Рішення

від 18.07.2019 по справі 355/424/19

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/424/19

Провадження № 2/355/251/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року Баришівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Литвиненко О.Л.

секретаря Вербенець О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Каховської міської ради Херсонської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

В С Т А Н О В И В :

Позивач Каховська міська рада Херсонської області звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації від 15.12.2008 року , посвідченого нотаріусом Каховського районного нотаріального округу , зареєстрованого в реєстрі за номером 3506 набув право власності на об`єкт нерухомості - комплекс , нежитлові будівлі теплопункту , який розташований по АДРЕСА_1 . Одночасно з набуттям права власності на об`єкт нерухомості відповідач вступив у фактичне володіння та користування земельною ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,518 га, на якій розташоване вказане майно. Позивачем проведено обстеження меж земельної ділянки та встановлено, що на ній розташований діючий комплекс автомийки. Договір оренди земельної ділянки між сторонами не укладено. Рішенням Каховської міської ради № 455/31 від 30.01.2008 року Про визначення ставок орендної плати за користування земельними ділянками та території міста Каховка встановлено, що за земельні ділянки , на яких розміщені СТО, мийки для автомобілів , автостоянки, пункти шиномонтажу встановлюється ставка від нормативної оцінки земельної ділянки у розмірі 5%. Вважають, що розмір орендної плати нарахованої за володіння і користування цією земельною ділянкою в період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року становить 37350 гривень 39 копійок (2016 рік - 12450 гривень 13 копійок, 2017 рік - 12450 гривень 13 копійок, 2018 рік - 12450 гривень 13 копійок). В заявленому позові просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Каховської міської ради Херсонської області безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності у сумі 37350 гривень 39 копійок.

Представник позивача Каховської міської ради Херсонської областіу судове засідання не з`явився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. До суду від міського головинадійшла заява про розгляд справу у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність представника позивача по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлений позов не визнав та пояснив суду, що . на підставі договору купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації від 15.12.2008 року , посвідченого нотаріусом Каховського районного нотаріального округу , зареєстрованого в реєстрі за номером 3506 набув право власності на об`єкт нерухомості - комплекс , нежитлові будівлі теплопункту , який розташований по АДРЕСА_1 . Після набуття права власності на вказаний об`єкт нерухомості він неодноразово звертався до Херсонської міської ради із заявами про надання дозволу на викуп земельної ділянки. Позивач ухиляється від продажу земельної ділянки та від укладення договору оренди земельної ділянки. Відповідач здійснював оплату земельного податку на підставі повідомлень-рішень фіскальної служби. Позивач не звертався до нього по питанню сплати орендної плати, реквізити для перерахування коштів не направляв. Просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації від 15.12.2008 року , посвідченого нотаріусом Каховського районного нотаріального округу , зареєстрованого в реєстрі за номером 3506 набув право власності на об`єкт нерухомості - комплекс , нежитлові будівлі теплопункту , який розташований по АДРЕСА_1 . Вказаний об`єкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,518 га, яка перебуває у комунальній формі власності Каховської міської ради Херсонської області. Згідно акту обстеження та визначення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0518 га, яка надавалась для обслуговування комплексу нежитлових будівель теплопункту встановлено , що на земельній ділянці розташований комплекс авто-мийки з допоміжними спорудами.

На підставі податкових повідомлення- рішення ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополь , м. Херсон ОСОБА_1 сплачено земельний податок з фізичних осіб за земельну ділянку по АДРЕСА_1 за 2018 рік- 1194 гривні 74 копійки, за 2017 рік - 1194 гривні 74 копійки, за 2016 рік - 1127 гривень 11 копійок, що підтверджується квитанціями від 25.03.2019 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З моменту виникнення права користування на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нерухомим майном, оскільки право власності або користування виникає з моменту його реєстрації відповідно до приписів ст.125 Земельного кодексу України.

За змістом статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом позову у даній справі є вимога Каховської міської ради Херсонської області щодо стягнення з відповідача 37350 гривень 39 копійок, що є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно відповідача та яка перебуває у комунальній власності громади міста Каховка, без укладення договору оренди за період з 2016-2018 роки, внаслідок чого територіальна громада міста Каховка в особі Каховської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду.

Правовою підставою заявлених вимог позивач визначає статті 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, які здійснюють правове регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна, суд зазначає наступне.

Згідно з п.2 ч. 2 ст. 22 ЦК України доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності, є упущеною вигодою.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, обов`язковою підставою застосування положень ст. 1212, 1214 ЦК України має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України). Така особа набуває майно в інший спосіб ніж визначено положенням статті 11 ЦК України.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, зазначеної у постанові від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13, під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами й правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Таким чином, набуття відповідачем у власність вказаної будівлі на підставі договору купівлі-продажу є юридичним фактом, який породжує у відповідача в майбутньому цивільний обов`язок оформлення правових підстав користування даною земельною ділянкою.

Отже, відповідач набув майно на правових підставах, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.

Сам по собі факт відсутності оформлення права на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна відповідача у справі (користувача земельною ділянкою), не може бути підставою для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України, оскільки право на користування земельною ділянкою в силу приписів ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України набувається в момент набуття права власності на будівлю, розташовану на цій земельній ділянці.

В даному випадку, неодержана орендна плата є упущеною вигодою, яку особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Отже, до спірних правовідносин положення ст. ст. 1212-1214 ЦК України не застосовуються, а застосовуються положення закону щодо відшкодування збитків.

Такі висновки повністю узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 лютого 2018 року по справі № 922/1340/17, від 16 березня 2018 року по справі № 922/2661/16 та від 13 червня 2018 року по справі № 922/2973/17.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 156 ЗК власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1166 ЦК передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Вирішуючи питання наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення, суд враховує наступне.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи і спричинила заподіяння позадоговірної шкоди. Поведінка визнається протиправною незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведінки.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно з п. 2 вказаного Порядку, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Позивачем, на підтвердження своїх позовних вимог, надано Акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 02.10.2018 року складений секретарем міської ради, головним спеціалістом відділу економіки комунального майна та землі, начальником відділу містобудування та архітектури, головним архітектором міста, начальником юридичного відділу, начальником відділу економіки, комунального майна та землі, головним спеціалістом відділу економіки, комунального майна та землі, в якому встановлено, що на земельній ділянці розташований комплекс авто-мийки з допоміжними спорудами. Однак в порушення вимог вказаного Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам акт та розрахунок збитків складено позивачем, а не комісією в складі представників районної державної адміністрації, власника земельної ділянки, представника відповідача, представників територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки - як передбачено п. 2 Порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову і на підставі ст. 22, ст. 1166 ЦК, ст.ст. 156, 157 ЗК України.

За весь період з набуття відповідачем права власності на будівлю, а саме з грудня 2008 року, до часу звернення до суду з даним позовом позивач як безпосередньо, так і в особі своїх відповідних компетентних органів з вимогами щодо спонукання укласти договір оренди вказаної земельної ділянки не звертався. В той же час відповідачем сплачений нарахований державним податковим органом земельний податок за 2016-2018 року, нарахований на земельну ділянку під нежитловим приміщенням за адресою: по АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,518 га.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову Каховської міської ради Херсонської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

-копією договору купівля - продажу майна, що підлягає приватизації від 15.12.2008 року , укладений між Каховською міською радою та ОСОБА_1 , посвідченого нотаріусом Каховського районного нотаріального округу , зареєстрованого в реєстрі за номером 3506, згідно якого ОСОБА_1 набув право власності на об`єкт нерухомості - комплекс , нежитлові будівлі теплопункту , який розташований по АДРЕСА_1 ;

-копією витягу з ДЗК про земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,518 га;

-копією акту обстеження та визначення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0518 га, яка надавалась для обслуговування комплексу нежитлових будівель теплопункту , згідно якого встановлено , що на земельній ділянці розташований комплекс авто-мийки з допоміжними спорудами;

-копіями квитанцій від 25.03.2019 року, згідно яких ОСОБА_1 сплачено земельний податок з фізичних осіб за земельну ділянку по АДРЕСА_1 за 2018 рік- 1194 гривні 74 копійки, за 2017 рік - 1194 гривні 74 копійки, за 2016 рік - 1127 гривень 11 копійок;

-розрахунком суми безпідставно збережених коштів у сумі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності територіальної громади м. Каховка , яка розташована по АДРЕСА_1;

-іншими матеріалами справи.

За даних обставин позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 19, 76, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 22, 377, 1212, 1214, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 120, 152, 156, 157 Земельного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову Каховської міської ради Херсонської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 26.07.2019.

Суддя Баришівського

районного суду О. Л. Литвиненко