Постанова

від 26.07.2019 по справі 903/234/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2019 року Справа №903/234/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. , суддя Павлюк І.Ю.

без виклику представників сторін

розглядаючи апеляційну скаргу Приватного підприємства "Інторенерго" на рішення господарського суду Волинської області від 13.05.2019 р. у справі №903/234/19 (суддя Войціховський В.А., повний текст рішення складено 15.05.2019 р.)

за позовом Приватної фірми "Техагробуд"

до Приватного підприємства "Інторенерго"

про стягнення 20 000 грн.

Відповідно до ч.13 ст.8, ч. 10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 13.05.2019 р. позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Інторенерго" на користь Приватної фірми "Техагробуд" 20 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 1 921,00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на виконання умов договору № 16 від 19.05.2017 р„ позивач - ПФ "Техагробуд" виконав передбачені даним договором зобов`язання в частині перерахування відповідачу- ПП "Інторенерго" авансу в розмірі 20 000,00 грн., що стверджується платіжним дорученням №5786 від 22.05.2017 р. на суму 20 000,00 гри. з призначенням платежу: "попередня оплата згідно договору №16 від 19.05.2017 р. без ПДВ".

У відповідності до и. п. 5.1.-5.2. виконавець зобов`язаний приступити до виконання робіт після підписання замовником договору. При неповноцінних вихідних даних, несвоєчасно переданих технічних умов замовником, виконавець відкладає строки виконання проектних робіт, про що повідомляє замовника.

ПП "Інторенерго", як виконавцем, на виконання умов договору №16 від 19.05.2017 р. було укладено договір №6 на розробку науково-технічної продукції (НТП) від 19.05.2017 р. згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню топографо-геодезичної зйомки на об`єктах "Реконструкція існуючого приміщення автозаправки під котельню в с. Певжа Млинівськото району Рівненської області" та "Нове будівництво сушильних камер в с. Певжа Млинівською району Рівненської області".

Даний договір №6 на розробку науково-технічної продукції (НТП) від 19.05.2017 р. було виконано, про що свідчить топографо-геодезична зйомка.

Для отримання містобудівного розрахунку та на підставі топографо-геодезичної зйомки, розробленої на виконання договору №6 на розробку науково-технічної продукції (НТП) від 19.05.2017р. було розроблено генплан, фасади котельні та сушарки, розріз, фотофіксація існуючого об`єкта.

Розроблення такої документації свідчить про виконання ПП "Інторенерго" умов договору №16 від 19.05.2017 р,

Також на виконання умов договору №16 від 19.05.2017 р. відповідачем були виконані розділи: архітектурно-будівельний розділ, а також на основі даних наданих замовником (паспорт сушарки та інформація на твердопаливний котел) був виконаний тепломеханічний розділ котельні.

З вище викладеного вбачається, що виконавець виконав умови договору і негайно приступив до виконання робіт після підписання договору №16 від 19.05.2017 р.

Судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги твердження представника відповідача, що ПФ "Техагробуд" не отримувало містобудівних умов для проведення Реконструкції існуючого приміщення автозаправки під котельню в с. Певжа Млинівського району Рівненської області" та "Нове будівництво сушильних камер в с. ГІевжа Млинівськото району Рівненської області", за адресою с АДРЕСА_1 Певжа Млинівського АДРЕСА_2 Рівненської області, вул. Радянській АДРЕСА_3 .

На сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції в Рівненській області відсутні декларації про початок будівельник робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

В зв`язку з тим, що позивач не надає суду відомостей на підставі якої проектної документації було здійснено Реконструкцію існуючого приміщення автозаправки під котельню в с. Певжа Млинівеького району Рівненської області" та "Нове будівництво сушильних камер в с. Певжа Млинівеького району Рівненської області", за адресою АДРЕСА_3 , право власності на який зареєстровано в реєстрі, а тому будівництво здійснено саме на підставі документації, яка була розроблена ПП "Інтореперго" та отримання якої заперечується позивачем.

Суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги доводи відповідача на часткове виконання робіт як на необгрунтовані, лише з тих мотивів, що сторонами не було підписано акту здачі-приймання виконаних робіт.

Такий акт не підписувався з тих підстав, що замовником не було надано виконавцю документів, які підтверджують його право на користування земельною ділянкою спірним об`єктом нерухомотеті. на якій розташований об`єкт, що буде реконструйовано та на якій буде здійснюватися нове будівництво сушильних камер.

Відсутність документації на землю унеможливлювало підписати та завірити печаткою виготовлені документи, і як наслідок - передати їх за актом здачі-приймання виконаних робіт.

Після зупинення виконання робіт замовник в порушення умов договору відмовився скласти акт про обсяг і вартість незавершених робіт.

А тому, при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не врахував всіх обставин справи, не прийняв до уваги пояснення представників відповідача, які не зміг заперечиш представник позивача, не дослідив наявних в матеріалах справи документів, узв`язку з чим прийняв помилкове рішення, яке підлягає скасуванню.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "Інторенерго" на рішення господарського суду Волинської області від 13.05.2019 р. залишено без руху. Зобов`язано скаржника протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме подати доказ доплати судового збору в сумі 960,5 грн. Роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

24.06.2019 р., згідно штемпеля канцелярії суду, на адресу апеляційного суду від скаржника надійшла заява, якою долучає дублікат квитанції №0.0.1389460794.1 від 21.06.2019 р. про сплату судового збору в сумі 960,50 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Інторенерго" на рішення господарського суду Волинської області від 13.05.2019 р. у справі №903/234/19.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19 травня 2017 року між Приватним підприємством "Інторенерго" (виконавець) та Приватною фірмою "Техагробуд" (замовник) було укладено договір №16, згідно п.п. 1.1.-1.2. котрого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання проектних робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації: "Реконструкція існуючого приміщення автозаправки під котельню в с. Певжа Млинівського району Рівненської області" та "Нове будівництво сушильних камер в с. Певжа Млинівського району Рівненської області". Вимоги до проектної документації: проектна документація повинна відповідати завданню на проектування, діючим Державним Вимоги до проектної документації: проектна документація повинна відповідати завданню на проектування, діючим Державним Нормативним Документам.

Пунктами 2.1.-2.4. цього договору сторони узгодили, що кошторисна вартість вказаних вище робіт визначена у відповідності з ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 "Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво". Загальна вартість робіт за цим договором становить 39 000,00грн. без ПДВ, що складається з суми проектних робіт.

Уточнення договірної ціни здійснюється шляхом укладення додаткової угоди до контракту у випадках: зміни завдання на проектування; зміни нормативних вимог і поправочних коефіцієнтів, встановлених Держбудом України; виявлення непередбачених обставин в процесі будівництва об`єкту; заміни вихідних документів, технічних умов, конструктивних та технологічних рішень, виданих замовником з початку. Розрахунок виконання робіт здійснюється: шляхом перерахування замовником авансу в розмірі 20 000,00грн. без ПДВ; остаточний розрахунок проводиться замовником не пізніше 10 днів після повідомлення виконавцем про закінчення робіт.

Згідно п.п. 3.1.-3.5. даного договору прийомка робіт оформляється актом здачі-приймання продукції, підготовлених виконавцем. Замовник одночасно з отриманням документації зобов`язується підписати акт і передати виконавцю. В разі мотивованого відхилення документації замовником сторонами укладається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання. Замовник має право при необхідності вносити доповнення та завдання на проектування, при цьому разом з виконавцем коректується договірна ціна додатковою угодою. При прийнятому замовником рішенні зупинити виконання робіт, сторони складають акт про обсяг і вартість незавершених робіт, які оплачує замовник. Різницю раніше оплачених коштів підрядник повертає замовнику.

У відповідності до п. п. 5.1.-5.2. виконавець зобов`язаний приступити до виконання робіт після підписання замовником договору. При неповноцінних вихідних даних, несвоєчасно переданих технічних умов замовником, виконавець відкладає строки виконання проектних робіт, про що повідомляє замовника.

Договір дійсний з дня підписання його сторонами на весь період розробки проекту до дня фінансових розрахунків і видачі виправленої проектної документації. При підписанні додаткових угод, термін дії договору продовжується на період, передбачений угодами (п. 6.1. договору).

Дана угода підписана сторонами та скріплена відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів (а.с. 14-15).

26.03.2019 року Приватна фірма "Техагробуд" звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Інторенерго" 20 000 грн. сплаченого позивачем згідно платіжного доручення №5786 від 22.05.2017р. авансу за виконання, визначених у договорі №16 від 19.05.2017р., проектних робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору №16 від 19.05.2017р. та невиконання проектних робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.03.2019р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі №903/234/19, за клопотанням позивача постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши позов ПФ "Техагробуд" господарський суд Волинської області дійшов висновку про підставність пред`явленого до відповідача позову щодо стягнення суми безпідставно отриманих коштів в розмірі 20 000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості .

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами договір №16 від 19.05.2017р. за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

У відповідності до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Також ч. 4 ст. 837 ЦК України встановлено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави (побутового підряду, будівельного підряду, підряду на проектні та пошукові роботи), положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 849 ЦК України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (стаття 851 ЦК України).

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (стаття 852 ЦК України).

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 4 статті 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Статтями 887, 888 ЦК України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

У відповідності до ст. 889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно ст. 890 ЦК України підрядник зобов`язаний, зокрема, виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №16 від 19.05.2017р., позивач- ПФ "Техагробуд" виконав передбачені даним договором зобов`язання в частині перерахування відповідачу - ПП "Інторенерго" авансу в розмірі 20 000,00 грн., що стверджується платіжним дорученням №5786 від 22.05.2017р. на суму 20 000,00 грн. з призначенням платежу: "попередня оплата згідно договору №16 від 19.05.2017р. без ПДВ" (а.с. 16).

Водночас, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо виконання, передбачених договором №16 від 19.05.2017р. проектних робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації не виконав, суми сплаченого позивачем авансового внеску не повернув, що і спричинило звернення кредитора з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст. 631 ЦК України cтроком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 статті 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або окремих її етапів встановлюються у договорі підряду.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що строк виконання роботи, як правило, встановлюється за погодженням сторін у договорі і полягає у визначенні терміну початку та закінчення робіт. Проміжок між цими термінами і є строком виконання робіт.

Початкові та кінцеві строки обумовлюються суб`єктивними та об`єктивними факторами. В першому випадку враховуються позиції контрагентів, де замовник має інтерес отримати результати робіт в найкоротший чітко визначений термін, а підрядник визначає його відповідно до власних можливостей виконання робіт (кількість робітників, наявність устаткування, забезпечення якості та безпеки робіт, інше). Об`єктивні фактори, що мають вплив на визначення строків полягають в необхідності отримання узгоджень, дозволів, в вимогах технології та виробничих інструкцій, якостей матеріалу та специфіки засобів, можливостей фінансування, погодними умовами. Строк початку робіт може визначатися календарною датою, терміном від дати підписання договору, отримання дозволів, передачі проектної документації, перерахування авансу, відкриття фінансування, надання матеріалу.

Строк закінчення робіт також може встановлюватися конкретною календарною датою або терміном від дати укладання договору, початку робіт, отримання матеріалу, авансу і інше.

В даному випадку, в п. п. 5.1.-5.2. договору №16 від 19.05.2017р. визначено, що виконавець зобов`язаний приступити до виконання робіт після підписання замовником договору. При неповноцінних вихідних даних, несвоєчасно переданих технічних умов замовником, виконавець відкладає строки виконання проектних робіт, про що повідомляє замовника.

Відповідно до ч. 2 ст. 846 ЦК України, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Розумність строку - оціночна категорія, яка встановлюється з врахуванням того, що середній, професійний, добросовісний підрядник виконає її з врахуванням суті зобов`язання, характеру обсягів роботи, звичаїв ділового обороту у середній для такого виду підрядних робіт строк.

Матеріали справи свідчать, що 17.12.2018р. позивач на адресу відповідача направив претензію №12/12-1 (а.с. 17), в якій зазначив про те, що станом на 17.12.2018р. відповідач не виконав умови договору №16 від 19.05.2017р., не виконав проектно-кошторисної документації та не надав жодної документації і акту здачі-приймання виконаних робіт, в зв`язку з чим позивач прийняв рішення про зупинення дії договору та виконання робіт, а також про повернення коштів в сумі 20 000,00грн., які були перераховані відповідачу в якості авансу на виконання умов договору №16 від 19.05.2017р.

У відповідь на вказану претензію відповідач надіслав на адресу позивача лист від 22.12.2018р. №25 (а.с. 18-19), в якому повідомив, що після підписання договору відповідач приступив до виконання робіт.

Так, підрядником було виконано обмірні креслення, плани, фасади, геодезист виконав зйомку ділянки, у повному об`ємі була виконана тепломеханічна частина. Креслення без підписів та печаток були надані ОСОБА_1 , який безпосередньо займався цим об`єктом.

На основі цих креслень був виконаний кошторис (договірна ціна на монтажні роботи для підприємця Роговського Григорія Андрійовича).

У зв`язку з тим, що замовником не було надано в повному обсязі вихідних даних, а саме: документів на земельну ділянку та право власності будівлі, узгодженого завдання на виконання проектних робіт, технічних умов на підключення електропостачання згідно п.5.2 договору (при неповноцінних вихідних даних, несвоєчасно переданих технічних умов замовником), виконавець відклав строки виконання проектних робіт, про що повідомив замовника.

Статтею 849 ЦК України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

При цьому, частина 4 статті 849 ЦК України передбачає безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

З вище викладеного вбачається, що договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін, відтак, суд розцінює лист позивача №12/12-1 від 17.12.2018р. як повідомлення відповідача про відмову від договору №16 від 19.05.2017р., що не суперечить та відповідає положенням ст. 849 ЦК України.

При цьому, в даному випадку предметом спору є можливість застосування наслідків припиненого в односторонньому порядку правочину, а саме стягнення з відповідача передоплати на суму 20 000 грн. як способу безпідставного користування відповідачем коштами позивача.

Позивач, як замовник, скористався власним правом, передбаченим положеннями статті 849 ЦК України, щодо розірвання договору №16 від 19.05.2017р. в односторонньому порядку, а до суду звернувся з позовною вимогою про повернення передоплати (авансу) в якості безпідставно набутого майна.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р. у справі №910/10156/17 та Верховний Суд у постанові від 15.02.2019р. у справі №910/21154/17.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування до спірних правовідносин положень статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України та стягнення з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018р. у справі №916/1591/17, від 11.11.2018р. у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018р. у справі №912/2709/17.

Враховуючи вище викладене, а також враховуючи укладення між сторонами договору №16 від 19.05.2017р., перерахування позивачем на виконання його умов 20 000грн. авансових платежів, що стверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №5786 від 22.05.2017р. на суму платежу 20 000,00грн. з призначенням платежу: "попередня оплата згідно договору №16 від 19.05.2017р. без ПДВ" та не виконання при цьому відповідачем визначених у договорі №16 від 19.05.2017р. проектних робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність пред`явленого до відповідача позову щодо стягнення суми безпідставно отриманих коштів в розмірі 20 000,00 грн.

Щодо посилань апелянта на часткове виконання робіт колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно п.п. 3.1.-3.5. договору №16 від 19.05.2017р. прийомка робіт оформляється актом здачі-приймання продукції, підготовлених виконавцем. Замовник одночасно з отриманням документації зобов`язується підписати акт і передати виконавцю. В разі мотивованого відхилення документації замовником сторонами укладається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання. Замовник має право при необхідності вносити доповнення та завдання на проектування, при цьому разом з виконавцем коректується договірна ціна додатковою угодою. При прийнятому замовником рішенні зупинити виконання робіт, сторони складають акт про обсяг і вартість незавершених робіт, які оплачує замовник. Різницю раніше оплачених коштів підрядник повертає замовнику.

В матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували виконання відповідачем передбачених договором №16 від 19.05.2017р. проектних робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації: "Реконструкція існуючого приміщення автозаправки під котельню в с. Певжа Млинівського району Рівненської області" та "Нове будівництво сушильних камер в с. Певжа Млинівського району Рівненської області" та передання їх замовнику у порядку, встановленому як умовами укладеного між сторонами договору, так і положеннями чинного законодавства України.

З листа-відповіді на претензію від 22.12.2018р. №25 вбачається, що відповідач засвідчив про невиконання замовником своїх зобов`язань в частині надання відповідачу вихідних даних.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що без надання замовником вихідних даних та завдання на проектування, виконавець був позбавлений можливості розпочати та виконувати підрядні роботи в розумінні їх належного виконання, а такі роботи, що були ним виконані не можуть вважатися належним їх виконанням в розумінні ст. 526 ЦК України.

Частковий результат виконання таких робіт виключає їх подальше використання за цільовим призначенням, оскільки проектно-кошторисна документація складається із комплексу взаємопов`язаних документів, оформлених у точній відповідності до вимог закону.

Окрім того, апелянтом не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 74, 75 ГПК України, що матеріали часткового виконання робіт за договором №16 від 19.05.2017р., передавався ПФ "Техагробуд" і останній скористався ними за їх цільовим призначенням.

А тому, посилання апелянта на часткове виконання проектних робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації відповідно до умов договору №16 від 19.05.2017р., а також те, що матеріали часткового виконання робіт за вище зазначеним договором передавалися ПФ "Техагробуд" колегія суддів вважає безпідставними.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до п. п. 5.1.-5.2. виконавець був зобов`язаний приступити до виконання робіт після підписання замовником договору, а у випадку їх неповноцінності або недостачі повідомити про це Замовника.

З вище викладеного вбачається, що при неповноцінних вихідних даних, несвоєчасно переданих технічних умов замовником, виконавець мав відкласти строки виконання проектних робіт, про що повідомити замовника.

Однак, відповідачем будь-яких доказів повідомлення замовника про відкладення строків робіт протягом строку дії договору в зв`язку з ненаданням ним необхідних вихідних даних не надано.

Посилання апелянта на те, що ПП "Інторенерго" протягом 2017 - 2018 року звертався до ПФ "Техагробуд" про надання останнім завдання на проектування та вихідних даних, однак ПФ "Техагробуд" не відреагував на його зауваження, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки апелянтом не надано доказів в підтвердження того, що ПП "Інторенерго" протягом 2017 - 2018 року зверталося до ПФ "Техагробуд" з відповідними вимогами.

Інші доводи апелянта викладені ним в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Статею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 13.05.2019 р. у справі №903/234/19 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги, у зв`язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Інторенерго" на рішення господарського суду Волинської області від 13.05.2019 р. у справі №903/234/19 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 13.05.2019 р. у справі №903/234/19 залишити без змін.

3. Справу №903/234/19 повернути до господарського суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "26" липня 2019 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.