Ухвала

від 25.07.2019 по справі 910/14117/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/14117/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Життя-2017"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Чорногуз М.Г., Скрипка, І.М., Чорна Л.В.

від 11.06.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Життя-2017"

до Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку "ПриватБанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт-12"

про стягнення 75 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Життя-2017" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у справі №910/14117/18.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Життя-2017", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 75 000,00 грн . , що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2019 рік - 192 100,00 грн.), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа №910/14117/18 є малозначною.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Водночас у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Життя-2017" зазначає про фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки набрали законної сили різні за змістом рішення судів у подібних правовідносинах, Північний апеляційний господарський суд прийняв діаметрально різні постанови, що суперечить принципу єдності судової практики. При цьому посилається на постанови Верховного Суду у справі №202/10128/24-ц і Верховного Суду України у справі №6-71цс15.

Проте Касаційний господарський суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи, посилання на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права та на постанови Верховного Суду у справі №202/10128/24-ц і Верховного Суду України у справі №6-71цс15 не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, адже прийняття рішень у вказаних скаржником справах пов`язані з різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду справ, тому у Суду відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Разом з тим, сама лише незгода скаржника з висновками суду апеляційної інстанції у даній справі також не дає підстав вважати, що це питання має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Життя-2017" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у справі №910/14117/18.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець