Постанова
від 26.07.2019 по справі 903/235/19
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2019 року Справа №903/235/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Юрчук М.І.

без виклику представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Проф" на рішення господарського суду Волинської області від 15.05.2019 р. у справі № 903/235/19 (суддя Кравчук А.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Більського Олександра Андрійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Проф"

про стягнення 76 376,59 грн.

Відповідно до ч.13 ст.8, ч. 10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 15.05.2019 р. позов Фізичної особи-підприємця Більського Олександра Андрійовича задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Проф" 57 423,46 грн. основного боргу та 1 444,30 грн. витрат по сплаті судового збору.

В частині стягнення з відповідача 8 756 грн. 62 коп. пені за період з 01.11.2017 по 01.05.2018 року, 2 412 грн. 00 коп. 3% річних та 7 784 грн. 51 коп. інфляційних втрат на загальну суму 18 953,13 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог. Стягнути на користь відповідача судові витрати.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не вивчено належним чином матеріали справи, а розглядаючи справу в порядку спрощеного провадження допущено ряд грубих помилок та як наслідок зроблено хибний висновок про існування не виконаних зобов`язань між сторонами.

Відповідно до визначеної Договором процедури прийому - здачі виконаних робіт в зв`язку із наявністю значної кількості недоробок із Підрядником був підписаний Дефективний акт від 25.10.2017р. до Договору №07-07-17-2 від 07.07.2017р.

Підрядником не надавалися надалі обґрунтовані заперечення на Дефективний акт, а також не було усунуто виявлені та встановлені сторонами недоробки по ремонту покрівлі школи. Замовник змушений був самостійно і за власні кошти усувати всі недоліки і здавати об`єкт із повністю виконаними роботами.

Акт виконаних робіт за жовтень 2017 року не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки він відсутній у Замовника.

Довідка про вартість виконаних робіт за жовтень 2017 року (яка є кошторисом до Договору) підписана керівником і завірена печаткою Товариства, а Акт містить лише підпис, хоча вони підписувалися одночасно.

А тому, позовні вимоги позивача про стягнення грошових коштів із Відповідача не підлягають задоволенню.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 р. апеляційну скаргу ТзОВ "Буд-Проф" на рішення господарського суду Волинської області від 15.05.19р. залишено без руху. Зобов`язано скаржника протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме подати доказ доплати судового збору в сумі 715,5 грн. Роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

08.07.2019 р. від скаржника надійшло клопотання, яким долучено копію платіжного доручення № 338 від 27.06.2019 р. про доплату судового збору в сумі 715,50 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Проф" на рішення господарського суду Волинської області від 15.05.2019 р. у справі № 903/235/19.

17.07.2019р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "БУД-ПРОФ" вх.№26054/19 від 17.07.2019р. про наявність виконавчого провадження №59448709 (Старший державний виконавець Гринчишин В.С.) та зупинення виконання рішення господарського суду Волинської області від 15.05.2019р. у справі №903/235/19.

В обгрунтування поданого клопотання апелянт посилався на те, що 10 червня 2019 року господарським судом Волинської області видано судовий наказ №903/235/19-1 на примусове виконання рішення суду від 15.05.2019 року у справі №903/235/19.

Надалі Стягувач звернувся до Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області із відповідною заявою та наказом виданим від 10.06.2019р. про примусове виконання рішення суду від 15.05.2019 року у справі №903/235/19.

04 липня 2019 року старшим державним виконавцем Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області Гринчишин В.С. було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження №59448709, а також відповідно до вимог ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешти на все рухоме і нерухоме майно, рахунки в банківських установах та подано органів поліції документи на розшук та затримання транспортних засобів, що належать товариству.

Про вказане повідомляється для врахування у здійсненні виконавчого провадження в силу ч. 4 ст.19 та ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вимог ч.І, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Враховуючи, що відповідачем було подано в строки визначені ГПК України апеляційну скаргу, а тому оскаржуване рішення не може підлягати примусову виконанню органами державної виконавчої служби, у зв`язку з чим ТОВ "Буд Проф" просить зупинити виконання рішення господарського суду Волинської області від 15 травня 2019 року у справі №903/235/19 та зобов`язати Луцький районний відділ ДВС ГТУЮ у Волинській області зняти всі накладені арешти із майна та банківських рахунків, що належать ТОВ "Буд- Проф" в рамках виконавчого провадження №59448709.

До клопотання від 17.07.2019 року апелянтом було долучено постанову про відкриття виконавчого провадження №59448709 від 04.07.2019 року.

19.07.2019 року Північно-західним апеляційним господарським судом на адресу Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області направлено лист №903/235/19/3350/19, яким повідомлено про відкриття апедяційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Проф" на рішення господарського суду Волинської області від 15.05.2019 р. у справі № 903/235/19.

До вище зазначеного листа також долучено належним чином завірену копію ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 року про відкриття апеляційного провадження для врахування Луцьким районним відділом ДВС ГТУЮ у Волинській області при здійсненні виконавчого провадження.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.07.2017 між позивачем та відповідачем укладений договір підряду №07-07-17-2 (далі - договір, а.с. 9-13).

Згідно п.п. 1.1, 2.1, 2.3, 4.1, 4.2, 14.2, 15.3, 15.3, 15.4, договору підрядник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати власними силами і засобами (та/або силами і засобами субпідрядників) роботи, згідно комерційної пропозиції, на об`єкті, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с.Лище, вул . Шкільна, 9а у встановлений договором строк, а замовник зобов`язується передати підряднику будівельний майданчик, прийняти закінчений об`єкт і оплатити виконані роботи у встановлений договором строк. Детальний перелік робіт зазначається в комерційній пропозиції, що є додатком до даного договору.

Договірна ціна згідно комерційної пропозиції по даному договору становить 57 423 грн. 50 коп. з ПДВ.

Зміна договірної ціни оформляється сторонами шляхом укладання додаткових угод до договору. Розрахунки по договору здійснюються наступним чином: аванс в розмірі 30% від договірної ціни протягом 3 банківських днів з моменту отримання замовником рахунку і становить 17 227 грн. 05 коп.; залишок коштів сплачується протягом 5 календарних днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт. Оплата проводиться в гривнях шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на банківський рахунок підрядника. За порушення строків оплати замовник сплачує на користь підрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої суми за кожен календарний день прострочення. Даний договір набуває сили з дня його підписання двома сторонами. Дія договору припиняється після повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором.

На виконання умов договору ФОП Більський О.А. виконав роботи на суму 57 423 грн. 50 коп., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2017, актом виконаних робіт №2 за жовтень 2017 (а.с.14-15).

Відповідач зобов`язання по оплаті не виконав, вимогу-претензію №1 від 11.03.2019 про погашення заборгованості у сумі 57 423 грн. 46 коп. (а.с.16-19) залишив без відповіді та задоволення.

28.03.2019 на адресу суду надійшла позовна заява підприємця Більського Олександра Андрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Проф" про стягнення 76 376 грн. 59 коп.

Позовна заява обґрунтована невиконанням відповідачем взятих на себе згідно договору підряду №07-07-17-2 від 07.07.2017 зобов`язань по оплаті виконаних робіт.

Розглянувши позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Більського Олександра Андрійовича господарський суд Волинської області дійшов висновку про їх задоволення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Проф" 57 423,46 грн. основного боргу, а в стягненні з відповідача 8 756 грн. 62 коп. пені за період з 01.11.2017 по 01.05.2018 року, 2 412 грн. 00 коп. 3% річних та 7 784 грн. 51 коп. інфляційних втрат на загальну суму 18 953,13 грн. відмовлено у зв`язку з тим, що Акт виконаних робіт №2 за жовтень 2017 року не містить дати його підпису, а тому суд позбавлений можливості визначити період нарахування штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статею 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Отже, невиконання зобовязання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобовязання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

За приписами ч.3 ст.612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 ЦК України передбачає обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ст.846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

В силу ч.2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли зобов`язання з договору підряду №07-07-17-2 від 07.07.2017 року, за умовами якого ФОП Більський О.А. зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати власними силами і засобами (та/або силами і засобами субпідрядників) роботи, згідно комерційної пропозиції, на об`єкті, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с.Лище, вул. Шкільна , 9а у встановлений договором строк, а замовник - ТОВ "Юуд-Проф" зобов`язується передати підряднику будівельний майданчик, прийняти закінчений об`єкт і оплатити виконані роботи у встановлений договором строк., а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов`язання по оплаті по оплаті виконаних робіт згідно умов договору не виконав.

11.03.2019 року позивачем на юридичну адресу відповідача було надіслано вимогу-претензію про погашення суми заборгованості за договором підряду №07-07-17-2 від 07.07.2017 року до якої було долучено Акт звірки розрахунків станом на 26.02.2019 року.

Однак відповідач відповіді на вище зазначену вимогу-претензію не надав, заборгованість за договором підряду №07-07-17-2 від 07.07.2017 року в сумі 57 423 грн. не погасив.

Позивачем до матеріалів справи долучено довідку про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2017, на суму 57 423 грн. 50 коп., а також ак виконаних робіт №2 за жовтень 2017 (а.с.14-15).

З Акту виконаних робіт за жовтень 2017 року вбачається, що він підписаний сторонами договору без зауважень.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість відповідача за договором підряду №07-07-17-2 від 07.07.2017 року в розмірі 57 423 грн. 46 коп., підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача 8 756 грн. 62 коп. пені за період з 01.11.2017 по 01.05.2018 року, 2 412 грн. 00 коп. 3% річних та 7 784 грн. 51 коп. інфляційних втрат, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.ст. 230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ст. ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.4.1 договору підряду №№07-07-17-2 від 07.07.2017 року розрахунки по договору здійснюються наступним чином: аванс в розмірі 30% від договірної ціни протягом 3 банківських днів з моменту отримання замовником рахунку і становить 17 227 грн. 05 коп.; залишок коштів сплачується протягом 5 календарних днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт.

Виконані позивачем роботи на суму 57 423 грн. 46 коп. згідно акту виконаних робіт №2 за жовтень 2017 не оплачені відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що вище зазначений Акт підписаний сторонами, однак сторонами не зазначено дату його підписання.

Враховуючи, що визначення розміру штрафних санкцій та здійснення відповідних розрахунків пов`язане саме з датою підпису акту виконаних робіт, а позивачем інших доказів, які підтверджують дату підписання акту виконаних робіт не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 8 756 грн. 62 коп. пені за період з 01.11.2017 по 01.05.2018 року, 2412 грн. 00 коп. 3% річних та 7 784 грн. 51 коп. інфляційних втрат.

Щодо посилань апелянта на те, що судом першої інстанції не вивчено належним чином матеріали справи, а розглядаючи справу в порядку спрощеного провадження допущено ряд грубих помилок та як наслідок зроблено хибний висновок про існування не виконаних зобов`язань між сторонами колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 29.03.2019 у справі №903/235/19 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу запропоновано подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5-ти днів з дня отримання відзиву.

Попереджено сторін, що у разі не подання протягом встановленого терміну ухвали обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин.

Відповідач ухвалу суду від 29.03.2019 року отримав 01.04.2019 року, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №4301037102630.

Строк для подання відзиву тривав по 16.04.2019 року.

Відзив відповідача №44 разом з запереченнями №43 щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та призначення розгляд справи за правилами загального позовного провадження подані суду 18.04.2019 року, тобто з пропуском встановленого судом строку.

З метою повного та всебічного розгляду справи, суд першої інстанції на підставі ст. 119 ГПК України строк подання відзиву продовжив по 18.04.2019 року та прийняв відзив відповідача до розгляду.

У відзиві № 44 відповідач позовні вимоги заперечив, однак жодних доказів в підтвердження своїх заперечень до відзиву не надав.

У відповіді від 03.05.2019 №03/05/19 на відзив позивач позовні вимоги підтримав. в повному обсязі.

До відповіді на відзив позивачем було долучено податкову декларацію з податку на додану вартість №86 від 28.12.2017 року, з якої вбачається надання позивачем в користь відповідача послуг в сумі 51 539 грн. 54 коп., в т.ч. ПДВ 11 923 грн. 26 коп.

З метою повного та всебічного розгляду справи, суд першої інстанції на підставі ст. 119 ГПК України строк подання відповіді на відзив продовжив по 03.05.2019 року, прийняв її до розгляду.

Відповідач відповідь на відзив отримав 08.05.2019, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №4302000893693.

Строк для подання заперечення на відзив тривав по 11.05.2019 року, однак заперечення відповідача на відповідь на відзив на адресу госопдарського суду Волинської області не надходили.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 02.05.2019 у задоволенні клопотань підприємця Більського Олександра Андрійовича про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Проф" про розгляд справи №903/235/19 за правилами загального позовного провадження було відмовлено у зв`язку з тим, що предметом розгляду даної справи є стягнення грошової суми, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, які сторони не позбавлені можливості подати через відділ діловодства суду у письмові формі.

Окрім того, клопотання відповідача щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та призначення розгляд справи за правилами загального позовного провадження подане з пропуском встановленого ч. 7 ст. 252 ГПК України строку.

З вище викладеного вбачається, що всупереч вимог статті 74 ГПК України відповідачем не було надано належних та допустимих доказів в підтвердження невиконання або неналежного виконання позивачем робіт за договором підряду, незважаючи на те, що судом першої інстанції для подання відповідачем необхідних доказів надавався відповідний строк.

Також, сторонами не надано суду першої інстанції належних доказів, які б свідчили про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін чи загального позовного провадження.

Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, а також розумні строки її розгляду, колегія суддів вважає, що судом перщої інстанції було вжито необхідні заходи для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи №903/235/19.

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні клопотанння позивача про розгляд справи за участю представників сторін та відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

А тому, посилання апелянта на те, що що суд першої інстанції розглядаючи справу в порядку спрощеного провадження допустив ряд грубих помилок та як наслідок зробив хибний висновок про існування не виконаних зобов`язань між сторонами колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не підтверджуються відповідними доказами та спростовуються долученими до матеріалів справи документами.

Посилання апелянта на те, що Акт виконаних робіт за жовтень 2017 року містить лише підпис директора та не містить печатки ТОВ "Буд-Проф" колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до ст.58-1 ГК України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Окрім того, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що на момент підписання Акту виконаних робіт за жовтень 2017 року за договором підряду №07-07-17-2 від 07.07.2017 у ТОВ "Буд-Проф" були зауваження, щодо якості виконаних позивачем робіт.

Апелянтом не надано жодних доказів які б підтверджували, що Акт виконаних робіт за жовтень 2017 року зі сторони ТОВ "Буд-Проф" був підписаний не уповноваженою особою, як і не надано доказів, які підтверджують факт підробки підпису директора ТОВ "Буд-Проф".

Посилання ТОВ "Буд-Проф" на те, що 15.05.2019 року в канцелярію господарського суду Волинської області ним подавалися заперечення та докази в їх обгрунтування, однак працівником канцелярії було відмовлено у їх прийнятті, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки вище зазначені посилання апелянта не підтверджуються жодними доказами.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ "Буд-Проф" не було позбавлене можливості надати заперечення щодо якості робіт, дефектний акт, а також будь-які інші докази в обгрунтування своїх заперечень у встановлені господарським судом Волинської області строки, однак з невідомих причин доказів в обгрунтування своїх заперечень відповідач до суду першої інстанції не надав.

Інші доводи апелянта викладені ним в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Статею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що Рішення господарського суду Волинської області від 15.05.2019 р. у справі №903/235/19 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги, у зв`язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Проф" на рішення господарського суду Волинської області від 15.05.2019 р. у справі №903/235/19 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 15.05.2019 р. у справі №903/235/19 залишити без змін.

3. Справу №903/235/19 повернути до господарського суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "26" липня 2019 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Юрчук М.І.

СудПівнічно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення26.07.2019
Оприлюднено26.07.2019
Номер документу83257514
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —903/235/19

Постанова від 26.07.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Демидюк О.О.

Ухвала від 11.07.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Демидюк О.О.

Ухвала від 14.06.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Демидюк О.О.

Судовий наказ від 10.06.2019

Господарське

Господарський суд Волинської області

Кравчук Антоніна Михайлівна

Рішення від 15.05.2019

Господарське

Господарський суд Волинської області

Кравчук Антоніна Михайлівна

Ухвала від 02.05.2019

Господарське

Господарський суд Волинської області

Кравчук Антоніна Михайлівна

Ухвала від 29.03.2019

Господарське

Господарський суд Волинської області

Кравчук Антоніна Михайлівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні