Рішення

від 22.07.2019 по справі 520/3497/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2019 р. справа № 520/3497/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук`янчук О.І.,

за участю: представника позивача - Мясоєдова Р.Б., представника відповідача - Білоконь С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фірми "ПРИРОДА" Дочірнього підприємства АТ МЖК "ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТ" (вул. Наталії Ужвій, буд. 72, кв. 194,м. Харків ,61195) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Фірма "ПРИРОДА" Дочірнє підприємство АТ МЖК "ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТ" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області (Форма Р ) № 00000011409 від 09 січня 2019р. про збільшення Фірмі Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, 11021000, у сумі 14065,00 грн., у тому числі 11252,00 гри. за податковим зобов`язанням та 2813,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області (Форма П ) № 00000021409 від 09 січня 2019р. про зменшення Фірмі Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в частині завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 33385,00 грн., в тому числі у 2015 році - 8098,00 грн., у 2016 році - 7972,00 грн., у 2017 році - 17315,00 гри.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області (Форма С ) № 00000031409 від 09 січня 2019р. про застосування до Фірми Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 162262,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки перевірки, на підставі яких було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення, суперечать чинному законодавству та не відповідають дійсності. Так, позивач вважає, що відповідачем необґрунтовано встановлено сплив строку позовної давності по відношенню до його контрагентів, а саме, не враховано його переривання та наявність частково погашеної заборгованості перед контрагентами підприємства. Також, позивач не погоджується з висновками відповідача про необхідність збільшення розміру податку на прибуток підприємств, в результаті включення до резерву сумнівних боргів дебіторської заборгованості за зобов`язаннями, за якими минув строк позовної давності, оскільки, на думку позивача, при збільшенні фінансового результату до оподаткування за вказаними операціями відбувається одночасне його зменшення на ту ж саму суму. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду доводів наданого суду відзиву на позов в контексті того, що під час проведення перевірки встановлено, що позивачем в порушення чинного законодавства занижено оподатковуваний прибуток в результаті не включення до складу інших операційних доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості по контрагентам-постачальникам, за якою минув строк позовної давності та такою, що не підлягає погашенню. Також, відповідач посилався на порушення позивачем вимог чинного законодавства за наявності дебіторської заборгованості, що підлягала включенню до резерву сумнівних боргів, внаслідок чого підприємством занижено різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, а саме різниці, на які збільшується фінансовий (резерв сумнівних боргів). Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 22.07.2019 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцем Головного управління ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Фірма Природа Дочірнє підприємство АТ МЖК Інтернаціоналіст , податковий номер 24662378, податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 03.12.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 03.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 03.12.2018, за результатом чого сформовано акт перевірки №5236/20-40-14-09-09/24662378 від 17.12.2018 року.

Так, під час перевірки виявлені наступні порушення:

- пп.134.1.1, п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України в частині завищення збитків у сумі 33385,00 грн., в тому числі у 2015 році на суму - 8098,00грн., у 2016 році на суму - 7972,00 грн., у 2017 році на суму - 17315,00 грн.;

- пп. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України в частині заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток всього на суму 11252,00 грн. за 2018 рік;

- у відповідності до абзацу 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у вигляді штрафу за не оприбуткування у касах готівки - в п`ятикратному розмірі не оприбуткованої суми - всього 162262,40 грн.;

- порушення вимог Закону України від 24.03.1995 року №108/95-ВР Про оплату праці із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 21.10.2004 року №2103- IV в частині порушення термінів виплати заробітної плати: а саме: заробітна плата за січень 2015 року - квітень 2018 року виплачувалась один раз на місяць.

Листом від №5236/20-40-14-09-09/24662378 від 17.12.2018 року (вхідний №54396/10 від 21.12.2018 року) ГУ ДФС України скарги підприємства залишено без задоволення, а висновки акту перевірки №5236/20-40-14-09-09/24662378 від 17.12.2018 року - без змін.

На підставі висновків акту перевірки №5236/20-40-14-09-09/24662378 від 17.12.2018 року, Головним управлінням ДФС в Харківській області винесені повідомлення-рішення від 09.01.2019 року№00000011409, №00000021409 та №00000031409.

28.01.2019р. Фірма Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст звернулася до Державної фіскальної служби України зі скаргою на податкові повідомлення- рішення ГУ ДФС у Харківській області від 09.01.2019 року№00000011409, №00000021409 та №00000031409 (вхідний № 3165/6 від 28.01.2019 року).

Державна фіскальна служба України повідомила про розгляд нашої скарги та залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 09.01.2019 року№00000011409, №00000021409 та №00000031409, а скаргу - без задоволення

По суті виявлених порушень суд зазначає наступне.

Щодо висновку в податковому повідомленні-рішенні № 00000011409 від 09 січня 2019р. Головного управління ДФС в Харківській області (Форма Р ) про збільшення Фірмі Природа Дочірнього підприємства А Т МЖК Інтернаціоналіст суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, 11021000, у сумі 14065,00 грн., у тому числі 11252,00 грн. за податковим зобов`язанням та 2813,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та в податковому в податковому повідомленні-рішенні (Форма П ) № 00000021409 від 09 січня 2019р. про зменшення Фірмі Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в частині завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 33385,00 грн., в тому числі у 2015 році - 8098,00 грн., у 2016 році - 7972,00 грн., у 2017році - 17315,00 грн., то суд зазначає наступне.

Так, як вбачається зі змісту акту перевірки, Головне управління ДФС в Харківській області вважає, що заниження задекларованих показників у рядку 01 декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) сталося за рахунок не повернення фінансової допомоги, безпідставного списання дебіторської заборгованості та інших доходів, а саме за рахунок не повернутою фінансової поворотної допомоги у сумі 51890,26 грн. за договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги укладеними в період 2015-2018р на загальну суму 69792,78 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано висновками акту перевірки, між Фірмою Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст (Позичальник) та ОСОБА_1 (Позикодавцем) укладено аналогічні за своєю правовою природою договори про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги на загальну суму 69792,78 грн., а саме:

- договір №2 від 25.12.2014р., відповідно до предмету якого позикодавець зобов`язується надати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у розмірі 11531,78 грн., а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в терміни, передбачені в договорі. Термін дії договору з 01.01.2015р. до 31.12.2015р. але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

- договір №2-2016 від 18.01.2016р., відповідно до якого позикодавець зобов`язується Надати Позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у розмірі 14068,96 грн., а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в терміни, передбачені в договорі. Термін дії договору з 18.01.2016р. до 31.12.2016р. але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;

- договір №1-2017 від 01.02.2017р., де зазначено, що позикодавець зобов`язується надати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у розмірі 32200,00 грн., а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в терміни, передбачені в договорі. Термін дії договору з 01.02.2017р. до 31.12.2017р. але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;

- договір №1-2018 від 01.02.2018р., відповідно до предмету якого позикодавець зобов`язується надати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у розмірі 11988,04 грн., а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в терміни, передбачені в договорі. Термін дії договору з 01.02.2018р. до 31.12.2018р. але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п.п.134.1.1. ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п. 5 П(С)БО №11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Мінфіну України від 31.01.2000 №20, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути

достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно до "Інструкції застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій", затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 № 291, передбачено, що на рахунку 71 "Інший операційний дохід" ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). До інших операційних доходів відносяться, зокрема: доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Отже, в розумінні Податкового кодексу України безнадійна заборгованість, у тому числі кредиторська, трактується, зокрема, як заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до частини 1 статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

Частиною 5 вказаної статті визначено, що за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до положень статті 257 Цивільного кодексу України , загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як пояснив представник позивача, Фірма Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст в 2018 році частково здійснювала оплату позикодавцю по договорам, та на час перевірки повернення коштів відбулося на загальну суму 17902,52 грн. (згідно банківських виписок за 19.01.2018р. та 23.07.2018р., та відображено в акті перевірки стр.8), що свідчить про визнання позивачем боргу перед позикодавцем.

При цьому, у бухгалтерському обліку відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та положень Облікової політики на підприємстві, затвердженої наказом від 13.01.2018р. №4, отримання позивачем в період 2015р.-2018р. поворотної фінансової допомоги по договорам було відображено як кредиторську заборгованість перед позикодавцем.

Отже, на час проведення перевірки строк позовної давності по договорам про надання поворотної фінансової допомоги не минув, а з дати здійснення оплати (19.07.2018р. та 23.07.2018р.) по договорам позовна давність почалась заново, а відтак суд дійшов висновку про правомірність не включення Фірмою Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст до складу інших операційних доходів спірні суми за відсутності у підприємства безнадійної заборгованості за зобов`язаннями, щодо яких строк позовної давності розпочався заново.

Крім того, зі змісту акту перевірки вбачається, що контролюючий орган під час проведення перевірки обмежився лише оцінкою того, що позивачем відповідно до банківських виписок повернуто кошти лише в сумі 17902, 52 грн., а фінансова допомога в розмірі 51890,26 грн. залишилась не повернутою (т.1. зворотній бік а.с. 50).

При цьому, в акті перевірки не зафіксовано факт дослідження податковим органом строку перебігу позовної давності та можливості переривання такої позовної давності та витребування у позивача відповідних доказів на підтвердження/спростування вказаних обставин (зокрема, оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку або будь-яких інших первинних (бухгалтерських) документів).

Таким чином, суд приходить до висновку про помилковість висновків контролюючого органу про заниження Фірмою Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст задекларованих доходів з податку на прибуток підприємств на загальну суму 114407,00 грн. за 2015-2018 роки.

Стосовно висновку контролюючого органу про заниження Фірмою Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст задекларованих показників у рядку 01 декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) безпідставного списання дебіторської заборгованості у III кварталі 2018 року в сумі 4710, 00грн., в тому числі: ПАТ ХКМЗ у сумі - 672,00 грн.; ПАТ МТС Україна у сумі -559,71 грн.; ТОВ Велтон телеком у сумі - 64,52 грн.; ПАТ Укртелеком в сумі - 1141,13 грн.; ПАТ АКБ Базіс в сумі 2272,23 грн. яка, на думку відповідача, є сумнівною, а тому на цю суму повинен збільшуватися фінансовий результат до оподаткування (резерв сумнівних боргів), то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.134.1.1. ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237.

Згідно з п. 5 вказаного Положення дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Відповідно до п. 4 вказаного Положення чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву

сумнівних боргів. Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо

якої існує невпевненість її погашення боржником. Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

За змістом п.6 Положення, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/ або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Отже, вищезазначені положення розрізняють поняття сумнівний борг та безнадійна дебіторська заборгованість. Різниця між ними полягає в тому, що на суму сумнівного боргу створюється резерв сумнівних боргів, а на безнадійну дебіторську заборгованість - ні.

Відповідно до п. 8 вищезазначеного Положення величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності. За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

Виходячи з вищенаведеного, резерв сумнівних боргів обчислюється, визначається та нараховується підприємством цілеспрямовано та створення такого резерву прямо залежить від платоспроможності окремих дебіторів.

Отже, на підприємстві взагалі може не створюватися резерв сумнівних боргів, якщо є впевненість в платоспроможності кожного окремого дебітора.

Відповідно до п. 11 вищезазначеного Положення поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших

операційних витрат.

До списання дебіторської заборгованості положеннями Податкового кодексу України встановлюються наступні правила.

Відповідно до п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Згідно з п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

З огляду на викладене фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; з). заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Аналізуючи вищезазначені приписи податкового законодавства суд приходить до висновку, що безнадійною заборгованістю, зокрема, є заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності та заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією (п.п. "а", п.п. "з" п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Представник позивача пояснив, що відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та положень Облікової політики на підприємстві, затвердженої наказом від 13.01.2018р. №4, позивач здійснював відображення господарських операцій з ПАТ ХКМЗ, ПАТ МТС Україна, ТОВ Велтон телеком , ПАТ Укртелеком, ПАТ АКБ Базіс, та у III кварталі 2018 року здійснило списання дебіторської заборгованості, на підставі: ПАТ ХКМЗ заборгованість в сумі - 672,00 грн. - минув строк позовної давності; ПАТ МТС Україна заборгованість в сумі -559,71 грн. - минув строк позовної давності ТОВ Велтон телеком заборгованість в сумі - 64,52 грн. - минув строк позовної давності ПАТ Укртелеком заборгованість в сумі - 1141,13 грн. - минув строк позовної давності ПАТ АКБ Базіс заборгованість в сумі 2272,23 грн. - минув строк позовної давності, припинено як юридична особа у зв`язку з їх ліквідацією.

Отже, спірна дебіторська заборгованість у сумі 4710,00 грн. є заборгованістю за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності та заборгованістю суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією, що відповідає критеріям безнадійної заборгованості, визначеним п.п. "а", п.п. "з" п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Також обставини обґрунтованої необхідності списання дебіторської заборгованості у III кварталі 2018 року в сумі 4710,00 грн., в тому числі: ПАТ ХКМЗ у сумі - 672,00 грн.; ПАТ МТС Україна у сумі -559,71 грн.; ТОВ Велтон телеком у сумі - 64,52 грн.; ПАТ Укртелеком в сумі - 1141,13 грн.; ПАТ АКБ Базіс в сумі 2272,23 грн., підтверджується наказом по підприємству № 01-І від 22.05.2018 року, який видано на підставі акту №1 інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 22 травня 2018 року та у зв`язку з закінченням строку позовної давності та неможливістю вживати заходи направлені на стягнення заборгованості, у зв`язку з відсутністю грошових коштів для юридичного супроводження процедури стягнення, судовими процедурами, або здійснення листування з дебіторами, в результаті чого складено висновок інвентаризаційної комісії від 22.05.2018 року.

Окрім того, зі змісту акту перевірки вбачається, що спірна дебіторська заборгованість розглядається контролюючим органом за критеріями безнадійної (т.1 а.с. 54), а відтак, вся безнадійна дебіторська заборгованість не підлягає включенню до резерву сумнівних боргів.

Таким чином, в даному випадку, під час списання дебіторської заборгованості з ознаками безнадійної, повинно відбутися дві дзеркальні операції - збільшення фінансового результату до оподаткування і одночасне його зменшення на ту ж саму суму.

Тобто, операція зі списання безнадійної дебіторської заборгованості, в даному випадку, не повинна була вплинути на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про помилковість висновку відповідача про заниження Фірмою Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст податку на прибуток за рахунок заниження різниць, які виникають відповідно до п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме різниць на які збільшується резерв сумнівних боргів, вважає його безпідставним та необґрунтованим.

Стосовно правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення (Форма С ) № 00000031409 від 09 січня 2019р. про застосування до Фірми Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 162262,40 грн., то суд зазначає наступне.

Так, як вбачається зі змісту акту перевірки. ГУ ДФС у Харківській області зроблено висновок, що Фірма Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст не оприбутковувала у касах готівку, відповідальність за що передбачена в абзаці 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у вигляді штрафу в п`ятикратному розмірі не оприбуткованої суми - 32452,48*5= 162262,40 грн.

Зокрема, ГУ ДФС у Харківській області зазначено, що податки та інші обов`язкові платежі, фактично сплачені підприємством протягом 2015-2018 років, повинні були оприбутковуватись до каси підприємства.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення №637) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно п.1.2 Положення №637 готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Під поворотною фінансовою допомогою розуміють кошти, що надійшли платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та які обов`язково потрібно повернути (пп. 14.1.257 Податкового кодексу України).

Суд вказує, що для податкового обліку дата отримання коштів від засновника відіграє важливу роль. Про факт отримання та повернення коштів свідчитимуть банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунка, а також прибуткові та видаткові касові ордери в разі внесення грошей до каси підприємства. Якщо фінансову допомогу отримують і повертають готівкою, підприємство повинно звернути увагу на граничну суму розрахунків.

Відповідно до п. 2.3 Положення № 637, підприємства мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або із фізичними особами протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, визначених постановою Правління НБУ Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою від 06.06.2013 р. № 210(далі - Постанова № 210, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин).

Оскільки поворотна фінансова допомога не є розрахунком за товари, роботи, послуги - на її надання не поширюються норми п. 1 Постанови № 210, якою установлено граничну суму розрахунків готівкою: підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень; між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50 000 (п`ятдесяти тисяч) гривень; фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50 000 (п`ятдесяти тисяч) гривень.

Водночас Нацбанк у листі від 24.01.2014 року № 11-116/3159 роз`яснив, що обмеження з п.1 Постанови № 210 стосуються розрахунків за правочинами, предметом котрих є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі розрахунків за договорами, пов`язаними з корпоративними правами, наданням чи поверненням позики, виплатою неустойки. Таке твердження НБУ занадто збільшує коло операцій, на які поширюється готівкове обмеження. Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися без будь-яких обмежень і банки зобов`язані забезпечити безготівкові перерахування на вимогу клієнтів у повному обсязі.

Відповідно до п.1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976 (далі - Інструкція), безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Згідно п.1.21. Інструкція платник, якщо це передбачено договором між банком і платником, має право перерахувати кошти на рахунок банку для подальшого їх переказу цим банком на рахунки отримувачів у порядку, визначеному договором. Банк ініціює переказ цих коштів на підставі власних/ого розрахункових/ого документів/а.

Відповідно до п.2.2, 2.4, 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 01.06.2011 № 174 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 р. за № 790/19528, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) банк (філія, відділення) здійснює приймання від клієнта готівки національної валюти через операційну касу за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб - на рахунки банку (філії, відділення), у тому числі на погашення кредиту, інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку, та переказ без відкриття рахунку; за рахунками на сплату платежів - від фізичних осіб на користь юридичних осіб; за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів банку (філії, відділення) за внутрішньобанківськими операціями; за документами, установленими відповідною платіжною системою, - від фізичних і юридичних осіб для відправлення переказу та виплати його отримувачу готівкою в національній валюті; банк (філія, відділення) перевіряє в прибуткових касових документах,зокрема, повноту заповнення реквізитів; банк (філія, відділення) зобов`язаний (зобов`язана/зобов`язане) надати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства, умов договору та згідно з внутрішньобанківськими правилами, правилами платіжної системи).

Додатком 16 до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні (у редакції постанови Правління Національного банку України 11.07.2017 № 62) встановлені правила заповнення реквізитів касових документів.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову та наданих в судовому засіданні пояснень представника позивача, у зв`язку з тимчасовим припинення підприємством з 2015 року здійснення господарської діяльності, а також відсутністю оборотних коштів, необхідних для сплати податків та інших обов`язкових платежів, з метою забезпечення неухильного дотримання норм чинного законодавства України, недопущення виникнення заборгованості перед бюджетами України, між Фірмою Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст (позичальник) та фізичною особою ОСОБА_1 (позикодавець) укладено аналогічні за своєю правовою природою договори про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги (т.1 а.с. 172-211).

Так, в п.2.3. вказаних правочинів зазначено, зокрема, що безвідсоткова фінансова допомога надається шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок позичальника через термінал, або з особового чи іншого рахунку позикодавця.

В подальшому, як пояснив представник позивача, Фірмою Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст сплата податків (згідно квитанцій) проводилась за дорученням керівника підприємства, за власні кошти директора (ліквідатора) ОСОБА_1 , що підтверджується Звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт , які сформовані підприємством:

-за наказом № 1/д від 17.02.2015 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 705,55 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 1 від 17.02.2015 року на суму 705,55 гривень;

-за наказом № 2/д від 16.03.2015 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 705,55 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 3 від 16.03.2015 року на суму 705,55 гривень;

-за наказом № 3/д від 07.04.2015 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 705,55 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 4 від 07.04.2015 року на суму 705,55 гривень;

-за наказом № 4/д від 15.05.2015 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 705,55 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 5 від 15.05.2015 року на суму 705,55 гривень;

-за наказом № 5/д від 15.06.2015 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 711,55 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на -урядження або під звіт за № 6 від 15.06.2015 року на суму 711,55 гривень;

-за наказом № 6/д від 14.07.2015 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 711,55 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 7 від 14.07.2015 року на суму 711,55 гривень;

-за наказом № 7/д від 14.08.2015 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 711,55 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 8 від 14.08.2015 року на суму 711,55 гривень;

- за наказом № 8/д від 14.09.2015 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 711,55 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 8 від 14.09.2015 року на суму 711,55 гривень;

- за наказом № 9/д від 13.10.2015 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 809,80 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на

відрядження або під звіт за № 9 від 13.10.2015 року на суму 809,80 гривень;

- за наказом № 10/д від 13.11.2015 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 809,80 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 10 від 13.11.2015 року на суму 809,80 гривень;

-за наказом № 11/д від 15.12.2015 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 809,80 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 11 від 15.12.2015 року на суму 809,80 гривень;

-за наказом № 1/д від 18.01.2016 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 793,60 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 1 від 18.01.2016 року на суму 793,60 гривень;

-за наказом № 2/д від 01.02.2016 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 195,00 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 2 від 01.02.2016 року на суму 195,00 гривень;

-за наказом № 3/д від 15.02.2016 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 602,00 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 3 від 15.02.2016 року на суму 602,00 гривень;

-за наказом № 4/д від 16.03.2016 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 610,81 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 4 від 19.04.2016 року на суму 610,81 гривень;

-за наказом № 5/д від 19.04.2016 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 610,81 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 5 від 16.03.2016 року на суму 610,81 гривень;

- -за наказом № 7/д від 15.06.2016 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 652,73 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 7 від 15.06.2016 року на суму 652,73 гривень;

-за наказом № 8/д від 01.07.2016 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 652,73 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 8 від 01.07.2016 року на суму 652,73 гривень;

-за наказом № 9/д від 01.08.2016 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 652,73 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 9 від 01.08.2016 року на суму 652,73 гривень;

-за наказом № 10/д від 12.09.2016 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 652,73 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 10 від 12.09.2016 року на суму 652,73 гривень;

-за наказом № 11/д від 04.10.2016 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 652,73 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 11 від 04.10.2016 року на суму 652,73 гривень;

-за наказом № 12/д від 15.11.2016 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 643,50 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 12 від 15.11.2016 року на суму 643,50 гривень;

-за наказом № 13/д від 16.12.2016 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 643,50 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 12 від 16.12.2016 року на суму 643,50 гривень;

-за наказом № 1/д від 05.01.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 694,64 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 1 від 05.01.2017 року на суму 694,64 гривень;

-за наказом № 2/д від 01.02.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1365,28 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 2 від 01.02.2017 року на суму 1365,28 гривень;

-за наказом № 3/д від 06.03.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 237,00 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 3 від 06.03.2017 року на суму 237,00 гривень ;

-за наказом № 4/д від 17.03.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1365,28 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 4 від 17.03.2017 року на суму 1365,28 гривень;

-за наказом № 5/д від 14.04.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1365,28 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 5 від 14.04.2017 року на суму 1365,28 гривень;

-за наказом № 6/д від 17.05.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1365,28 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 6 від 17.05.2017 року на суму 1365,28 гривень;

-за наказом № 7/д від 07.06.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1365,28 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 7 від 07.06.2017 року на суму 1365,28 гривень;

-за наказом № 8/д від 17.07.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1365,28 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 8 від 17.07.2017 року на суму 1365,28 гривень;

-за наказом № 9/д від 11.08.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1365,28 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих а відрядження або під звіт за № 9 від 11.08.2017 року на суму 1365,28 гривень;

-за наказом № 10/д від 19.09.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1365,28 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 10 від 19.09.2017 року на суму 1365,28 гривень;

-за наказом № 11/д від 13.10.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1365,28 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 11 від 13.10.2017 року на суму 1365,28 гривень;

-за наказом № 12/д від 16.11.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1365,28 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 12 від 16.11.2017 року на суму 1365,28 гривень;

-за наказом № 13/д від 15.12.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1365,28 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 13 від 15.12.2017 року на суму 1365,28 гривень;

-за наказом № 14/д від 27.12.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1365,28 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 14 від 27.12.2017 року на суму 1365,28 гривень;

-за наказом № 1/д від 15.02.2018 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1584,50 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 1 від 15.02.2018 року на суму 1584,50 гривень;

-за наказом № 2/д від 16.03.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1590,50 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих па відрядження або під звіт за № 2 від 16.03.2018 року на суму 1590,50 гривень;

-за наказом № 3/д від 13.04.2018 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1590,50 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 3 від 13.04.2018 року на суму 1590,50 гривень;

-за наказом № 4/д від 27.04.2017 року здійснено оплату податків, обов`язкових платежів на суму 1590,50 гривень про що складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 4 від 27.04.2017 року на суму 1590,50 гривень.

Вибуття коштів на оплату податкових зобов`язань підприємства підтверджується звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, копіями квитанцій, прибутковими та видатковими касовими ордерами (т.1 а.с. 74-171, 212-250, т.2 а.с. 1-18).

Вказані обставини підтверджують той факт, що грошові кошти за переліченими квитанціями фактично не надходили до каси підприємства, оскільки були у відповідності до умов договорів внесені Фірмою Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст через директора підприємства - ОСОБА_1 до банківської установи ПАТ Креді агріколь банк на рахунок підприємства.

Також цей факт підтверджується і не відображенням зазначених сум в касових книгах підприємства, оскільки до каси підприємства зазначені грошові кошти ніколи не надходили.

Водночас, підсумовуючи наведене, суд вказує, що зі змісту Положення №637 вбачається, що операції з видачі готівкових коштів на виконання договору поворотної фінансової допомоги через касу підприємства відносяться до готівкових розрахунків, а операції з повернення поворотної фінансової допомоги чи внесення такої допомоги на виконання договору поворотної фінансової допомоги не підпадають під правове регулювання Положення № 637.

Зазначене також знайшло своє підтвердження в індивідуальній податковій консультації від 05.09.17 р. № 1803/С/99-99-14-05-01-14/ІПК Щодо визначення розрахунком операцій з видачі готівкових коштів на виконання договору поворотної фінансової допомоги .

При цьому, позиція контролюючого органу ґрунтується виключно на тому, що позивачем не було надано пояснень щодо походження коштів для сплати податків, чим, на думку, відповідача. Порушено вимоги Положення № 637.

Однак, суд звертає увагу, що, по-перше, матеріали справи не містять доказів витребування контролюючим органом пояснень у платника податків щодо вказаних обставин, а по-друге, Фірма Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст звертала увагу на обставини отримання джерел коштів для погашення своїх податкових зобов`язань як у своїй скарзі на акт перевірки, так і в сказі на податкові повідомлення - рішення, що, однак, не було досліджено відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, який обтяжений обов`язком щодо обґрунтування правомірності прийнятих ним рішень, як під час прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, так і під час розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що податковим органом на підставі акта перевірки від 17.12.2018 року № 5236/20-40-14-09-09/24662378 ГУ ДФС у Харківській області неправомірно прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.01.2019 року № 00000031409, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 162262,40 грн., з посиланням на пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та абз.3 ст.1 Указу Президента №436/95 від 12.06.1995.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з вищевказаного, висновки акту перевірки, що покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є необґрунтованими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення - протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фірми "ПРИРОДА" Дочірнього підприємства АТ МЖК "ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області (Форма Р ) № 00000011409 від 09 січня 2019р. про збільшення Фірмі Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 14065,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області (Форма П ) № 00000021409 від 09 січня 2019р. про зменшення Фірмі Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в частині завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 33385,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області (Форма С ) № 00000031409 від 09 січня 2019р. про застосування до Фірми Природа Дочірнього підприємства АТ МЖК Інтернаціоналіст штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 162262,40 грн.

Стягнути на користь Фірми "ПРИРОДА" Дочірнього підприємства АТ МЖК "ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТ" (код ЄДРПОУ 24662378) сплачений судовий збір у розмірі 3145 (три тисячі сто сорок п`ять) грн. 95 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29 липня 2019 року.

Суддя Горшкова О.О.