Постанова

від 22.07.2019 по справі 2-4227/11

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-4227/11 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С. С. Провадження № 22-ц/802/583/19 Категорія: 1 Доповідач: Федонюк С. Ю.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Федонюк С. Ю.,

суддів - Киці С. І., Матвійчук Л. В.,

з участю:

секретаря судового засідання - Губарик К. А.,

представника заявника - Ліпкевича І. В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про заміну стягувача у виконавчому провадженні за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2019 року,

в с т а н о в и в:

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт-Капітал" подало заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні, мотивуючи тим, що на виконанні Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області знаходиться на примусовому виконанні виконавчий лист № 2-4227/11 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованості за кредитним договором № CL-A00/015/2007. Рішенням апеляційного суду Волинської області від 25.06.2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 80 447 грн 80 коп. та судові витрати по справі. Заявник зазначає, що 17.09.2018 року між ТОВ ОТП Факторинг Україна та ТОВ Вердикт- Капітал укладено договір факторингу № 3-09/18, відповідно до якого ТОВ Вердикт-Капітал набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі і за договором № CL-A00/015/2007.

На підставі наведеного просить суд замінити стягувача ТОВ ОТП Факторинг Україна на його правонаступника ТзОВ Вердикт-Капітал .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2019 року замінено стягувача товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна у виконавчому провадженні № 57514177 з виконання виконавчого листа у цивільній справі № 2-4227/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором щодо ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю Вердикт-Капітал .

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вважає її незаконною та необгрунтованою, оскільки суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, постановив ухвалу на підставі недоведених даних, які суд вважав встановленими. Просила суд її скасувати та постановити нову, якою в задоволенні заяви відмовити повністю. У скарзі покликається на те, що із заявою звернувся неналежний суб`єкт, оскільки заявник не є стороною виконавчого провадження. Також вважає,що немає доказів наявності заборгованості за даним виконавчим листом та у заявника відсутні права бути новим кредитором, оскільки він не має статусу фінансової установи, а тому заяву не підлягає до задоволення.

08 липня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив ТОВ Вердикт Капітал на апеляційну скаргу.

Відзив аргументовано тим, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та надуманими. На спростування доводів апеляційної скарги зазначено, що право вимоги у ТОВ Вердикт Капітал виникло на підставі договору факторингу, за яким до останнього перейшло право вимоги за основним та забезпечувальними зобов`язаннями, а відповідно до вимог закону із заявою про заміну стягувача може звернутися не тільки сторона виконавчого провадження, а і заінтересована особа.

Відзив містить посилання на те, що судом правильно застосовано норми матеріального права і норми процесуального права не порушено, у зв`язку із чим у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву ТОВ Вердикт Капітал про заміну стягувача, суд першої інстанції виходив з того, що між ТОВ ОТП Факторинг Україна та ТОВ Вердикт-Капітал укладено договір факторингу, на підставі якого останній отримав право вимоги за кредитним договором від 20.11.2009 року, а тому є підстави для заміни правонаступника.

Згідно з нормами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 серпня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в користь ПАТ ОТП Банк заборгованість за кредитним договором № CL-A00/015/2007 від 15.03.2007 р. в розмірі 86 614,10 грн та по 866,14 грн судового збору і по 60 грн витрат на ІТЗ з кожного.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 25.06.2012 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 серпня 2011 року скасовано та ухвалено нове, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 80 447 грн 80 коп та судові витрати по справі.

У Луцькому районному відділі ДВС ГТУЮ у Волинській області на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист № 2-4227/11 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованості за кредитним договором № CL-A00/015/2007.

17.09.2018 року між ТОВ ОТП Факторинг Україна та ТзОВ Вердикт- Капітал укладено договір факторингу № 3-09/18, відповідно до якого ТзОВ Вердикт-Капітал набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі і за договором № CL-A00/015/2007.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Відповідно до положень статті 129-1, пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Задовольняючи заяву ТОВ Вердикт Капітал , суд першої інстанції, встановивши, що до заявника перейшло право вимоги, яке виникло з кредитного договору від 15 березня 2007 року, який був укладений між ТОВ ОТП Факторинг Україна та ОСОБА_2 , правильно виходив з того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором факторингу є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, що є підставою, передбаченою частиною п`ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження , для заміни стягувача у справі.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про задоволення заяви ТОВ Вердикт Капітал , замінивши ним стягувача ОТП Факторинг Україна щодо боржників ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , оскільки звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Дані висновки відповідають правовому висновку, який викладений в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 409/559/15-ц, та постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року по справі № 199/6596/14-ц та 11 квітня 2019 року по справі № 2/1522/7661/11.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження є безпідставними, оскільки підставою для заміни стягувача у справі, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Також в апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що вважає договір факторингу недійсним із наступних підстав: спірний договір укладений із стороною, у якої відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності, оскільки ТОВ Вердикт Капітал не надало документів, які б підтверджували право заявника бути новим кредитором у цих правовідносинах, а саме підтверджували би, що заявник є фінансовою установою, оскільки укладання фінансовою установою договору факторингу, яким передбачено набуття фактором права вимоги до боржника - фізичної особи, є порушенням розпорядження Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг України №231 від 03 квітня 2009 року.

Дані покликання апелянта не заслуговують на увагу колегії суддів з огляду на наступне.

17 вересня 2018 року між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу №3-09/18, відповідно до умов якого ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал", зокрема, право вимоги до боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за кредитним договором від 15 березня 2007 року № CL-A00/015/2007 (а. с. 187-193).

Сторони домовились, що право вимоги за кредитними договорами переходять до фактора з моменту виконання зобов`язання щодо перерахування всіх платежів, визначених п. 7 цього договору, на підставі Акту приймання-передачі Реєстру боржників, форма якого наведена у Додатку 3 до цього договору.

У своїй постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №923/151/17 Верховний Суд вказує на те, що для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

У п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" вказано, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Відповідно до наявної виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.08.2018 р., ТОВ Вердикт Капітал внесено до даного реєстру 19.11.2009 р, в якій також зазначено вид його економічної діяльності: інші види грошового посередництва (а.с.194-195).

Також на спростування наведеного ТОВ Вердикт Капітал до відзиву на апеляційну скаргу долучено копію Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи - ТОВ Вердикт Капітал , яке зареєстроване згідно з розпорядженням Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та підтверджує статус фінансової установи.

Щодо тверджень апелянта про порушення товариством розпорядження Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг України №231 від 03 квітня 2009 року, слід зазначити про те, що на момент укладення спірного договору наведене розпорядження втратило законну силу, а тому не може виступати підставою для висновку, що відступлення прав вимоги за даним договором не відбулось.

На момент укладення Договору факторингу від 17 вересня 2018 року Розпорядження №231 від 03 квітня 2009 року Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг втратило чинність і не підлягало застосуванню фінансовими установами під час здійснення даної факторингової операції.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття судового рішення про скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, установивши, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини, що мають значення для справи, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, відмовляє у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2019 року в даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий /

Судді