Рішення

від 19.07.2019 по справі 909/431/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/431/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Полівлді С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд", вул. Академіка Заболотного, буд.154-Д, м.Київ, 03143,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія", вул. Академіка Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ, 76010,

про стягнення заборгованості в сумі 145 056грн 56 к., з них: 17776 грн 70к. - пеня, 87148 грн 40 к. - штраф, 31855грн 69 к. - інфляційні, 8275 грн 31 к. - 20 % річних від суми простроченого зобов`язання

за участю:

від позивача: Бельмас Андрій Олегович - адвокат, (довіреність № 05-07/19-1д від 05.07.2019 року; посвідчення адвоката № 000702 від 19.04.2019 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН № 000702 від 19.04.2019 року)

від відповідача: Креховецький Роман Євгенович - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 890 від 29.05.2012 року; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АТ № 1000121 від 13.06.2019 року

від відповідача: Криницький Володимир Михайлович - адвокат, довіреність № 18 від 28.01.2019 року; ордер серія ІФ № 063802 від 25.02.2019 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ № 001307 від 15.06.2018 року

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" про стягнення заборгованості в сумі 145 056,56 грн., з них: 17776,70 грн. - пеня, 87148,40 грн. - штраф, 31855,69 грн. - інфляційні, 8275,31 грн. - 20 % річних від суми простроченого зобов`язання. Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №06042 від 06.04.2016 року, зокрема в частині зобов`язання щодо сплати 30% вартості товару.

Господарським судом Івано-Франківської області ухвалою від 03.05.2019 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 21.05.19.

Судом ухвалою від 14.05.2019 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 28.05.19.

В підготовчому судовому засіданні 28.05.2019 року судом оголошувалась перерва до 04.06.2019 року (11:30 год), після чого - до 10.06.2019 року (10:00 год) та - до 14.06.2019 року (11:00 год).

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою суду від 14.06.2019 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.07.2019 о 10:00.

11 липня 2019 року позивачем подано до суду пояснення (вх.№12137/19 від 11.07.2019), в якому уточнив суму заявлених позовних вимог, мотивуючи допущенням ним помилки при написанні позовної заяви та зазначення в одному із розмірів платежу.

Відповідно до п.2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Як зазначалось вище, суд ухвалою суду від 14.06.2019 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Отже,пояснення подане позивачем після призначення справи до судового розгляду по суті.

З урахуванням наведеного, суд залишив пояснення (вх.№12137/19 від 11.07.2019) без розгляду.

В судовому засіданні 12.07.2019 року Господарський суд Івано-Франківської області оголосив перерву до 19.07.2019 року на 10:00 год.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує. Свої заперечення виклав у відзиві на позов (вх. 9541/19 від 03.06.2019) та у письмовому поясненні (вх.№12598/19 від 18.07.19), які мотивує тим, що відповідач основне грошове зобов`язання повністю виконав у визначені законом строки, а тому будь-які подальші нарахування господарських санкцій зі сторони позивача є неправомірними.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили та просили суд відмовити в його задоволенні, з підстав викладених у письмовому поясненні .

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, заслухавши представників сторін, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

16 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" (по договору - постачальник/ по справі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Галицька аграрна компанія" (по договору - покупець/ по справі - відповідач) укладено Договір поставки №06042 (далі - Договір), відповідно до умов якого в терміни, визначені договором та/або додатками до нього, постачальник зобов`язується передати у власність покупця насіння, засоби захисту рослин, добрива (надалі - Товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором та додатками до нього (п.1.1.Договору).

21 квітня 2016 між сторонами укладено Специфікацію №1 (додаток №1) до Договору поставки №06042 від 06.04.2016 (далі - Специфікація), в якій сторони обумовили найменування, асортимент, ціну, вартість продукції та умови оплати.

Пунктом 1 Специфікації визначено, що загальна вартість товару з ПДВ складає еквівалент 53262,68 дол. США, що станом на 21.04.2016 року за курсом 27,27 гривні за 1 долар США складає 1452473,36, в тому числі ПДВ 242078,89грн.

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до п.2.1. , за даним Договором, постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються накладними та/або рахунками-фактури, та/або Додатками, що є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна продукції, що поставляється за Договором, вказується у рахунках та видаткових накладних в національній валюті. Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони можуть визначати еквівалент вартості Товару у доларах США або Євро (в залежності від валюти придбання Постачальником товару за зовнішньоекономічними контрактами), про що Сторони оформлюють відповідні Додатки до договору (п.2.2. Договору).

Загальна сума договору визначається сукупністю накладних та/або рахунків-фактур, та/або Додатків, що зазначені в п.2.1, та які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно п.3.1 Договору сторони обумовили, що товар, який був отриманий покупцем в межах цього договору, має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною, або на умовах 100 (сто) відсоткової передоплати.

Додатком №1до Договору - специфікацією від 21.04.2016 року передбачена попередня оплата (30%) до 25.04.2016, та оплата (70%) до 10.10.2016.

Відповідно до п.11.2 Договору поставки №06042 від 06.04.2016 року вказаний договір набуває чинності з моменту підписання представниками обох сторін та діє до повних розрахунків.

На виконання умов Договору та Специфікації №1 до нього, Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" прийнято товар на загальну суму 942 082 грн 99к., що підтверджується товарно-транспортними та видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками обох сторін, а саме:

- соняшник НК Неома, в кількості 7 паків, за ціною 4120,04 грн. за одиницю Товару без ПДВ, загальною вартістю 28840,29 грн. без ПДВ, а Покупець його прийняв без зауважень, що підтверджується видатковою накладною № 276 від 30.04.2016, яка підписана керівниками юридичних осіб сторін Договору та засвідчена печатками юридичних осіб;

- насіння соняшнику Ріммі, в кількості 11.6 мішків, за ціною 1666,67 грн. за одиницю Товару без ПДВ, загальною вартістю 193333,72 грн. без ПДВ, а Покупець його прийняв без зауважень, що підтверджується видатковою накладною № 276 від 30.04.2016, яка підписана керівниками юридичних осіб сторін Договору та засвідчена печатками юридичних осіб;

- насіння соняшнику Муглі, в кількості 205 мішків, за ціною 2745,83 грн. за одиницю Товару без ГІДВ, загальною вартістю 562895,15 грн. без ГІДВ, а Покупець його прийняв без зауважень, що підтверджується видатковою накладною № 276 від 30.04.2016, яка підписана керівниками юридичних осіб сторін Договору та засвідчена печатками юридичних осіб.

17.05.2016, на виконання умов Договору, позивач здійснив передачу Товару на загальну суму 510390,36 грн. в т.ч. ПДВ 85065,06 грн., а саме:

- насіння, соняшнику Ріммі, в кількості 186 мішків, за ціною 1.666,67 грн. за одиницю Товару без ПДВ, загальною вартістю 310000,44 грн. без ПДВ, а Покупець його прийняв без зауважень, що підтверджується видатковою накладною № 289 від 17.05.2016, яка підписана керівниками юридичних осіб сторін Договору та засвідчена печатками юридичних осіб;

- насіння соняшнику Муглі, в кількості 42 мішки, за ціною 2745,83 грн. за одиницю Товару без ПДВ, загальною вартістю 115324,86 грн. без ПДВ, а Покупець його прийняв без зауважень, що підтверджується видатковою накладною № 289 від 17.05.2016, яка підписана керівниками юридичних осіб сторін Договору та засвідчена печатками юридичних осіб.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи покупець (відповідач по справі) здійснював проплату за поставлений товар, зокрема, на оплату рахунку № 271 від 22.04.2016 були здійснені наступні платежі.

- платіжним дорученням № 340 від 01.06.2016 сплатив 283354,86грн. (зобов`язання щодо сплати 30% вартості товару);

- платіжним дорученням № 341 від 03.06.2016 сплатив 11778,00грн. (зобов`язання щодо сплати 30% вартості товару);

- платіжним дорученням № 342 від 10.06.2016 сплатив 140609,15грн. (зобов`язання щодо сплати 30% вартості товару);

- платіжним дорученням №138 від 17.08.2016 сплатив 1016731, 34грн. (зобов`язання щодо сплати 70% вартості товару).

Внаслідок порушення відповідачем термінів оплати за поставлений товар, зокрема зобов`язання щодо сплати 30% вартості товару, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів не господарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

На виконання умов Договору та Специфікації №1 до нього, Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" прийнято товар на суму 1452473 грн 35к., що підтверджується товарно-транспортними та видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками обох сторін та долучені до матеріалів справи.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з умов договору, зокрема пунктом 3.1 Договору сторони обумовили, що товар, який був отриманий покупцем в межах цього договору, має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною, або на умовах 100 (сто) відсоткової передоплати. Вказаним пунктом Договору сторони також узгодили про можливість погодження іншого порядку розрахунків за поставлений товар в Окремих Додатках до даного договору.

Так, Додатком №1 до Договору - Специфікацією від 21.04.2016 року сторони передбачили наступний порядок здійснення розрахунку за поставлений товар, зокрема, попередня оплата (30%) до 25.04.2016, та оплата (70%) до 10.10.2016.

В порушення умов договору та специфікації відповідач розрахунки за поставлений товар належним чином не проводив.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пунктом 7.1.1 Договору, сторонами встановлено, що покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Пунктом 7.8 Договору поставки №06042 від 06.04.2016 сторони узгодили, що в разі прострочення покупцем конкретного платежу визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого товару.

У зв`язку з несвоєчасним виконання зобов`язання по Договору поставки №06042 від 06.04.2016 позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 17 776 грн 70к. та 87 148 грн 40 к. - 20% штрафу.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем 20% штрафу та пені і встановлено арифметичну помилку щодо їх нарахування, у зв`язку із допушенням описки позивачем в розмірах платежа при підрахунку загальної суми заборгованості від якої здійснювалися відповідні розрахунки сум пені та штрафу. Зокрема, судом встановлено менші розміри їх нарахування, зокрема пеня складає в розмірі - 17735 грн 39к., 20% штрафу - в розмірі 87125 грн 45 к. Відтак вимоги позивача щодо стягнення пені та 20% штрафу суд задовольняє за розрахунком суду. В решті сум їх нарахування слід відмовити.

Крім того, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.7Договору встановлено, що в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 цього Договору покупець відповідно до 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 20% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Згідно з пунктом 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові, а інфляційні нарахування на суму боргу виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Судом встановлено, що відповідачем допущено порушення грошового зобов`язання перед позивачем щодо оплати вартості наданих послуг за спірним договором.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань.

В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.97 №62-97р. зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

З огляду на вимоги ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та 20% річних та встановлено, що в розрахунку суду розмір інфляційних втрат та відсотки річних є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення і складають 31855грн 69 к. - інфляційні та 8275 грн 31 к. - 20 % річних від суми простроченого зобов`язання. Відтак вимоги позивача щодо стягнення інфляційних та 20% річних, суд задовольняє за розрахунком суду. В решті сум їх нарахування слід відмовити.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Судом встановлено факт наявності порушених прав позивача та відповідності обраного позивачем способу захисту порушених прав приписам чинного законодавства, а також факт порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати вартості наданих позивачем послуг.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд, дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними та достатніми в розумінні статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України, та констатує, що позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

За наведених обставин та правових норм, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково, зокрема в сумі 144 992 грн 30 к., з них: 17735 грн 39к. пеня, 87125 грн 45 к. - штраф, 31855грн 69 к. - інфляційні, 8275 грн 31 к. - 20 % річних від суми простроченого зобов`язання. В решті позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Позивач у позовній заяві заявив орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правову допомогу в сумі 15000 грн 00к., яку очікує понести у зв`язку із розглядом справи, з них: 5000грн 00к. - витрати за стадію підготовки позову та подачу у господарський суд та 10000 грн 00к. за представництво інтересів у Господарському суді Івано-Франківської області.

Враховуючи вимоги ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №910/8682/18).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження заявлених до відшкодування витрат за послуги адвоката, позивачем не представлено доказів понесення відповідних витрат (їх оплати), не долучено документів в підтвердження фактично виконаних робіт. Разом з тим, у порядку ч.8 ст. 129 ГПК України позивачем до закінчення судових дебатів не подано заяви про їх (доказів) подання.

За наведених обставин, у суду відсутні підстави для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, заявлену у позовній заяві.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 129 ГПК України, судовий збір понесений позивачем в зв`язку з розглядом справи, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 11, 509, 524, 533-535, 546, 610, 611, 625, 655, 662, 664 Цивільного кодексу України, ст. 216, 230, 265 Господарського кодексу України, ст. 74, 76, 77, 79, 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" про стягнення заборгованості в сумі 145 056грн 56 к., з них: 17776 грн 70к. - пеня, 87148 грн 40 к. - штраф, 31855грн 69 к. - інфляційні, 8275 грн 31 к. - 20 % річних від суми простроченого зобов`язання - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" (вул. Академіка Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ, 76010, код 38712660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" (вул. Академіка Заболотного, буд.154-Д, м.Київ, код 39668245) - 144 992 грн 30 к. (сто сорок чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві гривні тридцять копійки), з них: 17735 грн 39к. (сімнадцять тисяч сімсот тридцять п`ять гривні тридцять дев`ять копійки) - пеня, 87125 грн 45 к. (вісімдесят сім тисяч сто двадцять п`ять гривні сорок п`ять копійки) - штраф, 31855грн 69 к. (тридцять одна тисяча вісімсот п`ятдесят п`ять гривні шістдесят дев`ять копійки) - інфляційні, 8275 грн 31 к. (вісім тисяч двісті сімдесят п`ять гривні тридцять одна копійка) - 20 % річних від суми простроченого зобов`язання та 2174 грн 87к. (дві тисячі сто сімдесят чотири гривні вісімдесят сім копійки) витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.07.2019

Суддя Фанда О. М.