Рішення

від 19.07.2019 по справі 910/3792/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.07.2019Справа № 910/3792/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондаренко Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 910/3792/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІТЕХРЕСУРС

До Товариства з обмеженою відповідальністю Гренландія

Про стягнення 52 131,03 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПОЛІТЕХРЕСУРС (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гренландія (далі - відповідач) про стягнення 51 846, 09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №9 від 01.02.2016 в частині щодо здійснення платежів, а тому просить стягнути з відповідача 51 846, 09 грн, з яких 40 980, 00 основної заборгованості, 7 574, 97 грн пені, 2 659, 87 грн інфляції та 631, 25 грн 3% річних. Також просив судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою від 02.04.2019 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви - протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали шляхом: 1) подання заяви з поясненнями щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 2) подання до суду письмової заяви з доданням до неї доказів відповідно до ст. 91 ГПК України.

11.05.2019 від позивача, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, надійшла заява про усунення недоліків, якими останній усунув недоліки, встановлені ухвалою суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3792/19, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; запропоновано надати відповідачу відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, в свою чергу, позивачу відповідь на відзив та повідомлено сторін, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 16.06.2019.

18.06.2019 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить зменшити на підставі ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір пені за прострочення оплати товару до 700,01 грн та відмовити у позові, зокрема в частині стягнення суми безпідставно нарахованих інфляційних втрат у розмірі 11,40 грн, 3% річних у розмірі 2,75 грн та пені у розмірі 565,86 грн та провести відповідний розподіл судових витрат. В обґрунтування зазначає про помилковість визначення позивачем початку виникнення зобов`язання щодо оплати за поставку товару та зауважує, що розмір неустойки є суттєво завищеним та таким, що суперечить принципам добросовісності та справедливості.

25.06.2019 від позивача надійшов відповідь за відзив на позов з уточненням позовних вимог (збільшення). Відповідно до уточнених позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 52 131,03 грн за договором поставки у розмірі 40 980,00 грн суми основного боргу, 7 376,91 грн пені, інфляційного збільшення у розмірі 3 011,58 грн та 3% річних у розмірі 762,54 грн, оскільки при здійсненні нарахування штрафних санкцій помилково визначив невірну дату виникнення зобов`язання. Щодо тверджень відповідача про зменшення розміру пені, то зазначає, що ним, тобто відповідачем, не вказано обставин виникнення заборгованості. Окрім того, вказує, що в матеріалах справи відсутні належні докази, на підтвердження наявності виняткових обставин, які призвели до порушення відповідачем грошового зобов`язання, доказів його майнового стану, скрутного становища, ступеня зобов`язання.

Оскільки відзив на позов позивачем отримано 21.06.2019 та в межах п`ятиденного строку (згідно відмітки відділу діловодства суду від 25.06.2019), як то установлено ухвалою суду про відкриття провадження у справі, подано відповідь на відзив з уточненням (збільшення) позовних вимог, суд приймає її до розгляду.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛІТЕХРЕСУРС (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гренландія (далі - покупець) укладено договір поставки №9 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність покупцю визначений цим договором товар (сіль екстра в мішках по 50 кг), а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).

Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором і визначаються в рахунках-фактурах, які формуються згідно замовлення покупця. Загальний обсяг товару, що продається за цим договором, визначається протягом строку дії даного договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару за всіма поставленим відповідно до умов даного договору окремими партіями товару на підставі накладних (пункти 1.2, 1.3 договору).

Ціна одиниці продукції, визначається даним договором і сплачується покупцем в національній валюті України - гривні. Постачання здійснюється за цінами, зазначеними у рахунках-фактурі, яка оформлюється згідно із замовленням (п. 2.1 договору).

Щодо порядку розрахунку сторони погодили, що сплата за товар здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів протягом 10 банківських днів з дати отримання товару на розрахунковий рахунок постачальника, згідно видаткової накладної (п. 2.4 договору).

Зобов`язання покупця по оплаті за партію товару вважається виконаним в день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Посилання покупця у платіжному дорученні на відповідний рахунок свідчить про те, що такий розрахунок було виставлено в рамках цього договору та він є його невід`ємною частиною (п. 2.6 договору).

Оплата за вже поставлений товар та за товар, що підлягає постачанню, покупець зобов`язується здійснювати окремими платіжними дорученнями з чітким визначенням призначення платежу, при цьому у випадку наявності простроченого боргу покупця за поставлений товар, в першу чергу, в незалежності від вказаного покупцем призначення платежу, погашається борг за товар з найбільшим строком прострочки (п. 2.7 договору).

За умовами п. 3.1 договору, поставка продукції по даному договору, здійснюється окремими партіями на підставі накладних транспортом і за рахунок покупця на умовах EXW франко-склад за адресою - м. Київ, проспект Визволителів 5, відповідно до умов ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року). При цьому, обов`язок завантаження продукції в транспорт покупця покладається на постачальника. Передача партії товару здійснюється постачальником в строк до 2 календарних днів з моменту отримання постачальником заявки від покупця (п. 3.6 договору).

За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за даним договором сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством і умовами даного договору (п. 5.1 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 01.02.2018 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 6.1 договору).

За умовами пункту 6.2, даний договір вважається кожного разу пролонгованим (продовженим) на таких самих умовах на кожний наступний календарний рік, за умови відсутності письмових заперечень однієї із сторін щодо пролонгації даного договору, отриманих іншою стороною в останній місяць року дії даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що жодна з сторін письмово не повідомляла іншу сторону про припинення дії договору в порядку п. 6.2 договору, а тому даний договір вважається продовженим на тих же умовах (пункт 6.2), докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Сторонами не оспорювалась правомірність зазначеного договору, а тому в силу встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, цей договір поставки є дійсним, а його положення беруться судом до уваги при розгляді спору.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов укладеного договору позивачем поставлено товар згідно видаткових накладних: № РН-0001023 від 11.09.2018 (сіль кухонна виварена вакуумна Екстра в мішках 50 кг) на загальну вартість 19 980,00 грн; № РН-0001049 від 18.09.2018 (сіль кухонна виварена вакуумна Екстра в мішках 50 кг) на загальну вартість 21 000,00 грн, які підписані сторонами без зауважень.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Однак, за виставленими рахунками-фактурами № СФ-0001013 від 11.09.2018 та №СФ-0001043 від 18.09.2018 на загальну суму 40 980,00 грн оплата відповідачем здійснена не була. За актом звірки розрахунків від 31.12.2018, що підписаний сторонами без зауважень, вбачається наявність заборгованості відповідача перед позивачем. Окрім цього, 12.02.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення заборгованості за поставлений товар у розмірі 40 980,00 грн зі строком виконання до 20.02.2019.

Невиконання вимог укладеного договору щодо здійснення оплати за отриманий товар і стало підставою для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 40 980,00 грн, пені у розмірі 7 376,91 грн, інфляційних витрат у розмірі 3 011,58 грн та 3% річних у розмірі 762,54 грн.

В той же час, статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу й інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж норми унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Втім, як встановлено судом, відповідач, у встановлений договором строк, оплату отриманого товару не здійснив, про наявність у нього заборгованості перед позивачем не заперечує у відзиві на позов.

Тоді як, статтею 530 ЦК України визначено таке. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, як вже було зазначено судом, відповідно до умов укладеного договору сплата за товар здійснюється у національній валюті протягом 10 банківських днів з дати отримання товару на розрахунковий рахунок постачальника, згідно видаткової накладної. Так, розрахунок за видатковою накладною № РН-0001023 від 11.09.2018 на суму 19 980,00 грн мав бути здійснений включно по 25.09.2018, а за видатковою накладною № РН-0001049 від 18.09.2018 на суму 21 000,00 грн включно по 02.10.2018.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки обумовленого сторонами товару та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 40 980,00 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що у разі порушення строку оплати партії товару, покупець зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за поставлену партію товару за кожний розпочатий день (добу) прострочення.

Відтак, оскільки відповідач допустив порушення строків оплати товару, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 5.2 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 7 376,91 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в заявленому позивачем розмірі, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить умовам укладеного договору.

В свою чергу, правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки при розрахунку позивачем допущено арифметичні помилки, тому обґрунтованою до стягнення є сума у розмірі 2 903,40 грн, в іншій частині цих позовних вимог належить відмовити.

В той же час, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в заявленому позивачем розмірі, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить умовам укладеного договору.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині оплати отриманого товару належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований та враховуючи арифметичні помилки при розрахунку інфляційних втрат суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, пені та 3% річних і про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат.

Поряд з цим, суд вважає безпідставне твердження відповідача про зменшення розміру неустойки на підставі ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.233 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Окрім того, відповідно ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Так, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки, розміру збитків, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Однак, відповідачем не вказано про виключність випадків на підставі яких ним не було погашено заборгованість перед позивачем у строк, не надано до суду докази на підтвердження наявності виняткових обставин, які призвели до порушення відповідачем грошового зобов`язання, доказів його майнового стану, скрутного становища, ступеня зобов`язання, а також спроби відповідача сплатити заборгованість у період прострочення чи звернення до позивача з пропозицією щодо розстрочення наявної заборгованості.

В той же час, суд звертає увагу відповідача, що зменшення розміру штрафних санкцій є правом, а не обов`язком суду.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про належне виконання своїх зобов`язань за укладеним договором.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними належними доказами, дослідженими судом та такими що підлягають задоволенню повністю вимог в частині стягнення основного боргу, пені та 3% річних і частково щодо стягнення інфляційних втрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 1 917,01 грн.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІТЕХРЕСУРС до Товариства з обмеженою відповідальністю Гренландія про стягнення заборгованості у розмірі 52 131,03 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гренландія (03058, м. Київ, вул. Західна, буд. 11, кв. 34; код ЄДРПОУ 36196836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІТЕХРЕСУРС (02125, м. Київ, просп. Визволителів, буд. 7; код ЄДРПОУ 30931815) 40 980 (сорок тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн 00 коп. основного боргу, 7 376 (сім тисяч триста сімдесят шість) грн 91 коп. пені, 2 903 (дві тисячі дев`ятсот три) грн 40 коп. інфляційних втрат, 762 (сімсот шістдесят дві) грн 54 коп. 3% річних та судовий збір у розмірі 1 917 (одна тисяча дев`ятсот сімнадцять) грн 01 коп.

3. В решті позовних вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 108 (сто вісім) грн 18 коп. відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 23.07.2019.

Суддя Г.П. Бондаренко