Постанова

від 25.07.2019 по справі 591/3725/18

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року м.Суми

Справа №591/3725/18

Номер провадження 22-ц/816/4148/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Хвостика С. Г. , Орлов І. В.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне підприємство Престиж тревел ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу приватного підприємства Престиж тревел

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 травня 2019 року, ухвалене у складі судді Клименко А.Я. в приміщенні Зарічного районного суду м. Суми, повне судове рішення складено 03 червня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства Престиж тревел (далі - ПП Престиж тревел , турагент), в якому просить стягнути з відповідача кошти, сплачені в рахунок вартості туристичного туру в розмірі 21 350 грн та 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що на початку березня 2018 року ним було замовлено туристичну послугу у турагента ПП Престиж тревел , згідно якого він та його дружина ОСОБА_2 повинні були отримати тур до Єгипту з 12.04.2018 по 19.04.2018. 19 березня була здійснена повна оплата туру та надано копії паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Через заздалегідь неоформлену турагентом візу для в`їзду на територію Єгипту для ОСОБА_1 , як негромадянина Латвійської Республіки, 12.04.2018 останньому було відмовлено у придбанні візи в аеропорту міста Шарм-ель-Шейх та він був повернутий в той же день до Києва. Дружина ОСОБА_3 повернулася до Києва тільки 14.04.2018 через відсутність квитків на літак. Заходами досудового врегулювання спору повернути сплачені кошти за тур, що не відбувся, не вдалося.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 23 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПП Престиж тревел на користь позивача 21 350 грн вартості оплачених та неотриманих послуг та 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі ПП Престиж тревел , посилаючись на неправильне з`ясування фактичних обставин, які мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. У своїх доводах вказує на те, що позивачем не підтверджено належними доказами того факту, що він повідомляв турагента про статус негромадянина Латвії, а також не доведено, що ОСОБА_1 було відмовлено у придбанні візи в аеропорту Шарм-ель-Шейху, та, що він та його дружина не скористалися туристичними послугами в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача ОСОБА_4 та адвоката Ломаку Ю.М., які підтримали апеляційну скаргу, позивача та його представника адвоката Чернадчука О.В., які заперечують проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на початку березня 2019 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та турагентом ПП Престиж тревел , який діяв за дорученням туроператора ТОВ Джоін ап! на підставі Агентського договору № 3237 від 25.01.2013 року, був укладений договір на туристичне обслуговування, шляхом видачі ваучера, згідно якого Туроператор зобов`язується забезпечити надання туристичного продукту (туру) - подорож до Єгипту, дата вильоту з аеропорту Києва 12.04.2018 о 03:50, дата вильоту з аеропорту Шарм-ель-Шейху 19.04.2018 о 18:00, а замовник зобов`язується прийняти і своєчасно, в повному обсязі оплатити вартість туру в розмірі 22 481,08 грн (згідно каталогу) (а. с. 32).

На виконання передбачених Договором зобов`язань, позивач оплатив вартість туру в розмірі 21 350 грн з урахуванням знижки, яка була погоджена сторонами (а. с. 10).

Згідно п.п. 3.3.6. Агентського договору, укладеного між туроператором ДП А.Е.Т. Джоін ап! та турагентом ПП Престиж тревел , турагент зобов`язаний надавати Туристам своєчасну, повну, достовірну інформацію про комплекс туристичних послуг Туроператора, яку отримує за відповідним запитом та на офіційному сайті Туроператора, у тому числі про порядок перетинання державного кордону України, оформлення віз та ін.; Турагент зобов`язується відшкодувати будь-які збитки Туроператора і Туриста, завдані наданням Туристу неповної або недостовірної інформації (а. с. 5-8).

З листа ТОВ Джоін ап! , адресованому ПП Престиж тревел , у відповідь на претензію ОСОБА_1 , вбачається, що обов`язок відшкодувати збитки Туристу покладено на Турагента (а. с. 16).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що туристичні послуги позивачу не були надані з вини Турагента, оскільки саме на останнього покладено обов`язок надання вичерпної та повної інформації про туристичну послугу, в тому числі щодо питання оформлення візи. Також суд зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн не відповідають критерію співмірності з урахуванням складності справи, витраченого часу та кількості судових засідань.

Колегія суддів вважає, що суд дійшов правильних висновків, повно та всебічно з`ясувавши обставини, що мають значення для справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України "Про захист прав споживачів".

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 20 Закону України Про туризм (далі Закон) за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов`язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів послугою вважається діяльність виконавця послуг з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем.

Статтею 1 Закону визначено, що туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19-1 Закону, до укладення договору на туристичне обслуговування споживачеві туристичного продукту надається інформація про основні вимоги до оформлення в`їзних/виїзних документів (паспорт, дозвіл (віза) на в`їзд/виїзд до країни тимчасового перебування), у тому числі строк їх оформлення.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 5 Закону учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі суб`єкти туристичної діяльності), є:

- туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;

- туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Агентські відносини регулюються главою 31 Господарського кодексу України, відповідно до частин 1, 2 ст. 297 якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов`язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Стаття 30 Закону визначає види відповідальності за порушення законодавства в галузі туризму, зокрема ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності; порушення вимог стандартів, норм і правил у галузі туризму; порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Згідно ст. 33 Закону суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 32 Закону за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Статтею 20 Закону передбачено, що туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста. Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося: з вини туриста; з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

З аналізу вищенаведених вимог закону вбачається, що майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичних послуг, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та з вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

Судом першої інстанції встановлено, що дружина позивача ОСОБА_3 19 березня 2018 року надала працівнику турагента ПП Престиж Тревел ОСОБА_6 скановані копії паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

З копії паспорту ОСОБА_1 вбачається, що у верхньому лівому куті сторінки паспорту з фотокарткою є напис NEPILSONA PASE (з латиш. негромадянин ), ALIEN PASSPORT (з англ. паспорт іноземця ). Зазначений переклад міститься в загальному доступі мережі Інтернет .

У відзиві на позовну заяву директор ПП Престиж Тревел ОСОБА_4 підтвердила ту обставину, що негромадянам Латвії для в`їзду на територію Єгипту необхідно здійснити оформлення відповідної візи у посольстві вказаної держави, яке територіально є найбільш наближеним до Латвії (таким посольством є посольство, розташоване у м. Стогольм, Швеція). Натомість, громадяни Латвії для в`їзду на територію Єгипту, можуть оформити візу у відповідних пунктах пропуску через державний кордон, зокрема, в аеропортах за місцем прибуття.

Відповідно до Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності , ліцензуванню підлягає туроператорська діяльність.

Для провадження туроператорської та турагентської діяльності, до заяви про отримання ліцензії подаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують рівень освіти, кваліфікації та стаж роботи, необхідні для провадження відповідного виду господарської діяльності.

Отже, ПП Престиж тревел здійснює за винагороду професійну діяльність з надання туристичних послуг та для виконання своїх обов`язків з надання туристу інформації про основні вимоги пропонованих до оформлення виїзних/в`їзних документів (паспорт, дозвіл (віза) на виїзд/в`їзд до країни тимчасового перебування), його працівники за своїм рівнем кваліфікації повинні знати або вміти самостійно з`ясувати значення будь-яких написів та позначок у паспортах Туристів.

З огляду на це не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що позивач або його дружина не повідомляли відповідача про наявність статусу негромадянина Латвії у ОСОБА_1 та особливості такого статусу, оскільки позивач надав відповідачу копію свого іноземного паспорту в якому зазначено, що він є негромадянином Латвії та на підставі наданих документів туристів Турагент ПП Престиж тревел повинен був самостійно з`ясувати, які документи необхідно надати туристу для в`їзду до країни тимчасового перебування та повідомити цю інформацію позивачу.

Тобто, саме з вини Турагента умови договору виконані не були, позивач не зміг скористатися туристичним продуктом, оскільки Турагент не проінформував його про необхідність оформлення візи до в`їзду на територію Єгипту, так як в аеропорту цієї держави візи особам, які мають статус негромадянин Латвії , не видаються.

Згідно із ч. 13 ст. 20 Закону права й обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентських договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом.

Як вже зазначалося зідно п.п. 3.3.6. Агентського договору, укладеного між туроператором ДП А.Е.Т. Джоін ап! та турагентом ПП Престиж тревел , турагент зобов`язаний надавати Туристам своєчасну, повну, достовірну інформацію про комплекс туристичних послуг Туроператора, яку отримує за відповідним запитом та на офіційному сайті Туроператора, у тому числі про порядок перетинання державного кордону України, оформлення віз та ін.; Турагент зобов`язується відшкодувати будь-які збитки Туроператора і Туриста, завдані наданням Туристу неповної або недостовірної інформації.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідальність за завдані позивачу збитки в розмірі сплачених ним коштів за ваучером відповідно до умов агентського договору та положень Закону України Про туризм , повинен нести в повному обсязі Турагент ПП Престиж тревел .

Також необґрунтованими є доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не надано доказів про його видворення (депортацію) з Єгипту та те, що вони з дружиною не скористалися туристичним продуктом в повному обсязі.

Вказана обставина повністю підтверджується листуванням за допомогою мобільного зв`язку між працівником турагента ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , з якої вбачається, що позивачу було відмовлено у в`їзді на територію Єгипту без оформленої візи як особі, яка має статус негромадянин Латвії , а також у наданні будь-яких документів про причину його повернення в Україну. Крім того факт повернення ОСОБА_1 в Київ 12.04.2018, а ОСОБА_3 14.04.2018 підтверджується копіями авіаквитків (а. с. 33).

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування рішення суду. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 381-382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства Престиж тревел залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 26 липня 2019 року.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: С.Г. Хвостик

І.В. Орлов