Рішення

від 10.07.2019 по справі 400/1374/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 р. № 400/1374/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Публічного акціонерного товариства " Прикордонник ", пров. Південний, 6-А, Рибаківка, Березанський район, Миколаївська область, 57460

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування наказу від 11.12.2018 року № 2742, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2019р. №00002811406,

Приватне акціонерне товариство "Прикордоник" (далі - позивач) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі- відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу № 2742 від 11.12.2018 року Про проведення фактичної перевірки та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 00002811406 від 15.01.2019 року.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що спірний наказ Про проведення фактичної перевірки є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки для його винесення не було законних підстав, відповідно не було підстав для проведення перевірки.

Ухвалою від 11.05.2019 року суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність наказу № 2742 від 11.12.2018 року Про проведення фактичної перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Суд здійснив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами ГУ ДФС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку Приватного акціонерного товариства Прикордоник за адресою здійснення діяльності: Миколаївська область, Березанський район, с. Рибаківка, пров. Південний, 6-а. перевірку проведено з метою дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензії, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, наслідки якої оформлено актом від 21.12.2018 року №0311/14/29/14/05515157.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 2.6, п.2.10 гл.2, п.3.5 гл. 3, п.5.9 гл. 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, а саме, перевіркою встановлено випадок неоприбуткування готівкових коштів у касі підприємства 08.06.2016 року на суму 3762,00 грн, встановлено порушення ліміту залишку готівки в касі позивача, а саме перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 214048,48 грн., факт зберігання у касі підприємства понадлімітних коштів 22.08.2017 року в сумі 158862,70 грн. та 25.08.2017 року у сумі 55185,78 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2019 року №0002811406, згідно з яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 446906,96 грн.

Вважаючи неправомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а також вважаючи, що контролюючим органом сформовано спірний наказ та проведено перевірку в супереч вимогам законодавства, та не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Щодо порядку проведення фактичної перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

В силу пункту 2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2. статті 80 Податкового кодексу України.

Статтею 81 Податкового кодексу України передбачені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Фактична перевірка позивача була проведена на підставі наказу Головного управління ДФС у Миколаївській області від 11.12.2018 року №2742 та направлень на перевірку від 11.12.2018 року №3866/14-29-03-01-28 та №3867/14-29-03-01-28.

Зазначені направлення на перевірку та службові посвідчення були пред`явлені головному бухгалтеру позивача, ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом на направленні 12.12.2018 року о 10 год. 23 хв. та вручено копію наказу про проведення фактичної перевірки, що також підтверджено підписом головного бухгалтера позивача.

Суд зауважує, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковим органом. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки. Дана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі № 826/1205/16 та від 13.03.2018 року у справі № 804/113/16.

Що стосується суті виявлених відповідачем в акті фактичної перевірки порушень, суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Згідно з підпунктом 2.6 глави 2 Положення "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Мін`юсті України 13 січня 2005 року № 40/10320 (із змінами та доповненнями), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Як вбачається із акту перевірки, перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства в сумі 3762,00 грн. 08.06.2016 року. суд не приймає до уваги прибутковий касовий ордер від 08.06.2016 року № 402 за молоко на суму 3762, 00 грн., згідно якого готівкові кошти отримав касир ОСОБА_2 , оскільки згідно табелю робочого часу саме 08.06.2016 року бухгалтер - касир ОСОБА_2 знаходився у відпустці. Тобто факт отримання готівки в сумі 3762,00 грн. ОСОБА_2 , не відповідає дійсності.

Підпунктом 2.10 глави 2 Положення "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Мін`юсті України 13 січня 2005 року № 40/10320, підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п`яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей.

Згідно п. 5.9. гл. 5 Положення 637, готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов`язані з діяльністю підприємства.

Ліміт залишку готівки в касі позивача за період з 03.01.2017 року по 01.01.2018 року становив 56600, 00 грн. згідно наказу № 1 від 03.01.2017 року Про затвердження ліміту каси .

Перевіркою встановлено факт зберігання у касі позивача коштів 25.09.2017 року 55185,78 грн. (понадлишкові кошти).

Підпунктом 3.5. гл.3 Положення 637, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Із матеріалів справи, вбачається, що перевіркою встановлено факт видачі готівкових коштів з каси підприємства, з оформленням видаткових касових ордерів, однак дані операції виконанні за умови відсутності підпису одержувача, а також відсутність паспортних даних у видаткових касових ордерах.

Перевіркою встановлено факт зберігання у касі підприємства понадлімітних коштів 22.08.2017 року в сумі 158862,70 грн. відповідно до табелю обліку робочого часу 18.08.2017 року , 19.08.2017 року, 21.08.2017 року, 22.08.20017 року були робочими днями позивача. Однак зазначені кошти не були здані до банку наступного робочого дня та не були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов`язані, з його діяльністю.

Таким чином, перевіркою відповідача встановлено порушення ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 214048,48 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, оцінюючи встановлені факти, суд вважає доведеним, що позивач допустив неоприбуткування готівкових коштів у касі підприємства та порушив ліміт залишку готівки в касі (перевищив встановлений ліміт), відтак, підстав для задоволення позову немає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Прикордоник" (пров. Південний, 6-А, Рибаківка, Березанський район, Миколаївська область, 57460, код ЄДРПОУ 05515157) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001) про визнання протиправним та скасування наказу № 2742 від 11.12.2018 року Про проведення фактичної перевірки та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 00002811406 від 15.01.2019 року - відмовити повністю.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар