Постанова

від 23.07.2019 по справі 440/214/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 р. Справа № 440/214/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Патової Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року, суддя К.І. Клочко, повний текст складено 18.04.2019 року по справі № 440/214/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Полтавтрансбуд"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Полтавтрансбуд" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 0000011402 від 02.01.2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 2996606,00 грн та нарахування фінансових санкцій у розмірі 749151,50 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 02.01.2019 року №0000011402 в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 2996606,00 грн та нарахування фінансових санкцій у розмірі 749151,50 грн.

Головне управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме пп. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141, п. 137.1 ст. 137 ПК України, ст.ст. 90, 242 КАС України.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що відповідачем з 29.10.2018 року по 16.11.2018 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «КУА «Полтавтрансбуд» з питань податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 року, валютного за період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.06.2018 року, за результатами якої складено акт від 23.11.2018 року № 1566/16-31-14-02-08/34204745.

Згідно висновків акту перевірки зазначено про порушення позивачем п 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток в перевіряємому періоді на суму 2 996 606 грн.

02.01.2019 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000011402, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3000953,54 грн, та застосування штрафних санкцій в розмірі 750 238,39 грн.

Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача в частині збільшення грошового зобов`язання на 2 996 606 грн та штрафних санкцій у розмірі 749 151 грн., звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що деривативи, від продажу яких ТОВ «КУА «Полтавтрансбуд» отримало дохід у перевіряємому періоді в розмірі 16 647 813 грн, були сформовані саме за рахунок коштів ІСІ - пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Забудовник» , що є безумовною підставою для звільнення від оподаткування зазначеного доходу ТОВ «КУА «Полтавтрансбуд» на підставі підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 ПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 141.6 ст. 141 ПК України визначено особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб`єктів недержавного пенсійного забезпечення.

Згідно пп. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПК України звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

В акті перевірки податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «КУА «Полтавтрансбуд» у спірних правовідносинах не придбавало у власність, не створювало базовий актив за кошти спільного інвестування, не обліковувало та відповідно не мало права на пільгу з податку на прибуток.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інститути спільного інвестування» інститут спільного інвестування - корпоративний або пайовий фонд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інститути спільного інвестування» активи інституту спільного інвестування - сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про інститути спільного інвестування» активи інституту спільного інвестування можуть складатися з цінних паперів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, банківських металів та інших активів, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 26 вищенаведеної статті вимоги до похідних (деривативів) у структурі активів інституту спільного інвестування встановлюються Комісією.

Дериватив - документ, що засвідчує право та/або зобов`язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством (пп. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено апеляційним судом, позивач управляє активами Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду Забудовник (далі - Фонд), який у розумінні Закону України «Про інститути спільного інвестування» є інститутом спільного інвестування (далі - ІСІ).

В період з 16.07.2013 року по 30.06.2018 року позивач, що діяв в інтересах Фонду, надав позику ТзДВ Полтавтрансбуд за рахунок коштів Фонду, тобто коштів спільного інвестування, на загальну суму 1521061,30 грн. відповідно до договору позики від 16.07.2013 року № 03/07/13, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 109- 128).

16.07.2015 року між позивачем, що діяв в інтересах Фонду, та ТзДВ Полтавтрансбуд укладено Генеральний договір (т. 1 а.с. 105).

Відповідно до п.п. 1, 2 Генерального договору позивач в інтересах Фонду прийняв на себе зобов`язання щодо укладення форвардних контрактів на поставку майнових прав на об`єкти інвестування майбутніх об`єктів будівництва. Сторони досягли згоди, що премія як номінальна вартість кожного укладеного форвардного контракту складає 100 грн без ПДВ відповідно до ст. 196.1.1 ПК України.

Згідно з п. 4 Генерального договору сторони домовилися, що виникнення зобов`язань покупця щодо сплати ціни кожного форвардного контракту може бути виконане шляхом заліку зустрічних грошових зобов`язань. При цьому, в разі не надходження оплати буде вважатися, що на наступний день за спливом триденного строку оплати відповідного форвардного контракту, буде здійснено його оплату шляхом зарахування вказаної суми в межах наявного боргу відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України. Сторони погоджуються, що задля гарантування взаємних прав та інтересів проведення зарахування не потребуватиме додаткового документального оформлення, окрім цього Договору, який сторони вважають заявою про згоду на зарахування.

В період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 року позивач, що діяв в інтересах Фонду, придбав в активи Фонду за результатами публічних аукціонів на Товарній біржі Перспектива-Коммодіті 199 форвардних контрактів за ціною 100 грн. за 1 форвардний контракт, що підтверджується листом № 18/12/20-01 від 20.12.2018 року, адресованому заступнику начальника Головного управління ДФС у Полтавській області, протоколами про залік взаємних вимог (т. 1 а.с. 106-108, 202-250, т. 2 а.с. 1-91).

Посилання податкового органу на не відображення позивачем в бухгалтерському обліку деривативів, придбаних у у ТзДВ «Полтавтрансбуд» є помилковими, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначене не впливає на визначення об`єкту оподаткування з податку на прибуток, так як єдиною підставою для звільнення від оподаткування доходу ТОВ «КУА «Полтавтрансбуд» від продажу деривативів згідно підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 ПК України є формування цих активів за рахунок коштів ІСІ.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що факт здійснення оплати позивачем форвардних контрактів шляхом зарахування зустрічних вимог підтверджується складеними позивачем та ТзДВ Полтавтрансбуд протоколами про залік взаємних вимог. Зазначене зарахування відповідає вимогам ст. 601 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що форвардні контракти після їх придбання позивачем, що діяв в інтересах Фонду, набули статусу активів інституту спільного інвестування, у зв`язку з чим доходи від продажу даних деривативів звільняються від оподаткування відповідно до пп. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПК України.

З огляду на викладене, безпідставним є посилання апелянта на лист Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.01.2019 року № 09/03-224 в частині зазначення, що форвардні контракти, що не були оплачені за рахунок коштів спільного інвестування, не можуть бути включені до активів ІСІ в розумінні Закону України Про інститути спільного інвестування , і відповідно доходи, отримані від їх продажу не вважаються коштами спільного інвестування.

Отже, доводи апелянта на неправомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 0000011402 від 02.01.2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 2996606,00 грн та нарахування фінансових санкцій у розмірі 749151,50 грн. є протиправним та правомірно скасовано судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 по справі № 440/214/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 29.07.2019 року