Рішення

від 16.07.2019 по справі 240/2549/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/2549/19

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Магдич В.М.,

за участю представника позивача Шарого С.В. ,

представника відповідача Зеленюка Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма 777" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

05.03.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма 777" (далі - ТОВ "Норма 777"), у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 07.12.2018 №0068745412 у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного позивачем рішення стало застосування штрафних (фінансових) санкцій за подачу ТОВ "Норма 777" податкових накладних із порушенням терміну їх реєстрації. Позивач не погоджується з такими доводами контролюючого органу, оскільки усі податкові накладні виписані були підприємством по операціям з поставки товарів (послуг) населенню у роздріб та фізичним особам-підприємцям, які не є платниками податку на додану вартість (далі - ПДВ), оподатковувались за основною ставкою та не надавались покупцю.

Крім того, представником позивача зазначено, що повторність проведення камеральних перевірок за один і той же період, з одних і тих же питань, не допускається. З акта камеральної перевірки видно, що її проведено за звітний (податковий) період лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року щодо своєчасності зареєстрованих податкових накладних з ПДВ за лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року. Однак періоди, які перевіряються, вже були предметом ряду аналогічних камеральних перевірок, що були проведені тим же самим головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Новоград-Волинського управління Головного управління ДФС у Житомирській області Савіною О.Л.

Також представник позивача зауважив, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, а саме виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Крім того, представником позивача пояснено, що контролюючим органом було порушено строки проведення камеральної перевірки, оформленої актом від 15.11.2018, оскільки перевірка даних податкової звітності використовує відомості з податкової декларації, тому має проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової накладної. Оскільки, предметом перевірки є періоди лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, то вказана перевірка за ці періоди мала б бути проведена не пізніше лютого 2018 року. Перевірка за періоди з січня по серпень 2018 року мала б бути проведена не пізніше 20.10.2018. Вказане, на думку позивача, спростовує висновки податкового органу, що викладені в акті камеральної перевірки про порушення підприємством строків подання податкової звітності.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначенням підготовчого судового засідання на 10.04.2019 на 14:00.

04.04.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов від 01.04.2019 вх. №527/06-30-10-04 (Том №2 а.с. 60-61).

У підготовчому засіданні 10.04.2019 відкладено розгляд справи на 08.05.2019 на 11:30 у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, що занесено секретарем до протоколу судового засідання від 10.04.2019 (Том №2 а.с. 71).

Відповідно до листа від 24.04.2019 у зв`язку з перебуванням судді Єфіменко О.В. у відпустці у період з 26.04.2019 до 10.05.2019 судове засідання у справі №240/2549/19, призначене на 08.05.2019 на 11:30, відкладене на 11.06.2019 на 14:00 (Том №2 а.с. 76).

У підготовчому засіданні суд ухвалами від 11.06.2019, постановленими у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без виходу до нарадчої кімнати, продовжив розгляд справи у підготовчому засіданні на 30 днів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 09.07.2019 до 10:00, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 11.06.2019 (Том №2 а.с. 83-84).

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 09.07.2019, постановленою у порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті на 16.07.2019 на 11:00, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 09.07.2019 (Том №3 а.с. 56).

У судовому засіданні 16.07.2019 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, з підстав, що викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях (Том №2 а.с. 86-97).

У судовому засіданні 16.07.2019 представник відповідача проти заявлених вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити з підстав, що викладені у відзиві на адміністративний позов (Том №2 а.с. 60-61) та додаткових поясненнях від 08.07.2019 №1214/06-30-10-04 (Том №3 а.с. 52). В обґрунтування заперечень пояснила, що камеральною перевіркою встановлено, що ТОВ "Норма 777" зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на загальну суму 3707058,00 грн, із порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що стало причиною винесення оспорюваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 07.12.2018 №0068745412 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 741594,90 грн.

Представник відповідача пояснив, що позивачем не надано до суду жодних податкових накладних, з яких вбачалося б, що податкові накладні не надаються (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Крім того, посилання представника позивача на, нібито, повторність проведення камеральних перевірок за один і той самий період, з одних тих самих підстав, не знаходить свого підтвердження, оскільки, з акта камеральної перевірки від 15.11.2018 видно, що її проведено за звітний податковий період лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень - жовтень 2018 року щодо своєчасності реєстрації податкових накладних з ПДВ, які не були відображені в інших актах камеральних перевірок за вказаний період. Дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Відповідальність платника передбачена п.120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. З огляду на що, ГУ ДФС у Житомирській області правомірно винесене податкове повідомлення-рішення від 07.12.2018 №0068745412 про застосування штрафних санкцій на суму 741594,90 грн за порушення термінів реєстрації податкових накладних.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Новоград-Волинського управління Головного управління ДФС у Житомирській області Савіною О. на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 п.20 розділу І, п.57.2 ст.57, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 розділу II Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України), у порядку п.76.1 ст.76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року щодо своєчасності зареєстрованих податкових накладних з ПДВ за лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року ТОВ "Норма 777".

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 15.11.2018 №3972/06-30-54-12-31, згідно з висновками якого, дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ "Норма 777" (Том №1 а.с. 53-65).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, ТОВ "Норма 777" подало письмові заперечення на акт перевірки від 27.11.2018 №274 (Том №1 а.с. 46-52), які листом ГУ ДФС у Житомирській області від 06.12.2018 №10988/6/06-30-54-12-21 залишені без задоволення, а висновки акту перевірки без змін (Том №1 а.с. 41-43).

Відповідачем винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.12.2018 №0068745412, яким на підставі п.120-1.1 ст.120-1 ПК України застосовано до ТОВ "Норма 777" штрафні санкції у розмірі 741594,90 грн (Том №1 а.с. 24).

ТОВ "Норма 777" подало скаргу від 20.12.2018 №284 до ДФС України на вказане податкове повідомлення-рішення (Том №1 а.с. 17-23), розгляд якої продовжений до 23.02.2019 (включно), про що повідомлено ТОВ "Норма 777" листом від 15.01.2019 №1982/6/99-99-11-06-01-25 (Том №1 а.с. 15).

20.02.2019 ДФС України рішенням про результати розгляду скарги №8352/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення від 07.12.2018 №0068745412 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (Том №1 а.с. 12-13).

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 07.12.2018 №0068745412 ТОВ "Норма 777" звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Правовідносини у даній справі регулюються нормами ПК України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Суд відмічає, що у даній адміністративній справі спірним є наявність чи відсутність підстав для застосування до підприємства штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

У відповіді на заперечення на акт перевірки від 06.12.2018 №10988/6/06-30-54-12-21 відповідач вказав, що за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються виключно до податкових накладних: що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, та/або; - що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у встановлених цим пунктом розмірах в залежності від строку порушення.

Відповідно до п.120-1.2 ст.120-1 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 цього Кодексу.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.

Передбачений наведеними положеннями п.120-1.1 та п.120-1.2 ст.120-1 ПК України штраф, не стосується трьох окремих видів податкових накладних:

- податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю);

- податкових накладних, складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування;

- податкових накладних, складених на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

В абзаці восьмому п.11 підр.2 р.ХХ Перехідні положення ПК України передбачено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Приписами п.201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках зазначені у цьому пункті обов`язкові реквізити, зокрема, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком (п.201.3 ст.201 ПК України).

Згідно з п.201.5 ст.201 ПК України для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Відповідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом (п.201.14 ст.201 ПК України).

Отже, законодавець передбачає обов`язкове складення податкових накладних для операцій, що оподатковуються (в тому числі за нульовою ставкою), і операцій, звільнених від оподаткування.

Перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою визначено статтею 195 ПК України, перелік операцій, звільнених від оподаткування, - статтею 197 ПК України, а також окремими пунктами підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Також за загальними правилами наведеної вище норми п.201.10 ст.201 ПК України продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкове законодавство також передбачає випадки, коли складені в установленому порядку податкові накладні не надаються покупцю, що разом з тим не позбавляє продавця зареєструвати такі податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Відповідно до п.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені у пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Цим же Порядком, у пункті 8, встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

Отже, наведений перелік, який є вичерпним, включає до податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю), податкову накладну, яка складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; втім не передбачає, що в будь-якому випадку складена податкова накладна на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, є такою, що не надається отримувачу (покупцю).

Відповідно до ст.195 ПК України до операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, віднесено операції з: п.п.195.1.1 вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони; п.п.195.1.2 постачання товарів: а) для заправки або забезпечення морських суден, що: використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу Військово-Морських Сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки; б) для заправки або забезпечення повітряних суден, що:

- виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату;

- входять до складу Повітряних Сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування;

в) для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі;

г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством;

г) магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України;

п.п.195.1.3 постачання таких послуг:

а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.

в) послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.

Здійснивши системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), суд зазначає, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Вказана правова позиція також підтримана Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 20 червня 2019 року по справі №560/281/19.

При цьому, згідно з положеннями Порядку №1307, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Суд звертає увагу, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, містять у розділі V зазначення код ставки ПДВ - "20", що свідчить про те, що такі податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються ПДВ, а рядки VIII "Усього обсяги постачання на митній території України за ставкою 0% (код ставки 901)" та ІХ "Усього обсяги операцій, звільнених від оподаткування (код ставки 903)" цього розділу не заповнені.

Узагальнюючи наведене, суд встановив. що посилання позивача, в обґрунтування однієї з причин неправомірності спірного рішення, на те, що він звільнений від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, судом не приймаються - так як позивачем не дотримано наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Стосовно доводів представника позивача про протиправне повторне проведення камеральних перевірок за один і той самий період з одних самих підстав, суд зазначає наступне.

За приписами п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Як зазначено у п.76.1 ст.76 ПК України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних, як це встановлено п.200.10 ст.200 ПК України.

Згідно з п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.2 статі 86 ПК України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Після подання податкової звітності, дані, зазначені у декларації, перевіряються податковим органом на протязі 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, не складання податковим органом акта за сплином строку перевірки свідчить про відсутність порушення.

Порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано ст.76 ПК України, зокрема, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків. Об`єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних.

Об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться у розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки камеральної перевірки, викладені в акті перевірки від 15.11.2018 за №3972/06-30-54-12-31 "Про результати камеральної перевірки даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Норма 777" за звітний (податковий) період лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року щодо своєчасності зареєстрованих податкових накладних з ПДВ за лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року", є неправомірними, так як судом встановлено на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, що період, зазначений в акті по якому винесене спірне рішення, перевірявся раніше контролюючим органом (крім періоду - лютий, серпень, жовтень 2017 року, та січень, травень, жовтень 2018 року).

Враховуючи той факт, що проведення повторної камеральної перевірки ПК України не передбачене, то протиправність її проведення та безпідставність висновків, які покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №824/51/16-а (адміністративне провадження №К/9901/27065/18).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ Норма 777 є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 11123,93 грн. У зв`язку з задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме у сумі 11123,93 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма 777" (вул. Гагаріна, 3, м. Новоград-Волинський, Житомирська область, 11700, код ЄДРПОУ 37808345) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №00068745412 від 07.12.2018.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма 777" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 11123,93 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 29 липня 2019 року.

Головуюча суддя О.В. Єфіменко