Ухвала

від 25.07.2019 по справі 640/13355/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 липня 2019 року м. Київ № 640/13355/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., ознайомившись із позовом та доданими до нього матеріалами

Головного управління ДФС у м. Києві доДочірнього підприємства ВОДОЛІЙ про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у м. Києві (адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 39439980) (надалі - позивач або ГУ ДФС у м. Києві або Контролюючий орган) подало на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Дочірнього підприємства ВОДОЛІЙ (адреса: 04201, м. Київ, вул. Кульженків Сім`ї, буд. 35, ідентифікаційний код - 30109376) (далі - відповідач або ДП Водолій ), у якому просить суд стягнути кошти з платника податків ДП Водолій з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу в розмірі 598 267,61 грн.

Мотивуючи позовні вимоги ГУ ДФС у м. Києві наголошує, що станом на момент звернення до суду загальна сума податкового боргу ДП ВОДОЛІЙ , яка не сплачена у встановлені законодавством строки, становить 598 267,61 грн.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням предмету позовних вимог та встановленого Законом України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачеві за подання до суду даного позову необхідно сплатити 8 974,01 грн. судового збору.

В порушення наведених правових норм позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору в сумі 8 974,01 грн. Натомість, Контролюючий орган звернувся до суду із клопотанням про відстрочення від сплати судового збору, обґрунтовуючи його тим, що юридичним управлінням ГУ ДФС у м. Києві до управління фінансування бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДФС у м. Києві направлено службову записку щодо сплати судового збору за звернення з позовом до суду у розмірі 8 974,01 грн. Однак, на даний час, документ який підтверджує сплату судового збору до юридичного управління не переданий.

Щодо поданого клопотання, суд примічає, що частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За правилами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правила відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати закріплені в статті 8 Закону України "Про судовий збір", яка передбачає вказані можливості щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру чи звільнення від сплати судового збору виключно для фізичних осіб.

Суд вказує, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.01.2018 у справі № К/9901/854/17.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ГУ ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд відмічає, що з долученого позивачем до позову фіскального чеку № 215600426655 від 18.07.2019 не убачається про направлення ДП Водолій саме позовної заяви з додатками.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом:

- подання до суду документа про сплату судового збору в сумі 8 974,01 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м. Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998;

- доказів направлення на адресу ДП Водолій позову з додатками.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позов Контролюючого органу слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 132, 133, 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений строк, до позовної заяви будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає .

Суддя К.С. Пащенко