Рішення

від 17.07.2019 по справі 910/2259/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2019Справа № 910/2259/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НІК (01133, м.Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 34, кімната 202) до про 1. Акціонерного товариства Київенерго (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, місто Курахове, ВУЛИЦЯ ЕНЕРГЕТИКІВ, будинок 34); 2. Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м.Київ, ВУЛИЦЯ НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 20) стягнення заборгованості у розмірі 1 065 092 грн. 88 коп.

Представники:

від Позивача: Духницький А.М. (представник за довіреністю);

від Відповідача - 1: не з`явились;

від Відповідача - 2: Момотюк Л.І.(представник за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю НІК (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Київенерго (надалі також - Відповідач - 1 ) про стягнення заборгованості у розмірі 1 065 092 грн. 88 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором про закупівлю робіт №9/71-17 від 26.12.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 року відкрито провадження у справі №910/2259/19, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.03.2019 року.

21.03.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

27.03.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання та продовження строку на подання відзиву.

В судове засідання 27.03.2019 року з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача про відкладення підготовчого судового засідання та продовження строку для подання відзиву, встановлено Відповідачу додатковий строк до 15 днів з 27.03.2019 року для надання відзиву, встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу строк до 3 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відкладено підготовче судове засідання на 17.04.2019 року.

09.04.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

17.04.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

В судове засідання 17.04.2019 року з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив, задоволено клопотання Позивача та залучено до участі у справі як співвідповідача - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі", зобов`язано Позивача направити копію позовної заяви з додатками, всіх заяв по суті та поданих документів на адресу Відповідача-2 в строк до 5 днів з 17.04.2019 року, докази чого надати суду, встановлено Відповідачу-2 строк до 15 днів з дня отримання ухвали для подання відзиву на позов, встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву Відповідача-2 для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу-2 строк до 3 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче судове засідання на 15.05.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2019 року залучено до участі у справі №910/2259/19 співвідповідача - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м.Київ, ВУЛИЦЯ НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 20).

24.04.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, якою просив суд стягнути солідарно з Акціонерного товариства Київенерго та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" заборгованість у розмірі 1 065 092 грн. 88 коп.

08.05.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву.

15.05.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання 15.05.2019 року з`явились представники позивача та відповідача-2, представник відповідача-1 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача-2 про продовження строку для подання відзиву, долучити відзив до матеріалів справи, надано Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, надано Відповідачам строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, зобов`язано Відповідачів надати відповіді на питання з урахуванням ст.90 ГПК України, встановлено Відповідачам строк 5 днів для надання відповідей на питання.

Суд прийняв до розгляду заяву Позивача про зміну позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача-2 та почато розгляд справи спочатку, відкладено підготовче судове засідання на 05.06.2019 року.

20.05.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву.

29.05.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзиву.

05.06.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшли заперечення.

В судове засідання 05.06.2019 року з`явились представники позивача та відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.06.2019 року.

19.06.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про розподіл судових витрат після прийняття рішення у справі.

В судове засідання 19.06.2019 року з`явились представники позивача та відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 17.07.2019 року.

В судовому засіданні 17 липня 2019 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача - 2 заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник Відповідача - 1 в судове засідання не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що Відповідач - 1 був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача - 1 не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 17 липня 2019 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

26.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю НІК (Підрядник) та Публічним акціонерним товариством Київенерго , яке змінило найменування на Акціонерне товариство Київенерго , (Замовник) було укладено Договір про закупівлю робіт №9/71-17, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи зазначені в п.1 2 Договору, поставити обладнання, а Замовник - прийняти і оплатити виконані роботи та поставлене обладнання. (т.1 а.с.17-24)

Найменування робіт: Встановлення та налаштування обладнання дистанційної передачі даних на вузлах обліку теплової енергії (ЛОТ № 4) за об`єктами наведеними у Додатку 1. (п.1.2 Договору)

Згідно з п.2.2 Договору монтаж здійснюється на вузлах обліку визначених договором (Додаток 1). У випадку прийняття рішення про неможливість здійснення монтажу (за результатами огляду персоналом Виконавця або Замовника), Замовник залишає за собою право змінити адреси ВО при збереженні загальної кількості об`єктів.

У п.3.1 Договору передбачено, що ціна цього Договору становить 2 750 000 грн., у тому числі, ПДВ 20% - 458 333, 33 грн.

Відповідно до п.4.1 Договору для розрахунків за виконані будівельно - монтажні роботи Підрядник до 20 числа звітного місяця передає Замовнику акти КБ-2в та до 1 числа місяця, наступного за завітним, довідку КБ-3.

Згідно з п.4.2 Договору проміжні платежі за виконані будівельно - монтажні роботи та змонтоване обладнання у відповідному місяці проводяться Замовником після підписання Сторонами актів виконаних робіт за формою КБ-2в, актів приймання - передачі змонтованого обладнання та Довідки КБ-3 у розмірі 80% від суми, зазначеної у Довідці КБ-3, з відтермінуванням платежу 60 календарних днів від дня підписання Замовником таких актів.

У п. 4.3 Договору зазначено, що остаточний розрахунок за Договором проводиться Замовником після завершення всього комплексу робіт, надання актів виконаних робіт та повного комплекту технічної документації для введення об`єкта в експлуатацію, а також усунення усіх недоробок в процесі приймання виконаних робіт (у разі необхідності) з відтермінуванням платежу 30 календарних днів з моменту підписання акта приймання об`єкта в експлуатацію. При невиконані однієї з перерахованих умов остаточний розрахунок не проводиться до усунення Підрядником зауважень Замовника.

Термін виконання будівельно - монтажних робіт - до 31.03.2017 р. (п.5.1 Договору)

Пунктом 5.11 Договору передбачено, що здавання - приймання робіт здійснюється відповідно до чинних норм і правил та оформляється Актом КБ-2в.

Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 01.09.2017 р., а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами зобов`язань. (п.10.1 Договору)

Додатком №1 до Договору про закупівлю робіт №9/71-17 від 26.12.2016 року Сторони узгодили перелік адрес, за якими будуть проводиться роботи. (т.1 а.с.25-39)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що на виконання умов Договору за період липень 2017 р. - грудень 2017 р. він здійснив постачання, встановлення вузлів обліку, їх підключення та налаштування ОДПД на загальну суму 1978421 грн. 21 коп., що підтверджується актами виконаних робіт, довідками КБ-3, проте Відповідач - 1 в порушення умов Договору не здійснив оплату вартості виконаних робі у повному обсязі. Таким чином, з урахуванням Заяви про зміну позовних вимог від 24.04.2019 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач просить суд стягнути солідарно з Акціонерного товариства Київенерго та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" заборгованість у розмірі 968 117 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем - 1 умов договору, Позивач просить суд стягнути солідарно з Відповідачів 3% річних у розмірі 26 338 грн. 09 коп., інфляційні у розмірі 70 637 грн. 79 коп.

04.04.2018 року Позивач надіслав на адресу Відповідача - 1 претензію №0304/10юр від 03.04.2018 р. з вимогою сплатити заборгованість за договором, що підтверджується копіями фіскального чеку від 04.04.2018 р., опису вкладення у цінний лист, рекомендованого повідомлення. (т.1 а.с.70-71)

Заперечуючи проти позову Відповідач - 1 зазначав, що Позивачем надано акти введення в експлуатацію лише по 308 об`єктам, проте не надано доказів приймання в експлуатацію 192 об`єктів, а тому строк по оплаті не настав.

Заперечуючи проти позову Відповідач - 2 зазначав, що шляхом виділу з Акціонерного товариства Київенерго створено Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі", яке є правонаступником Відповідача - 1 в частині переданих йому прав та обов`язків згідно з розподільчим балансом. Відповідно до п.4.2 Статуту Відповідача - 2 товариство є оператором системи розподілу електричної енергії в розумінні ч.56 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії . З огляду на предмет договору та природу спірної заборгованості Відповідач - 2 не є правонаступником Відповідача - 1 в частині прав та обов`язків за Договором про закупівлю робіт №9/71-17 від 26.12.2016 року. Крім того, до матеріалів справи надано акти приймання об`єктів в експлуатацію в кількості 308 штук, з яких 61 акт на загальну суму 239330 грн. 72 коп. надано щодо об`єктів, які не зазначені в Додатку 1, а по 259 об`єктах відсутні акти приймання в експлуатацію. Також по 16 об`єктам акти надані двічі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю НІК підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про закупівлю робіт №9/71-17 від 26.12.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про закупівлю робіт №9/71-17 від 26.12.2016 року Позивач за період серпень 2017 року, жовтень 2017 року - грудень 2017 року виконав роботи зі встановлення та налаштування обладнання дистанційної передачі даних на вузлах обліку теплової енергії, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт, Довідками про вартість виконаних будівельних робіт, Актами вартості устаткування на загальну суму в розмірі 1 001 006 грн. 12 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (т.1 а.с.124-248, т.2 - т.4, т.5 а.с.1-220)

При цьому, Позивачем зазначено, що на виконання умов Договору про закупівлю робіт №9/71-17 від 26.12.2016 року Акціонерним товариством Київенерго було сплачено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю НІК грошові кошти у розмірі 35 889 грн. 12 коп. за виконані у серпні 2017 року роботи. В свою чергу Відповідач - 1 не заперечував факту сплати грошових коштів на користь Позивача у розмірі 35 889 грн. 12 коп. Враховуючи норми ч.1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за якими обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, здійснення часткової оплати Відповідачем за виконані у серпні 2017 року роботи у розмірі 35 889 грн. 12 коп. не підлягають доказуванню.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

На підтвердження своїх вимог Позивачем були надані до матеріалів справи копії електронних податкових накладних від 31.07.2017 р., 31.08.2017 р., 31.10.2017 р., 30.11.207 р., 29.12.2017 р. що складені ним на спірні господарські операції. (т.1 а.с. 65-69)

Відповідно до п. 15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом..

Згідно з п.16.1.4 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.178. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

201.10. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Враховуючи вищенаведене, Судом встановлено, що зі спірних господарських операцій Позивачем виписано Відповідачу - 1 податкові накладні та сплачено податок на додану вартість в доход Державного бюджету України, а Відповідачем - 1 сформовано податковий кредит. Копії податкових накладних з розшифровками податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів наявні в матеріалах справи і так само засвідчують факт надання позивачем визначених умовами договору послуг.

Згідно з п.4.2 Договору проміжні платежі за виконані будівельно - монтажні роботи та змонтоване обладнання у відповідному місяці проводяться Замовником після підписання Сторонами актів виконаних робіт за формою КБ-2в, актів приймання - передачі змонтованого обладнання та Довідки КБ-3 у розмірі 80% від суми, зазначеної у Довідці КБ-3, з відтермінуванням платежу 60 календарних днів від дня підписання Замовником таких актів.

У п. 4.3 Договору зазначено, що остаточний розрахунок за Договором проводиться Замовником після завершення всього комплексу робіт, надання актів виконаних робіт та повного комплекту технічної документації для введення об`єкта в експлуатацію, а також усунення усіх недоробок в процесі приймання виконаних робіт (у разі необхідності) з відтермінуванням платежу 30 календарних днів з моменту підписання акта приймання об`єкта в експлуатацію. При невиконані однієї з перерахованих умов остаточний розрахунок не проводиться до усунення Підрядником зауважень Замовника.

На підтвердження введення об`єктів в експлуатацію Позивачем надано Акти приймання в експлуатацію об`єктів, визначених у Додатку №1 до Договору про закупівлю робіт №9/71-17 від 26.12.2016 року. (т.5 а.с.221-250, т. 6 а.с.1-278)

В свою чергу Суд відзначає, що сторонами у пункті 5.12 Договору було передбачено, що здавання-приймання робіт здійснюється відповідно до чинних норм і оформлюється актом КБ-2в.

У пункті 4.7 Договору передбачено, що вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в порядку, передбаченому чинними нормативними актами, із урахуванням обсягів виконаних робіт підрядником.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Тобто, з системного аналізу наведених правових норм та умов укладеного між сторонами правочину вбачається, що сторонами досягнуто згоди щодо залежності строку оплати за договором саме від моменту підписання сторонами акта КБ-2в та довідки КБ-3.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору про закупівлю робіт №9/71-17 від 26.12.2016 року Позивач за період серпень 2017 року, жовтень 2017 року - грудень 2017 року виконав роботи зі встановлення та налаштування обладнання дистанційної передачі даних на вузлах обліку теплової енергії, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт, Довідками про вартість виконаних будівельних робіт, Актами вартості устаткування на загальну суму в розмірі 1 001 006 грн. 12 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (т.1 а.с.124-248, т.2 - т.4, т.5 а.с.1-220)

В свою чергу Суд вважає за необхідне зазначити, що підписання сторонами актів приймання в експлуатацію об`єктів (за наявності підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт форми КБ-2в за серпень 2017 року, жовтень 2017 року - грудень 2017 року) не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність акту не звільняє Відповідача від обов`язку сплатити вартість фактично виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 року по справі №910/15559/18, від 09.07.2019 року по справі №910/16458/18.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, визначеного у п.п. 4.4, 4.5 Договору строку оплати виконаних робіт, а також приймаючи до уваги, що останні роботи за Договором були прийняті Відповідачем - 1 за актом здачі-приймання виконаних робіт форми КБ-2в за грудень 2017 року, то суд прийшов до висновку, що датою, від якої починає перебіг 30-дений строк відтермінування платежу, є 29.12.2017 року.

Враховуючи вищевикладене, Відповідач - 1 повинен був здійснити остаточний розрахунок за виконані й прийняті роботи за період серпень 2017 року, жовтень 2017 року - грудень 2017 року за Договором про закупівлю робіт №9/71-17 від 26.12.2016 року у строк по 29.01.2018 року.

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача - 2, що до матеріалів позовної заяви додані акти приймання об`єктів в експлуатацію в кількості 308 штук, з яких 61 акт на загальну суму 239330 грн. 72 коп. надано щодо об`єктів, які не зазначені в Додатку 1, а по 259 об`єктах відсутні акти приймання в експлуатацію, по 16 об`єктам акти надані двічі, оскільки Акти приймання в експлуатацію об`єктів не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України. Судом встановлено у вказаному рішенні суду, що сторонами досягнуто згоди щодо залежності строку оплати за договором саме від моменту підписання сторонами акта КБ-2в та довідки КБ-3. Крім того, Суд звертає увагу, що у випадку незгоди з розміром загальної суми заборгованості, виходячи з Актів приймання в експлуатацію об`єктів, які подані двічі та які не зазначені в Додатку 1, Відповідачем - 2 не подано на адресу суду обґрунтованого контррозрахунку суми заборгованості, яка підлягає стягненню на користь Позивача, а тому Суд приймає до уваги саме розрахунок, наданий останнім.

Таким чином, заборгованість Акціонерного товариства Київенерго перед Товариством з обмеженою відповідальністю НІК за Договором про закупівлю робіт №9/71-17 від 26.12.2016 року становить 968 117 грн. 00 коп.

Позивач з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 24.04.2019 року, яка прийнята Судом до розгляду, просив суд стягнути солідарно з Акціонерного товариства Київенерго та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" заборгованість у розмірі 1 065 092 грн. 88 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позачерговими Загальними зборами акціонерів ПАТ "Київенерго", оформленим протоколом № 3/2017 від 13.11.2017 про реорганізацію ПАТ "Київенерго", на виконання п. 13 Розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо обов`язку вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання (ПАТ "Київенерго") вжити заходи для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання, прийнято рішення про реорганізацію ПАТ "Київенерго" шляхом виділу з нього нового акціонерного товариства - оператора системи розподілу, а саме - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі". (т.7 а.с.90-96)

Таким чином, позачерговими Загальними зборами акціонерів ПАТ "Київенерго" прийнято рішення про створення Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", статутний капітал якого становитиме 21 672 856, 00 грн.

Крім того, позачерговими загальними зборами ПАТ "Київенерго", оформленим протоколом № 4/2017 від 22.12.2017, прийнято рішення, яким затверджено розподільний баланс між ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та ПАТ "Київенерго" станом на 30.09.2017 та затверджено план виділу (що є додатком до рішення). (т.7 а.с.97-103)

Зокрема, п. 2.3 рішення встановлено, що згідно з ч. 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником ПАТ "Київенерго" в частині прав та обов`язків, а саме:

- пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією;

- за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж;

- за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж;

- за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства;

- за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;

- за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу;

- за зобов`язаннями, пов`язаними з емісією, володінням цінними паперами та іншими зобов`язаннями, пов`язаними з власними або придбаними цінними паперами.

Пунктом 2.5 рішення встановлено, що до моменту отримання ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" відповідних ліцензій та затвердження для нього відповідних тарифів діяльність, права та обов`язки (зобов`язання) у правовідносинах, визначених у п. 2.3. цього рішення, здійснюватиме ПАТ "Київенерго", але в будь-якому разі не пізніше ніж до 11.12.2018 (з огляду на вимоги абз. 14 ч. 13 розділу ХVІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії")

Пунктом 2.6. рішення встановлено, що ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником ПАТ "Київенерго" також в частині прав та обов`язків (зобов`язань) у цивільних та господарських правовідносинах з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", які виникли або були набуті у період між датою, на яку складено розподільний баланс ПАТ "Київенерго" та датою фактичної передачі прав та обов`язків (зобов`язань) за актами приймання-передачі майна. Майнових і немайнових прав та обов`язків (зобов`язань).

Так, загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", оформленим протоколом № 1/2017 від 22.12.2017, засновано нове акціонерне товариство - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі". (т.7 а.с.104-108)

16.02.2018 року проведена державна реєстрація ПАТ "ДТЕК Київські електромережі", що вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. (т.7 а.с.124-126)

Відповідно до п. 2.3. Статуту Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", затвердженого загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"(протокол № 1/2017 від 22.12.2017), товариство є правонаступником ПАТ "Київенерго", в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільним балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії". (т.7 а.с.109-115)

Відповідно до п. 4.2. Статуту предметом діяльності товариства є, в тому числі, розподілення (передача (розподіл) місцевими (локальними) електричними мережами) електричної енергії, постачання електричної енергії, що також відображено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, де в розділі "Види діяльності" товариства зазначено: "Код КВЕД 35.13 Розподілення електроенергії (основний)".

Загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", оформленим протоколом № 1/2018 від 29.11.2018 року, зокрема, погоджено підсумковий (завершальний) розподільний баланс між Товариством та ПАТ КИЇВЕНЕРГО станом на 28.02.2018 (додається), з метою врахування змін у складі (вибуття та набуття) майна та загальної вартості майна, змін у складі та структурі майнових прав та обов`язків (зобов`язань), що виникли у результаті здійснення ПАТ КИЇВЕНЕРГО діяльності з розподілу та постачання електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та які відображено в обліку у відповідності до п. п. 2.7, 2.8 Протоколу №4/2017 позачергових Загальних зборів ПАТ КИЇВЕНЕРГО від 22.12.2017; погоджено акти приймання-передачі майна, прав та обов`язків між Товариством та ПАТ КИЇВЕНЕРГО , складених відповідно до рішень Загальних зборів акціонерів ПАТ КИЇВЕНЕРГО , що зазначені в пунктах 2.7, 2.8 Протоколу №4/2017 позачергових Загальних зборів ПАТ КИЇВЕНЕРГО від 22.12.2017. (т.7 а.с.116-119)

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2018 року між ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та ПАТ "Київенерго" складено та підписано підсумковий (завершальний) розподільний баланс, яким визначено обсяг майна та зобов`язань ПАТ "Київенерго", які переходять до ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі". (т.7 а.с.121)

За умовами статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Відповідно до частини 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Згідно зі статтею 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини 4 ст. 109 Цивільного кодексу України, якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням.

Проте, як вбачається з наявних у матеріалах справи розподільних балансів станом на 30.09.2017 та станом на 28.02.2018 всі обов`язки за окремими зобов`язаннями, що існували у ПАТ "Київенерго" до виділу, були чітко розподілені між останнім та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".

Як вбачається з довідки №01/6-2803 від 08.05.2019 року, виданої Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі", кредиторська заборгованість, права та обов`язки за договором про закупівлю робіт №9/71-17 від 26.12.2016 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю НІК та Публічним акціонерним товариством Київенерго , не передавались на баланс Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі".

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що зобов`язання за Договором про закупівлю робіт №9/71-17 від 26.12.2016 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю НІК та Публічним акціонерним товариством Київенерго , не були передані від ПАТ "Київенерго" до ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", а тому не можуть вважатися такими, щодо яких неможливо точно встановити обов`язки особи після виділу. За таких підстав, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" не несе солідарну відповідальність перед Позивачем за зобов`язаннями, які випливають з Договору про закупівлю робіт №9/71-17 від 26.12.2016 року.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю НІК в частині солідарного стягнення з Акціонерного товариства Київенерго та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" заборгованості у розмірі 1 065 092 грн. 88 коп. є необґрунтованими, оскільки Відповідач - 2 не є солідарним боржником перед Позивачем, а тому належним боржником у даній справі є саме Відповідач - 1.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем - 1 заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю НІК в розмірі 968 117 грн. 00 коп.

Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідач - 1, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не сплату заборгованості за виконані й прийняті роботи у повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 968 117 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 24.04.2019 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач просив суд стягнути солідарно з Акціонерного товариства Київенерго та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 30.01.2018 р. по 26.12.2018 р. у розмірі 26 338 грн. 09 коп. та інфляційні у розмірі 70 637 грн. 79 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року).

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" не є солідарним боржником перед Позивачем за зобов`язаннями, які випливають з Договору про закупівлю робіт №9/71-17 від 26.12.2016 року, а тому позовні вимоги Позивача в частині солідарного стягнення 3% річних у розмірі 26 338 грн. 09 коп. та інфляційних у розмірі 70 637 грн. 79 коп. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню до Відповідача - 2.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем - 1 оплати за загальний період прострочки з 30.01.2018 р. по 26.12.2018 р. у розмірі 26 338 грн. 09 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача - 1 інфляційних за загальний період прострочки з 30.01.2018 р. по 26.12.2018 р. у розмірі 70 637 грн. 79 коп. підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, з Акціонерного товариства Київенерго на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НІК підлягає стягненню заборгованість у розмірі 968 117 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 26 338 грн. 09 коп. та інфляційні у розмірі 70 637 грн. 79 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача - 1.

Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. . У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2018 року між Адвокатським бюро Духницького (Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю НІК (Клієнт) було укладено Договір про надання правничої допомоги №01-АС, за змістом якого адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити надану правову допомогу у порядку та строки, обумовлені сторонами.

На підтвердження попереднього розрахунку понесення ним витрат на професійну правничу допомогу Позивачем було подано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000862 Духницького Андрія Миколайовича .

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

19.06.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про розподіл судових витрат після прийняття рішення у справі.

За таких підстав, розмір судових витрат, які Позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, буде встановлено Судом на підставі поданих Позивачем доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, про що останнім було зроблено відповідну заяву до закінчення судових дебатів у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 123, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю НІК - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Київенерго (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, місто Курахове, ВУЛИЦЯ ЕНЕРГЕТИКІВ, будинок 34, Ідентифікаційний код юридичної особи 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НІК (01133, м.Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 34, кімната 202, Ідентифікаційний код юридичної особи 31305795) заборгованість у розмірі 968 117 (дев`ятсот шістдесят вісім тисяч сто сімнадцять) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 26 338 (двадцять шість тисяч триста тридцять вісім) грн. 09 (дев`ять) коп., інфляційні у розмірі 70 637 (сімдесят тисяч шістсот тридцять сім) грн. 79 (сімдесят дев`ять) коп. та судовий збір у розмірі 15 976 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят шість) грн. 39 (тридцять дев`ять) коп.

3. Судові витрати, понесені Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю НІК , покласти на Відповідача - 1 у даній справі - Акціонерне товариство Київенерго .

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю НІК до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі - відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 липня 2019 року.

Суддя О.В. Чинчин