Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2019 р. № 520/5692/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рубан В.В.,
за участі
секретаря судового засідання - Абояна І.І.,
представника позивача - Кравцова І. В.,
представника відповідача - Зінченка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ ХАРКІВ" (61001, м.Харків, вул. Плеханівська, 16, код ЄДРПОУ 42026120) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РМ ХАРКІВ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд :
- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Харківській області, викладене у протоколі про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю РМ ХАРКІВ (код ЄДРПОУ42026120) таким, що відповідає п.п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку ;
- зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю РМ ХАРКІВ (код ЄДРПОУ42026120) з переліку ризикових платників податків;
- судові витрати стягнути з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Комісії Головного управління ДФС у Харківській області, викладене у протоколі про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю РМ ХАРКІВ (код ЄДРПОУ42026120) таким, що відповідає п.п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним та позивача безпідставно внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, на думку позивача, оскільки, підприємство позивача не відповідає жодній з вимог п.1.6 Критеріїв ризиковості, податковий орган має виключити Товариство з обмеженою відповідальністю РМ ХАРКІВ з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що комісія вирішила внести позивача до Журналу ризикових платників з метою недопущення ймовірних втрат бюджету та використання підприємства у схемах незаконного формування податкового кредиту іншим підприємствам вирішила внести позивача до Журналу ризикових платників.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав та мотивів, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив, у якій підтримано позицію викладену у позовній заяві.
З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РМ ХАРКІВ" зареєстрований як суб`єкт господарювання - юридична особа , код ЄДРПОУ 42026120. Юридична адреса: 61001, Харківська обл., місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 16.
17.10.2018 року позивач направив на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні №34 від 17.10.2018 та №35 від 17.10.2018, однак, ГУ ДФС України реєстрацію податкових накладних зупинено, у зв`язку з тим, що податкові накладні/розрахунки коригування відповідають пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, про що на електронну адресу позивача надіслані відповідні квитанції.
15.04.2019 року підприємством направлено на адресу ГУ ДФС у Харківській області запит про надання інформації, в яких просив надати наступні відомості та копії документів:
- пояснити підстави блокування податкових накладних, складених підприємством ТОВ "РМ ХАРКІВ" у жовтні 2018 р.;
- надати (якщо таке є) копію рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області про включення ТОВ "РМ ХАРКІВ" до переліку ризикових платників, які відповідають п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, що оформлене відповідним протоколом засідання комісії;
- надати (якщо таке є)і копію Протоколу засідання комісії щодо ТОВ "РМ ХАРКІВ" із додатками до нього, а саме: перелік платників податків щодо яких виявлено ознаки ризиковості, зокрема ТОВ "РМ ХАРКІВ" згідно з п. 1.6 Критеріїв, матеріали, на підставі яких ТОВ "РМ ХАРКІВ" віднесено до такого переліку.
Листом ГУ ДФС у Харківській області №20034/10/20-40-07-04-08 від 18.04.2019 повідомлено, що на підставі протокольно прийнятого рішення ГУ ДФС у Харківській області встановило, що ТОВ РМ ХАРКІВ (код ЄДРПОУ 42026120) відповідає п. 1.6. критеріїв ризиковості платника податку, а саме: наявна в органах ДФС податкова інформація, що свідчить про наявність здійснення ризикових операцій платником. Копію протокольного рішення, щодо платника податків ТОВ РМ ХАРКІВ , контролюючий орган відмовився надати, пославшись на те, що запитуване рішення є інформацією з обмеженим доступом. Дата та номер протокольного рішення також не були повідомлені підприємству.
Отже, не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Як зазначено у п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 "Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.
Згідно з п. 2 "Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Як зазначено у п. 3 "Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 10 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На виконання п. 10 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" Державна фіскальна служба України Наказом №144 від 21.03.2018 затвердила "Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків" (далі - Порядок №144).
У вказаному Порядку №144 зазначено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).
Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.
До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.
У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1 - 1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2).
У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1. 6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.
Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1 - 1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії.
Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії.
Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п. 1.6 Критеріїв.
В Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо (п. 1.6):
платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Суд зауважує, що відповідач - Головне управління ДФС у Харківській області не повідомило позивача про включення його до переліку ризикових суб`єктів господарювання та інформації на запит позивача не надав.
Як вбачається з листа Головного управління ДФС у Харківській області № 20034/10/20-40-07-04-08 від 18.04.2019, ТОВ "РМ ХАРКІВ" відповідає вимогам п.1.6 критеріїв ризиковості платника податку.
Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не було надано суду матеріали, на підставі яких ТОВ "РМ ХАРКІВ" було віднесено до ризикових платників податків, та іншу інформацію, що розглядалась Комісією, які згідно Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов`язково додаються до протоколу засідання Комісій.
Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що відповідачем не обґрунтовано, що саме слугувало підставою для застосування до позивача п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".
Таким чином, рішення, яке оформлено протоколом № 171 від 19.09.2018 року, прийняте комісією Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю РМ ХАРКІВ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно п. 1.6 Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником не відповідає вимогам п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З огляду на вище зазначене, суд вважає, що оскаржуване протокольне рішення від 19.09.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
При цьому, дискреційними є повноваження відповідача - суб`єкта владних повноважень, обирати у конкретній ситуації між альтернативними, кожна з яких є правомірною.
За приписами ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання виключити Товариство з обмеженою відповідальністю РМ ХАРКІВ з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно п. 1.6 Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Крім того, судом при задоволенні вказаної вимоги у наведений спосіб було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 24.07.2018 у справі №806/2254/15, від 01.03.2018 у справі №826/22282/15, від 29.03.2018 у справі №816/303/16, від 03.04.2018 у справі №815/6881/16, від 13.06.2018 у справі №815/6768/15.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ ХАРКІВ" (61001, м.Харків, вул. Плеханівська, 16, код ЄДРПОУ 42026120) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлено протоколом № 171 від 19.09.2018 року, прийняте комісією Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю РМ ХАРКІВ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно п. 1.6 Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .
Зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю РМ ХАРКІВ з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно п. 1.6 Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .
Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (61057 м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ ХАРКІВ" (61001, м.Харків, вул. Плеханівська, 16, код ЄДРПОУ 42026120) у розмірі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 26.07.2019 року.
Суддя Рубан В.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2019 |
Оприлюднено | 29.07.2019 |
Номер документу | 83265890 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желтобрюх І.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні