Рішення

від 26.07.2019 по справі 755/6807/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/6807/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівницького товариства Локомотив , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення садівницького товариства, -

у с т а н о в и в :

24.04.2019 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення садівницького товариства, в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати рішення засідання правління СТ Локомотив оформлене протоколом б/н від 22.11.2018 року у частині виключення позивача з членів товариства і поновити позивача у членстві СТ Локомотив ; усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою АДРЕСА_4, у Дніпровському районі м. Києва.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що до 10.08.2008 року мати позивача - ОСОБА_3 була членом СТ Локомотив . 10.08.2008 року ОСОБА_3 подала заяву про вихід із членів товариства, а позивачем було подано заяву про вступ до товариства. На підтвердження вступу до товариства надається копія довідки №65 від 10.08.2018 року та копія виписки з протоколу засідання правління №65 від 10.08.2008 року. З моменту вступу та до листопада 2018 року включно, позивач безперешкодно користувався земельною ділянкою № АДРЕСА_4. До земельної ділянки не були проведені комунікації (електропостачання, водопостачання). У грудні 2018 року при відвідуванні земельної ділянки, батьками позивача було виявлено третіх сторонніх осіб, які користувалися земельною ділянкою та розташованим на її території літнім садовим будиночком. Після виявлення даного факту батьками позивача був здійснений виклик на 102 працівників Національної поліції України. У ході з`ясування обставин, від працівників поліції позивачу стало відомо про виключення його із членів товариства та передачу земельної ділянки в тимчасове користування третім особам. 05.01.2019 року позивач звернувся до товариства із заявою, в якій просив надати документи на підтвердження відповідного факту: протокол зборів членів садівницького товариства, деталізований розрахунок заборгованості по членським внескам та належним чином завірену копію діючої редакції статуту товариства. 05.01.2019 року позивачу було надано протокол засідання правління садівницького товариства від 22.11.2018 року відповідно до якого позивача було виключено із членів товариства. При цьому, позивач зазначає, що виданий йому протокол містить оригінальні підписи учасників та мокрий відбиток печатки, отже даний документ не є копією, а є примірником оригіналу документу. Такий самий документ з оригінальними підписами та мокрим відбитком печатки міститься і у матеріалах справи за №К-49, яка знаходиться у Дніпровському УНП України в м. Києві. За таких умов позивач зазначає, що походження даного документу викликає сумнів. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства України. Відповідно до листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 21.02.2006 року №1339 Про визначення організаційно-правової форми садівничого товариства , садівничі товариства у своїй діяльності керуються Законом України Про кооперацію . Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, СТ Локомотив перебуває у стані припинення з 24.10.2005 року на підставі рішення суду, керівником зазначено ОСОБА_4 , яка є нині померлою. Відповідно до п. 13 статті 2 Статуту Садівницького Товариства Локомотив (у редакції від 27.10.2006р., та такій що була надана правоохоронним органам) зазначено: Якщо землевласник не сплачує членські внески та не розраховується за використану електроенергію, товариство в змозі відключити від електромережі або передати позов до суду. Нормою ст. 13 Закону України Про кооперацію передбачено наступні підстави припинення членства в кооперативі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду. Статтею 15 вищезазначеного закону передбачено, що вищим органом Управління кооперативу є Загальні збори членів Кооперативу. Зокрема до компетенції останніх віднесено затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства. Про загальні збори повідомляють всіх членів кооперативу не менш як за 10 днів до їх проведення. Загальні збори є правомочними якщо на них присутні більше половини членів. Рішення щодо прийняття нових членів або виключення приймаються не менш як 75% від присутніх на зборах. Позивач вказує, що про розгляд питання засіданням правління щодо виключення з членів товариства і про наявну заборгованість по сплаті внесків, йому жодним засобом зв`язку не було повідомлено. Контактні дані (адреса проживання та номер мобільного телефону) позивач не змінював з 2006р. Застосований Садівничим товариством Локомотив порядок виключення з членів такого Садівничого товариства не відповідає вимогам Закону України Про кооперацію . Відповідно до ст. 21 ЗУ Про кооперацію у разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі.

Ухвалою суду від 06.05.2019 року відкрито провадженні у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Ухвалою суду від 24.06.2019 року залишено без задоволення заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.06.2019 року залишено без задоволення заяву третьої особи про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.07.2019 року клопотання представника відповідача про виклик свідка повернуто заявнику без розгляду.

09.07.2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає заявлених до нього позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що на думку позивача було порушено процедуру його виключення з товариства, однак в ст. 1.1. статуту товариства, який зареєстрований 31.07.2006 року, зазначено: Садівницьке товариство надалі Товариство є добровільним об`єднанням громадян, які входять до складу товариства. Товариство створене на підставі Закону України Про об`єднання громадян . Воно є неприбутковою організацією, метою якого не є отримання прибутку від своєї діяльності . СТ Локомотив було створено саме як товариство (тобто громадська організація) рішенням місцевого комітету профспілок локомотивного депо Київ-пасажирський №27 від 02.08.1957 року на земельній ділянці, наданій рішенням №711 Виконкому Київської міськради депутатів трудящих 27.04.1957 року. Одразу після цього згідно ЗК УРСР, чинного на той час, було винесено межі в натурі і складено відповідний Акт, який надавав право і обов`язок використовувати земельну ділянку і додатково закріплював її за товариством. Статус товариства (громадської організації) підтверджено протоколом №1 організаційних зборів від 05.08.1957 року. 20.03.2003 року товариством було отримано довідку №2635 Про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 20.03.2003 року, якою підтверджено статус товариства як громадського об`єднання. Відповідач зазначає, що з моменту створення і дотепер СТ Локомотив не змінював свого статусу товариства, і жодним законодавчим актом не закріплено норми, яка б зобов`язувала людину замість відпочинку займатися прибутковою діяльністю, особливо це стосується пенсіонерів. ЗК України містить класифікацію земель: ст. 51 Склад земель рекреаційного призначення До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки…., надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації . На думку відповідача, це означає, що якщо землю використовувати у відповідності до ЗК України за цільовим призначенням, то на ній треба відпочивати, а не займатися зароблянням прибутку. В статті 1.1. статуту товариства вказано: Садівницьке товариство надалі Товариство є добровільним об`єднанням громадян, які входять до складу товариства. Товариство створене на підставі Закону України Про об`єднання громадян . Воно є неприбутковою організацією, метою якого не є отримання прибутку від своєї діяльності . В статті 2.8. статуту зазначено, що член товариства може бути виключений із товариства у випадках - заборгованості по сплаті встановлених загальними зборами товариства вступного, членського та цільових внесків на протязі одного року. Процедура виключення з товариства в статуті не визначена, тому за аналогією використовується процедура прийняття до товариства, визначена в статті 2.3. статуту: Прийняття громадян до членів товариства здійснюється правлінням товариства по письмовій заяві вступаючого на протязі одного місяця з дня подання заяви та затвердження на загальних зборах Товариства… . Відповідач вказує, що позивач не сплачує членські внески з 2014 року, також позивач з 2007 року не сплачує цільових внесків, пов`язаних з функціонуванням електричної мережі мотивуючи це тим, що він не користується електроенергією. В позовній заяві зазначено, що до ділянки, якою він користувався, не було підведено електроенергію, що насправді не відповідає дійсності. До електроенергії не було підключено саме цю земельну ділянку, тому що там не було що підключати: на ділянці ніколи не було побудовано навіть дерев`яного літнього будиночку, а сарай зроблений з тонкої фанери та має таку технологічну будову, що не може бути підключеним з міркувань протипожежної безпеки. Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували, що він фактично користувався земельною ділянкою. На території земельної ділянки № НОМЕР_1 ніколи, починаючи з 1957 року не було навіть дерев`яного будиночку, на вказаній території знаходяться два металеві контейнери та сарай розміром 1,55 м. х 2,65 м. х 2,6 м., зроблений з пресованого паперу. На момент передачі земельної ділянки в тимчасове користування третій особі на сараї не було ніякого замку, і третя особа (допоки не зробили іншого сараю) запустила туди декількох курей, яких вирощували, аби годувати трьох неповнолітніх дітей. Батьків позивача було поінформовано щодо виключення позивача із членів СТ Локомотив одразу як тільки вони приїхали та зчинили скандал. Сам позивач при цьому не був присутнім. Поведінка батьків позивача загрожувала безпеці малолітніх дітей, тому довелося викликати поліцію. Згодо приїхав сам позивач і з ним одразу ж було погоджено, що 05.01.2019 року при особистій зустрічі йому буде передано копію протоколу правління від 22.11.2018 року, що і було зроблено. При вступі до товариства відповідно до ст. 2.3. статуту Прийняття громадян до членів товариства здійснюється правлінням товариства по письмовій заяві вступаючого на протязі одного місяця з дня подання заяви та затвердження на загальних зборах товариства… . В цій заяві зазначаються адреса, № телефону тощо, а також вступаючий інформує правління про те, що зі статутом товариства ознайомлений і зобов`язується його виконувати. Заяву позивача про вступ до товариства знайти не вдалося. З тексту копії витягу із протоколу засідання правління товариства №65 від 10.08.2008 року, яку надав позивач, вбачається, що він заяви про вступ не писав, відтак його адреса та номер телефону були невідомі. Оскільки протягом 10 років позивач жодного разу не був присутнім на загальних зборах товариства, жодного разу протягом цього часу особисто не сплачував членських внесків (з 2008 р. по 2013 р. за ділянку позивача сплачувала членські внески мати позивача - ОСОБА_5 ), і протягом десяти років його ніхто в товаристві не бачив і не знав, тож після припинення сплати платежів, і його адресу або ж номер телефону спитати було ні в кого. Не зважаючи на це, у 2016 році скарбником відповідача всім боржникам, зокрема і позивачу, були направлені інформаційні листи з розрахунком боргу. Лист позивачу було направлено на адресу його матері ОСОБА_5 , оскільки в товаристві була її адреса, як адреса прикріплена до користувача ділянки. Відповідач зазначає, що інші небайдужі боржники на листи відреагували, а позивач - ні, тож більше товариство не намагалось із ним зв`язатись. Інформацію щодо боргу було направлено простим листом відтак факт існування такого листа відповідач документально довести не може. Також відповідач вказує, що у статуті товариства немає зобов`язання інформувати боржників щодо можливості виключення їх з товариства. Що стосується вимог позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відповідач зазначає, що виконати таку вимогу неможливо, оскільки у відповідності до законодавчих норм до складу членів товариства 03.03.2019 року було прийнято третю особу, якій було передано в користування спірну земельну ділянку і яка сплатила не тільки вступний та членській внески, але й погасила борг попереднього користувача (позивача), що рахувався за земельною ділянкою, а також сумлінно дотримується вимог статуту відповідача. Загалом відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки відповідач є громадською організацією, створеною на підставі Закону України Про об`єднання громадян та такою, що діє у відповідності до законодавства України. Земельна ділянка НОМЕР_1 ніколи не була у приватній власності позивача і станом на сьогодні жодна приватна власність на неї не зареєстрована. Виключення позивача з членів товариства на підставі статуту товариства відбулось у відповідності до чинного законодавства та статуту відповідача. Поновлення позивача в членстві товариства неможливе, оскільки могло б розглядатися як тиск на громаду. Надання позивачеві можливості користуватися земельною ділянкою неможливе, оскільки цією ділянкою користується інший член товариства.

Третя особа отримала ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви із доданими до неї документами 18.06.2019 року, однак своїм процесуальним правом на надання пояснень, станом на час ухвалення рішення у справі, не скористалась.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повне найменування - Садівниче товариство Локомотив , організаційно-правова форма - Садівниче товариство, членів товариства не зазначено, статутного фонду немає, код КВЕД 91.33.0 діяльність громадських організацій, Н.В.І.Г. (основний), керівник - ОСОБА_4, голова комісії з припинення/ліквідатор - ОСОБА_18 , дата реєстрації відповідача 10.09,1992 року, з 24.10.2005 року - в стані припинення на підставі судового рішення, дата взяття на облік - 03.11.1997.

За змістом копії довідки №65 від 10.08.2008 року, що підписана головою правління ОСОБА_4 та членом правління ОСОБА_7 , довідка видана ОСОБА_1 , що він дійсно є членом садового товариства Локомотив згідно рішення загальних зборів членів садового товариства від 10.08.2008 року. ОСОБА_1 є власником садового будинку АДРЕСА_4 . Рішення ВК Київміськради про введення земельної ділянки для будівництва садових будинків №711 від 27.04.1957 року. Садовий будинок № НОМЕР_2 садовій в садовому товаристві Локомотив побудований господарчим способом. Дані про введення в експлуатацію відсутні.

Згідно наявної в матеріалах справи виписки з протоколу №65 від 10.08.2008 року засідання правління садового товариства Локомотив , члени правління слухали заяву садовода ОСОБА_5 , в якій вона просить перевести свою садову ділянку АДРЕСА_4 своєму сину ОСОБА_1 Постановили: садову ділянку АДРЕСА_4 , що належала ОСОБА_5 , перевести на її сина ОСОБА_1 та прийняти його в члени садового товариства Локомотив . Виписка підписана головою правління ОСОБА_17 , та секретарем правління ОСОБА_7

За змістом протоколу засідання правління СТ Локомотив від 22.11.2018 року, присутні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19, головуючий - ОСОБА_19, секретар - ОСОБА_13, слухали: ОСОБА_18 : на АДРЕСА_4 , яку було надано в користування членові товариства ОСОБА_1 . З 2011 року, відколи мене було обрано головою товариства, я ніколи ОСОБА_1 не бачила. До 2013 року замість нього і приходила на збори, і сплачувала членські внески його мати, ОСОБА_5 . З 2014 року його мати не сплачує ніяких внесків, ані членських, ані цільових. У відповідності до п. 9 ст. 2 статуту товариства, член товариства може бути виключений з товариства у випадках - заборгованості по сплаті, встановлених загальними зборами товариства вступного, членського та цільового внесків протягом одного року. Його мало бути виключено з членів товариства у 2015 році, але ми зволікали, очікуючи, що ситуація зміниться. Загальна сума боргу по зазначеній земельній ділянці з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, визначених Цивільним кодексом України, становить 9923,74 грн. Розрахунок боргу додається. Земельна ділянка № НОМЕР_1 не приватизована, будівель на ділянці немає. У відповідності до даних земельного кадастру ця ділянка перебуває у постійному користуванні СТ Локомотив , саме тому ми маємо повне право, виключити боржника з членів товариства, передати звільнену земельну ділянку іншому користувачеві (п. 2 ст. 2 Статуту товариства, користувачем земельної ділянки в межах товариства може бути виключно член товариства). Що стосується подальшої передачі земельної ділянки: як ви знаєте, на території товариства, на ділянці, що була передана автодору, тимчасово мешкає родина переселенців з окупованої території - Повшедних. Днями до них прийшли працівники автодору і повідомили, що протягом 2 тижнів, ділянка, до стоїть їхній будиночок, має бути звільнена. Наразі родині Повшедних немає куди подітися, на вулиці зима, а в родині троє неповнолітніх дітей. Оскільки ця родина, незважаючи на те, що вони не є членами товариства, бере активну участь в роботі товариства (зокрема, вони самостійно прибрали великий смітник тощо), вчасно сплачує всі внески, пропоную звільнену земельну ділянку АДРЕСА_4 передати в тимчасове користування родині ОСОБА_16 та дозволити перенести туди переносний будиночок, в якому вони мешкають , ОСОБА_13 : безумовно, як бухгалтер я повністю згодна з тим, що боржників необхідно карати. А як людина, то тим більше я за те, щоб виключити боржника з членів товариства, а ділянку передати хорошим людям, які потребують допомоги. Ці люди та особливо їхні діти багато настраждалися на Сході, пережили обстріли, евакуацію… Ми просто зобов`язані допомоги цій родині. До того ж, якщо обирати між фактично підставною особою, якою є ОСОБА_1 , і родиною ОСОБА_16 , то я знову ж таки підтримую останніх. Навіщо нам член товариства, якого не цікавить ані товариство, ані ми самі? , ОСОБА_14 : я повністю підтримую пропозицію виключити боржника та передати ділянку в користування родині, яка, незважаючи на те, що вони не є членами товариства, роблять для товариства на багато більше, ніж деякі його члени , ОСОБА_10 : вважаю, що навіть немає чого довго обговорювати. Боржників треба виключати з членів товариства (а тим більше нам не потрібні підставні особи). Я повністю підтримую пропозицію передати земельну ділянку родині ОСОБА_16 , ОСОБА_11 : так, боржників треба карати, тому я підтримую виключення ОСОБА_1 з членів товариства. Вважаю, що можна передати земельну ділянку, яка звільняється у тимчасове користування родини ОСОБА_16 . Я підкреслюю, саме тимчасове, оскільки у виключеного члена товариства є право оскаржити своє виключення в суді . Вирішили: відповідно до п. 2, 9 ст. 2 Статуту СТ Локомотив за систематичне порушення Статуту товариства виключити ОСОБА_1 з членів товариства; передати земельну ділянку АДРЕСА_4 , яка у відповідності до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №711 від 27.04.1957 року перебуває у постійному користуванні СТ Локомотив у тимчасове користування ОСОБА_2 ; визначити, що ОСОБА_2 як користувач зазначеної земельної ділянки зобов`язана дотримуватись Статуту СТ Локомотив .

Згідно виписки із протоколу №27 засідання місцевого комітету профспілки локомотивного депо Київ-пасажирський від 02.08.1957 року, комітет постановив, у зв`язку із тим, що місцева рада депутатів трудящих виділили землю для розвитку любительського садівництва, створити товариство садівників-любителів під назвою Локомотив . Прийняти заяви від бажаючих робочих та службовців вступити в товариство садоводів.

Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №711 від 27.04.1957 року відведено підприємствам та установам м. Києва земельні ділянки під колективні сади в масиві вздовж Русанівської протоки між Микільсько-Слобідською і залізничним мостом на станцію Петрівка, в Дарницькому районі, за рахунок ділянок підприємств і установ, які не оформили відводів, не зважаючи на письмові попередження, згідно додатку №1 до цього рішення.

Згідно додатку до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №711 від 27.04.1957 року, одним з підприємств у списку рахується Основне паровозне депо ст. Київ (4,0 га.).

За змістом виписки з рішення №711 виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 27.04.1957 року, виділено в користування основного паровозного депо Київ-пасс. Під колективні сади в районі Русанівка земельну ділянку 4 га. 6846 кв.м.

Відповідно до акту від 1957 року, було виконано в натурі відвід земельної ділянки площею 4 га. 6846 кв.м., що виділена у користування основного паровозного депо Київ-пасс.

Як вбачається зі змісту протоколу №1, 05.08.1957 року відбулись організаційні збори членів садового товариства колективу депо ім. Андреєва Київ-пас, на якому був затверджений Статут садового товариства, обрано правління товариства та вирішено питання розподілу земельних ділянок.

Згідно довідки №2635 від 20.03.2003 року про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій Садівницького товариства Локомотив , товариство є юридичною особою, організаційно-правова форма господарювання - садівнице товариство, форма власності - колективна власність, форма фінансування - за рахунок внесків учасників, види діяльності - 98600 громадські об`єднання соціального захисту та 91.33.0 - громадські організації, не віднесені до інших угрупувань.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2006 року у Дніпровській районній в м. Києві державні адміністрації був зареєстрований Статут Садівницького товариства Локомотив .

Відповідно до п.п. 1, 2, 6, 7, 8, 9 Розділу І Статуту вказаного товариства, садівницьке товариство надалі Товариство є добровільним об`єднанням громадян, які входять до складу товариства. Товариство створено на підставі Закону України Про об`єднання громадян . Воно є неприбутковою організацією, метою якого не є отримання прибутку від своєї діяльності. Товариство здійснює свою діяльність на земельній ділянці, яка надана в безстрокове користування для організації громадського саду рішенням Київської міської ради народних депутатів від 27.04.1957 року №711 загальною площею 47088,60 кв.м. за адресою: Русанівський масив, м. Київ, кількістю ділянок 73 шт. Товариство діє на засадах самостійності, самоуправління та самофінансування. Основним завданням товариства є організація членів колективу для вирощування сільськогосподарської продукції, а також створення умов для проведення відпочинку їх сімей. Діяльність товариства будується на основі збереження членами товариства юридичної та фінансової самостійності, добровільного вступу і виходу із організації, рівноправності у всіх сферах діяльності. Земельні ділянки членам товариства видані в приватну власність та постійне користування з цільовим призначенням - для садівництва.

За змістом п.п. 1, 3, 4, 5, 6, 8, 10 Розділу ІІ Статут товариства, членом товариства може бути громадянин, який має садову ділянку на території товариства. Прийняття громадян до членів товариства здійснюється правлінням товариства по письмовій заяві вступаючого, на протязі одного місяця з дня подання заяви, та затвердження на загальних зборах товариства. До заяви поступаючих повинні додаватися копії (ксерокопії) нотаріально оформлених документів, які підтверджують право володіння земельною ділянкою (договори купівлі-продажу земельної ділянки і будівель на ній, державного акту на право приватної власності на землю та ін.). Кожний вступаючий у члени товариства вносить вступний внесок у розмірі семиразового розміру річного членського внеску. Вступаючий садівник стає членом товариства після оплати вступного, членського та цільового внесків. Член товариства має право брати особисту участь у розгляді питань, якщо правління товариства виносить рішення про його діяльність або поведінку. Член Товариства зобов`язаний виконувати вимоги законодавства про колективне садівництво Земельного кодексу України, Статут Товариства, рішення держадміністрації Дніпровського району м. Києва, загальних зборів товариства та його правління, а також своєчасно сплачувати вступні, членські та цільові внески в розмірах встановлених загальними зборами Товариства та його правлінням. Член товариства може бути виключений з товариства у випадках заборгованості по сплаті, встановлених загальними зборами товариства вступного, членського та цільового внесків на протязі одного року. Рішення про виключення може бути оскаржено в суді. Вибуваюча з товариства особа рішенням правління виключається з членів товариства.

Згідно п.п. 2, 5, 7 Розділу 4 Статуту товариства, вищим органом управління садівницького товариства є загальні збори членів Товариства (збори уповноважених). Виборчо-представницький орган самоуправління - правління садівницького товариства, є виконавчим органом товариства підзвітним у своїй діяльності загальним зборам членів товариства. Правління садівничого товариства, окрема, контролює своєчасність внесення членами товариства внесків та платежів, що передбачені статутом товариства, встановлює розміри вступних, членських і цільових внесків та терміни їх оплати.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості позивача перед садівничим товариством Локомотив , станом на листопад 2018 року за позивачем рахується заборгованість без врахування індексу інфляції та 3% річних у сумі 4116,05 грн. (9923,74 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних). Вказана сума по роках складається: за 2007 рік - 500,00 грн. (покладення електричного кабелю); за 2014 рік - 721,72 грн. (членські внески); за 2015 рік - 824,33 грн. (членські внески); за 2016 рік - 600,00 грн. (членські внески); за 2017 рік - 600,00 грн. (членські внески); за 2018 рік - 600,00 грн. (членські внески); за 2016 рік - 100,00 грн. (заміна лічильника); за 2017 рік - 170,00 грн. (реконструкція щитової).

У своїй позовній заяві, позивач обґрунтовуючи свої вимоги, зокрема, посилається на зміст листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №1339 від 21.02.2006 року Про визначення організаційно-правової форми садівничого товариства зі змісту якого вбачається, що виходячи з визначення обслуговуючого кооперативу, яке встановлено ст. 2 Закону України Про кооперацію , садівничі товариства відносяться до обслуговуючих кооперативів.

Поряд із цим у цьому ж листі зазначено, що довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видається на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Тому, без внесення відповідних змін до ЄДР, зокрема, зміни організаційно-правової форми, не може змінюватись інформація, яка зазначається у довідці з ЄДРПОУ. На підставі зазначеного вище рекомендуємо Вам привести у відповідність до Закону Про кооперацію організаційно-правову форму Вашого садівничого товариства шляхом зміни повного найменування та зареєструвати зміни до статуту. При цьому, організаційно-правовою формою Вашого садівничого товариства буде не громадське об`єднання, а обслуговуючий кооператив, а форма власності приватна .

Однак, згідно листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №12819 від 21.10.2009 року Про надання роз`яснення , у листі Міністерства юстиції України від 01.02.2008 N23-34-1506 зазначено, що якщо садівницьке товариство утворюється як кооператив, слід керуватися нормами Цивільного кодексу України, відповідними законодавчими актами, що регулюють відносини у сфері кооперації, та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", а якщо як об`єднання громадян - нормами Цивільного кодексу України та Закону України "Про об`єднання громадян". Отже, садівницькі товариства можуть створюватися та діяти і як кооперативи, і як об`єднання громадян і, таким чином, відомості про Ваше садівницьке товариство можуть бути включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як про громадську організацію. Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.09.09 N342 "Про затвердження поправки до класифікатора ДК 002:2004" внесено зміни в Класифікацію організаційних-правових форм господарювання, якими передбачено окрему організаційно-правову форму "садівниче товариство" (код 950). З огляду на викладене, юридична особа може створюватися в організаційно-правовій формі "садівниче товариство".

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із довідки про включення до ЄДРПОУ, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і Статуту СТ Локомотив , організаційно-правовою формою зазначено садівниче товариство , за видом діяльності - діяльність громадських організацій, громадські об`єднання соціального захисту. У статуті товариства чітко зазначено, що товариство є добровільним об`єднанням громадян, які входять до складу товариства. Товариство створене на підставі Закону України Про об`єднання громадян . Воно є неприбутковою організацією, метою якого не є отримання прибутку від своєї діяльності.

Поскільки СТ Локомотив засноване саме як об`єднання громадян та чинним законодавством не встановлено заборон для діяльності садівничих товариств на засадах громадських об`єднань, суд приходить до висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин законодавства щодо діяльності громадських об`єднань, та не вбачає підстав для застосування законодавства України щодо кооперації.

В даному випадку аналізу підлягають норми Закону України Про об`єднання громадян , який був чинним на час створення та реєстрації СТ Локомотив , а також норми Закону України Про громадські об`єднання , положення якого є чинними на час виникнення спору та його вирішення судом по суті.

За змістом ст.ст. 1, 3, 6, 8 Закону України Про об`єднання громадян , об`єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Громадською організацією є об`єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Об`єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності. Всі основні питання діяльності об`єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об`єднання. Держава забезпечує додержання прав і законних інтересів об`єднань громадян, легалізованих у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ст. 13 Закону України Про об`єднання громадян , об`єднання громадян діє на основі статуту або положення (далі - статутний документ). Статутний документ об`єднання громадян повинен містити: 1) назву об`єднання громадян (повну, а також скорочену відповідно до частини третьої статті 12-1 цього Закону), його статус та юридичну адресу; 2) мету та завдання об`єднання громадян; 3) умови і порядок прийому в члени об`єднання громадян, вибуття з нього; 4) права і обов`язки членів (учасників) об`єднання; 5) порядок утворення і діяльності статутних органів об`єднання, місцевих осередків та їх повноваження; 6) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна об`єднання, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань; 7) порядок внесення змін і доповнень до статутного документа об`єднання; 8) порядок припинення діяльності об`єднання і вирішення майнових питань, пов`язаних з його ліквідацією. У статутному документі можуть бути передбачені інші положення, що стосуються особливостей створення і діяльності об`єднання громадян. Статутний документ об`єднання громадян не повинен суперечити законодавству України.

За змістом ст.ст. 1, 3, 11 Закону України Про громадські об`єднання , громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. Громадські об`єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності. Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи). Статут громадського об`єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об`єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв`язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об`єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об`єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання (у разі їх створення громадським об`єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об`єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи. У статуті громадського об`єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об`єднання, що не суперечать закону.

Відповідно до положень ст.ст. 80, 81 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

За змістом ст.ст. 83, 85 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Згідно ст.ст. 97, 99, 100 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо інше не випливає із закону. Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

Оцінивши наявні у справі докази та встановивши обставини справи на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення правління, позивача було виключено із членів товариства за систематичне порушення Статуту відповідно до п. 2, 9 ст. 2 Статуту СТ Локомотив .

Відповідно до п.п. 2, 9 ст. 2 Статуту СТ Локомотив , взаємовідносини товариства зі всіма членами колективу здійснюються на договірних умовах. При виявленні випадків використання землі не по цільовому призначенню або засобами ведучими до зниження родючості землі і її забрудненню, систематичного невнесення сплати за землю, товариство в праві поставити питання перед органами державного контролю за використанням і охороною землі або фінансовими органами про припинення права користування землею власниками земельних ділянок, на яких допускаються ці порушення.

При цьому зі змісту протоколу засідання правління вбачається, що обґрунтуванням виключення позивача зі складу членів товариства була наявність його заборгованості зі внесків до товариства у розмірі 9923,74 грн.

Таким чином, вбачається невідповідність резолютивної частини оскаржуваного рішення його мотивувальній частині, хоча за змістом п. 8 Розділу 2 Статуту член товариства дійсно може бути виключений з товариства у випадку заборгованості по сплаті, встановлених загальними зборами товариства, вступного, членського та цільових внесків на протязі одного року. Наявність такої заборгованості в повній мірі підтверджується наданим стороною відповідача розрахунком заборгованості зі змісту якого вбачається, що за позивачем рахується заборгованість, зокрема, із членських внесків за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 року.

Поряд з цим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення правління товариства про виключення позивача із членів товариства підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Оскаржуване рішення про виключення позивача із членів СТ Локомотив прийняте правлінням СТ Локомотив . При цьому, статутом товариства передбачено, що правління є виконавчим органом товариства, а його повноваження перелічені у п. 7 Розділу 4 та п. 3 Розділу 2 Статуту. Вказаним переліком, зазначених у Статуті повноважень, правління товариства не уповноважене на прийнятті рішення про виключення зі складу товариства його членів.

Пункт 3 Розділу 2 статуту, на який посилається відповідач пояснюючи, що позивач був виключений із членів товариства за аналогією порядку прийняття у члени, бо сам порядок виключення статутом не передбачений, на думку суду, не може бути застосований як аналогія, оскільки статут має містити, як порядок прийняття у члени, так і порядок виключення з членів товариства, враховуючи, що відповідне є вимогою закону та з огляду на те, що за своєю правовою природою і наслідками вказані питання є різними. У разі ж застосування аналогії порядку включення та виключення членів, така вказівка мала би міститися у статуті товариства.

Крім того, суд звертає увагу, що за змістом п. 3 Розділу 2 Статуту товариства, правління також не уповноважене і на одноособове прийняття рішення про вступ до членів товариства, адже вказаним положенням статутного документу визначено, що правління приймає до членів по письмовій заяві та затвердження на загальних зборах, отже положення вказаного пункту статуту навіть за аналогією не могли бути застосовані для здійснення виключення позивача із членів товариства, адже рішенню правління має передувати затвердження загальних зборів товариства.

Ураховуючи, що положеннями Статуту СТ Локомотив не визначено конкретного порядку виключення члена зі свого складу, не передбачено повноважень правління на здійснення виключення члена товариства, та з огляду на те, що за змістом п. 2 Розділу 4 Статуту вищим органом управління садівницького товариства є загальні збори членів товариства, суд приходить до висновку, що виключення позивача із членів товариства відбулось у не визначений статутними документами та законом спосіб, виконавчим органом, який не наділений відповідними повноваженнями, без відповідного рішення загальних зборів членів товариства, які в даному випадку є єдиним повноважним органом управління для вирішення питання про виключення члена зі складу товариства.

Стосовно інших позовних вимог щодо поновлення позивача у членстві СТ Локомотив та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_4, у Дніпровському районі м. Києва, суд приходить до висновку, що такі вимоги не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення засідання правління лише в частині виключення його зі складу учасників товариства, натомість оскаржуване рішення мітить також пункт про передачу земельної ділянки АДРЕСА_4 у тимчасове користування ОСОБА_2 і щодо цього пункту рішення, позивач будь-яких позовних вимог не зазначав, натомість суд не має права виходити за межі позовних вимог, отже в іншій частині оскаржуване рішення залишається чинним.

Крім того, висуваючи вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, позивач наділяє особу, яка фактично здійснює користування спірною земельною ділянкою, процесуальним статусом третьої особи у справі, що з цієї підстави також унеможливлює задоволення позовних вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, оскільки вони стосуються, крім товариства, також особи, яка не є відповідачем у справі.

Також суд не вбачає підставі для прийняття рішення про поновлення позивача у членстві в СТ Локомотив , оскільки суд прийшов до висновку про скасування рішення правління товариства, яким позивача було виключено з його членів, однак відповідно до п. 1 Розділу 2 Статуту товариства, членом товариства може бути громадянин, який має садову ділянку на території товариства.

За змістом ст. 35 ЗК України, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо. До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

За змістом п. 2 Розділу 1 Статуту товариства, Товариство здійснює свою діяльність на земельній ділянці, яка надана в безстрокове користування для організації громадського саду рішенням Київської міської ради народних депутатів від 27.04.1957 року №711 загальною площею 47088,60 кв.м. за адресою: Русанівський масив , м. Київ, кількістю ділянок 73 шт.

Як вбачається з матеріалів справи, визнано та не оспорювалось учасниками судового розгляду, ділянка №99 по вул . 27-ма Садова, Русанівські сади, у Дніпровському районі м. Києва входить до складу земельної ділянки, що надана товариству в безстрокове користування для організації громадського саду.

З матеріалів справи вбачається, що будь-яких майнових прав на вказану ділянку (власність, оренда, користування), у встановленому законом порядку позивач не оформлював, наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується. Натомість, як зазначено вище, відповідно до п. 1 Розділу 2 Статуту товариства, членом товариства може бути громадянин, який має садову ділянку на території товариства. Отже, поновлення позивача у членстві за рішенням суду було би підставним, лише з одночасним вирішенням питання щодо поновлення права позивача на цю земельну ділянку, але із зазначених вище підстав задоволення вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою до задоволення не підлягають.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України підлягають розподілу між сторонами судові витрати у вигляді судового збору сплаченого позивачем при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-260, 263-265, 273, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 80, 81, 83, 85, 97, 99, 100 ЦК України , ст. 35 ЗК України, Законами України Про об`єднання громадян , Про громадські об`єднання , суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Садівницького товариства Локомотив , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення садівницького товариства - задовольнити частково.

Рішення засідання правління Садівницького товариства Локомотив оформлене Протоколом б/н від 22.11.2018 року в частині виключення ОСОБА_1 з членів Садівницького товариства Локомотив - визнати незаконним та скасувати.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Садівницького товариства Локомотив на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26.07.2019 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 );

Відповідач - Садівницьке товариство Локомотив (02002, м. Київ, Русанівські сади, вул. 23-27 Садові, код ЄДРПОУ 25276128);

Третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ).

Суддя -