ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
22 липня 2019 року Справа № 913/354/19
м. Харків Провадження №17/913/354/19
Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Мегастройпроект , м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Форестплюс , м. Кремінна Луганської області
про стягнення 100000,00 грн
Секретар судового засідання Бикова К.А.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю Мегастройпроект (позивач у справі) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою №б/н від 20.06.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю Форестплюс (відповідач у справі) про стягнення 100000,00 грн, а також стягнення судового збору та витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 09.09.2016 № 09.09/16-ФД, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 100000,00 грн.
Ухвалою суду від 02.07.2019 відкрито провадження у справі №913/354/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони не скористались правом участі в судовому засіданні 22.07.2019, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов із викладенням власної правової позиції та будь- яких заяв або клопотань до матеріалів справи не надав.
З огляду на вищевказане, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, господарський суд встановив таке.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю Мегастройпроект , як Позикодавцем (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Форестплюс , як Позичальником (відповідач у справі) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги від 09.09.2016 № 09.09/16-ФД (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору за цим Договором Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі у вигляді грошових коштів в розмірі, встановленому цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути їх Позикодавцю у визначений цим Договором строк.
Цільове призначення позики - позика надається Позичальнику для його власних потреб (п.1.2 Договору).
У п.2.2 Договору сторони визначили, що сума позики за Договором становить 100000,00 грн.
Відповідно до п. 2.3.1 Договору позика надається Позикодавцем тільки шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника, згідно з умовами цього Договору.
Нарахування відсотків (комісії) за використання грошовими коштами за дійсним Договором не передбачено (п. 2.4 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору строк надання позики становить 365 календарних днів з моменту підписання цього Договору обома Сторонами.
У пункті 4.1 Договору сторони визначили, що строк повного повернення позики становить 365 календарних днів з моменту надання суми позики, але не пізніше, ніж 09.09.2017.
Згідно з п. 4.2 Договору сума позики підлягає поверненню як в готівковій формі так і шляхом її перерахування на поточний рахунок Позичальника.
Відповідно до п.4.3 Договору Позичальник зобов`язаний повернути суму позики (або неповернену її частину в разу дострокового погашення частини позики) в останній день строку, встановленого в п.4.1 цього Договору.
Договір набирає чинності з моменту надання Позикодавцем суми позики Позичальнику і діє до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором (п.8.1 Договору).
Договір підписаний Сторонами і скріплений печатками обох підприємств без зауважень.
На виконання умов Договору позивач 09.09.2016 перерахував на рахунок відповідача в сумі позики 100000,00 грн.
Факт перерахування відповідачу грошових коштів у загальній сумі 100000,00 грн позивач підтверджує платіжним дорученням від 09.09.2016 №376, на якому є відмітка банківської установи (а.с.13).
Позивачем до матеріалів позовної заяви було додано лист-претензію від 01.04.2019 вих. №23 з вимогою повернення безвідсоткової фінансової допомоги у сумі 100000,00 грн (а.с.12). Водночас, доказів її надіслання відповідачу надано не було.
З огляду на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 100000,00 грн заборгованості з фінансової допомоги.
Відповідач не скористався правом на захист, відзив на позов не надав, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу безпроцентну, поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 100000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, платіжним дорученням від 09.09.2016 №376, на якому є відмітка банківської установи (а.с.13).
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідач повинен був повернути позику до 09.09.2017, однак, станом на момент розгляду справи, сума позики повернута не була.
Належних, у розумінні ст.ст. 76,77 Господарського процесуального кодексу України, доказів виконання зобов`язання відповідачем до матеріалів справи не надано, що свідчить про прострочення виконання грошового зобов`язання з 10.09.2017.
За таких обставин, з огляду на вищенаведене, позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 100000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн на підставі договору №2-АО/19 про надання правової (правничої) допомоги та адвокатських послуг від 05.06.2019 (далі - Договір).
Стосовно вказаних вимог, суд зазначає про таке.
Так, на підтвердження надання правничої допомоги позивачем надано суду, зокрема, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3160/10 від 30.11.2006, ордер серія КС №461385 від 20.06.2019; копії договору №2-АО/19 про надання правової (правничої) допомоги та адвокатських послуг від 05.06.2019, додаткової угоди № 1 до Договору від 10.06.2019, додаткової угоди № 2 до Договору від 10.06.2019, копію платіжного доручення № 958 від 11.06.2019 на суму 10000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи 05.06.2019 між Адвокатським об`єднанням Новобранець та партнери (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мегастройпроект (Клієнт) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 2-АО/19, відповідно до якого Виконавець зобов`язується надати Клієнту консультаційні та правові послуги щодо захисту його інтересів, здійснювати представництво Клієнта в судових інстанціях, на досудовому слідстві, виконавчому провадженні на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору по справі (а.с.14).
Клієнт здійснює оплату послуг на підставі додаткової угоди, що є додатком до даного договору, у встановлені угодою строки та розмірі, а якщо вид (предмет) надання послуги не зазначені в угоді - на підставі рахунку-фактури, виданого Об`єднанням на адресу Клієнта, в якому визначається вартість послуг, наданих Клієнту (п.2.2 Договору).
До матеріалів справи позивач надав, як доказ фактичної оплати послуг адвоката на суму 10000,00 грн, копію платіжного доручення №958 від 11.06.2018 на суму 10000,00 грн з призначенням платежу: Оплата послуг дод.угоди № 1 від 10.06.2019 року до дог. про надання правової допомоги №2-АО/19, без ПДВ (а.с.21).
Як вбачається із матеріалів справи, 10.06.2019 між Виконавцем та Клієнтом була підписана додаткова угода № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №2-АО/19 (а.с.17), згідно з п.1 якої, Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту правову (правничу) допомогу та адвокатські послуги по справі про стягнення суми боргу за Договором № 03/06 про надання поворотної фінансової допомоги від 03.08.2016 з фізичної особи - підприємця Вєрємєєнка Сергія Олександровича на користь Клієнта.
Водночас, у даній справі заявлені позовні вимоги про стягнення суми боргу за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 09.09.2016 № 09.09/16-ФД з Товариства з обмеженою відповідальністю Форестплюс .
Отже, позивачем не додано доказів фактичної оплати послуг адвоката на суму 10000,00 грн за договором про надання правової (правничої) допомоги № 2-АО/19 від 05.06.2019, а, отже, і доказів фактичного понесення позивачем відповідної суми судових витрат, яка заявлена до відшкодування.
Крім того, позивачем не надано детальний опис робіт, виконаних адвокатом, тобто суду неможливо встановити, які саме роботи були виконанні адвокатом на суму 10000,00 грн.
У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення вказаної суми процесуальної правничої допомоги з відповідача.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ч.9 ст.165, ст.ст.232-233, 238, 240-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Форестплюс , 92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Шевченка, буд.14, кв. 39, ідентифікаційний код 37324986 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мегастройпроект , 04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 87-А , ідентифікаційний код 35239648, заборгованість в сумі 100000,00 грн, судовий збір у сумі 1921,00 грн.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 29.07.2019.
Суддя О.С. Фонова
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2019 |
Оприлюднено | 29.07.2019 |
Номер документу | 83287172 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Фонова О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні