Рішення

від 29.07.2019 по справі 904/2151/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2151/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ-103", м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМТЕКС", м.Кам`янське

про стягнення заборгованості в сумі 18 320,32 грн.

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ-103" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМТЕКС" і просить суд стягнути 15 000 грн. - боргу, 3 060,73 грн. - пені, 259,59 грн. - 3% річних та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за №01/04 про надання транспортних послуг від 12.04.2018р. в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2019р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10.07.2019р. Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що Договір №01/04 від 12.04.2018р. укладено зі сторони Відповідача неуповноваженою особою та з перевищенням повноважень, що свідчить про недійсність такого зобов`язання, послуги за цим договором фактично не надавалися, Акт здачі-приймання робіт №ОУ-0000116 від 31.05.2018р. підписаний від імені Відповідача не уповноваженою особою, а Акт №ОУ-0000141 від 30.06.2018р. взагалі не підписаний, зміст умов договору щодо вартості послуг та вартість в актах не збігаються, товарно-транспортні документи та інші документи, які підтверджують здійснення відповідних господарських операцій сторонами не складалися, часткова оплата була здійснена без погодження керівника Відповідача, як надання гарантійного листа.

25.07.2019р. Позивач подав відповідь на відзив, в якому не погоджується з запереченнями Відповідача та зазначив, що Договір є схваленим, послуги фактично давалися та прийнято Відповідачем складених Позивачем податкових накладених. Вартість послуг в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) відображена у повній відповідності до умов Договору, первинними документами, які підтверджують надання послуг, є акти здачі-прийняття робіт, а відповідальність за відсутність оригіналів підписаних товарно-транспортних накладних покладаються на Відповідача, як на особу, на яку покладено обов`язок їх складання. З приводу відсутності підпису Відповідача на акті здачі-прийняття робіт №ОУ-0000141 від 30.06.2018р. Позивач надав пояснення в позовній заяві.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ-103" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІМТЕКС" укладено Договір про надання транспортних послуг №01/04 (далі-Договір) (а.с.12-13).

Відповідно до п.1.1. Договору, Виконавець зобов`язується здійснювати транспортування вантажів Замовника згідно товарно-транспортних накладних (чи інших перевізних документів) при здійсненні його господарської діяльності, а Замовник зобов`язується оплачувати надані транспортні послуги відповідно до умов цього Договору та Додатків до нього.

Згідно п.2.4. Договору, оплата по цьому Договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування вартості послуг на поточний рахунок Виконавця, зазначений в реквізитах цього Договору або додатково повідомлений Замовнику за узгодження сторін допускається інші дозволені чинним законодавством форми розрахунків.

В п.2.5. Договору, строк оплати - 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), якщо сторонами додатково не було обумовлено інше.

Транспортні послуги згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000116 від 31.05.2018р. на суму 15600,00 грн.;

Транспортні послуги згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000141 від 30.06.2018р. на суму 1650,00 грн. (а.с.14, 15).

Стосовно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000141 від 30.06.2018р., Позивач зазначив, що даний акт направлявся Відповідачу, проте Відповідач акт не підписав, жодних зауважень до нього Позивачу не направляв.

Загальна сума виконаних робіт по Договору №01/04 склала 17 250,00 грн.

Відповідач на адресу Позивача на електронну адресу направив гарантійний лист №20/07 від 20.07.2018р. яким підтвердив наявність заборгованості в сумі 17 250,00 грн. Станом на 20.07.2018 року (а.с.29).

Позивач на адресу Відповідача направив Відповідачу претензію №08/11 від 08.11.2018р. щодо сплати заборгованості у розмірі 17 250,00 грн. (а.с.17-19).

Після отримання претензії Відповідачем частково погашено заборгованість, а саме 28.02.2019р. сплачено лише 2 250,00 грн. (а.с.16).

Вартість послуг наданих Відповідачу згідно вказаних вище актів, на день складення позовної заяви була сплачена частково, внаслідок чого заборгованість Відповідача за Договором №01/04 складає 15 000,00 грн.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 15 000,00 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 15 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.3.5. Договору, у випадку несплати в строк, обумовлений цим Договором, вартості наданих транспортних послуг, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого в строк платежу за кожен день прострочення.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 2 764,41 грн. за період з 11.06.2018р. по 10.12.2018р. та за період з 11.07.2018р. по 10.01.2019р. у розмірі 296,32 грн.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд зазначає, що розрахунок за період з 11.07.2018. по 10.01.2019р. Позивачем зроблено не вірно, однак він є меншим ніж сума розрахована судом, тому вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені на загальну сумі 3 060,73 грн. є такими що підлягають задоволенню в сумі заявленої Позивачем.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, Позивачем нараховано Відповідачу 3% річних у розмірі 234,64 грн. за період з 11.06.2018р. по 10.12.2018р. в сумі 224,64 грн. та за період з 11.07.2018р. по 10.01.2019р. в розмірі 24,95 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних у загальному розмірі 259,59 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заперечень Відповідача, суд зазначає наступне.

Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За змістом частин першої та другої статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Відповідно до розділу 9 Статуту ТОВ Сімтекс , зареєстрованого виконкомом Дніпродзержинської міської ради від 10.04.2996р. (далі - Статут) органами управління товариства є: Вищим органом Товариства є Загальні збори його учасників. Виконавчим органом, який здійснює поточне керівництво Товариством є Директор. Компетенція Загальних зборів Учасників та Директора встановлюється цим Статутом та діючим законодавством.

Пунктом 11.1 Статуту передбачено, що виконавчим органом товариства, є Директор.

Згідно з пункту 11.5. Статуту, Директор товариства:

- укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки.

За змістом статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За змістом пункту 5.2. Договору, підписання взаємних або односторонніх документів, які безпосередньо стосуються предмету цього Договору, а також пов`язані з ним, здійснюється переважно керівником юридичної особи - сторони, який діє на підставі нормативного акту або установчого документа без довіреності. Інші представники сторони в обов`язковому порядку оформлюють повноваження щодо підписання обумовлених документів довіреністю, оформленою відповідно до вимог чинного законодавства, підписаною керівником та скріпленою печаткою сторони, із наявністю зразка підпису уповноваженої особи. Враховуючи викладене, Виконавець не був позбавлений можливості отримати відомості щодо повноважень Товариства Замовника.

Разом з тим, статтею 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно з матеріалами справи Відповідачем було частково оплачено суму виконаних послуг, а також надіслано на адресу Позивача гарантійний лист №20/07 від 20.07.2018р. Таким чином, Відповідач своїми діями схвалив Договір.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 15000 грн. - боргу, 3060,73 грн. - пені, 259,59 грн. - 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.193, 265 Господарського Кодексу України, ст. ст. 509, 525-526, 530, 549, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМТЕКС" , (51937, м.Кам`янське, пр.Перемоги, 3, кв.22, ЄДРПОУ 24228893) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ-103" , (69035, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 151-А, ЄДРПОУ 35421566) 15 000 грн . - боргу, 3 060,73 грн . - пені, 259,59 грн. - 3% річних та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

29.07.2019р.

Повне рішення складено 29.07.2019