Постанова

від 26.07.2019 по справі 755/16077/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/16077/18 Головуючий в суді І інстанції Гончарук В.П.

Провадження № 22ц-824/6445/19 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(у порядку письмового провадження)

26 липня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Іванової І.В. та Матвієнко Ю.О.,-

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Стіварі про припинення договору про надання послуг та стягнення безпідставно отриманої грошової суми,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила припинити дію договору № ІА 1005 від 21 травня 2018 року, укладеного між нею та відповідачем ТОВ СТІВАРІ , та стягнути з відповідача грошову суму в розмірі 8575,47 гривень та судові витрати.

Позов обґрунтовує тим, що 21 травня 2018 року між сторонами було укладено договір щодо надання низки косметологічних послуг. Для здійснення оплати за вищевказані косметологічні послуги вона була вимушена укласти кредитний договір. Вказує, що вона сплатила відповідачу належні кошти, та хоча і підписала акт приймання-передачі товару та наданих послуг ТОВ Стіварі , фактично цих послуг не отримала у зв`язку із раптовим та важким ускладненням здоров`я, що унеможливило застосування цих послуг, через що повідомила відповідача про зміну істотних умов договору письмовою заявою від 04 липня 2018 року, однак відповідач в письмовій відповіді відмовився добровільно повертати отримані кошти, хоч і визнав факт ненадання їй жодних послуг.

Вважає, що суттєво зміною обставин є різке погіршення стану здоров`я, яке не тільки підтверджено документально, але й про яке вона вчасно і в письмовому вигляді повідомила відповідача, і, що вона б ніколи не укладала оскаржуваного договору, якби знала про такий стан свого здоров`я, тому вимушена звернутися до суду із цим позовом.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається зокрема на те, що місцевий суд не надав належної оцінки доказам, які вона надала, не врахував, що вона сплатила кошти за послуги, які вона ще не отримала, при цьому, в наступному настала істотна зміна обставин, яка за законом надає їй право на розірвання оскаржуваного договору відповідно до ст. 652 ЦК України, тому вважає висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову необґрунтованим.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним її задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, через що підстави для задоволення позову відсутні.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 травня 2018 року між ТОВ СТІВАРІ та ОСОБА_1 було укладено договір № ІА1005, за умовами якого ТОВ СТІВАРІ зобов`язався надати ОСОБА_1 комплекс товарів та послуг по догляду за обличчям, а вона зобов`язалася прийняти цей комплекс по догляду згідно акту приймання передачі та сплатити за нього визначену договором грошову суму (а.с.6).

Відповідно до переліку № 1 (специфікації) від 21 травня 2018 року, складеного та підписаного сторонами, комплекс товарів та послуг по догляду за шкірою обличчя включає в себе косметичний набір по догляду за шкірою обличчя: мультивітамінний відбілюючий крем під очі/MultiVitamin Eye Cream Brightening 15 ml, гіалуаль Сонцезахисний крем SPF50+150 ml, гіалуронова маска для активного зволоження шкіри/Hyaluronic Mask, а також відповідний комплекс послуг: кріомасаж обличчя (5 процедур), ультразвукова чистка обличчя (1 процедура), консультація спеціаліста (2 консультації), унікальна процедура безін`єкційної мезотерапії (3 процедури), інтенсивний догляд навколо очей (4 процедури) (а.с.9).

Згідно п. 5.1. Розділу 4 договору, загальна вартість (ціна) Комплексу по догляду за цим договором складає 6512,18 гривень.

Відповідно до п.п. 9.2., 9.4., 9.5. Розділу 9 укладеного договору, даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому або до дострокового його розірвання. Розірвання даного договору в односторонньому порядку не допускається. Даний договір може бути розірвати тільки за взаємною згодою сторін. При достроковому розірванні договору за взаємною згодою сторін, замовник зобов`язаний сплатити виконавцю вартість всього комплексу та отриманого товару, які було надано до розірвання договору.

З матеріалів справи також вбачається, що після укладення договору позивачка виявила значне погіршення свого здоров`я, а саме: туберкульоз, двобічна дифузна фіброзно-кістозна мастопатія, хвороба очей, гострий плечелопаточний переатрит, піддельтовидний бурсит, про що вона повідомила відповідача заявами від 04 липня 2018 року та 10 серпня 2018 року та просила розірвати з цих підстав оскаржуваний договір (а.с.14-27, 44-45).

Відповідно до листа-відповіді відповідача від 10 вересня 2018 року, відповідачем було визнано факт неотримання позивачкою косметичних послуг, роз`яснено про відсутність підстав для односторонньої відмови від зобов`язань і розірвання в односторонньому порядку укладеного договору, а також повідомлено, що вона може отримати послуги за договором у зручний для неї час, попередньо узгодивши графік з виконавцем (а.с.13).

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 907 Цивільного кодексу України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

За приписами частини третьої статті 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

У разі, коли сторони не досягли згоди щодо розірвання договору з підстав, встановлених частиною четвертою статті 652 ЦК України, він може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони, відповідно до частини другої статті 652 ЦК України, лише за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило би співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зі змісту статті 652 ЦК України випливає, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте, в ході виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для пред`явлення вимоги про розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, коли вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали би договору або уклали його на інших умовах.

Тобто розірвання договору через істотну зміну обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли залишення відповідного правочину в силі призведе до завдання шкоди стороні, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на первісних умовах. При цьому можливість розірвання договору пов`язується безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, за істотної зміни обставин.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що місцевим судом при постановленні оскаржуваного рішення не було враховано того, що позивачка після укладення оскаржуваного договору опинилася у складному матеріальному становищі у зв`язку із важкими хворобами, які потребують довгого лікування та значних витрат, а також особливого прийому ліків, і такі обставини є істотними у розумінні ЦК України, крім того відповідач визнав факт ненадання косметичних послуг позивачці та отримання від неї коштів за договором за це не повернув, через що місцевий суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору і стягнення коштів.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається сплата позивачкою на рахунок відповідача за оспорюваним договором лише 6 512, 18 грн., тому позовні вимоги у цій частині підлягають до часткового задоволення, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути саме 6 512, 18 грн. грошових коштів сплачених позивачкою за договором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 259, 369, 374, 376 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Розірвати договір № ІА 1005 від 21 травня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Стіварі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стіварі (код ЄДРПОУ - 41372868) на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) 6512 (шість тисяч п`ятсот дванадцять) грн. 18 коп. грошових коштів сплачених нею за договором та 1409 грн. 60 коп. судових витрат.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: