Постанова

від 24.07.2019 по справі 521/18530/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4850/19

Номер справи місцевого суду: 521/18530/17

Головуючий у першій інстанції Целух А. П.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів: Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.

з участю секретаря Ткачука В.О.

учасники справи:

позивач (відповідач) - ОСОБА_1

позивач (відповідач) - ОСОБА_2

відповідач (позивач) - Житлово-будівельний кооператив Політехнік

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 , представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2019 року, ухваленого під головуванням судді Целуха А.П., -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, який згодом був уточнений та поданий до ЖБК Політехнік про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивачі зазначили, що вони є мешканцями будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №812 від 16 жовтня 2014 року належить квартира АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №3760 від 03 жовтня 2014 року належить квартира АДРЕСА_3 .

Однак, з невідомих причин до їх квартир було понижено постачання води до рівня екологічної броні. Повідомлень щодо заборгованості або обмеження постачання питної води до позивачів не надходило.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивачі просили зобов`язати відповідача поновити водопостачання та водовідведення у повному обсязі у квартири АДРЕСА_4 .

У вересні 2018 року ЖБК Політехнік звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, посилаючись на те, що ЖБК Політехнік є балансоутримувачем та виконавцем житлово-комунальних послуг багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та ЖБК Політехнік уклав договори про надання житлово-комунальних послуг, якими забезпечується весь багатоквартирний будинок, які необхідні для належної його експлуатації, а саме: договір про надання послуг водопостачання та водовідведення, договір про вивіз твердих відходів, які виникають в процесі господарської діяльності, договір про постачання теплової енергії.

Також зазначив, що 19.02.2015 року ЖБК Політехнік було відправлено відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 рекомендовані листи, в яких знаходилися договори про надання житлово-комунальних послуг, який необхідно було укласти між ЖБК Політехнік та відповідачами, але останні отримувати данні листи відмовилися. Відповідачі періодично сплачували невелику суму грошей за житлово-комунальні послуги, чим підтверджується факт настання правовідносин між ЖБК Політехнік та останніми, а також підтверджують факт надання позивачем житлово-комунальних послуг. У зв`язку з тим, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги, ЖБК Політехнік просив стягнути її з відповідачів.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2019 року узадоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено. Зустрічний позов ЖБК Політехнік задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЖБК Політехнік заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 16777 гривень 57 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК Політехнік заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 13132 гривні 67 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 , представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити, зустрічний позов залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та неповне дослідження судом першої інстанції матеріалів справи.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги ОСОБА_3 , представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначав, що зустрічний позов представника ЖБК Політехнік не повинен був прийматися судом до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки не є взаємопов`язаним, через інший предмет спору, також посилався на систематичне ухилення ЖБК Політехнік від обов`язку укласти договір про надання житлово-комунальних послуг з позивачами.

У своєму відзиві ЖБК Політехнік зазначає, що не порушував прав позивачів, та надавав і продовжує надавати житлово-комунальні послуги вчасно та у повному обсязі, не зважаючи на заборгованість позивачів, тому, вважає що доводи апеляційної скарги не мають свого підтвердження, у зв`язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є мешканцями будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №812 від 16 жовтня 2014 року належить квартира АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №3760 від 03 жовтня 2014 року належить квартира АДРЕСА_3 .

Оскільки, власницям вказаних квартир ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 було обмежено поставку питної води, 02 жовтня 2017 року, вони з метою захисту своїх прав звернулися до ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал щодо укладення індивідуальних (прямих) договорів на надання послуг водопостачання та водовідведення (а.с. 6, 8).

Листом - відповіддю № ч-639/2 від 23 листопада 2017 року на адресу ОСОБА_1 , ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал вказав, що послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1, надані на підставі договору на послуги водопостачання та водовідведення, укладено між ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал та ЖБК Політехнік . Окрім того, ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал вказував, що виконує свої зобов`язання належним чином. Причини, з яких рівень постачання води до квартири позивачів понижено їм не відомі (а.с. 33-35 т.1).

13.12.2017 року ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал звернувся до суду із запереченням проти позову, в обґрунтуванні яких посилався на те, що послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , укладено між ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал та ЖБК Політехнік .

Згідно ст.19 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення визначено вичерпний перелік договорів, які укладаються підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення. Таким чином, договір на послуги питного водопостачання та водовідведення №4302 від 01.11.2000 р, укладений між Філією та ЖБК Політехнік укладений саме у розмінні цього закону. Отже виконавцем послуг водопостачання для позивачів є ЖБК Політехнік , а філія Інфоксводоканал є виробником послуг.

За змістом п.17 ст. 9 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності , ліцензуванню підлягає діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Таку діяльність здійснює підприємство-ліцензіат - ТОВ Інфокс . Ліцензійна діяльність з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення закінчується на межі балансової належності мереж виробника та балансоутримувача внутрішньо будинкових мереж, тобто на вводі у житловий будинок. Оскільки у Філії відсутні жодні із складових права власності на внутрішньо будинкові мережі будинку АДРЕСА_1 , сервітут для Філії відносно не встановлений, користування Філією зазначеними мережами без укладення відповідного договору з балансоутримувачем мереж буде незаконним.

Ухвалою суду від 29 травня 2018 року замінений неналежний відповідач ТОВ Інфокс на ЖБК Політехнік , оскільки балансоутримувачем та виконавцем житлово-комунальних послуг вищезгаданого багатоквартирного житлового будинку є ЖБК Політехнік (а.с. 69 т.1).

Також судом встановлено, що ЖБК Політехнік уклав договори про надання житлово-комунальних послуг, якими забезпечується весь багатоквартирний будинок, які необхідні для належної його експлуатації, а саме: договір №4307/1 від 01 листопада 2000 року про надання послуг водопостачання та водовідведення, договір №10044МК18 від 18 серпня 2018 року про вивіз твердих відходів, які виникають в процесі господарської діяльності, договір №3228 від 01 листопада 2006 року про постачання теплової енергії.

19.02.2015 року ЖБК Політехнік було відправлено відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 рекомендовані листи, в яких знаходилися договори про надання житлово-комунальних послуг, які необхідно було укласти між ЖБК Політехнік та відповідачами, але останні отримувати данні листи відмовилися.

Суд встановив, що оскільки свій обов`язок зі сплати житлово-комунальних послуг відповідачі не виконували станом на 01.09.2018 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 16777,57 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги, та станом на 01.09.2018 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 13132,67 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не довели суду доводи своїх позовних вимог та не надали суду належних та допустимих доказів, які б давали суду висновки про задоволення їх позову, проте задовольняючи зустрічний позов ЖБК Політехнік про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд першої інстанції виходив з того, що дійсно у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, яку вони не сплачують, на підтвердження чого надані до суду розрахунки їх виниклої заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звертаючись до суду з відповідним позовом, зазначили, що до їх квартир була обмежена поставка питної води, 02 жовтня 2017 року, тому вони з метою захисту своїх прав звернулися до ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал щодо укладення індивідуальних (прямих) договорів на надання послуг водопостачання та водовідведення, про що їм була надання відповідь, в якої зазначено, що послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , надані на підставі договору на послуги водопостачання та водовідведення, укладено між ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал та ЖБК Політехнік , також ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал зазначив, що виконує свої зобов`язання належним чином та причини, з яких рівень постачання води до квартири позивачів було понижено їм не відомі.

Доказів того, що дійсно до квартир ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була обмежена поставка питної води позивачі за первісним позовом до суду не надали.

Судом обґрунтовано не були прийняті до уваги твердження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про те, що 28 вересня 2017 року ними було складено два звернення до голови ЖБК Політехнік про прийняття їх у члени ЖБК та прохання надати роздруківку тарифів послуг, так як у судовому засіданні представниками ЖБК Політехнік було доведено, що ЖБК Політехнік жодного разу не отримував листів від відповідачів та працівниками поштового зв`язку жодного разу не було проінформовано керівництво ЖБК про наявність вищевказаних листів та необхідність їх отримання, підтвердженням чого є відсутність у відповідачів доказів отримання ЖБК зазначених листів.

Також судом встановлено, що голова ЖБК Політехнік здійснює особистий прийом мешканців будинку, але жодного разу відповідачі не приходили на особистий прийом до голови ЖБК Політехнік .

Керівництвом ЖБК Політехнік після затвердження тарифу загальними зборами членів ЖБК та кошторису, данні документи роздруковуються та розміщуються на кожному під`їзді багатоквартирного будинку, а також біля приймальної ЖБК Політехнік , яка знаходиться за тією ж адресою, для вільного доступу мешканцям багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що спростовує твердження відповідачів про неможливість ознайомлення з кошторисом та тарифами на обслуговування багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 5, ч. 2, ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги , індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ст. 269 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 536 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх суттєвих умов договору, та ст. 21 ЗУ Про питну воду та питне водопостачання договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальніпослуги , споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Також, висновок суду щодо необґрунтованості ствердження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо застосування строків позовної давності є вірним, оскільки як було встановлено судом, відповідачі неодноразово в 2015, 2016, 2017, 2018 роках сплачували послуги за спожиті житлово-комунальні послуги не в повному обсязі, що підтверджує вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дій, щодо визнання ними свого боргу або іншого обов`язку.

Згідно ст. 264 ЦПК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 , представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що зустрічний позов представника ЖБК Політехнік не повинен був прийматися судом до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки не є взаємопов`язаним, через інший предмет спору, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідач має право пред`явити до суду зустрічний позов у відповідності до ст. 197 ЦПК України.

Доводи про те, що ЖБК Політехнік систематично ухилявся від обов`язку укласти договір про надання житлово-комунальних послуг з позивачами, колегія суддів вважає також безпідставними, оскільки ЖБК Політехнік направляв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 рекомендовані листи, в яких знаходилися договори про надання житлово-комунальних послуг, які відмовилися від їх отримання.

Доводи про те, що ЖБК Політехнік обмежив водопостачання та водовідведення до квартир ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , колегія суддів вважає також безпідставними, оскільки на підтвердження доказів обмеження водопостачання надано до суду не було, а як було встановлено судом ТОВ Інфокс виконував свої зобов`язання належним чином.

Також суд зазначає, що суд першої інстанції у рішенні суду повно відобразив обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні першої та апеляційної інстанціях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа Гірвісаарі протии Фінляндії , п. 32).

Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші протии Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судових рішень, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 26 липня 2019 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

О.Г. Журавльов

---

Ю.І. Кравець