УХВАЛА
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 521/18530/17
провадження № 61-15725ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 липня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до житлово-будівельного кооперативу Політехнік про зобов`язання вчинити певні дії, за зустрічним позовом житлово-будівельного кооперативу Політехнік до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до житлово-будівельного кооперативу Політехнік (далі -
ЖБК Політехнік ) про зобов`язання вчинити певні дії, у якому просили зобов`язати відповідача поновити водопостачання та водовідведення у повному обсязі до квартир, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
У вересні 2018 року ЖБК Політехнік звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 13 132,67 грн та 16 777,57 грн відповідно.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 24 липня
2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Зустрічну позовну заяву ЖБК Політехнік до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЖБК Політехнік заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 16 777,57 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЖБК Політехнік заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 13 132,67 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 липня 2019 року,в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічного позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Станом на 01 січня 2019 року п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 960 500 грн (1 921* 500).
Предметом спору у даній справі є вимоги як майнового характеру - стягнення заборгованості,так і немайнового характеру -зобов`язання поновити водопостачання та водовідведення у повному обсязі.
Вимоги майнового характеру, 29 910,24 грн, станом на 01 січня 2019 року не перевищують п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 960 500 грн (1 921 * 500).
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи та наявність чіткої й незмінної судової практики, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , подавкасаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 липня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до житлово-будівельного кооперативу Політехнік про зобов`язання вчинити певні дії, за зустрічним позовом житлово-будівельного кооперативу Політехнік до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2019 |
Оприлюднено | 03.09.2019 |
Номер документу | 83976892 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коротун Вадим Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні