Постанова

від 10.07.2019 по справі 552/5030/15-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/5030/15-ц Номер провадження 22-ц/814/1547/19Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Бондаревської С.М.,

суддів: Кривчун Т.О., Триголова В.М.,

секретар: Ряднина І.В.

за участю представника позивача - Одринського К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції з Дніпровським апеляційним судом цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 10 січня 2019 року

у справі за позовом Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки, третя особа: Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Батьківщина ,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк /на даний час змінено назву на Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк / звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказувало, що 18 квітня 2013 року між ПАТ ПУМБ та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Батьківщина укла-дено кредитний договір №DNI-22-482/13 з додатковими до нього угодами: №1 від 11 жовтня 2013 року, №2 від 11 грудня 2013 року, №3 від 07 травня 2014 року, №4 від 11 червня 2014 року, за умовами якого ПОСП Батьківщина отримало кредит у розмірі 5 500 000 до-ларів США у вигляді поновлювальної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування відповідно до наведеного в договорі графіку.

З метою належного виконання зобов`язань за кредитним договором, 11 грудня 2013 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки №DNI-22-942/13, з додатковою угодою №1 від 07 травня 2014 року, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором від 18 квітня 2013 року з усіма змінами та доповненнями до нього.

Внаслідок неналежного виконання Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Батьківщина зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгова-ність, яка станом на 29 червня 2015 року становила 4 845 387,65 доларів США - заборго-ваність за кредитом, та 521 110,48 доларів США - за простроченими процентами, що разом становить 5 366 498,13 доларів США, також нарахована пеня за порушення строків сплати кредиту, відсотків та комісії в розмірі 1 463 231,78 доларів США.

Всього позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за договором поруки в розмірі 5 366 498,13 доларів США та пеню, що еквівалентна 1 463 231,78 доларам США.

В подальшому, посилаючись на часткове погашення заборгованості, а також на збільшення суми заборгованості за відсотками, позивач неодноразово уточняв свої позовні вимоги, шляхом подання до суду відповідних заяв, зокрема:

01 березня 2016 року про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості у сумі 4 776 090,05 доларів США, розрахованої станом на 25 січня 2016 року, з яких заборго-ваність по кредиту становить 3 889 149,89 доларів США, заборгованість за відсотками - 886 940,16 доларів США, пеня - 2 915 495,91 доларів США /т. 1, а. с. 217-219/;

13 червня 2017 року про стягнення з відповідача на користь позивача 5 369 954,99 доларів США, з яких заборгованість по кредиту 3 659 951,54 доларів США, заборгованість за відсотками 1 710 003,45 доларів США станом на 11 червня 2017 року /т. 3, а. с. 1-3/;

27 листопада 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборго-ваності, розрахованої станом на 11 червня 2017 року, та зменшеної з урахуванням частко-вого погашення боргу станом на 25 листопада 2018 року до 5 280 554,51 доларів США, з яких заборгованість за кредитом становить 3 570 551,06 доларів США, заборгованість за відсотками - 1 710 003,45 доларів США /т. 3, а. с. 224-226/.

Посилаючись на те, що Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Батьківщина не виконало зобов`язання щодо повернення кредиту, ПАТ ПУМБ просило стягнути зазначену суму заборгованості з ОСОБА_1 .

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Київського районного суду м. Полтави від 10 січня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк заборгованість за договором поруки №DNI-22-942/13 від 11 грудня 2013 року, що утворилась станом на 25 листопада 2018 року, а саме: заборгованість за кредитом 3 570 551 долар США 06 центів, заборгованість за відсотками 132 236 доларів США 42 центи, всього стягнуто - 3 702 787 доларів США 48 центів.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Вказане судове рішення оскаржувалось в апеляційному порядку позивачем.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року апеляційну скар-гу Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк - залишено без задо- волення, рішення Київського районного суду м. Полтави від 10 січня 2019 року - без змін.

Після закінчення апеляційного розгляду справи, надійшла апеляційна скарга на вказане рішення районного суду від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення районного суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ ПУМБ заборгованості в сумі 3 702 7876, 48 доларів США та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Вказувала, що районний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування документальних доказів, оскільки вони впливають на визначення суми заборгованості.

Вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2015 року та від 07 квітня 2015 року перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби і відомості щодо стану погашення заборгованості в цих виконавчих провадженнях мають істотне значення для встановлення факту погашення боргу ПОСП Батьківщина по кредитному договору від 18 квітня 2013 року на даний час.

На апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 свій відзив надало Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк , в якому, спростовуючи доводи апелянта, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою АТ ПУМБ , - приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що 18 квітня 2013 року між ПАТ ПУМБ та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Батьківщина укладено кредитний договір №DNI-22-482/13 з додатковими угодами: №1 від 11 жовтня 2013 року, №2 від 11 грудня 2013 року, №3 від 07 травня 2014 року, №4 від 11 червня 2014 року, за умовами якого ПОСП Батьківщина отримало кредит у розмірі 5 500 000 доларів США у вигляді поновлювальної кредитної лінії зі щоденним лімітом кредитування відповідно до наведеного в договорі графіку строком до 11 березня 2016 року.

11 грудня 2013 року між ПАТ ПУМБ та ОСОБА_1 укладено договір поруки №DNI-22-942/13, з додатковою угодою №1 від 07 травня 2014 року, згідно з умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором від 18 квітня 2013 року з усіма змінами та доповненнями до нього.

04 грудня 2014 року ПАТ ПУМБ направило поручителю ОСОБА_1 вимогу щодо виконання зобов`язань за договором поруки та сплати заборгованості за кредитним договором. У даній вимозі банк повідомляв відповідачу, що за кредитним договором №DNI-22-482/13 станом на 03 грудня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 5 036 567,00 дол. США, з яких: прострочена заборгованість за основною сумою кредиту 4 937 162,71 доларів США, прострочена заборгованість за процентами 99 404,29 доларів США.

При цьому банк вимагав від ОСОБА_1 , як поручителя ПОСП Батьківщина , в строк не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання цієї вимоги погасити заборго-ваність ПОСП Батьківщина перед банком за кредитним договором №DNI-22-482/13 у розмірі 5 036 567,00 доларів США та пеню /т.1 а. с. 46-47/.

Вказана вимога про сплату заборгованості за кредитним договором відповідачем не виконана.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Cудом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання перед ПОСП Батьківщина за вказаним кредитним договором, надавши кредитні кошти, в той час як позичальник в терміни, встановлені договором, свої зобов`язання не виконував, щомісячно кредит не сплачував.

Наявність заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням ПОСП Батьківщина умов кредитного договору від 18 квітня 2013 року підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2015 року, відповідно до якого з ПОСП Батьківщина , Товариства з обмеженою відповідальністю Луксор-УТР , Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Шлях , Приватного багатопрофільного підприємства Фенікс-Плюс стягнуто на користь ПАТ ПУМБ заборгованість за кредитним договором від 18 квітня 2013 року у розмірі 4 937 1762, 71 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 132 236, 42 доларів США - відсотки за користування кредитом, 1 934 473, 05 грн. пеня /т. 2. а. с. 49-52/.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2015 року частково задоволено позов ПАТ ПУМБ до Товариства з обмеженою відповідальністю Ранок , Товариства з обмеженою відповідальністю Гаївщина , Товариства з обмеженою відповідальністю Олімп-Агро ЛТД , Приватного підприємства Амарант-Агро , Приватного підприємства Амарант-Транс , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Топ , третя особа - ПОСП Батьківщина про звернення стягнення на заставлене майно в розмірі 5 069 399, 13 доларів США та 1 934 473, 05 грн. /т.2, а. с. 61-81/.

За нормами ч. 1 ст. 553, ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Умовами підпункту 1 п. 5.1 ст. 5 кредитного договору №DNI22-482/13 від 18 квітня 2013 року визначено, що несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно цього договору, у передбачений ним строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов`язків за цим договором та/або обов`язків за угодами про забезпечення та/або за іншими угодами, укладеними між сторонами тлумачиться як несприятлива подія.

За змістом п. 5.4 ст. 5 кредитного договору №DNI22-482/13 від 18 квітня 2013 року, у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернутим виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п. 6.1 цього договору (строк кредитування), виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит у повному обсязі і разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно цього договору, в строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому цим договором, для погашення боргового зобов`язання позичальника.

Оскільки згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, вірним є висновок суду про те, що поручитель ОСОБА_1 відповідає перед кредитором ПАТ ПУМБ у тому ж обсязі, що і боржник ПОСП Бать-ківщина .

При цьому правильним є також висновок суду, що оскільки розмір зобов`язання за кредитним договором №DNI22-482/13 від 18 квітня 2013 року встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України вказані обставини доказуванню не підлягають.

Також судом встановлено, що сума заборгованості за кредитом на час розгляду даної справи зменшилась у зв`язку з виконанням судових рішень щодо стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі доказами. Так, встановлено зокрема, що відповідно до Договору про відступлення прав вимоги №1761/61, укладеного 13 жовтня 2015 року, ПАТ ПУМБ , що діє в договорі як первісний кредитор, та ТОВ Фактор Плюс , що діє в договорі як новий кредитор, - первісний кредитор частково, у сумі 20 862 941,01 грн., що згідно з офіційним курсом НБУ станом на день укладення цього договору еквівалентно 956 237,76 доларам США, відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває частину прав вимоги за переліченими та укладеними договорами між первісним кредитором та ПОСП Батьківщина за кредитним договором №DNI-22-482/13 від 18 квітня 2013 року з додатковими угодами /т. 1, а. с. 223-229/.

Також судом враховано, що згідно даних виписки/особового рахунку з 18/04/2013 по 25/01/2016, 15 жовтня 2015 року банком здійснено списання заборгованості за рахунок резерву згідно договору відступлення прав вимоги від 13 жовтня 2015 року ПОСП Батьків-щина на суму 389 445,76 доларів США, а також здійснено погашення заборгованості за рахунок коштів за договором відступлення прав вимоги від 13 жовтня 2015 року ПОСП Батьківщина на суму 566 792,00 доларів США, що разом становить 956 237,76 доларів США (389 445,76 + 566 792,00 = 956 237,76) /т. 2, а. с. 5/.

Зазначене зменшення заборгованості за кредитом знайшло своє відображення у заяві позивача від 29 лютого 2016 року про уточнення розміру позовних вимог, згідно якої залишок заборгованості за кредитом станом на 25 січня 2016 року склав 3 889 149,89 доларів США: 4 845 387,65 доларів США - 956 237,76 доларів США = 3 889 149,89 доларів США (т.1, а. с.217-219).

Судом також встановлено, що 02 жовтня 2014 року 41 181,26 доларів США та 05 лис-топада 2014 року 441 366,00 доларів США списано ПАТ ПУМБ з поточного рахунку ТОВ Амарант № НОМЕР_1 у ПАТ ПУМБ в рахунок погашення заборгованості ПОСП Батьківщина . Всього списано 482 547,26 доларів США (41181,26 + 441366,00 = 482547,26).

Окрім того, судом враховано, що кошти, одержані позивачем від реалізації майна боржника та майна його майнових поручителів в розмірі 229 198,35 доларів США та в розмірі 89 400,48 доларів США зараховані в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, що зокрема підтверджуються даними виписки/особового рахунку за 25/11/2018 (т.3, а. с. 227) та даними виписки/особового рахунку з 05/02/2016 по 10/12/2018 (т. 4, а. с. 49-73).

Отже, встановивши, що залишок заборгованості ПОСП Батьківщина за тілом кредиту на час розгляду справи становить 3 570 551,06 доларів США, районний суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 554 ЦК України, дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача вказаної суми на користь АТ ПУМБ на погашення заборгованості за кредитом станом на 25 листопада 2018 року згідно з договором поруки №DNI-22-942/13 від 11 грудня 2013 року.

Оскільки заборгованість за нарахованими відсотками, визначена за рішенням Госпо-дарського суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2015 року у справі №904/10253/14 у розмірі 132 236,42 доларів США, на час розгляду даної справи не погашена, правильним є також висновок суду про необхідність стягнення зазначеної суми з ОСОБА_1 на користь позивача у погашення заборгованості за відсотками станом на 25 листопада 2018 року згідно з договором поруки №DNI-22-942/13 від 11 грудня 2013 року.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості свідчить про зміну строку дії договору.

Звідси вірним є висновок суду про відсутність підстав для нарахування процентів за кредитним договором поза межами строку дії договору та стягнення заборгованості за нарахованими відсотками, визначеної рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2015 року у справі №904/10253/14 у розмірі 132 236,42 доларів США, яка на час вирішення даного спору не погашена.

За встановлених обставин, з урахуванням наведених вище норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк та стягнення на користь банку з відповідача, як поручителя, заборгованості за кредитним договором № DNI-22-482/13 від 18 квітня 2013 року, розрахованої позивачем станом на 11 червня 2017 ро-ку, з урахуванням часткового погашення боргу станом на 25 листопада 2018 року, а саме у розмірі 3 702 787 доларів США 48 центів, з яких заборгованість за кредитом становить 3 570 551,06 доларів США, заборгованість за відсотками - 132 236,42 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день розгляду справи становить 104 130 281 грн. 48 коп., а також понесених позивачем судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Посилання в апеляційній скарзі на недоведеність суми боргу за вказаним кредитним договором не відповідає фактичним обставинам, з огляду на те, що при вирішенні даного спору, районним судом належним чином перевірено надходження сум на погашення заборгованості за кредитним договором, при цьому враховано кошти, одержані позивачем від реалізації майна боржника та майна його майнових поручителів, також взято до уваги уточнені позивачем позовні вимоги в частині заборгованості за тілом кредиту станом на 25 листопада 2018 року.

В свою чергу апелянт, заперечуючи проти суми заборгованості, посилається виключно на відкриті виконавчі провадження щодо стягнення на користь позивача заборгованості за кредитним договором №DNI-22-482/13 від 18 квітня 2013 року.

При цьому жодних доказів на підтвердження того, що вказані виконавчі провадження стосуються стягнення саме за кредитним договором №DNI-22-482/13 від 18 квітня 2013 ро-ку, відповідачем не надано.

Інших доказів, які б ставили під сумнів суму заборгованості, заявлену в позовній заяві та заявах про уточнення позовних вимог, стороною відповідача не надано.

Окрім того, суд першої інстанції частково задовольнив клопотання відповідача від 11 грудня 2018 року та витребував в АТ ПУМБ виписку по рахунку, в той же час, будь-яких заперечень щодо вказаної виписки зі сторони відповідача не надходило.

Таким чином, заперечення апелянта щодо суми заборгованості ґрунтуються виключно на припущеннях щодо можливого стягнення цієї заборгованості в рамках виконавчих проваджень.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Європейський суд з прав людини зазначив що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За наведених обставин, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування - не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 10 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: Бондаревська С.М.

Судді: Кривчун Т.О.

Триголов В.М.