Рішення

від 25.07.2019 по справі 920/639/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.2019 Справа № 920/639/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Заєць С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Гордієнко Ж.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства Міськводоканал Сумської міської ради,

м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Руна Петрол , м. Суми

про стягнення 69769 грн 56 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача - Дудник Н.В. (довіреність № 22/26 від 03.01.2019),

від відповідача - не з`явився.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач 21.06.2019 звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача 64279 грн 80 коп. заборгованості, 3935 грн 86 коп. пені, 326 грн 80 коп. 3% річних, 1227 грн 10 коп. інфляційних збитків за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод. Ухвалою суду від 25.06.2019 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем були перевищені гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, що є порушенням умов укладених між сторонами договору від 30.10.2015 № 3947, а також Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 (надалі - Правила № 596) з урахуванням рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539 Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми (надалі - Правила № 539). Вищезазначені порушення, на думку позивача,є підставою для виставлення ним відповідачу рахунку на оплату, який відповідач повинен оплатити протягом 30 банківських днів.

Відповідач 15.07.2019 надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки позивач, для обґрунтування своїх позовних вимог, посилається на нормативно-правові акти, які не були чинними в період існування правовідносин, які розглядаються у справі.

19.07.2019 позивачем була надана відповідь на відзив відповідача по справі, в якій позивач зазначає, що наполягає на задоволенні позовних вимог та заперечує проти аргументів, які викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

25.07.2019 відповідач надав до суду додаткові пояснення по справі, в яких проти позовних вимог заперечує.

Будь-яких заяв та клопотань учасниками справи суду не надавалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між позивачем і відповідачем було укладено тимчасовий договір про надання послуг з водопостачання будівельних об`єктів від 30.10.2015№ 3947 (надалі - Договір). Відповідно до п. 8.1 Договору його укладено з 01.11.2011 по 03.07.2016 і він вважається щорічно продовженим (але не більше 3 років). Вищезазначений факт підтверджуються наявною в матеріалах справи копією вказаних Договору (а.с.15-16).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов`язався забезпечувати відповідача питною водою, а відповідач зобов`язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором.

Згідно з п. 5.3. Договору відповідач несе відповідальність за каналізаційні мережі, які знаходяться у нього на балансі.

Пунктами 2.2.1. Правил № 596 та Правил № 539 передбачено, що позивач має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод відповідача.

Крім того, позивач зазначає, що до даних правовідносин застосовуються правила та порядок, які затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 Про затвердження Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (далі - Правила № 316, Порядок № 316), який набрав чинності 02.02.2018.

Позивачем, при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин, було виявлено факт скиду відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з встановленими місцевими правилами.

12.12.2018 позивачем проводилась перевірка якості скиду стічних вод на каналізаційному випуску на виході з колодязя, за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 років АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 м. Суми. За результатами перевірки був складений акт по відбору проб та протокол дослідження якості стічних вод, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідного акту та протоколу (а.с.27-28).

Позивач для розрахунку плати використовував дані лабораторії позивача, що передбачено п.7.10 Правил № 596 та Правил № 539.Хімічна лабораторія контролю промстоків відповідача відповідає критеріям атестації і атестована на право проведення вимірювань у сфері робіт з контролю стану навколишнього природного середовища (води стічні), що підтверджується свідоцтвами про атестацію (а.с.36-37).

Плата за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення у разі порушення вимог щодо якості і режиму їх скидання вноситься споживачем на рахунок виробника у порядку та в строки, що передбачені місцевими правилами приймання та/або договором (п. 13 Порядку № 316).

Відповідно до п. 2.3.4 Правил № 596 та Правил № 539 відповідач зобов`язаний оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників протягом 30 банківських днів.

Позивач направив відповідачу рахунок на оплату, що підтверджується копією рахунку та копією листа (а.с.23-26). Відповідач нарочно отримав рахунок 16.01.2019.

Згідно з абз. 2 п. 6.7.18 Правил № 596 та Правил № 539 протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК, позивач направляє відповідачу претензію.

Позивач направив на адресу відповідача претензію, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією претензії (а.с.38-40).

Відповідач свої зобов`язання не виконував, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивачем наданий розрахунок заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних нарахувань (а.с.18-22).

Отже, предметом доказування по даній справі є наявність господарських правовідносин між сторонами, факт порушення відповідачем норм чинного законодавства забрудненням стічних вод при скиді вод в міську каналізацію та правомірність нарахування заборгованості за порушення чинних норм, які передбачають відповідальність за скинуті понаднормативно забруднені стічні води.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

19.06.2017 набрала чинності прийнята 18 травня 2017 року нова редакція Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення новим абзацем 4, ч.1 ст.11 якого було встановлено, що затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем ценралізованого водовідведення віднесено до повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, інших державних органів у сфері питної води, питного волопостачання та водовідведення (надалі - центральний орган).

Абз. 5 ст. 13 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення було віднесено до компетенції місцевих органів влади затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів.

Статтею 13-1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення було визачено, що місцеві правила мають розроблятись на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядувння.

У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод затверджені центральним органом.

19.06.2017 втратили свою чинність, на підставі розпорядження Кабінету міністрів України від 10 березня 2017 року №166-р Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади , затверджені Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року N 37 Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.

Позивач продовжував використовувати вказану Інструкцію мотивуючи це тим, що існуючий порядок встановлений також в місцевих Правилах приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми , затвердженими рішенням виконкому Сумської міської ради 6 вересня 2011 року №539.

Суд дійшов висновку, що існуючий порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджений центральним органом, на який посилається позивач, було скасовано, а тому використання такого порядку є протиправними, оскільки відповідно до чинного на той час законодавства порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем ценралізованого водовідведення, віднесено до повноваження центрального органу виконавчої влади, а не місцевого.

Тому, застосування позивачем порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідвед 12.12.2018 є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства і грунтуються на нормативно-правовому акті, який на той час вже було скасовано.

02.02.2018 набув чинності наказ Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України №316 від 1 грудня 2017 року Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення , яким було встановлено новий порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (надалі - Наказ № 316).

В період з 21 червня 2017 року по 14 січня 2019 року місцевими органами влади м.Суми не було розроблено та прийнято в установленому порядку місцеві правила приймання стічних вод. Нові місцеві Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми було затверджено лише 15 січня 2019 року Рішенням виконкому Сумської міської ради № 4.

Оскільки на час відібрання проб 12.12.2018 вже набув чинності Наказ № 316, а місцевих правил, які б були прийняті на підставі та з урахуванням вимог зазначеного Наказу № 316, як це вимагає ст.13-1 нової редакції Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , розроблено та прийнято уповноваженим органом місцевого самоврядування м. Сум ще не було, то відповідно до вимог абзацу 5 ст.13-1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення до відносин сторін пов`язаних з відбором проб 12.12.2018 застосовуються правила приймання стічних вод затверджені центральним органом.

В той же час, позивач застосував Правила №316 виключно в частині визначення порядку нарахування плати за скид понадноративних забруднень та не застосував у частині норм гранично допустимих скидів, які встановлені у додатку 4 до Правил № 316.Так при розрахунку плати за понаднормативних забруднення стічних вод, які було виявлено в пробах 12грудня 2018 року, позивач для визначення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин використовує норми встановлені місцевими Правилами №539.

Такі дії позивача свідчить про те, що розрахунок плати за перевищення допустимих концентрації забруднюючих речовин у стічних водах за грудень 2018рокує таким, що не відповідає вимогам діючого на той час законодавства.

Законом України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення зазначено, що місцеві правила повинні відповідати центральним.

В той же час, на момент спірних правовідносин правила, які приймаються центральним органом були відсутні, а місцеві правила були прийняті лише в 2019 році, оскільки лише в 2018 році були затверджені правила центральним органом виконавчої влади.

Згідно з ст. 6, ст. 19 Конституції України органи законодавчої та виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Отже, саме на центральний орган покладено обов`язок прийняття правил, відповідно до Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення .

На думку суду, наслідки відсутності відповідних дій центрального органу та відсутність затверджених центральним органом правил, на момент наявних договірних правовідносин між сторонами, не можна покладати на споживача (відповідача).

Крім того, позивач не був позбавлений права звернутись до суду стосовно відсутності затверджених центральним органом виконавчої влади правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем ценралізованого водовідведення.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 79 ГПК України докази повинні бути достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи всі докази в сукупності та те,що позивачем невірно визначено для обґрунтування своїх позовних вимог нормативно-правові акти,то суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є неправомірними, необґрунтованими достатніми доказами та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно до вимог п. 2ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При звернення з позовною заявою позивачем було сплачено 1921 грн судового збору. Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, то витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.123, 124, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Руна Петрол`про стягнення 69769 грн 56 коп.- відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн покласти на Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради.

3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.07.2019.

Суддя С.В. Заєць