Рішення

від 23.07.2019 по справі 480/2237/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2019 р. Справа №480/2237/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,

представника позивача - Войтенка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/2237/19

за позовом Головного управління ДФС у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фенікс-Вест" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Сумській області (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фенікс-Вест" (далі - відповідач), в якій просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Фенікс- Вест за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь держави податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 525 370,00 грн. (код платежу 14060100) на розрахунковий рахунок № 31110029018002, код отримувача 37970593, МФО 899998, УК у м.Сумах/м.Суми;

- накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Фенікс-Вест , які знаходяться на всіх відкритих рахунках у банках та в інших фінансових установах на суму податкового боргу в розмірі 525 370,00 грн.

Ухвалою суду від 24.06.2019 відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, який зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків, всупереч вимог Податкового кодексу України, порушив строки сплати узгоджених податкових зобов`язань, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 525370,00 грн., яка залишається не сплаченою. Крім того, відповідач зауважує, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо TОB Торгова компанія Фенікс-Вест , в останнього відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, а тому позивач просить накласти арешт на кошти відповідача у банках та інших фінансових установах.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фенікс-Вест" зареєстроване як юридична особа, та перебуває на обліку в ГУ ДФС у Сумській області як платник податків, що вбачається із змісту позовної заяви та підтверджується інформаційними даними платника (а.с. 12-13).

Відповідно до ст. 16.1.4 Податкового кодексу України до обов`язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Статтею 31 Податкового кодексу України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно із п. 36.1 ст. Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 203.1 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем, звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фенікс-Вест" було подано податкову декларації з податку на додану вартість № 9308318807 від 21.01.2019 (а.с. 14), якою самостійно визначено грошове зобов`язання у сумі 525 370,00 грн., яка залишається несплаченою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 20.3.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

08.02.2019 позивачем відповідачу була направлена податкова вимога № 2723-17 на суму 525370,00 грн. (а.с. 15).

Податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фенікс-Вест" з часу направлення податкової вимоги № 5997-17 від 05.04.2018 не переривався, податкова заборгованість не погашалася.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, ті непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Вказана заборгованість відповідача не підлягає списанню та розстроченню на підставі ст.ст. 100, 101 Податкового кодексу України.

Згідно із п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.п 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належної такому платнику податків.

Отже, судом встановлено, що узгоджена сума грошового зобов`язання своєчасно та в повному обсязі відповідачем не була сплачена, а тому сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фенікс-Вест" за узгодженими податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість становить 525370,00 грн., а саме:

- основний платіж - 525370,00 грн.;

- штрафні санкції - 0,00 грн.;

- пеня - 0,00 грн.

Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується розрахунком податкового боргу від 29.03.2019 (а.с. 11).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь держави податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 525370,00 грн. є обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.

Стосовно позовних вимог про накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Фенікс-Вест , які знаходяться на всіх відкритих рахунках у банках та в інших фінансових установах на суму податкового боргу в розмірі 525 370,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, на законодавчому рівні, положеннями норм податкового законодавства розрізненні правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

Крім того, частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, суд вважає, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку, такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 14.07.2017 № 632, відповідно до Розділу ІІІ, якого передбачено обставини, за яких застосовується арешт майна:

1. Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

3) платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

5) відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

8) платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

2. За наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Виходячи із приписів пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 (далі Порядок), колегія суддів дійшла висновку, що наявність у платника податку податкового боргу та вручення йому податкової вимоги не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку, який не є виключним та єдиним способом його погашення.

Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов`язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом, лише за умови дотримання цих норм можливе погашення податкового боргу шляхом реалізації положень підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Пунктом 3 Розділу VII Порядку передбачено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Підставою для звернення податкового органу до суду є саме вчинення цим органом усіх передбачених заходів по розшуку майна платника податку, які повинні підтверджуватись належними доказами (запитами до відповідних установ, виходами за фактичним місцем знаходження боржника та за місцем державної реєстрації тощо).

Відповідні обставини повинні бути підтверджені податковим органом під час судового розгляду.

Разом з тим, в обґрунтування позовних вимог про накладення арешту на кошти відповідача, позивач посилається на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якої у вказаних реєстрах відсутні відомості щодо TОB Торгова компанія Фенікс-Вест , і, як наслідок, робить висновок про те, що у відповідача відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашено податковий борг.

Не погоджуючись із таким висновком позивача суд зауважує, що позивач не надав суду належних доказів відсутності у відповідача іншого рухомого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, або наявності майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу, або наявності майна, яке не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Також, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем здійснювалась перевірка платника податків з питань наявності активів, що можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу.

Доказів надсилання податковим органом до державних установ відповідних запитів, з метою встановлення наявності або відсутності у власності відповідача транспортних засобів матеріали справи, також, не містять.

Крім того, позивач у позовній заяві просить накласти арешт на кошти платника податку TОB Торгова компанія Фенікс-Вест та не вказує при цьому, на яких саме рахунках розміщені ці кошти та інші цінності та хто є їх розпорядниками.

У судовому засіданні представник позивача надав суду ідентифікаційні дані відповідача, які місяться в інформаційній базі ДФС України, та згідно яких TОB Торгова компанія Фенікс-Вест має єдиний відкритий банківський рахунок № НОМЕР_1 в Казначействі України (електронне адміністрування податку).

Відповідно до п. 200-1.7 ст. 200-1 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Пункт 200-1.5 ст. 200-1 Податкового кодексу України визначає, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Враховуючи викладене, суд вважає, що накладення арешту на кошти TОB Торгова компанія Фенікс-Вест , що знаходяться на рахунках платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість - Казначейство України, позбавить можливості товариство виконувати зобов`язання перед державною та відповідно виконання ним вимог Податкового кодексу України.

Крім того, суд зауважує, що накладення арешту на кошти на банківських рахунках відповідача без дотримання процедури погашення податкового боргу та визначення конкретних рахунків та суми суттєво обмежить права платника податків як власника таких коштів та унеможливить здійснення відповідачем його діяльності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині накладення арешту на кошти TОB Торгова компанія Фенікс-Вест є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Фенікс-Вест" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Фенікс- Вест (40000, м. Суми, проспект Курський, буд. 147, ідентифікаційний код 42596548) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь держави податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14060100) на розрахунковий рахунок № 31110029018002, код отримувача 37970593, МФО 899998, УК у м.Сумах/м.Суми у розмірі 525 370 (п`ятсот двадцять п`ять тисяч триста сімдесят) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 26.07.2019.