (а.с.7). Подібна відповідь була направлена на адресу ОСОБА_1 14 лютого 2018 року (а.с.8-9)

Згідно Витягу з реєстру платників єдиного податку ТОВ Завод покрівельних і стінових матеріалів зареєстровано по АДРЕСА_2 . Датою обрання або переходу на спрощену систему оподаткування 3 групи зазначено 01 жовтня 2017 року (а.с.15, 51-53).

З Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ Завод покрівельних і стінових матеріалів зареєстровано 18 серпня 2017 року, керівник - ОСОБА_4 (а.с.16, 46-47), а з Витягу вбачається, що засновником даної новоствореної юридичної особи є ОСОБА_6 (а.с.22-24, 48).

Інших доказів на підтвердження позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Відповідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Чернігівського апеляційного суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Відповідно до п.22 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб.

Згідно ч.2 ст.678 ЦК України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Статтею 1 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України Про захист прав споживачів у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виконавця: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Згідно ч.14 ст.8 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Відповідно до ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Визначення поняття гарантії якості товару міститься у ч.1 ст.675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Під гарантією якості товару слід розуміти ручання продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості у момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема ч.2 ст.678 ЦК України та ч.1 ст.8 Закону України Про захист прав споживачів , при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання. Тобто вказані недоліки стосуються експлуатаційних (споживчих) властивостей товару і не пов`язані з його механічним пошкодженням, які можна виявити шляхом візуального огляду.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що встановлений ч.2 ст.679 ЦК України обов`язок продавця довести факт виникнення недоліків товару після його передання покупцеві (якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару) покладається на нього у випадку, коли такі недоліки не є очевидними, оскільки в такому випадку покупець має можливість виявити ці недоліки і відмовитися від укладення договору або укласти його на інших умовах. Якщо ж покупець, маючи реальну можливість оглянути товар і виявити у ньому очевидні дефекти, не скористався цим правом до передання йому товару, а виявив їх після такого передання, то тягар доведення відповідно до ч.1 ст.679 ЦК України покладається на нього.

Отже, правове значення для правильного вирішення цієї справи має не факт наявності чи відсутності наданої продавцем гарантії щодо якості товару, а час (момент) виявлення покупцем недоліків товару - до чи після його передання покупцеві.

За обставинами справи, недоліки металочерепиці були виявлені ОСОБА_1 після передання йому придбаного товару продавцем, за відсутності об`єктивних перешкод, які позбавляли його оглянути товар перед його отриманням та виявити вказані недоліки.

Належних і допустимих доказів того, що виявлені ним недоліки товару є істотними та виникли з вини відповідача суду не надано. Матеріали справи містять лише видаткову накладну та товарний чек. При цьому, вбачається, що дійсно на момент замовлення металочерепиці ТОВ Завод покрівельних і стінових матеріалів не існувало та згідно даних Єдиного реєстру юридичних осіб товариство не було правонаступником будь-якого іншого товариства або підприємства, тому відсутні підстави для задоволення позову, а згідно видаткової накладної та товарного чеку постачальником був ФОП ОСОБА_3 .

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, дотримавшись норм ЦПК України, дійшов до правильного висновку про те, що позивачі не довели факту наявності істотних недоліків товару та того, що вони виникли з вини ТОВ Завод покрівельних і стінових матеріалів .

Враховуючи, що підстав для задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди з відповідача немає, суд також дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди. Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, доказам у справі надана належна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги, що нове підприємство ТОВ Завод покрівельних і стінових матеріалів створилось на базі попереднього ТОВ Заводу кровельних та стінових матеріалів , висновків судів не спростовують, а направлені виключно на переоцінку фактичних обставин справи і доказів адже не підтверджені будь-якими доказами.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Оцінивши всі зібрані у справі докази, правильно встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суд першої інстанції із урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, та дійшов правильного висновку про відмову у позові.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому, відповідно до положень ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 квітня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 25 липня 2019 року.

Головуючий: Судді: