Постанова

від 19.11.2019 по справі 240/2549/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/2549/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

19 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Охрімчук І.Г. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представника апелянта, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року (повний текст рішення складено 29.07.2019р. у м. Житомирі) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма 777" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

05.03.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма 777" (далі - ТОВ "Норма 777"), у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 07.12.2018 №0068745412 у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного позивачем рішення стало застосування штрафних (фінансових) санкцій за подачу ТОВ "Норма 777" податкових накладних із порушенням терміну їх реєстрації. Позивач не погоджується з такими доводами контролюючого органу, оскільки усі податкові накладні виписані були підприємством по операціям з поставки товарів (послуг) населенню у роздріб та фізичним особам-підприємцям, які не є платниками податку на додану вартість (далі - ПДВ), оподатковувались за основною ставкою та не надавались покупцю.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма 777" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №00068745412 від 07.12.2018.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма 777" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 11123,93 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі зазначає, що ГУ ДФС у Житомирській області правомірно винесене податкове повідомлення-рішення від 07.12.2018 №0068745412 про застосування штрафних санкцій на суму 741594,90 грн. за порушення термінів реєстрації податкових накладних.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Новоград-Волинського управління Головного управління ДФС у Житомирській області Савіною О. на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 п.20 розділу І, п.57.2 ст.57, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 розділу II Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України), у порядку п.76.1 ст.76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року щодо своєчасності зареєстрованих податкових накладних з ПДВ за лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року ТОВ "Норма 777".

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 15.11.2018 №3972/06-30-54-12-31, згідно з висновками якого, дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ "Норма 777" (Том №1 а.с.53-65).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, ТОВ "Норма 777" подало письмові заперечення на акт перевірки від 27.11.2018 №274 (Том №1 а.с.46-52), які листом ГУ ДФС у Житомирській області від 06.12.2018 №10988/6/06-30-54-12-21 залишені без задоволення, а висновки акту перевірки без змін (Том №1 а.с.41-43).

Відповідачем винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.12.2018 №0068745412, яким на підставі п.120-1.1 ст.120-1 ПК України застосовано до ТОВ "Норма 777" штрафні санкції у розмірі 741594,90 грн. (Том №1 а.с.24).

ТОВ "Норма 777" подало скаргу від 20.12.2018 №284 до ДФС України на вказане податкове повідомлення-рішення (Том №1 а.с.17-23), розгляд якої продовжений до 23.02.2019 (включно), про що повідомлено ТОВ "Норма 777" листом від 15.01.2019 №1982/6/99-99-11-06-01-25 (Том №1 а.с.15).

20.02.2019 ДФС України рішенням про результати розгляду скарги №8352/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення від 07.12.2018 №0068745412 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (Том №1 а.с.12-13).

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 07.12.2018 №0068745412 ТОВ "Норма 777" звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки камеральної перевірки, викладені в акті перевірки від 15.11.2018 за №3972/06-30-54-12-31 «Про результати камеральної перевірки даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Норма 777" за звітний (податковий) період лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року щодо своєчасності зареєстрованих податкових накладних з ПДВ за лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року", є неправомірними, так як судом встановлено на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, що періоди, зазначені в акті по яким винесене спірне рішення, перевірявся раніше контролюючим органом (крім періоду - лютий, серпень, жовтень 2017 року, та січень, травень, жовтень 2018 року).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Правовідносини у даній справі регулюються нормами ПК України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у встановлених цим пунктом розмірах в залежності від строку порушення.

Відповідно до п.120-1.2 ст.120-1 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 цього Кодексу.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.

Передбачений наведеними положеннями п.120-1.1 та п.120-1.2 ст.120-1 ПК України штраф, не стосується трьох окремих видів податкових накладних:

- податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю);

- податкових накладних, складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування;

- податкових накладних, складених на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

В абзаці восьмому п.11 підр.2 р.ХХ Перехідні положення ПК України передбачено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Нормами п.201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках зазначені у цьому пункті обов`язкові реквізити, зокрема, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком (п.201.3 ст.201 ПК України).

Згідно з п.201.5 ст.201 ПК України для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Відповідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом (п.201.14 ст.201 ПК України).

Отже, законодавець передбачає обов`язкове складення податкових накладних для операцій, що оподатковуються (в тому числі за нульовою ставкою), і операцій, звільнених від оподаткування.

Перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою визначено статтею 195 ПК України, перелік операцій, звільнених від оподаткування, - статтею 197 ПК України, а також окремими пунктами підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Також за загальними правилами наведеної вище норми п.201.10 ст.201 ПК України продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкове законодавство також передбачає випадки, коли складені в установленому порядку податкові накладні не надаються покупцю, що разом з тим не позбавляє продавця зареєструвати такі податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Згідно п.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені у пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Цим же Порядком, у пункті 8, встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

Отже, наведений перелік, який є вичерпним, включає до податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю), податкову накладну, яка складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; втім не передбачає, що в будь-якому випадку складена податкова накладна на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, є такою, що не надається отримувачу (покупцю).

Відповідно до ст.195 ПК України до операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, віднесено операції з: п.п.195.1.1 вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони; п.п.195.1.2 постачання товарів: а) для заправки або забезпечення морських суден, що: використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу Військово-Морських Сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки; б) для заправки або забезпечення повітряних суден, що:

- виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату;

- входять до складу Повітряних Сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування;

в) для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі;

г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством;

г) магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України;

п.п.195.1.3 постачання таких послуг:

а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.

в) послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.

Отже, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

При цьому, згідно з положеннями Порядку №1307, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, містять у розділі V зазначення код ставки ПДВ - "20", що свідчить про те, що такі податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються ПДВ, а рядки VIII "Усього обсяги постачання на митній території України за ставкою 0% (код ставки 901)" та ІХ "Усього обсяги операцій, звільнених від оподаткування (код ставки 903)" цього розділу не заповнені.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції правомірно не прийняв доводи позивача, що він звільнений від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 ст.120-1 ПК України.

Щодо доводів позивача про протиправне повторне проведення камеральних перевірок за один і той самий період з одних самих підстав, колегія суддів враховує наступне.

Згідно п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Як зазначено у п.76.1 ст.76 ПК України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних, як це встановлено п.200.10 ст.200 ПК України.

Приписами п.86.1 ст.86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до 86.2 статі 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу.

Після подання податкової звітності, дані, зазначені у декларації, перевіряються податковим органом на протязі 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, не складання податковим органом акта за сплином строку перевірки свідчить про відсутність порушення.

Порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано ст.76 ПК України, зокрема, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов`язкова.

Приписами п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків. Об`єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних.

Об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться у розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Проведення повторної камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено.

З акту камеральної перевірки від 15.11.2018 року вбачається, що її проведено за звітний податковий період лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року. Однак, як встановлено судом першої інстанції, перевіряємі періоди вже були предметом аналогічних дев"яти камеральних перевірок (а.с.52, т.3) за виключенням періоду - лютий, серпень, жовтень 2017 року та січень, травень, жовтень 2018 року.

Пояснення Відповідача, що в Акті від 15.11.2018 року камеральної перевірки податкової звітності ТОВ "Норма 777" по ПДВ за визначений період були застосовані штрафні санкції по податковим накладним, що не ввійшли в інші Акти камеральних перевірок, на які посилається позивач, колегією суддів до уваги не приймається так як у визначений п.200.10 ст.200 ПК України 30-ти денний строк, що настає за граничним терміном подання податкової декларації, контролюючий орган не провів камеральних перевірок звітності з ПДВ за відповідні періоди по вказаним податковим накладним. Таким чином, податковий орган позбавлений права проводити у листопаді 2018 року камеральну перевірку звітності з податку на додану вартість за зазначені періоди.

Протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що висновки камеральної перевірки, викладені в акті перевірки від 15.11.2018 за №3972/06-30-54-12-31 «Про результати камеральної перевірки даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Норма 777" за звітний (податковий) період лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року щодо своєчасності зареєстрованих податкових накладних з ПДВ за лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року", є неправомірними.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 20 листопада 2019 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Охрімчук І.Г. Смілянець Е. С.