Рішення

від 10.04.2019 по справі 160/8145/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

10 квітня 2019 року Справа № 160/8145/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

при секретарі судового засідання Тонояні А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консул"(вул.Данила Галицького 14Г, м.Дніпро, 49102) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа 8, м.Київ, 04053), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "БП "Південьбуд" (вул.Набережна Заводська 7 каб.707, м.Дніпро, 49000) про, з урахуванням заяви від 10.04.2019 р., визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №898938/35458329 від 30.08.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.08.2017 р. №23 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул ; зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №23 від 29.08.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул , -

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консул" до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "БП "Південьбуд" про визнання протиправним та скасування рішення; зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року було відкрито провадження в адміністративній справі №160/8145/18 та призначено у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.02.2019 року вищезазначену справу №160/8145/18 було перерозподілено судді Жуковій Є.О., у зв`язку із перебуванням судді Барановського Р.А. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, та на виконання розпорядження в.о. керівника апарату суду від 15.02.2019 року №40, згідно до розпорядження від 18.02.20189 року №215д, щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 160/8145/19 провадження було відкрито, справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження, за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

06.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консул" та Товариством з обмеженою відповідальністю БП Південьбуд укладено договір виготовлення і монтаж металоконструкцій №17/07-17 від 06.07.2017 р., відповідно до умов якого ТОВ Будівельна компанія Консул зобов`язувалось виготовити та провести монтаж металоконструкцій з металопрокату, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консул" зобов`язувалось прийняти та сплатити продукцію в порядку та об`ємах, передбачений дійсним договором.

29.08.2017 року здійснив безготівкову банківську операцію,

шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн. (п`ятдесят

тисяч гривень) 00 коп. на банківський рахунок позивача ТОВ БК

Консул , що підтверджується копією банківського платіжного доручення

№569 від 29.08.2017 р.

Позивач відповідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України 29.08.2017р. виписав податкову накладну №23 від 29.08.2017р. на суму ПДВ 50 000,00 грн.

Зазначену вище податкову накладну направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка згідно квитанції №9188613134 від 15.09.2017 р. була отримана, але реєстрацію зупинено, та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Представник позивача зазначає, що в графі виявлені помилки зазначено наступне: відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 43.29.

На підставі викладеного вище, представник позивача зазначає, що останнім було надало всі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній №23 від 29.08.2017 року.

Відтак, рішенням комісії ДФС від 30.08.2018 року №898938/35458329 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №23 від 29.08.2017 р. на підставі неподання платникам податку копій документів.

З урахуванням вищезазначеного, позивач вважає, що рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, а саме: №898938/35458329 від 29.08.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 29.08.2017 року в Єдиному реєстру податкових накладних є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

10.04.2019 р., через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, повноважним представником позивача було подано заяву від 10.04.2019 р. вх.№18690/19, в тексті якої зазначено, що при оформленні позовних вимог в позові допущено описку, на підставі чого останній виклав позовні вимоги в наступній редакції, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №898938/35458329 від 30.08.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.08.2017 р. №23 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул ; зобов`язати Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №23 від 29.08.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул .

В судове засідання, призначене на 10.04.2019 року, сторони не з`явились, відомості про вручення судових повісток в матеріалах справи наявні, причини неявки невідомі.

При цьому суд зазначає, що 10.04.2019 р. повноважним представником позивача, через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, було подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Будь-яких заяв від представника відповідача на адресу суду не надходило.

11.03.2019 р., повноважним представником третьої особи, шляхом електронного зв`язку, було направлено на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання від 11.03.2019 р. вх.№1675/19-ел про розгляд справи за відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю БП ПІВДЕНЬБУД .

Суд зазначає, що будь-яких пояснень як від представника відповідача, так і від третьої особи на адресу суду не надходило.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання як представника позивача, представника відповідача, так і представника третьої особи думка останніх що можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи суду невідома.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 10.04.2019 року.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул є юридичною особою, що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що 06.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консул" та Товариством з обмеженою відповідальністю БП Південьбуд укладено договір виготовлення і монтаж металоконструкцій №17/07-17 від 06.07.2017 р., відповідно до умов якого ТОВ Будівельна компанія Консул зобов`язувалось виготовити та провести монтаж металоконструкцій з металопрокату, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консул" зобов`язувалось прийняти та сплатити продукцію в порядку та об`ємах, передбачений дійсним договором.

Відповідно до п.2.3 договору виготовлення і монтаж металоконструкцій №17/07-17 від 06.07.2017 р. кількість, ціна і загальна вартість продукції, що поставляється продукції, термін і умови поставки узгоджується в окремих специфікаціях на кожну партію продукції. Специфікація є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.4 договору визначено, що загальна вартості продукція, яка поставляється визначається на основі всіх специфікацій, підписаних сторонами.

Відповідно до специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору №17/07-17 від 06.07.2017 р., сторонами якого узгоджено наступне: Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консул" зобов`язувалось виготовити металеві конструкції в об`ємі 170,0 т та провести монтаж металоконструкцій.

Загальна вартість послуг, згідно специфікації №1 становить: виготовлення металоконструкцій-кількість: 170,0 т, вартість: 453 334,00грн.; монтаж металоконструкцій - кількість: 350,0т, вартість: 875 000,00грн.

Відповідно до вимог п.4.3 договору №17/07-17 від 06.07.2017 р., Товариство з обмеженою відповідальністю БП Південьбуд здійснює авансовий внесок у розмірі 10% від суми, визначеної у відповідній специфікації, у термін 2-х днів з моменту підписання договору і відповідної специфікації.

Товариство з обмеженою відповідальністю БП Південьбуд 29.08.2017 року здійснив безготівкову банківську операцію,

шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн. (п`ятдесят

тисяч гривень) 00 копійок на банківський рахунок позивача ТОВ БК

Консул , що підтверджується копією банківського платіжного доручення

№569 від 29.08.2017 р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Позивач відповідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України 29.08.2017р. виписав податкову накладну №23 від 29.08.2017р. на суму ПДВ 50 000,00 грн.

Зазначену вище податкову накладну направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка відповідно до квитанції №9188613134 від 15.09.2017 р. була отримана, але реєстрацію зупинено, та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в графі виявлені помилки зазначено наступне: відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 43.29.

Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Однак, будь-якого зазначення стосовно того, в чому саме полягає виявлена невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах. Відповідач не запропонував надати конкретний перелік документів, які, на його думку, підтверджували б реальність господарської операції та усували підстави для зупинення реєстрації податкової накладної.

На підставі зазначеного вище, позивачем було подано до контролюючого органу пояснення та всі документи, що стали підставою для складання вказаної податкової накладної на передплату, а саме: договір №17/07-17 від 06.07.2017 та специфікація; акт здачі-приймання виконаних робіт, обладнання, матеріалів; договори оренди; банківську виписку, щодо сплати за надані послуги; додаткова документація, що підтверджує існування та діяльність підприємства; супровідний лист; штатний розклад, копії яких містяться в матеріалах справи, та підтверджують реальність господарської діяльності позивача.

30.08.2018 р. Рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №898938/35458329 про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 29.08.2017р. через ненадання платником податків копій документів, зокрема, договорів з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погодившись з рішенням комісії, в порядку пункту 56.23 статті 56 ПК України, позивач в порядку адміністративного оскарження подав скаргу від 11.09.2018 року (реєстраційний номер №9193046888) до ГУ ДФС м. Києва, в якій зазначалось про надання на вимогу органу ДФС всіх необхідних первинних документів, що у повній мірі підтверджують реальність наданих послуг та, в свою чергу, сформовану податкову накладну.

До скарги від 11.09.2018 року, позивачем було додано наступні копії документів, а саме: оскаржуване рішення податкового органу; ліцензія на виконання будівельно-ремонтних робіт; договір з додатками; банківські виписки; акт виконаних робіт, рахунок, податкову накладну та квитанцію до неї, що є заблокованою 2017 року; накладні, договори на придбання матеріалів для здійснення робіт; накладні на придбання комплектуючих та розхідних матеріалів щодо обслуговування основних засобів що приймають безпосередню участь в наданні послуг; установчі документи, інформацію про ресурси людські та виробничі, хід робіт з детальним підтвердженням кожного етапу; первинні документи з субпідрядниками на поставку матеріалів та послуг необхідних для виконання замовлення; договори оренди юридичної адреси, приміщень складських; оборотно-сальдові відомості, що свідчать про наявність ресурсів та зміну у економічній діяльності (результату) підприємства; додаткова документація, що підтверджує існування та діяльність підприємства та проведення навчання працівників. Суд зазначає, що рішенням комісії з питань розгляду скарг №31590/35458329/2 від 20.09.2018 р. прийнято рішення про залишення скарги позивача без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Станом на вересень 2018 р. договір №17/07-17 про виготовлення та монтаж металоконструкцій, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консул" та Товариство з обмеженою відповідальністю БП Південьбуд було виконано, за фактом робіт складено первинні бухгалтерські документи, а саме: акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2017 року по 27.08.2018 року, відповідно до якого станом на 27.08.2018 р. між сторонами проведені всі розрахунки за поставлені товари та виконані роботи, заборгованість відсутня.

Водночас, реальність господарської операції з проведення робіт за договором підтверджується актами наданням послуг №200 від 22.08.2018 року, №195 від 31.01.2018 року, №252 від 30.11.2017 року.

На підставі виконання договору №17/07-17 від 06.07.2017 р., позивачем, в порядку п.201.10 ст.201 ПК України, було виписано ТОВ "БП "Південьбуд" податкові накладні, що були зареєстровані відповідачем в ЄРПН, а саме: №22 від 18.07.2017р. на суму ПДВ 26 566,68 грн.; №9 від 04.08.2017р. на суму ПДВ 16 666,67 грн.; №24 від 08.09.2017р. на суму ПДВ 16 666,67 грн.; №16 від 09.10.2017р. на суму ПДВ 9 778,90 грн.

Однак, рішенням Комісії ДФС України, а саме: №898938/35458329 від 30.08.2018 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №23 від 29.08.2017 року.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №117, Критеріями оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 р. №567 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №753/30621, Вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 р. №567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №754/30622.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п. п. а, б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 зазначеного вище Порядку №1246 від 29.12.2010 р., після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи наведені у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

21.02.2018 року постановою КМУ № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено таке.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, який включає Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункти 18 та 19 Порядку).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 20 Порядку).

Згідно пункту 23 Порядку комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункт 27).

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів визначаються Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункт 2 Порядку).

Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3 Порядку).

Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена (пункт 19 Порядку).

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 (далі - Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, контролюючий орган був зобов`язаний у відповідних Квитанціях чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.

Як вбачається з копії квитанції, відповідачем-2 зазначений вид критерію визначено не було.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про обґрунтування позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.73, 74 КАС України протиправності прийнятого рішення Комісії Державної фіскальної служби України, а саме: № 898938/35458329 від 30.08.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №23 від 29.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної відповідачем було зазначено: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року №567, невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 43.29. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Відтак, відповідно до наведених вище норм Податкового кодексу України; Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246; Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №567; Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено чіткий механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних коригувань до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних; затверджено Критерії оцінки ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які, як прямо свідчать матеріали справи, не було дотримано відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення, а саме: за № 1035149/36843221 від 26.12.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 16.11.2018 р.

При цьому, під час судового розгляду справи судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання відповідних норм чинного податкового законодавства України було направлено на адресу Комісії ДФС: первинні документи в підтвердження здійснення господарських операцій.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань щодо причини відмови в реєстрації податкової накладної №23 від 29.08.2017 року.

При цьому, відповідачем не вказано, в чому саме полягає виявлена останнім невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, не запропоновано надати конкретний перелік документів, які б підтверджували реальність здійсненої господарської операції, для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Будь-яких інших причин як щодо причин відмови у реєстрації податкових накладних контролюючим органом зазначено не було.

Відтак, відповідно до наведених вище норм Податкового кодексу України; Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246; Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №567; Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено чіткий механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних коригувань до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних; затверджено Критерії оцінки ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які, як прямо свідчать матеріали справи, не було дотримано відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення, а саме: 898938/35458329 від 30.08.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №23 від 29.08.2017 року, зазначеної вище.

При цьому, під час судового розгляду справи судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул на виконання відповідних норм чинного податкового законодавства України, було направлено до Комісії ДФС документи, на підтвердження здійснення відповідних операцій, за наслідками яких Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул було сформовано податкову накладну №23 від 29.08.2017 р.

При цьому, суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань щодо причин відмови в реєстрації податкової накладної №23 від 29.08.2017 р.

Відповідачем в оскаржуваному Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул рішенні не зазначено, що саме стало підставою для винесення останнього, а зазначено загалом, про виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 43.29.

З урахуванням викладеного вище, оскаржуване позивачем рішення, а саме: №898938/35458329 від 30.08.2018 р. є прийняте відповідачем без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані зазначені рішення.

Відтак, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України №898938/35458329 від 30.08.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 29.08.2017 р. в ЄРПН є такою, що підлягає задоволенню.

Аналізуючи дані положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до яких, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №23 від 29.08.2017 р. є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

З огляду на викладені вище норми, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул №23 від 29.08.2017 р. з дати набрання законної сили зазначеним судовим рішенням у даній справі.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996р. №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Відповідно до приписів ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 30.10.2018 року № 1851 за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п`ятсот двадцять чотири грн., 00 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консул"(вул.Данила Галицького 14Г, м.Дніпро, 49102) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа 8, м.Київ, 04053), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "БП "Південьбуд" (вул.Набережна Заводська 7 каб.707, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №898938/35458329 від 30.08.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.08.2017 р. №23 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул ; зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №23 від 29.08.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул , суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державної фіскальної служби України, а саме, судового збору у розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п`ятсот двадцять чотири грн., 00 коп.).

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консул"(вул.Данила Галицького 14Г, м.Дніпро, 49102) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа 8, м.Київ, 04053), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "БП "Південьбуд" (вул.Набережна Заводська 7 каб.707, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №898938/35458329 від 30.08.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.08.2017 р. №23 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул ; зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №23 від 29.08.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул , - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №898938/35458329 від 30.08.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.08.2017 р. №23 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул .

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №23 від 29.08.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул у відповідності до норм чинного податкового законодавства України.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Консул з оплати судового збору у розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п`ятсот двадцять чотири грн., 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова