Рішення

від 24.07.2019 по справі 204/1567/18

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №204/1567/18

Провадження №2/204/71/19

РІШЕННЯ

іменем України

24 липня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий - суддя Книш А.В.,

секретар судового засідання Окунська М.О.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

представника третьої особи Волошенюк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 , яка також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_6 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Орган опіки та піклування в особі Дніпропетровської районної державної адміністрації, Орган опіки та піклування Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання договору про поділ спадщини, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу квартири, договору іпотеки недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, яка діяла в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина, звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просила: визнати недійсним договір про поділ спадщини від 14 грудня 2015 року, укладений між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем, посвідчений 14 грудня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царєйкіним М.М., зареєстрований в реєстрі за № 1682; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 24 березня 2016 року, серія та номер: НАІ 114772/р.№312 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 24 березня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царєйкіним М.М.; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , серія та номер: НАІ 114821/р. № 368, укладений 14 квітня 2016 року між ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_7 , посвідчений 14 квітня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царєйкіним М.М.; визнати недійсним договір іпотеки, серія та номер: НАІ 114846/р. №411, укладений 26 квітня 2016р. між іпотекодавцем ОСОБА_7 та іпотекодержателем ОСОБА_3 про передачу в іпотеку зазначеної квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 26 квітня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царєйкіним М.М.; витребувати із чужого незаконного володіння у відповідача ОСОБА_7 та іпотекодержателя ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 ; визнати за малолітнім ОСОБА_6 право власності на наступне спадкове майно, що залишилось після смерті його батька ОСОБА_8 , а саме: 1/3 частки однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , 2/3 частки земельної ділянки площею 0,2500 гектарів, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, 2/3 частки земельної ділянки площею 0,3500 гектарів, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: НОМЕР_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , 2/3 частки земельної ділянки № НОМЕР_3 площею 0,0563 гектарів, цільове призначення якої - для індивідуального садівництва, кадастровий номер: НОМЕР_4 , що розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, м. Підгородне, Зелений вогник садівниче товариство , 1/3 частки транспортного засобу: автомобілю марки RENAULT, модель - KANGOO ЗНГ, 2007 року випуску, тип ТЗ - пасажирський - В, шасі (кузов, двигун, рама) № НОМЕР_5 , VIN- НОМЕР_5 , реєстраційний номер якого НОМЕР_6 ; визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частку транспортного засобу: автомобілю марки RENAULT, модель - KANGOO ЗНГ, 2007 року випуску, тип ТЗ - пасажирський -В, шасі (кузов, двигун, рама) № НОМЕР_5 , VIN- НОМЕР_5 , реєстраційний номер якого НОМЕР_6 ; в порядку застосування недійсності Договору іпотеки укладеного 26 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 : виключити з Державного реєстру іпотек запис №14804700 від 26 квітня 2016 року про державну реєстрацію Договору іпотеки від 26 квітня 2016 року та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис №14804700 від 26 квітня 2016 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за Договором іпотеки від 26 квітня 2016 року.

В обґрунтування позову зазначила, що з 10 серпня 2002 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від даного шлюбу вони мають сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті чоловіка відкрилася спадщина та усі спадкоємці у встановлений законом шестимісячний строк прийняли спадщину шляхом подання заяв про прийняття спадщини. Мати померлого, відповідач ОСОБА_2 , звернулася до приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Царєйкіна М.М. перша, тому спадкова справа була заведена саме цим нотаріусом. Через деякий час позивач, за пропозицією нотаріуса, подала заяву про відмову від спадщини після смерті чоловіка на користь сина ОСОБА_6 Нотаріус умовив позивача, як представника малолітнього ОСОБА_6 , укласти з матір`ю договір про поділ спадщини, не роз`яснивши їй наслідки укладення такого договору та те, що договір порушить права і інтереси малолітнього ОСОБА_6 . Крім того, нотаріус повідомив позивачці, що транспортний засіб є спадковим майном, у той час як автомобіль був придбаний подружжям за відплатним договором у період їх шлюбу та є спільним майном подружжя. 14 грудня 2015 року між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір про поділ спадщини за яким Ѕ частка однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , переходить у спадщину відповідачу ОСОБА_2 , а у спадщину до малолітнього ОСОБА_6 переходить земельна ділянка площею 0,2500 гектарів, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка площею 0,3500 гектарів, кадастровий номер: НОМЕР_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 0,0563 гектарів, кадастровий номер: НОМЕР_4 , що розташована за адресою: Дніпропетровська обл. , Дніпропетровський район, м. Підгородне, Зелений вогник садівниче товариство та транспортний засіб: марка RENAULT, модель - KANGOO ЗНГ, 2007 року випуску, тип ТЗ - пасажирський - В, шасі (кузов, двигун, рама) № НОМЕР_5 , VIN- НОМЕР_5 , реєстраційний номер якого НОМЕР_6 . Позивач вважає, що порушено її права як дружини померлого, оскільки вона позбавлена права на частку у спільному майні подружжя - Ѕ частки автомобіля, а також порушені права її дитини, оскільки вирішення питання щодо переходу у спадщину Ѕ частки житлової квартири відбувалось без дозволу органу опіки та піклування. Вказала, що оскільки малолітній дитині відповідно до розподілу спадщини переходять три земельні ділянки та автомобіль, вчинення правочину - договору про поділ спадкового майн,а призвело до звуження обсягу існуючих прав дитини та порушило охоронювані законом інтереси дитини. Таким чином, спірний договір про поділ спадщини суперечить інтересам дитини, вчинений без згоди органу опіки та піклування, а тому, на думку позивача, є недійсним. Зауважує, що у малолітнього не має права власності на інші житлові приміщення. Крім того, в управлінні юстиції, їй пояснили, що такого нотаріуса Царєйкіна М.М. не існує, та в Єдиному реєстрі нотаріусів України даний нотаріус був зареєстрований як Царейкін М.М . Отже правочини посвідчувались не існуючим нотаріусом, що свідчить також про їх недійсність. 14 квітня 2016 року відповідач ОСОБА_2 продала спірну квартиру своєму співмешканцю ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу квартири, який був посвідчений приватним нотаріусом Царєйкіним М.М. А 26 квітня 2016 року ОСОБА_7 уклав з подружкою своєї співмешканки відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Царєйкіним М.М., за яким передав спірну квартиру в іпотеку. На підставі договору іпотеки тим же нотаріусом Царєйкіним М.М. було прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відносно зазначеної квартири, обтяжувачем за яким стала відповідачка ОСОБА_3 . Вважає, що оскільки договір поділу спадкового майна є незаконним, як такий, що укладений з порушенням норм матеріального права, то й незаконними є похідні від нього договори.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2018 року заяву позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі задоволено частково, відстрочено сплату позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі, відкрито провадження по справі за даною позовною заявою за правилами загального позовного провадження та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Чечелівської районної у місті Дніпрі ради.

25 квітня 2018 року та 02 травня 2018 року повторно до суду надійшли письмові пояснення третьої особи - Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, відповідно до яких вказали, що ними здійснюється контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, у той час як право нотаріуса на вчинення дій при видачі свідоцтва про право на спадщину є дискредиційним повноваженням. Тому просили прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2018 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів та зобов`язано Царєйкіна Михайла Михайловича та Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області надати належним чином посвідчені копії наступних документів: копію спадкової справи №27/2015, що була заведена після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 14 квітня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , серія та номер: НАІ 114821/р.№368, посвідченого 14 квітня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Царєйкіним М.М.; копію договору іпотеки, укладеного 26 квітня 2016 року між іпотекодавцем ОСОБА_7 та іпотекодержателем ОСОБА_3 , серія та номер: НАІ 114846/р.№411, про передачу в іпотеку квартири АДРЕСА_1 , посвідченого 26 квітня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Царєйкіним М.М.

05 червня 2018 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідач вважає, що такий позов задоволенню не підлягає. Зазначає, що після укладення спірного договору про поділ спадщини, сума спадкової маси малолітнього ОСОБА_6 від 134906 грн зросла на 129748,33 грн. Крім того, позивач та відповідач ОСОБА_2 разом були присутні при роз`ясненні нотаріусом прав та юридичних наслідків вчинення ними певних дій, фактична реєстрація прав власності на майно відбулась. Таким чином, відповідач стверджує, що сторони підписували цей договір за відсутністю впливу тяжких обставин та без заперечень. Тобто позивач розуміла значення, умови та правові наслідки для кожного із сторін, а також для свого малолітнього сина. Вказує, що ніхто не вводив позивача в оману та не позбавляв права позивача звернутись до юридичної консультації. Також, відповідач сплатила позивачу частину грошової компенсації в розмірі 5 тисяч і позивач прийняла ці кошти. На момент подання цього позову позивач вказані кошти не повернула, тобто, на думку представника відповідача, позивач визнає чинним договір про поділ спадщини та всі похідні правочини. Стосовно автомобіля зазначає, що нотаріусом було роз`яснено, що він є неподільною річчю, а тому сторони за договором фактично відмовилися на користь малолітнього частини своєї спадкової маси. До того ж фактично автомобіль знаходиться у користуванні та розпорядженні позивача. Зауважує, що на момент підписання договору про поділ спадщини, малолітній син позивача не був користувачем спірної квартири, тобто дозвіл органу опіки та піклування не був потрібен. На його думку, не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. Зазначає, що одночасне подання віндикаційного та негаторного позову неможливе, оскільки такі вимоги є взаємо виключеними, а майно у добросовісного набувача може бути витребувано тільки шляхом подання віндикаційного позову, а не за правилами реституції, тому спосіб захисту прав є неправильним.

04 липня 2018 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву позивача, в якому вона зазначила, що їй не зрозумілі розрахунки вартості часток спадкового майна, адже спірний договір про поділ спадщини є нематеріальним, в ньому не зазначена вартість будь-якого спадкового майна та ніякі розрахунки. Більш того, за договором про поділ спадщини автомобіль є повністю спадковою масою, незважаючи на те, що він був набутий у шлюбі з позивачем, тобто спадковою повинна бути лише Ѕ частка автомобіля. Зазначає, що на час прийняття спадщини частки спадкового майна не розподілялись, а у договорі ніякої відмови від спадщини не передбачено. Вказує, що вона дійсно відмовилась від своєї частки у спадщині на користь свого малолітнього сина та її відмова була викладена окремо нею у заяві, оскільки неможливо відмовитись від частини спадкового майна. Наголошує, що за договором про поділ спадщини ніхто зі сторін не відмовлявся від спадщини, а спадщина була поділена всупереч інтересам її дитини. Окрім того, вважає, що договір про поділ спадщини не свідчить про фактичну реєстрацію прав власності на майно, а є підставою для отримання спадщини - свідоцтва про право на спадщину та реєстрацію права власності на підставі правовстановлюючих документів, які їй не видавались та відповідно право власності на спадкове майно за малолітнім не реєструвалось. Зазначає, що їй не зрозуміло, про яку саме грошову компенсацію йде мова, адже в договорі про поділ спадщини ніякої грошової компенсації не передбачено. Вважає, що представником відповідача ОСОБА_4 не вірно розтлумачені норми права стосовно необхідності надання дозволу органу опіки та піклування при укладенні правочину. Вказала, що вона не просить суд застосувати реституцію, а навпаки просить застосувати спосіб захисту у виді віндикації.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2018 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів та зобов`язано Царєйкіна Михайла Михайловича надати чином посвідчені копії всіх наявних у нього документів, що мають відношення до укладення та посвідчення договору поділу спадщини від 14 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , яка діє в інтересах та як законний представник малолітнього ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царєйкіним М.М., зареєстрованого в реєстрі за №1682.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2018 року частково задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів та зобов`язано Царєйкіна Михайла Михайловича надати належним чином посвідчені копії усіх документів, на підставі яких посвідчувався договір поділу спадщини від 14 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царєйкіним М.М., зареєстрованого в реєстрі за №1682, що зберігаються в наряді 02-10 за номенклатурою нотаріальних справ.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2018 року доручено Органу опіки та піклування в особі Дніпропетровської районної державної адміністрації розглянути питання щодо можливості надання дозволу на укладення ОСОБА_5 договору про поділ спадщини від 14 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , яка діяла в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 , посвідченого 14 грудня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царєйкіним М.М., зареєстрований в реєстрі за №1682, або схвалення такого правочину.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, а також додатково зазначила, що нотаріус порадив сторонам укласти договір про поділ спадщини, бо так буде дешевше сплатити податки та послуги нотаріуса. Позивач не знала, що необхідно було звернутися до органу опіки та піклування, а нотаріус про такий обов`язок їй не роз`яснив. Також вказала, що позивач вважає, що на неї був вчинений тиск з боку відповідача ОСОБА_2 та нотаріуса, але поділ був добровільний. Однак, у червні 2017 року вона дізналася про те, що було порушено права малолітньої дитини, тому позивач намагалася домовитися із відповідачем, але остання не погодилася. Зазначає, що її не цікавить вартість майна, головне те, що дитина залишися без житла. Стосовно грошових коштів, у сумі 50000 грн, які вона начебто отримала від відповідача ОСОБА_2 , вказала, що ці кошти були залишені їй померлим чоловіком та ніякої домовленості з відповідачем ОСОБА_2 в неї не було.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву. Додатково представник відповідача ОСОБА_4 наголосив, що позивач не отримала свідоцтво про право власності тільки через те, що не надала оригінали правовстановлюючих документів. Вказує, що договір було укладено сторонами добровільно, ніхто тиску на них не вчиняв, а позивач отримала ще й 50000 грн в рахунок різниці в вартості успадкованого майна. Відповідач ОСОБА_2 пояснила суду, що першою подала документи до нотаріусу саме вона, а потім позивач почала чинити перешкоди. Згодом вони домовилися, що відповідач віддає усе належне майно онуку, а за нею залишається право успадкувати свою квартиру. Додатково зазначила, що вона виплатила позивачу за їх усною домовленістю 50000 грн, а потім позивач зателефонувала та повідомила, що гроші їй більше не потрібні. Вказала, що у 2017 році вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_7 , а продала йому спірну квартиру ще 14 квітня 2016 року. Також зауважила, що у нотаріуса позивач була разом із адвокатом та він усе перевіряв під час вчинення правочину.

Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позову та зазначила, що навесні 2016 року до неї звернувся відповідач ОСОБА_7 та вона позичила йому гроші у розмірі 400000 грн строком на 10 років, що було посвідчено нотаріально. Вказала, що ці гроші вона мала від продажу двох своїх будинків.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Чечелівської районної у місті Дніпрі ради Волошенюк Г.С. у судовому засіданні підтримала позов. Додатково пояснила, що третьою особою Органом опіки та піклування Чечелівської районної у місті Дніпрі ради висновок не надавався під час укладення спірного правочину про поділ спадкового майна, мати дитини до них не зверталася.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування в особі Дніпропетровської районної державної адміністрації у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. До початку судового засідання представник третьої особи надала заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи, просила вирішити позов на розсуд суду.

Представник третьої особи Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши представника позивача ОСОБА_1 , відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , представника третьої особи Волошенюк Г. С ., а також дослідивши наявні докази, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Позивач та ОСОБА_8 з 20 серпня 2002 року перебували у шлюбі, від якого мають малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.22,24,189-190,192, т.2 а.с.43-44,173).

Відповідач ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_8 (т.1 а.с.193-194, т.2 а.с.46-48).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер (т.2 а.с.31).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на:

-Ѕ частині квартири АДРЕСА_1 , власником іншої Ѕ частини якої є відповідач ОСОБА_2 (т.1 а.с.33-34,38-44,213-214,220-224, т.2 а.с.72,163-164);

-земельна ділянка площею 0,2500 гектарів, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.1а.с.45-50);

-земельна ділянка площею 0,3500 гектарів, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: НОМЕР_7 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.1а.с.51-56);

-земельна ділянка № НОМЕР_3 , площею 0,0563 гектарів, цільове призначення якої для індивідуального садівництва, кадастровий номер: НОМЕР_4 , що розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, м. Підгородне , Зелений вогник садівниче товариство (т.1а.с.57-64);

-автомобіль марки RENAULT, модель KANGOO ЗНГ, 2007 року випуску, тип ТЗ - пасажирський - В, шасі (кузов, двигун, рама) № НОМЕР_5 , VIN- НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 (т.1а.с.65).

08 червня 2015 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царєйкіна М.М. із заявою про заведення спадкової справи після померлого ОСОБА_8 та видачу їй свідоцтва про право на спадщину (т.1 а.с.176,181, т.2 а.с.30).

09 червня 2015 року позивач, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_6 , також звернулася до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царєйкіна М.М. із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_8 у повному обсязі за себе та як законний представник малолітнього ОСОБА_6 (т.1 а.с.184, т.2 а.с.38).

22 вересня 2015 року позивач подала приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царєйкіну М.М. заяву, в якій повідомила, що вона відмовляється на користь ОСОБА_6 від спадщини за законом, що залишилась після смерті ОСОБА_8 (т.1 а.с.28,206, т.2 а.с.62).

10 листопада 2015 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царєйкіна М.М. із заявою про оформлення спадщини, однак нотаріусом 05 жовтня 2015 року позивачу листом роз`яснено, що свідоцтва про право на спадщину видається на підставі справжніх документів, які надають спадкоємці, а не копій (т.1 а.с.208-212).

14 грудня 2015 року між позивачем, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_6 , та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про поділ спадщини, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царєйкіним М.М., та відповідно до умов якого:

-у спадщину до відповідача ОСОБА_2 переходить Ѕ частка однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ;

-у спадщину до малолітнього ОСОБА_6 переходить земельна ділянка площею 0,2500 гектарів, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка площею 0,3500 гектарів, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: НОМЕР_7 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 0,0563 гектарів, цільове призначення якої - для індивідуального садівництва, кадастровий номер: НОМЕР_4 , що розташована за адресою: Дніпропетровська обл. , Дніпропетровський район, м. Підгородне, Зелений вогник садівниче товариство та транспортний засіб: марка якого - RENAULT, модель - KANGOO ЗНГ, 2007 року випуску, тип ТЗ - пасажирський - В, шасі (кузов, двигун, рама) № НОМЕР_5 , VIN- НОМЕР_5 , реєстраційний номер якого НОМЕР_6 (т.1 а.с.31,219, т.2 а.с.95-97,161).

24 березня 2016 року відповідач ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 , а саме на Ѕ частку однокімнатної квартири АДРЕСА_1 (т.1 а.с.228-230, т.2 а.с.103).

14 квітня 2016 року відповідач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_7 уклали договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.172).

26 квітня 2016 року між відповідачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_7 було укладено іпотечний договір, згідно умов якого останній передав відповідачу ОСОБА_3 в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , в якості забезпечення виконання зобов`язань договору позики від 25 квітня 2016 року (т.1 а.с.173-175).

26 квітня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , внесено відомості про державну реєстрацію іпотеки та обтяження у зв`язку з укладенням договору іпотеки, серії та номер НАІ 114846/р. №411, укладеного між відповідачем ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_3 (т.1 а.с.102-103).

11 липня 2016 року позивача приватним нотаріусом Царєйкіним М.М. було повідомлено, що у разі, якщо вона в строк до 11 серпня 2016 року не надасть документи, на підставі яких може бути видане свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, на підставі ст.49 п.2 Закону України Про нотаріат буде винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_8 (т.1 а.с.232, т.2 а.с.106-107).

З листа Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації № 731/10-24/11.6-105 від 13 липня 2017 року вбачається, що дозвіл на укладення договору про поділ спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_8 , Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації не давала (т.1 а.с.75).

З висновку Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №1-39-1907/0/290-18 від 19 листопада 2018 року, вбачається, що орган опіки та піклування в особі Дніпровської районної державної адміністрації не визнає правомірною, а тому неможливою дію щодо надання висновку після укладення договору про поділ спадкового майна, за яким дитина ОСОБА_6 , мав би успадкувати та не успадкував частину спадкового майна, що залишилося після смерті його батька. Разом з цим вказано, що орган опіки та піклування в особі Дніпровської районної державної адміністрації не може схвалити спірний договір про поділ спадщини, оскільки вважає, що цим договором малолітній ОСОБА_6 позбавлений права власності на житлове приміщення, а іншого житлового приміщення на праві власності останній не набув (т.2 а.с.210-212).

Таким чином, враховуючи викладене та надані в судовому засіданні пояснення Органу опіки та піклування Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, встановлено, що під час укладення 14 грудня 2015 року між позивачем, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_6 , та відповідачем ОСОБА_2 договору про поділ спадщини дозвіл органу опіки та піклування був відсутній.

Також з дослідженої в судовому засіданні спадкової справи, після померлого ОСОБА_8 , встановлено, що позивач свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно не отримувала.

Відповідно до довідки про вартість майна, ринкова вартість однокімнатної квартири, загальною площею 41,1 кв.м., житловою площею 19,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складає 499800 грн (т.1 а.с.15).

Ринкова вартість земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1 ), загальною площею 0,2500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 20 грудня 2017 року складає 39950 грн (т.1 а.с.16).

Ринкова вартість земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_7 ), загальною площею 0,3500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 20 грудня 2017 року складає 59890 грн (т.1 а.с.17).

Ринкова вартість земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_4 ), загальною площею 0,0563 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 станом на 18 грудня 2017 року складає 64925 грн (т.1 а.с.18).

Вартість автомобіля пасажирського RENAULT KANGOO ЗНГ, 2007 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_6 , який належав ОСОБА_8 , станом на 18 грудня 2017 року становить 99890 грн (т.1 а.с.19).

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

Частиною 2 ст. 177 СК України визначено, що батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов`язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України Про охорону дитинства батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Згідно ч.4 ст. 12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

За таких обставин вчинення батьками малолітньої дитини певного правочину за відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену статтею 177 СК України заборону. Проте сам по собі цей факт не є безумовним підтвердженням наявності підстав для визнання правочину недійсним. Правочин може бути визнаний недійсним, якщо його вчинення батьками без попереднього дозволу органу опіки та піклування призвело до порушення права особи, в інтересах якої пред`явлений позов, тобто до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини, зменшення або обмеження прав та інтересів дитини щодо жилого приміщення.

Також судом до уваги приймається правова позиція Верховного Суду України, викладена 11 травня 2016 року у справі за № 6-806 цс16, де вказано, що норма ст. 177 СК України, ст. 16 Закону України Про охорону дитинства та ст. 12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей , яка передбачає необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина, спрямована на захист майнових прав дітей, відтак підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом його батьків є не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення такого договору, а порушення в результаті його укладення майнових прав дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Так перевіряючи чи звужено обсяг існуючих майнових прав дитини та/або чи порушені охоронювані законом інтереси дитини, зменшено або обмежено права та інтереси дитини щодо спадкового майна судом встановлено наступне.

Згідно наданих позивачем довідок про вартість спірного майна вартість успадкованого майна малолітнім ОСОБА_6 складає 264655 грн (39950 +59890 +64925 +99890 ), а вартість успадкованого майна відповідачем ОСОБА_2 - 249900 грн (т.1 а.с.15-19).

Таким чином, в судовому засіданні не встановлено наявність звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини, зменшення або обмеження прав та інтересів дитини ОСОБА_6 під час укладення спірного договору про поділ спадщини.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доводи представника позивача щодо того, що довідки про вартість майна було долучено до позову лише для того, щоб можливо було визначити розмір судового збору судом до уваги не приймаються. Надаючи такі відомості суду позивач одночасно погоджується з ціною позову, яка в даному випадку складає вартість спірного майна. Саме вартість спадкового майна в даному випадку має значення для того, щоб можливо було встановити чи звужено обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушені охоронювані законом інтереси дитини, зменшено або обмежено права та інтереси дитини. Будь-яких інших належних та допустимих доказів позивач та представник позивача ОСОБА_1 на підтвердження своїх позовних вимог суду не надали. Від проведення судової товарознавчої експертизи по даній справі представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні категорично відмовилася.

Так при подачі 09 червня 2015 року заяви приватному нотаріусу про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_8 позивач, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_6 , вказала, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 . Таку ж адресу позивач вказала в заяві про відмову від спадщини на користь дитини. Укладаючи спірний договір про поділ спадщини та подаючи даний позов до суду позивач вказала, що вона та дитина проживають за адресою: АДРЕСА_9 (т.1 а.с.184,206,219).

Судом враховується, якщо власник майна є одночасно законним представником неповнолітньої або малолітньої особи і укладає правочини, які впливають на права дитини, він повинен діяти добросовісно та в інтересах дитини, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій.

Отже при укладенні спірного договору про поділ спадщини право малолітньої дитини на користування житлом порушено не було, так як дитина має право на проживання в іншому житловому приміщенні.

Відтак відсутність згоди органу опіки та піклування при укладенні спірного договору про поділ спадщини не призвело до погіршення житлових прав дитини.

Судом враховується, що позивач була достеменно обізнана на час укладення спірного договору про поділ спадщини про те, що відповідачу ОСОБА_2 перейде у власність спірна квартира, а її дитині - все інше майно, тобто розуміла наслідки такого правочину, така її згода була добровільною та вільною. Крім того, судом враховується, що дитина, як вже було зазначено, має відмінне від спірної квартири місце проживання, протягом трьох років до суду з позовами про визнання такого договору недійсним позивач не зверталася.

Також судом не приймаються до уваги доводи позивача та представника позивача ОСОБА_1 з приводу того, що спірний спадковий договір підлягає бути визнаним недійсним, оскільки приватним нотаріусом не було враховано, що автомобіль RENAULT KANGOO ЗНГ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , є спільним сумісним майном подружжя та між спадкоємцями повинно було бути поділено лише його Ѕ частина.

Позивач в цій частині також достеменно обізнана про те, що спірний автомобіль перебував у її та спадкодавця спільній сумісній власності, саме на такий поділ спадкового майна вона надала згоду, така її згода також була добровільною та вільною, а тому не можу бути підставою для визнання спірного правочину недійним.

Крім того, судом не враховуються доводи сторони позивача щодо того, що спірний договір про поділ спадщини повинен бути визнаним не дійсним з тієї причини, що не існує такого приватного нотаріусу як Царєйкін М.М. , а є лише Царейкін М.М . Так рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року в адміністративній справі 804/2968/17, яке набрало законної сили, не оспорюється та обставина, що Царєйкін М.М. та Царейкін М.М. є однією і тією ж особою. Крім того, листом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 06 червня 2017 року представника позивача повідомлено, що станом на 14 грудня 2015 року (тобто на час вчинення спірного договору про поділ спадщини) приватна нотаріальна діяльність Царейкіна М.М. по Дніпропетровському міському нотаріальному округу не зупинялась та не припинялась (т.1 а.с.76,142-148).

З огляду на викладене позовні вимоги в частині визнання недійсним договору про поділ спадщини від 14 грудня 2015 року, укладеного між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем, посвідчений 14 грудня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царєйкіним М.М., зареєстрований в реєстрі за № 1682, задоволенню не підлягають.

Враховуючи зазначене, інші позовні вимоги, які є похідними від вирішеної позовної вимоги про визнання договору про поділ спадщини недійсним, також не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіляючи між сторонами судові витрати судом враховується наступне.

Згідно п.2 ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом враховується, що при поданні позовної заяви ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2018 року позивачу було відстрочено сплату позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (у редакції станом на день подання позову) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 704,80 грн (1762*0,4) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8810 грн (1762*5), а немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 704,80 грн (1762*0,4).

Таким чином, оскільки у задоволенні позову відмовлено, з позивача, враховуючи ціну позову, на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання позовних вимог майнового характеру та позовних вимог немайнового характеру, що разом складає 10219,60 грн (8810+704,80+704,80).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 , яка також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_6 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Орган опіки та піклування в особі Дніпропетровської районної державної адміністрації, Орган опіки та піклування Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання договору про поділ спадщини, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу квартири, договору іпотеки недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10219 (десять тисяч двісті дев`ятнадцять) грн 60 (шістдесят) коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_11 ;

Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 ;

Відповідач ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_10 ;

Третя особа Орган опіки та піклування в особі Дніпропетровської районної державної адміністрації, місце знаходження: Дніпропетровська область, смт Слобожанське, вул. Теплична, буд.5, ідентифікаційний код 04052264;

Третя особа Орган опіки та піклування Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, місце знаходження: м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд.65, ідентифікаційний код 04052488;

Третя особа Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області, місце знаходження: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.21-А, ідентифікаційний код 34984904.

Головуючий: