Ухвала

від 26.07.2019 по справі 520/17324/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/17324/19

Провадження № 1-кс/520/9235/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2019 року Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160500000077 від 05.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 05.01.2019 до Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області із заявою звернувся громадянин ОСОБА_5 в якій він просить вжити невідкладні міри правового характеру за фактом незаконного заволодіння чужим майном, а саме кватирокю АДРЕСА_1 .

В ході досудового розслідування встановлено, що 08.01.2019 співробітниками УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України, за доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, направлено запит до Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради, щодо надання інформації стосовно наявності відомостей та підтверджуючих документів щодо укладання на Одеській муніципальній біржі, код ЄДРГПОУ 24545359 (стан припинено), договору купівлі продажу нерухомого майна серії та номеру Н-00145/97 від 01.11.1999 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, витребувано інформацію щодо вчинення будь-яких інших двосторонніх правочинів за вказаною адресою, а також інформацію стосовно власників об`єкту нерухомості за вказаною адресою, підстав отримання прав власності, інформацію щодо отримання свідоцтва про право власності за № НОМЕР_1 частину від 25.08.1999, свідоцтво про право наслідування по закону від 11.06.1998, виданого 6-ю Одеською державною нотаріальною конторою.

08.01.2019 з Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради отримано відповідь про те, що згідно опису справ Постійного зберігання на документи Одеської муніципальної біржі за 1997-2005 рр., які надійшли на зберігання до департаменту, договір купівлі - продажу від 01.11.1999 року №Н-00145/97, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , не значиться.

В ході перевірки викладених у заяві відомостей було здійснено спроби встановити особу ОСОБА_6 та встановлено що 13.10.2018 ОСОБА_6 , 1942 року народження, помер у реанімації ГКБ-11.

Так, 09.01.2019 постановою слідчого Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею - 30,1 кв.м.; загальною площею - 52,2 кв.м. - визнано речовим доказом.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено, що 16.01.2019 реєстратором КП «Агенція реєстраційних послуг» ОСОБА_9 здійснено поділ об`єкта нерухомого майна (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1735063251101), квартира, Загальна площа (кв.м.): 52.2, житлова площа (кв.м.): 30.1, за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, в ході здійснення вказаних реєстраційних дій виникло два суб`єкта нерухомості, а саме: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1743493751101, нежитлове приміщення, загальна площа (кв.м.): 14.8, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності: технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 08.01.2019, видавник: ФОП ОСОБА_10 ; Висновок, серія та номер: 00801/19, виданий 08.01.2019, видавник: ФОП ОСОБА_10 власником якого є ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Того ж дня, а саме 16.09.2019 реєстратором КП «Агенція реєстраційних послуг» ОСОБА_9 здійснено реєстраційні дії щодо реєстрації прав власності за ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , об`єкту нерухомості реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1743493751101, нежитлове приміщення, загальна площа (кв.м.): 14.8, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

16.01.2019 постановою слідчого Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, об`єкт нерухомості реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1743493751101, нежитлове приміщення, загальна площа (кв.м.): 14.8, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 визнано речовим доказом.

21.01.2019 ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси на вказаний об`єкт нерухомості накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів у провадженні.

Однак, 23.01.2019 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12 здійснено реєстраційні дії щодо реєстрації прав власності за ОСОБА_13 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , об`єкту нерухомості реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1743493751101,нежитлове приміщення, загальна площа (кв.м.): 14.8, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .Підстава виникнення права власності: договір куплі-продажу, серія та номер:7, виданий 23.01.2019, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12

06.05.2019 реєстратором КП «Агенція реєстраційних послуг» ОСОБА_9 здійснено реєстраційні дії щодо припинення обтяження об`єкту нерухомості реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1743493751101, нежитлове приміщення, загальна площа (кв.м.): 14.8, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Підстава: ухвала суду, 1-кс/522/5631/19, серія та номер: 522/426/19, виданий 22.04.2019, видавник: Приморський районний суд м. Одеси.

23.07.2019 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 здійснено реєстраційні дії щодо реєстрації прав власності за ОСОБА_15 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , об`єкту нерухомості реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1743493751101, нежитлове приміщення, об`єкт житлової нерухомості загальна площа (кв.м.): 14.8, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності: договір куплі-продажу, серія та номер: 1589, виданий 23.07.2019, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 .

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про накладення арешту на майно, обґрунтовуючи клопотання тим, що об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 - є об`єктом кримінально протиправних дій, право на яке набуте протиправним шляхом, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, теперішній час, особи, які фігурують в зазначеному кримінальному провадженні обізнані про факт проведення досудового розслідування, розуміють важливість дослідження доказів саме в тому вигляді в якому вони є на теперішній час, та для уникнення кримінальної відповідальності можуть здійснити відчуження майна, його поділ або інші реєстраційні дії що зашкодить досудовому розслідуванню.

Вказане клопотання, у зв`язку із загрозою його переоформлення, відчуження, поділу або інших дій направлених на переховування незаконних реєстраційних дій, сторона обвинувачення просить розглядати без виклику особи, у володінні якої знаходиться майно.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились, разом з цим від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без її участі.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає встановленим в судовому засіданні те, що відносно об`єкта нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , існує сукупність достатніх підстав вважати, що він є об`єктом кримінально протиправних дій, а також може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Викладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання речовим доказом від 16.01.2019 року, відповідно до якою земельна ділянка визнана речовим доказом в рамках кримінального провадження №12019160500000077 від 05.01.2019 року.

Крім того, на теперішній час існує реальна загроза щодо вчинення невстановленими особами протиправних дій відносно зазначеного об`єкта нерухомого майна, тому існує необхідність у його збереженні.

На підставі викладеного, враховуючи обґрунтованість клопотання сторони обвинувачення, наявність достатніх підстав вважати, що зазначений у клопотанні об`єкт нерухомого майна, з необхідністю арешту якого звертається сторона обвинувачення, може бути об`єктом кримінально протиправних дій, в цілях забезпечення його збереження, виключення можливості відчуження, передачі майна, та забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування, слідчий суддя приходить до що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про який йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Вказане клопотання, в цілях забезпечення арешту майна, так як існує загроза його переоформлення, відчуження, або інших незаконних реєстраційних дій, та досягнення дієвості кримінального провадження, слід розглянути без виклику власника майна.

Також, враховуючи вищевказані ризики, слідчий суддя вважає за необхідне накласти заборону розпорядження, користування, а також здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо об`єкту нерухомого майна.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160500000077 від 05.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Одеса, вулиця Слєпньова (провулок Слєпньова), будинок №1, приміщення №505, заборонивши відчуження, розпорядження та користування, заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 ..

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1