Рішення
від 24.07.2019 по справі 906/423/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області



10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/423/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

секретар судового засідання: Чухалова О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Сичов Д.В. - довіреність № 1/07 від 01.07.2019;

від відповідача: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Дасан-Логістик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Вебтранс-логістик плюс"

про стягнення 419127,60 грн.

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дасан-Логістик" звернулось до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебтранс-логістик плюс" 419127,60грн заборгованості за договором № 03-1670-Т організації транспортно-експедиційного обслуговування від 05.06.2018.

Ухвалою господарського суду від 07.05.2019 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засіданні для розгляду справи на 27.05.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Прядко О.В. 06.05.2019 на лікарняному, справа №906/423/19, призначена на 27.05.2019 о 10:00, в судове засідання не вносилась.

Ухвалами господарського суду від 28.05.2019 та 13.06.2019 підготовче судове засідання відкладено на 13.06.2019 та 08.07.2019.

Ухвалою суду від 08.07.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/423/19 до судового розгляду по суті, призначив судове засідання на 24.07.2019.

08.07.2019 та 15.07.2019 до суду повернулись копії ухвал суду від 28.05.2019 та від 13.06.2019, що направлялись сторонам у справі, з поштовими відмітками: " при доставці відсутній" та "адресат відсутній" (а.с. 111-119).

З метою уточнення інформації щодо відповідача суд отримав електронний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що станом на 24.07.2019 місцезнаходженням ТОВ "Вебтранс Логістик плюс" є 49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Старокозацька, б. 40-Б.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов`язковою не визнавалась, представники сторін у судове засідання не викликались, відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання; господарський суд вважає, що неявка представника відповідача та ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 03-1670-Т від 05.06.2018 організації транспортно-експедиційного обслуговування, на виконання якого за заявками-договорами № 25-181414 від 06.07.2018, № 25-181413 від 06.07.2018, № 22-181712 від 06.07.2018 та № 22-181410 від 06.07.2018 позивачем було надано відповідачу послуги перевезення, із залученням третьої особи - ТОВ "АВ Транс", проте відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, надані послуги не оплатив. У зв`язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаними заявками-договорами на загальну суму 419127,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що сума боргу відповідача станом на дату розгляду справи не змінилась, жодних оплат після подання позову до суду відповідачем не здійснювалось, тому просив задовольнити позов у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, правом подання письмового відзиву відповідач не скористався.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

05.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дасан-Логістик (позивач/перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вебтранс-Логістик Плюс" (відповідач/експедитор) було укладено Договір № 03-1670-Т організації транспортно-експедиційного обслуговування (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, експедитор доручає, а перевізник бере на себе зобов`язання організувати за рахунок експедитора транспортно-експедиційне обслуговування (ТЕО), перевезення вантажу, а також надання інших послуг експедитору, обумовлених в додаткових угодах до даного Договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 1.2. Договору, умови транспортування, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг пе ревізника узгоджуються сторонами в Заявках-Договорах (далі- заявка), встановленої форми, що є невід`ємною частиною даного Договору.

За умовами пункту 1.3. Договору, перевізник для виконання покладених на нього в рамках До говору доручень має право укладати від свого імені договори з підрядниками.

Розділом 2 Договору обумовлено права та обов`язки сторін.

Так, згідно п.2.1.1, 2.1.3. Договору, перевізник зобов`язується організувати перевезення вантажу експедитора на умовах, узгоджених сторонами в Заявці, або надання інших послуг експедитору. Зобов`язується організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом по території України і за її межами згідно заявки.

Згідно з п.2.2.4. експедитор зобов`язався своєчасно оплачувати рахунки за послуги перевізника по ставкам і розцінкам завчасно узгодженими з експедитором.

06.07.2018 сторонами були підписані Заявки-Договори до вищевказаного Договору №03-1670-Т від 05.06.2018 на загальну суму 1027979 російських рублів:

- № 25-181414 на суму 4090,00 USD (256994,00 рос. рублів)

- № 25-181413 на суму 4090,00 USD (256994,00 рос. рублів);

- № 22-181712 на суму 4090,00 USD (256994,00 рос. рублів);

- № 22-181410 на суму 4090,00 USD (256994,00 рос. рублів).

Пунктом 3.2. Договору, сторони обумовили, що оплата послуг перевізника здійснюється безготівковим розрахунком 100% від суми рахунку-фактури, виставленого перевізником після доставки вантажу на підставі акту виконаних робіт. Сторони можуть домовитись про інші умови оплати послуг перевізника, що обумовлюється в п.12 (умов оплати) Заявки, що є невід`ємною частиною даного Договору.

В пункті 3.3. Договору сторони обумовили, що вартість послуг перевізника зазначається в Заявці на виконання робіт, а також рахунку, та включає в себе компенсацію затрат перевізника, а також винагорода перевізника. Оплата послуг здійснюється в валюті, яка вказана в п.11 (сума фрахту) Заявки, яка є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з п.11 Заявок-Договорів, валюта оплати - російські рублі, сума фрахту кожної із Заявок складає 4090,00 USD (256994,00 рос.рублів).

В п.12 Заявок сторони визначили умови оплати шляхом безготівкової оплати по курсу НацБанку на день завантаження, валюта оплати російські рублі 10-15 днів по вивантаженню.

Згідно з п.9.1. Договору, Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до "31" грудня 2018 року. У випадку, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного Договору жодна з сторін не виявить бажання розірвати Договір, даний Договір вважається продовженим та тих же умовах на наступний рік. Аналогічний механізм пролонгації діє на всі пнаступні роки.

Відповідно до п.10.2, обидві сторони при транспортуванні автомобільним транспортом визнають всі положення Конвенції КДПВ, конвенції МДП та будують всі відносини у відповідності з положеннями цих Конвенцій. У всьому іншому, не передбаченому даним Договором, в частині порядку та строків пред`явлення претензій сторони керуються статутом автомобільного транспорту України та Правилами перевезень вантажу автомобільним транспортом в Україні.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №03-1670-Т від 05.06.2018 позивачем, із залученням третьої особи ТОВ "АВ-Транс" було надано послуг з перевезення вантажу за заявками відповідача № 25-181414 від 06.07.2018, № 25-181413 від 06.07.2018, № 22-181712 від 06.07.2018 та № 22-181410 від 06.07.2018, що підтверджується матеріалами справи, а саме СМR № 1007618, № 1007253, №1107739, №1007145 (а.с. 18-21).

Шляхом обміну електронними документами відповідачу було виставлено рахунки № 260 від 19.07.2018 (а.с. 22), № 259 від 19.07.2018 (а.с. 24), № 257 від 19.07.2018 (а.с.26),№ 258 від 19.07.2018 (а.с.28).

Відповідач прийняв транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується актами наданих послуг № 00000260 від 20.07.2017 на суму 256994,00 російських рублів, № 00000258 від 20.07.2018 на суму 256994,00 російських рублів, № 00000257 від 20.07.2018 на суму 256994,00 російських рублів, № 00000259 від 20.07.2018 на суму 256994,00 російських рублів. Вказані акти складені без зауважень, підписані та скріплені печатками сторін.

В порушення взятих на себе зобов`язань відповідач надані позивачем послуги з перевезення вантажу на суму 1027979,00 російських рублів не оплатив.

У підписаному акті звіряння розрахунків станом на 05.06.2018 сторони визначили наявність заборгованості відповідача на користь позивача в сумі 1027976,00 рос. рублів (а.с.57).

30.08.2018 позивачем була направлена на адресу Відповідача претензія № 24/08 від 24.08.2018, в якій просить погасити заборгованість у розмірі 1027976,00 рос. рублів та повернути підписані та скріплені печатками другі примірники актів здачі-приймання наданих послуг (а.с.38-42). Також позивачем повторно були направлені на адресу Відповідача рахунки на оплату, акти здачі-приймання наданих послуг, CMR- накладні.

Вказана претензія отримана відповідачем 10.09.2018, що підтверджується витягом з інтернет сайту РУП "Белпочта" за номером квитанції про відправку vv066099221by (а.с.56).

Відповідач відповідь на претензію не надав, вартість наданих позивачем послуг не сплатив, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1027979 російських рублів, що і є причиною виникнення спору.

Звернувшись із цим позовом до суду, позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 419127,60 грн, що еквівалентно 1027979,00 російським рублям за курсом Національного банку України станом на 09.04.2019.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 419127,60 грн підлягають задоволенню.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Предметом спору в даній справі є матеріально правова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги перевезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 931 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 12 Заявок-Договорів, строк оплати наданих послуг закінчився 05.08.2018.

Матеріали справи не містять доказів сплати заборгованості у повному обсязі.

Оскільки факт надання позивачем відповідачу транспортно-експедиційних послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості наданих послуг у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 419127,60 грн, що еквівалентно 1027976,00 рос. рублів є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на оплату юридичних послуг в розмірі 3648,68грн.

Розглянувши дану вимогу суд враховує наступне.

За змістом приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За змістом вищенаведених норм ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

На підтвердження понесених витрат на оплату юридичних послуг позивач надав до суду копії таких документів: Договір про надання юридичних послуг №30 від 08.04.2019, акт здачі-приймання №1 від 09.04.2019 наданих послуг до договору про надання юридичних послуг, свідоцтво про державну реєстрацію приватного підприємця, спеціальний дозвіл (ліцензія) на право здійснення діяльності по наданню юридичних послуг.

З наданих до матеріалів справи документів не вбачається, що особа, яка надала юридичні послуги позивачу згідно договору про надання юридичних послуг №30 від 08.04.2019 ( ОСОБА_1 ) являється адвокатом в розумінні Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Таким чином, оскільки позивачем не надано доказів надання правової допомоги адвокатом, витрати на правничу допомогу залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дасан-Логістик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебтранс-логістик плюс" про стягнення 419127,60 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебтранс-логістик плюс" (49000, м. Дніпро, вул.Старокозацька,40Б, код ЄДРПОУ 40681217)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дасан-Логістик" (214036, Російська Федерація, м. Смоленськ, вул. Смольянинова, буд. 15, оф. 42, код НОМЕР_1 ) 419127,60 грн основного боргу, 6286,91 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.07.19

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2-4 позивачу:

- 214036, Російська Федерація, м. Смоленськ, вул. Смольянинова, буд. 15, оф. 42 (рек. з пов.);

- 213819, Республіка Білорусь, Могилевська обл., м АДРЕСА_1 , а/с 9 (рек. з пов.);

- 10029, м. Житомир, вул.Степана Бандери, буд.7 оф 201 (рек. з пов.)

5 - відповідачу - 49000 Україна,м.Дніпро, вул.Старокозацька,40Б ( рек. з пов.)

6 - керівнику ТОВ "Вебтранс-логістик плюс" ОСОБА_2 (49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, Тупик Басейний, буд. 5) - рек. з пов.

Дата ухвалення рішення24.07.2019
Оприлюднено28.07.2019
Номер документу83271823
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —906/423/19

Рішення від 24.07.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Прядко О.В.

Ухвала від 08.07.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Прядко О.В.

Ухвала від 13.06.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Прядко О.В.

Ухвала від 28.05.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Прядко О.В.

Ухвала від 07.05.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Прядко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні