Постанова

від 25.07.2019 по справі 520/2884/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 р.Справа № 520/2884/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Калитки О. М. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., м. Харків, повний текст складено 29.05.19 року по справі № 520/2884/19

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАН"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Астан (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- стягнути до бюджету України кошти у розмірі 93897,61 грн. в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАН" (код 37948856, місцезнаходження: вул. Дніпропетровська, буд. 223, кімната 6-9, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472) з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАН" про стягнення податкового боргу залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не встановлення судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд першої інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що податкова вимога №87612/17 від 04.07.2018 року є дійсною, оскільки частина податкового зобов`язання по податковій декларації №9148133961 від 18.07.2017 року по строку сплати 30.07.2018 року у розмірі 14260,61 на кінець доби 30.07.2018 року в повному обсязі не була сплачена, а тому набула статусу податкового боргу, отже в розумінні Податкового кодексу податковий борг не переривався, а тому вказане обумовлює відсутність правових підстав у податкового органу для відкликання податкової вимоги та додаткового надсилання другої вимоги.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

В обгрунтування відзиву відповідач зазначив, що борг за податковою декларацією №9148133961 від 18.07.2017 року по строку сплати 30.07.2018 року виник 31.07.2018 року, а оскільки податковий борг за податковою вимогою №87612/17 від 04.07.2018 року станом на 30.07.2018 року було погашено, то така вимога є відкликаною.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТАН" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 37948856, перебуває на обліку в Харківській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, станом на час звернення Головного управління ДФС у Харківській області до суду з позовом ТОВ "АСТАН" має податковий борг у загальному розмірі 93897,61 грн. з податку на додану вартість, який виник на підставі:

- податкової декларації №9148133961 від 18.07.2018. термін сплати 30.07.2018 на суму 18019,00 грн. (платником сплачено 3758,39 грн., таким чином, суму грошових зобов`язань, яка підлягає стягненню складає 14260,61 грн.);

- податкової декларації №9175382304 від 20.08.2018 термін сплати 30.08.2018 на суму 8922,00 грн.;

- податкової декларації №9201717259 від 19.09.2018 термін сплати 30.09.2018 р. на суму 19690,00 грн.;

- податкової декларації №9229612004 від 22.10.2018 термін сплати 30.10.2018 на суму 4055,00 грн.;

податкової декларації №9256691802 від 20.11.2018 термін сплати 30.11.2018 на суму 21900,00 грн.;

- податкової декларації №93068844669 від 17.01.2019 термін сплати 30.01.2019 на суму 25070,00 грн.

Головним управлінням ДФС у Харківській області відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України складено та направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАН" податкову вимогу №87612-17 від 04.07.2018р. на суму 32884,61 грн.

Залишаючи без задоволення позов, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 ПК України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Звернувшись до суду з вказаним позовом позивач послався на направлення та отримання відповідачем податкової вимоги №87612-17 від 04.07.2018р. про сплату податкового боргу та відповідно на наявність у контролюючого органу права на звернення до суду з вказаним позовом.

Однак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для звернення до суду з вказаним позовом з огляду на відкликання вказаної податкової вимоги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що станом на 30.06.2018 р. у Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАН" обліковувався податковий борг в сумі 32884,61 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника податків ТОВ Астан . (а.с.51).

Головним управлінням ДФС у Харківській області складено та направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАН" податкову вимогу №87612-17 від 04.07.2018р. на суму 32884,61 грн.

Вказана податкова вимога стала підставою для звернення до суду 25.03.2019 року з вказаним позовом про стягнення коштів.

Податковий борг в сумі 32884,61 грн. був сплачений відповідачем 30.07.2018 р. в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1700 від 30.07.2018 р. та обліковою карткою платника податків (а.с.80).

Матеріалами справи підтверджено, що податковий борг в сумі 32884,61 грн. станом на 30.07.2018 року відповідачем був погашений повністю, іншого податкового боргу станом на вказану дату у відповідача не існувало.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до пункту 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати про відсутність обов`язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми несплаченого платником податків податкового боргу, визначеного у попередній податковій вимозі.

Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 ст. 60 ПК України визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення.

Згідно з п.60.2. ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

З аналізу наведеної норми випливає, що погашення всієї суми податкового боргу свідчить про відкликання надісланої платникові податків податкової вимоги, а тому виникнення податкового боргу після повного погашення податкового боргу визначеного раніше надісланою податковою вимогою є підставою для надіслання нової податкової вимоги.

Колегія суддів зазначає, що оскільки станом на 30.07.2018 року податковий борг в сумі 32884,61 грн., який відповідає сумі, зазначеній в податковій вимозі №87612-17 від 04.07.2018 р., був сплачений в повному обсязі, інших боргів у підприємства відповідача станом на 30.07.2018 р. не було, то податкова вимога №87612-17 від 04.07.2018 р. в силу вимог Закону, а саме приписів ст. 60 Податкового кодексу України, вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу, тобто 30.07.2018 р.

Звернення до суду з позовом позивач обгрунтовує наявністю у відповідача податкового боргу за поданою ним податковою декларацією №9148133961 за червень 2018 р.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "АСТАН" 18.07.2018 було подано податкову декларацію №9148133961 за червень 2018 р., згідно якої податкове зобов`язання складає 18019,00 грн.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.203.1. ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2. ст.203 Податкового кодексу України передбачено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином, в силу приписів статті 203 Податкового кодексу України граничний термін сплати грошового зобов`язання позивача за податковою декларацією №9148133961 від 18.07.2018 за червень 2018 р. є 30.07.2018року.

Відповідно до приписів п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк вважається податковим боргом.

Таким чином, сума грошового зобов`язання за податковою декларацією №9148133961 від 18.07.2018 з граничним терміном сплати 30.07.2018 р. включно набула статусу податкового боргу лише 31.07.2018 р.

Колегія суддів зазначає, що якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов`язання.

Враховуючи, що сума грошового зобов`язання за податковою декларацією №9148133961 від 18.07.2018 з граничним терміном сплати 30.07.2018 р. включно набула статусу податкового боргу лише 31.07.2018 р., то органу державної податкової служби слід було направити (вручити) відповідачу нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов`язання.

Між тим, нова податкова вимога на адресу підприємства відповідача не надсилалась та не вручалась, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Оцінюючи аргумент позивача, наведений в апеляційній скарзі, про те, що податкова вимога №87612/17 від 04.07.2018 року є дійсною, а тому позивач має право на звернення до суду з позовом про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, колегія суддів зазначає, що податковий борг в сумі 32884,61 грн., який відповідає сумі, зазначеній в податковій вимозі №87612-17 від 04.07.2018 р., станом на 30.07.2018 року був погашений відповідачем в повному обсязі, на цю дату інших боргів у підприємства відповідача не було, а тому в силу вимог Закону податкова вимога №87612-17 від 04.07.2018 р. вважається відкликаною та не надає позивачу права на звернення до суду з позовом про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що виник після відкликання податкової вимоги.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на помилкове неврахування судом першої інстанції під час розгляду справи обставин, що мали значення для справи, зокрема, алгоритм роботи інформаційної системи Податковий блок , функціонування якої врегульовано Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, згідно якого податкове зобов`язання за податковою декларацією №9148133961 від 18.07.2018 року на кінець доби 30.07.2018 року та початок доби 31.07.2018 року набуло статусу податкового боргу, а тому податкова вимога №87612-17 від 04.07.2018 р. є дійсною, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки згідно ІС Податковий блок податковий борг у розмірі 32884,61 грн, що відповідає сумі зазначеній у податковій вимозі №87612-17 від 04.07.2018 р., 30.07.2018 року відповідачем було погашено, а податкове зобов`язання за податковою декларацією №9148133961 від 18.07.2018 року набуло статусу податкового боргу лише станом на початок доби 31.07.2017 року, а тому податкова вимога №87612-17 від 04.07.2018 р. вважається відкликаною.

Крім того, пріоритетними нормами, якими врегульовуються спірні правовідносини є саме приписи Податкового кодексу України, враховуючи які колегія суддів зазначає, що податкове зобов`язання за податковою декларацією №9148133961 від 18.07.2018 року набуло статусу податкового боргу лише 31.07.2018 року, а тому доводи апеляційної скарги щодо дійсності податкової вимоги №87612-17 від 04.07.2018 р. є необгрунтованими.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року по справі № 520/2884/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду .

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) О.М. Калитка Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 26.07.2019 року