Ухвала

від 08.07.2019 по справі 448/981/19

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 448/981/19

Провадження № 2/448/574/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08.07.2019 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Білоус Ю.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Цегельний завод Промінь про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

03.07.2019року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ТОВ Цегельний завод Промінь в його користь невиплачену заробітну плату за період з травня 2017року по вересень 2017року в розмірі 16597,44грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.09.2017року по 30.06.2018року включно в сумі 67152,44грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, а саме в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" він звільняється від сплати судового збору.

Як передбачає п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, що обґрунтовується наступним.

Згідно ст.1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 вищевказаного Закону, до структури заробітної плати входять:

- основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу, відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Системне тлумачення вищевказаних статей Закону України "Про оплату праці" дозволяє дійти висновку про те, що додатковою заробітною платою можуть вважатися не будь-які гарантійні і компенсаційні виплати, а лише ті гарантійні і компенсаційні виплати, які роботодавець виплачує працівникові, у зв`язку із виконуваною ним роботою за трудовим договором.

Разом з тим, із змісту ст.117 КЗпП України вбачається, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв`язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв`язку із звільненням працівника та не проведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

Отже, згідно з чинною редакцією пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", позивач у даному випадку звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення заробітної плати, проте не звільнений від сплати судового збору в частині позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а тому за пред`явлення таких вимог має бути сплачений судовий збір.

Так, згідно п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин приходжу до висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків, шляхом подання до суду документа, що підтверджує сплату позивачем судового збору (на рахунок № 31216206013252, код отримувача ЄДРПОУ:37929037, отримувач коштів - УК у Мост. р/Мостиський р-н/22030101, МФО: 899998, згідно п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір ) на суму 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Відповідно до положень ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя -

П ОС Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Цегельний завод Промінь про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - залишити без руху, надавши позивачу строк у 10 (десять) днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних у цій ухвалі недоліків.

Попередити позивача, що у разі, якщо у зазначений в даній ухвалі строк недоліки не будуть усунені, то позовна заява буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Б. Білоус