Постанова

від 06.06.2019 по справі 201/7873/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3907/19 Справа № 201/7873/18 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Вітько Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 22 грудня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 24 січня 2018 року його дружина ОСОБА_2 звернулася до відділення №2 ПАТ ПУМБ в м. Дніпрі з метою здійснення платежу від його імені, ОСОБА_1 , через касу відповідача з подальшим перерахуванням коштів на рахунок ПАТ ДТЕК Дніпроенерго . ОСОБА_2 передала касиру відповідача ОСОБА_3 рахунок ПАТ ДТЕК Дніпроенерго №151/1777/2/1/п1 від 21.12.2017 року та кошти у розмірі 6490,89 грн. для сплати за електричну енергію ТОВ Титан Плюс , представником якого є позивач. Однак касиром відповідача під час оформлення платежу допущена помилка в реквізитах отримувача, а саме невірно зазначено код отримувача, банк отримувача та код банку отримувача. В квитанції №14992378 на суму 6490,89 грн. отримувачем коштів зазначено ПАТ ДТЕК Дніпроенерго , а інші реквізити вказано невірно, у зв`язку з чим кошти за електричну енергію не зараховані на рахунок останнього. Тому позивач просив стягнути з ПАТ ПУМБ на свою користь кошти в сумі 6490,89 грн. та 64,91 грн. за послуги обслуговування банком та стягнути моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн., а також судовий збір у сумі 704,80 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовою розпискою на аркуші справи 164.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що касиром відповідача оформлено заяву на переказ готівки №14992378 на суму 6490,89 грн. та №14992379 на суму 64,91 грн. за обслуговування банку (а.с. 33).

Згідно копії заяви на переказ готівки №14992378 від 24.01.2018 року, платником зазначено ТОВ Титан Плюс , з призначенням платежу Оплата за активну ел-гію за лютий 2018 р. зг. рах. №151/1777/2/1/п1 від 21/12/2017 р. Дог. №1777/23464-00 від 21/11/2016 р. пл. ТОВ Титан Плюс ч/з ОСОБА_1 .

Правильність заповнення банком реквізитів касового документу засвідчено підписом ОСОБА_4

26 січня 2018 року позивач звернувся із заявою про повернення грошових коштів у відділення №2 ПАТ ПУМБ в м. Дніпрі, однак відповідь АТ КБ ПриватБанк не надало (а.с. 98-100).

28 березня 2018 року позивач звернувся з претензією до відділення №2 ПАТ ПУМБ в м. Дніпрі, в якій, зокрема, просив перерахувати грошові кошти на рахунок ПАТ ДТЕК Дніпроенерго , однак відповіді не отримав (а.с. 14-15).

Також встановлено, що позивач ОСОБА_1 входить до складу органу управління ТОВ Титан Плюс та є підписантом (без обмежень), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 27-30).

Позов у даній справі заявлено, зокрема, з посиланням на положення ч. 1 ст. 1212 ЦК України, де передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно п. 32.3 ст. 32 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п. 32.3.1 ст. 32 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , зокрема, у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов`язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Одночасно банк-порушник зобов`язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України (абзац 2 п. 32.3.1 ст. 32 заначеного вище закону).

За змістом п. 33.2 ст. 33 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Відповідно до п. 1.4 розділу ІV "Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами" Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління НБУ від 01.06.2011 року №174, яка була чинна на час здійснення касової операції, клієнт заповнює касові документи від руки чи за допомогою технічних засобів або банк (філія, відділення) за згодою клієнта заповнює касові документи із застосуванням технічних засобів чи системи автоматизації банку. Правильність заповнення банком (філією, відділенням) реквізитів касового документа із застосуванням технічних засобів або системи автоматизації банку клієнт засвідчує своїм власноручним підписом або електронним підписом.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що, згідно копії заяви на переказ готівки №14992378 від 24.01.2018 року, платником є юридична особа ТОВ Титан Плюс ; встановивши, що оплату проводив не позивач, а фізична особа ОСОБА_2 , - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог фізичної особи ОСОБА_1 , який не є належним позивачем у даній справі, оскільки спірні правовідносини виникли між платником ТОВ Титан Плюс та банком.

Приймаючи до уваги відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення на користь позивача 6490,89 грн., встановивши, що ОСОБА_1 не є належним позивачем у справі, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення на користь позивача моральної шкоди. У спірних правовідносинах позивач не мав статусу споживача послуг банку, його права, як фізичної особи, банком не порушені.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді