Рішення

від 23.07.2019 по справі 903/417/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 липня 2019 р. Справа № 903/417/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача-1: Приватного підприємства "Лімекс Інвест"

відповідача-2: ОСОБА_2

про стягнення 124999 грн. 97коп.

за відсутності представників сторін

встановив: позивач - АТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ПП "Лімекс Інвест" та ОСОБА_2 124999 грн. 97коп. заборгованості за кредитним договором. Також просить стягнути 1921грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем 1 - ПП "Лімекс Інвест" був укладений кредитний договір від 17.07.2017р., який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається з Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" та Умов та правил надання послуг "КУБ". 17.07.2017р. між позивачем та відповідачем 2 - ОСОБА_2 також було укладено договір поруки №POR1500276374672, предметом якого є надання поруки відповідачем -2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з кредитного договору. В порушення умов кредитного договору відповідач-1 не повернув кредитні кошти, у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.

Ухвалою суду від 05.06.2019р. постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; засідання для розгляду справи по суті призначено на "02" липня 2019р. Встановлено відповідачам строк до 25.06.2019р. для подання відзиву на позов, із урахуванням вимог ст.165 ГПК України.

01.07.2019р. відповідач 2 - ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву (вх. №01-57/7119/19), в якому заперечує проти позову. Вважає, що спір щодо стягнення заборгованості з фінансового поручителя - фізичної особи за правочином, укладеним для забезпечення виконання господарського зобовязання, відповідно до п.1 ч.1 ст.20 ГПК України не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Крім цього, відповідач -2 зазначає, що між сторонами не укладався господарський договір (договір поруки) у спрощений спосіб, оскільки відсутній будь-який обмін електронними листами, які містять тексти "примірних" договорів поруки, не мають підпису відповідача і не підтверджують факту укладання сторонами договору у розумінні норм статті 181 ГК України. Відповідач - 2 вважає, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу про наявність між сторонами будь-яких фінансових відносин.

В судовому засіданні 02.07.2019р., суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи по суті на 23.07.2019р., про що представник позивача повідомлений під розписку, а відповідачі - ухвалою суду від 02.07.2019р.

08.07.2019р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній, посилаючись на норми законодавства та правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, вказує, що у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання.

Також зазначає, що Цивільний кодекс ототожнює письмову та електронну форму вчинення правочину (ст. 205 ЦК), а підписання та скріплення печаткою електронного документа регламентовані Законом України Про електронні документи та електронний документообіг (далі - ЗУ Про ЕД ) та Законом України Про електронний цифровий підпис (далі - ЗУ Про ЕЦП ), який був чинний на момент укладення правочинів. У визначенні поняття оригінал електронного документа в ст. 7 ЗУ Про ЕД електронний цифровий підпис прирівнюється до власноручного.

В підтвердження підписання договору поруки в електронному вигляді надав суду копію електронного документа та роздрукований звіт про перевірку цього документа.

23.07.2019р. до суду від відповідача - 2 ОСОБА_2 надійшло заперечення на відповідь. Відповідач 2 вказує, що ним, як посадовою особою, тобто керівником ПП Лімекс Інвест була підписана електронним підписом лише Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ . Враховуючи надані документи позивачем, слід зробити висновок, що відповідачем-2 підписано (проставлено електронний підпис), як керівника підприємства тільки на Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ . Позивачем надано лише один електронний файл щодо отримання ЕЦП. Як фізична особа - ОСОБА_2 також мав би зареєструватися та отримати ЕЦП для підписання особистої поруки в забезпечення виконання зобов`язань ПП Лімекс Інвест , однак банківською установою не надано таких доказів до суду. Позивач до одного ЕЦП приєднує дві різних категорії, а саме керівника підприємства - посадову особу та фізичну особу - громадянина.

В судове засідання 23.07.2019р. представники сторін не з`явилися.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі від 05.06.2019р. та про відкладення розгляду справи від 02.07.2019р., направлялися відповідачам за адресами, зазначеними позивачем у позовній заяві та вказаними у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися на адресу суду без вручення адресату з відміткою пошти За закінченням терміну зберігання .

Водночас, суд звертає увагу на те, що 18.06.2019р. та 22.07.2019р. представник відповідача-1 ознайомився з матеріалами справи, про що свідчать відповідні клопотання представника про ознайомлення з матеріалами справи; відповідачем-2 подані до суду відзив та заперечення на позовну заяву, отже відповідачам відомо про розгляд справи у суді.

Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім цього, явка представників в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

З огляду на зазначене та з врахуванням обставин справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

17.07.2017р. на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ , Приватне підприємство Лімекс Інвест (код ЄДРПОУ 33170459), (відповідач) в особі ОСОБА_2 (керівника), приєдналося до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг "Умови та правила надання кредиту "Кредит КУБ" (далі - Умови) та прийняло на себе всі зобовязання, визначені в цих умовах з укладенням кредитного договору з АТ КБ "Приватбанк" (банк, позивач) (а.с.17).

Згідно п.1.6 Анкети-заяви укладення Кредитного договору здійснюється в порядку визначеному розділом 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.2.8.1 Умов та правил надання банківських послуг, банк за наявності вільних коштів зобов`язується надати клієнту строковий Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту вказуються в заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору (а.с.20).

За змістом статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до довідки ПАТ КБ Приват Банк Об`єкт перевірки: Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ підписана ЕЦП. Підписувач: ОСОБА_2 , установа: ПП "Лімекс Інвест", код ЄДРПОУ 33170459, посада: керівник, час накладання ЄЦП: 17.07.2017 11:03:26; електронна печатка: ПП Лімекс Інвест , код ЄДРПОУ 33170459, час накладання: 17.17.2017 11:03:27 (а.с.18).

Згідно з п. 3.2.8.2 Умов розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50 000 до 1 000 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредит в розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку, які додані позивачем до матеріалів справи (а.с.27-30).

Відповідно до п. 3.2.8.3.2 Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими.

Пунктами 3.2.8.5.2 та 3.2.8.5.3 Умов передбачено, що клієнт зобов`язується оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2; повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни та в сумах, як встановлено п.п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Згідно п. 3.2.8.9.1 Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п.3.2.8.1 та 3.2.8.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Пунктом 3.2.8.3.3 Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві.

Відповідно до п. 1.6 заяви у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.

Пунктом 1.3 Заяви встановлено, що строк кредиту 12 місяців з моменту видачі коштів.

Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5 заяви).

В порушення умов кредитного договору відповідач 1 не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 1054 Цивільного кодексу України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу-1 кредит, що підтверджується випискою по рахунку, яка додана позивачем до матеріалів справи. В свою чергу, відповідачем-1 не в повному обсязі було погашено тіло кредиту, у зв`язку з чим, станом на 03.05.2019р. його заборгованість за тілом кредиту становить 124 999,97грн.

Позивач просить стягнути з відповідачів 124 999,97грн. заборгованості за тілом кредиту.

Відповідачі щодо суми заборгованості за тілом кредиту не заперечили, суму заборгованості не оспорили.

Відповідно до п.3.2.8.8.2 Умов забезпеченням виконання зобов`язань Клієнтом - юридичною особою за цим Договором є укладення Договору поруки.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, 17.07.2017р. між АТ КБ Приватбанк та фізичною особою - ОСОБА_2 було укладено договір поруки №POR1500276374672 (а.с.31).

Як вбачається з довідки ПАТ "КБ "Приватбанк" та електронного файла: 0000000917746560.pdf Об`єкт перевірки: Договір поруки №POR1500276374672.pdf, підписувач: ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , фізична особа, час накладання ЄЦП: 17.07.2017 11:27:17 (а.с.32, 72).

Предметом даного договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за угодами-приєднання до:

- розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 2% від суми кредиту щомісяця;

- за період користування кредитом згідно пункту 3.2.8.5.3. Угоди 1 - 4% від суми кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі, що вказаний у Угоді 1.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. (а.с.31).

За змістом пункту 1.5. договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою 1", боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно частиною 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини 2 статті 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи наявний у ПП Лімекс Інвест борг за кредитним договором № б/н від 17.07.2017р. в розмірі 124 999,97 грн., документально підтверджений, позичальником та поручителем не оспорений, не спростований та, враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 2 укладено договір поруки № POR1500276374672 від 17.07.2017р., який не визнано судом не дійсним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставні та підлягають до задоволення повністю.

Заперечення та доводи відповідача-2 ОСОБА_2 про те, що даний спір не відноситься до юрисдикції господарських судів, не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, вищевикладена правова норма відносить до компетенції господарських судів дві категорії справ:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого (тобто зобов`язання) є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

При цьому, друга складова п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України не містить обмежень щодо суб`єктного складу самого правочину, визначальним в даному випадку є суб`єктний склад зобов`язання, в забезпечення виконання якого було укладено правочин.

У свою чергу, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (ч. 1 ст. 45 ГПК України).

За змістом ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 02.10.2018р. у справі №910/1733/18, у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання .

Предметом розгляду даного спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкти господарювання. Позивачем заявлена позовна вимога до поручителя фізичної особи, який уклав правочин в забезпечення виконання зобов`язання Відповідача-1 (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 ГПК України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Твердження відповідача-2 про те, що ним не підписувався договір поруки спростовуються наступним.

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Підписання та скріплення печаткою електронного документа регламентовані Законом України Про електронні документи та електронний документообіг (далі - ЗУ Про ЕД ) та Законом України Про електронний цифровий підпис (далі - ЗУ Про ЕЦП ), який був чинний на момент укладення правочинів.

Частиною 1 ст.7 Закону України Про ЕД оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Закон України Про ЕЦП встановлює певні вимоги визнання ЕЦП рівним власноручному підпису: ЕЦП підтверджено з використанням чинного на момент накладення підпису посиленого сертифіката ключа, якому відповідає особистий ключ підписувача, за допомогою надійних засобів цифрового підпису.

Укладення угод в електронній формі з використанням сторонами ЕЦП є повністю правомірним.

Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа (ч.2 ст.3 Закону України Про ЕЦП .

Частиною 3 ст. 18 закону України Про електронні довірчі послуги встановлено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно ч.5 ст. 23 закону України Про електронні довірчі послуги передбачено, що правочин, вчинений в електронній формі, може бути визнаний судом недійсним у разі, коли під час його вчинення використовувався кваліфікований електронний підпис чи печатка, кваліфікований сертифікат якого/якої не містить відомостей, передбачених частиною другою цієї статті, або містить недостовірні відомості.

Як вбачається з договору поруки №POR1500276374672 від 17.07.2017р., такий договір підписаний за допомогою електронного підпису, що підтверджується електронним файлом та звітом про перевірку цього документа, де зазначено: підписувач: ОСОБА_2 ; код НОМЕР_1 ; фізична особа; результат перевірки ЕЦП: підпис вірний; час накладення ЕЦП: 17.07.2017 11:27:17 (а.с.32,72).

Суд також звертає увагу на те, що час накладення ЕЦП посадової особи - керівника ОСОБА_2 та фізичної особи - ОСОБА_2 є різним (11:03:26 та 11:27:17), що також свідчить про те, що ОСОБА_2 підписав як Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ , так і договір поруки № POR1500276374672 від 17.07.2017р.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів (про які зазначено вище) свідчать, що між АТ КБ "Приватбанк" та ПП "Лімекс-Інвест" шляхом накладення 17.07.2017 позивачем та відповідачем-1 їх ЕЦП (печатки) на документ "Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ" укладено в письмовій формі кредитний договір № б/н від 17.07.2017р., а між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 шляхом накладення 17.07.2017 вказаними особами (юридичною та фізичною) їх ЕЦП на документ "Договір поруки № POR1500276374672 від 17.07.2017р." укладено в письмові формі договір № POR1500276374672 від 17.07.2017р. Протилежного відповідачем не доведено.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищезазначене, вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства Лімекс Інвест (43005, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, оф. 183, код ЄДРПОУ 33170459) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) 124 999грн. 97коп. заборгованості за кредитом.

3. Стягнути з Приватного підприємства Лімекс Інвест (43005, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, оф. 183, код ЄДРПОУ 33170459) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) 960грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) 960грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 30.07.2019р.

Суддя О. Г. Слободян