Рішення

від 07.05.2019 по справі 160/1093/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року Справа № 160/1093/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

представника позивача Коваленко Д . П.

представника відповідача Лейченко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Мі" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-Мі" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (Вх.№ 12388/19 від 11.03.2019 р.), просить:

- визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 26.12.2018 р. № ДН 2215/248/АВ/МГ-ФС/864 на суму 148 920, 00 грн. та № ДН 2215/248/АВ/ІП-ФС/865 на суму 3 723,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 21.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/П.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за наслідками інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю було складено акт від 30.11.2018 року № ДН 2215/248/АВ, в якому відповідач дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем законодавства про працю та як наслідок неправомірно виніс припис про усунення виявлених порушень від 21.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/П та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 26.12.2018 р. № ДН 2215/248/АВ/МГ-ФС/864 на суму 148 920, 00 грн. та № ДН 2215/248/АВ/ІП-ФС/865 на суму 3 723,00 грн. Позивач вважає, що зазначені припис та постанови є протиправними та підлягають скасуванню за відсутності належних на те правових підстав. Також зазначено, що відповідачем порушено процедуру здійснення інспекційного відвідування та порушено строки винесення припису та постанов, а також зроблено неправильні висновки щодо фактів порушень ТОВ Велес-Мі законодавства про працю

Представник позивача у судовому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надавши до суду відзив на адміністративний позов, в якому свою позицію обґрунтував тим, що припис та постанови про накладення штрафу відносно ТОВ "Велес-Мі" винесені правомірно. Відповідач стверджує, що інспекційне відвідування щодо додержання ТОВ "Велес-Мі" законодавства про працю проведене у відповідності до вимог чинного законодавства та у відповідності до повноважень Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. За наслідками проведеного інспекційного відвідування відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ч. 6 ст.95 КЗпП України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078 в частині не нарахування та невиплати індексації, ч. 1-4 ст.96 КЗпП України, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про оплату праці" від 1.03.1995 року № 108/95-ВР в частині встановлення посадових окладів без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР в частині незабезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку. Відтак, відповідач вважає оскаржувані припис від 21.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/П та постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.12.2018 р. № ДН 2215/248/АВ/МГ-ФС/864 та № ДН 2215/248/АВ/ІП-ФС/865 винесеними у відповідності до норм чинного законодавства України та за наявності реальних порушень, допущених позивачем.

27 березня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до наказу від 27.11.2018 року № 1076-І та на підставі направлення від 28.11.2018 року № 440 у період з 29.11.2018 року по 30.11.2018 року проведено інспекційне відвідування ТОВ "Велес-Мі", за результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 30.11.2018 року № ДН 2215/248/АВ.

В ході інспекційного відвідування встановлено наступні порушення:

- ч. 6 ст.95 КЗпП України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078 в частині не нарахування та невиплати індексації;

- ч. 1- 4 ст.96 КЗпП України, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про оплату праці" від 1.03.1995 року № 108/95-ВР в частині встановлення посадових окладів без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень;

- ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР в частині незабезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Так, щодо порушення ч. 6 ст.95 КЗпП України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078 відповідач в акті інспекційного відвідування посилається на те, що в травні 2017 року у позивача відбулося підвищення посадових окладів всім працівникам Товариства на 5-50 грн. При цьому, індекси інфляції в 2017 році складали:

лютий 2017 року -101,0%,

березень 2017 року - 101,8%,

квітень 2017 року -100,9%,

травень 2017 року - 101,3%,

червень 2017 року - 101,6%,

липень 2017 року - 100,2%,

серпень 2017 року - 99,9%,

вересень 2017 року - 102,0%,

жовтень 2017 року - 101,2%,

листопад 2017 року - 100,9%,

грудень 2017 року - 101,0%.

Виходячи з наведеного вище, підвищення посадових окладів працівників відбувалося у розмірі значно меншому, ніж сума з урахуванням індексу споживчих цін, який є складовою механізму підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Працівники Товариства позбавлені гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України встановлених Конституцією України, що є порушенням вимог Порядку № 1078 та ч. 6 ст. 95 КЗпП України.

Починаючи з червня 2017 року, право на нарахування індексації грошових доходів у розмірі індексації мали 4 наступних працівника підприємства: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Відповідно до розрахункових відомостей ТОВ "Велес-Мі" не нараховувало та не виплачувало вищезазначеним працівникам індексацію заробітної плати, що порушує вимоги Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078, ч.б ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України № 108 "Про оплату праці".

Щодо порушення ч. 1-4 ст.96 КЗпП України, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про оплату праці" від 1.03.1995 року № 108/95-ВР відповідач в акті інспекційного відвідування посилається на те, що формування тарифної системи у ТОВ "Велес - Мі" здійснюється суб`єктивно, відносно вирішення питання з визначенням розміру заробітної плати окремим працівникам, а саме з порушенням вимог ст. 6 Закону України "Про оплату праці" та ст. 96 КЗпП України.

Згідно наданих до перевірки штатних розписів станом на 01.01.2017р., встановлено, що, працівники товариства з різними посадами мають однакові посадові оклади. Наприклад, касиру, вищевказаним штатним розписом встановлений посадовий оклад з 01.01.2017р. - у розмірі 3205,0 грн., (код за класифікатором посад 4211, тобто посада згідно із класифікатором відноситься до категорії "Технічні службовці"), та вантажнику у розмірі -3205,00 грн. (код за класифікатором посад 9333, тобто посада згідно із класифікатором відноситься до категорії "Найпростіші професії"); менеджеру із збуту, вищевказаним штатним розписом встановлений посадовий оклад з 01.01.2017р. - у розмірі 3210,0 грн., (код за класифікатором посад 1475.4, тобто посада згідно із класифікатором відноситься до категорії "Керівники"), та комірнику у розмірі - 3210,00 грн., (код за класифікатором посад 9411, тобто посада згідно із класифікатором відноситься до категорії "Найпростіші професії");

Штатним розписом станом на 01.05.2017р. встановлено також однакові посадові оклади працівникам різних посад. Наприклад, касиру, вищевказаним штатним розписом встановлений посадовий оклад з 01.05.2017р. - у розмірі 3220,0 грн., (код за класифікатором посад 4211, тобто посада згідно із класифікатором відноситься до категорії "Технічні службовці"), комірнику у розмірі - 3220,00 грн., (код за класифікатором посад 9411, тобто посада згідно із класифікатором відноситься до категорії "Найпростіші професії") та менеджеру із збуту, вищевказаним штатним розписом встановлений посадовий оклад з 01.05.2017р. - у розмірі 3220,0 грн., (код за класифікатором посад 1475.4, тобто посада згідно із класифікатором відноситься до категорії "Керівники");

Тобто вище перелічені посадові оклади були встановлені без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів.

Щодо порушення ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР відповідач в акті інспекційного відвідування посилається на те, що керівництвом не забезпечено достовірний облік виконуваної працівниками роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Порушено вимоги ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці" №108, згідно якої роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівниками роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці.

За результатами розгляду акту інспекційного відвідування інспектором праці Головного управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено припис від 21.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/П.

Пунктом 1 даного припису, за порушення ч. 1-4 ст.95 КЗпП України, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про оплату праці" від 1.03.1995 року № 108/95-ВР, зобов`язано директора ТОВ Велес-Мі ОСОБА_7 у строк до 29.12.2018 року письмово проінформувати управління з питань праці про врегулювання питання щодо встановлення посадових окладів працівникам з врахуванням кваліфікації та складності виконуваної роботи. Надалі вимог чинного законодавства дотримуватися постійно.

Пунктом 2 даного припису, за порушення ч. 6 ст.95 КЗпП України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078, зобов`язано директора ТОВ Велес-Мі ОСОБА_7 у строк до 29.12.2018 року письмово проінформувати управління з питань праці про врегулювання питання щодо нарахування та виплати індексації 4 працівникам підприємства ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Надалі вимог чинного законодавства дотримуватися постійно.

Пунктом 3 даного припису, за порушення ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, зобов`язано директора ТОВ Велес-Мі ОСОБА_7 надалі вимог чинного законодавства дотримуватися постійно.

Також, за результатами розгляду акту інспекційного відвідування від 30.11.2018 року № ДН 2215/248/АВ першим заступником начальника Головного управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийняті наступні постанови:

- про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/МГ-ФС/864, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-Мі" накладено штраф у розмірі 148 920,00 грн. за порушення вимог ч. 6 ст.95 КЗпП України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078.

- про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/ІП-ФС/865, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-Мі" накладено штраф у розмірі 3 723,00 грн. за порушення вимог ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 Положення № 96 Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраці, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Державна служба України з питань праці (Держпраця) відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. (пп.6 п.6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон №877) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі Порядок №295).

Відповідно до ст.1 Закону №877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч.4 ст.2 Закону №877 заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877).

16.05.2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Порядок № 295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 1 пункту 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (пп.3 п.5 Порядку №295).

Згідно п.п.8, 9 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Згідно з п.п. 19-21 Порядку N 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Таким чином, суд робить висновок, що під час призначення та проведення Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області інспекційного відвідування щодо додержання ТОВ Велес-Мі законодавства про працю відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб визначений норами чинного законодавства.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем строків винесення припису та прийняття постанов про накладення штрафу, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п.п.23,25,28,29 Порядку №295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (п.23). Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об`єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень (п.25). У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються (п.28).

В той же час, відповідно до п. 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Тобто, як вже зазначалось вище, норми Порядку №295 не ставлять прийняття постанови в залежність від факту або часу винесення припису. Така постанова може бути прийнята як одночасно з приписом, так і без нього, що вбачається зі змісту п. 27 Порядку №295.

Крім того, відповідно до п. 29 Порядку №295 заходи щодо притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Таким чином, суд звертає увагу, що попри надання позивачу строку для добровільного усунення порушень вказаних у приписі від 21.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/П, відповідач, згідно з нормами п. 29 Порядку N 295, мав право прийняти і постанови про накладення штрафу від 26.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/МГ-ФС/864 та від 26.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/ІП-ФС/865.

Щодо виявленого Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області порушення позивачем вимог ч. 6 ст.95 КЗпП України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078 в частині не нарахування та невиплати індексації, за наслідками чого було винесено постанову від 26.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/МГ-ФС/864 та припис від 21.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/П в частині пункту 2, суд зазначає наступне.

За результатами інспекційного відвідування встановлено, що працівникам ТОВ "Велес-Мі" розрахунок та виплата заробітної плати починаючи з червня 2017 року здійснювались без індексації заробітної плати в порушення вимог ч. 6 ст.95 КЗпП України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР, п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078.

Так, згідно зі ст.95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Стаття 33 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 № 108/95-ВР передбачає, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Стаття 11 Закону № 108 мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою.

Стаття 12 Закону № 108 встановлює інші норми і гарантії в оплаті праці.

Так, згідно з вказаною статтею норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

При цьому визначення "норми праці" наведені у ч.1 ст.85 КЗпП України, згідно з якою норми праці - норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності - встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

Гарантії і компенсації наведені, зокрема, у Главі VIII КЗПП України.

Тобто з положень ст.ст. 11, 12 Закону № 108 випливає, що мінімальними гарантіями в оплаті праці є мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, а також норми оплати праці і гарантії та компенсації працівникам.

Разом з тим, у Законі України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ наведено поняття "державні соціальні гарантії".

Так, у ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" наведені основні державні соціальні гарантії, до числа яких включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

У статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" наведені інші державні соціальні гарантії, відповідно до положень якої Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, передбачені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно з п.1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Як зазначено в акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 30.11.2018 року № ДН 2215/248/АВ, поріг 103% перевищено у квітні 2017 року, отже виникає право на індексацію заробітної плати. Оскільки індекс інфляції за квітень 2017 року опубліковано у травні 2017 року, то індексація проводиться у червні 2017 року, так як відповідно до Закону нарахування індексації провадиться з місяця, що настає за місяцем опублікування такого індексу.

Однак, суд зазначає, що травень 2017 року є місяцем підвищення посадових окладів вказаним в акті перевірки 4 працівникам ТОВ "ВЕЛЕС-МІ", так званим "базовим", тобто відбувається зміна базового місяця. Так, згідно з штатним розписом введеним з 01.05.2017 року працівникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підвищено посадовий оклад на 10,00 грн, ОСОБА_3 на 5,00 грн, ОСОБА_6 на 50,00 грн.

При цьому в травні 2017 року індексація не нараховується відповідно до норми п.5 відповідного Порядку № 1078.

Отже, у зв`язку з тим, що розмір індексації за травень 2017 року становить 0 гривень, оскільки індексація здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін, то будь-яке підвищення окладу буде більше за суму індексації. Таким чином, травень 2017 року для подальшої індексації стає місяцем підвищення окладу та приймається за 1 або 100%.

Далі розрахунок слід проводити починаючи з червня 2017 року. У вересні 2017 року поріг 103% перевищено, отже виникає право на індексацію заробітної плати. Оскільки індекс інфляції за вересень 2017 року опубліковано у жовтні 2017 року, то індексацію необхідно було б проводити у листопаді 2017 року.

Право на індексацію заробітної плати для травня 2017 року (базового) вперше настає в листопаді 2017 року. Коефіцієнт індексації склав 3,7 % (1,016 червень х 1,002 липень х 0.999 серпень х 1, 02 вересень х 100 - 100), сума індексації - 62,31 грн. (1684 грн. х 3,7%).

Однак, як бачається з матеріалів справи, відповідач не врахував, що і в вересні і в жовтні 2017 року вказаним в акті інспекційного відвідування 4 працівникам ТОВ "ВЕЛЕС-МІ" відбувалося підвищення окладів та як наслідок був змінений "базовий" місяць.

Так, згідно з штатним розписом введеним з 01.09.2017 року працівникам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 підвищено посадовий оклад на 10,00 грн, а згідно з штатним розписом введеним з 01.10.2017 року ОСОБА_4 підвищено посадовий оклад на 120,00 грн, ОСОБА_5 на 100,00 грн., ОСОБА_3 на 80,00 грн. та ОСОБА_6 на 90,00 грн.

Також, відповідачем не було враховано факту звільнення ОСОБА_4 (10.11.2017 року) та ОСОБА_6 (09.11.2017 року), а також подальше підвищення посадових окладів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в січні 2018 року на 440,00 грн. кожному.

Як зазначено у листі Міністерства соціальної політики України від 04.01.2018 p. № 1/0/66-18, якщо підвищення посадових окладів відбувається один раз на три місяці, то згідно з положенням пункту 1-1 Порядку № 1078 право на індексацію не відбувається, оскільки зростає розмір посадового окладу. При цьому Порядок не передбачає положення щодо конкретного розміру, на який має зростати посадовий оклад.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до судового експерта Малиночки Світлани Олександрівни (Свідоцтво № 1717 від 20.04.2015 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) щодо проведення експертного економічного дослідження.

Перед експертом були поставлені наступні питання:

1. Чи підтверджуються документально висновки акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 30.11.2018 № ДН 2215/248/АВ складеного ГУ Держпраці у Дніпропетровській області за результатами проведеного інспекційного відвідування ТОВ "Велес-Мі" (ЄДРПОУ 39444985), щодо порушення вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР, п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, а саме: не проведення індексації заробітної плати 4 працівників підприємства: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 починаючи з червня 2017 року?

2. Чи відповідає метод розрахунку заробітної плати ТОВ "Велес-Мі" (ЄДРПОУ 39444985) за період з січня 2017 року по жовтень 2018 року 4 працівникам підприємства: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вимогам КЗпП України, Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078?

У висновку № 24/01/2019 від 22.02.2019 року експерт в результаті проведеного експертного дослідження прийшов до таких висновків:

По першому питанню.

В результаті проведеного дослідження документально не підтверджуються висновки акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 30.11.2018 № ДН 2215/248/АВ складеного ГУ Держпраці у Дніпропетровській області за результатами проведеного інспекційного відвідування ТОВ "ВЕЛЕС-МІ" (ЄДРПОУ 39444985), щодо порушення вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР, п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, а саме: не проведення індексації заробітної плати 4 працівників підприємства: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 починаючи з червня 2017 року.

По другому питанню.

Застосований ТОВ "Велес-МІ" метод розрахунку заробітної плати по 4 працівникам підприємства ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за період з січня 2017 року по жовтень 2018 року, а саме підвищення тарифних ставок (окладів) в місяці коли величина індексу споживчих цін не перевищує поріг індексації та сума індексації на заробітну плату не нараховується, в зв`язку з чим заробітна плата цих працівників індексації не підлягає, не суперечить вимогам Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-ХІІ від 01.07.1991 року та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 року.

Частинами 1, 7 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Враховуючи наведені у виснову експерта № 24/01/2019 від 22.02.2019 року відомості, суд вважає, що вказаний висновок має значення для всебічного розгляду обставин даної справи.

Таким чином, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області не доведено вчинення позивачем порушення трудового законодавства, відповідальність за яке передбачена абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, у зв`язку з чим оскаржувана постанова від 21.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/П та пункт 2 припису про усунення виявлених порушень від 21.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/П Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області не відповідають критеріям правомірності, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо виявленого Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області порушення позивачем вимог 1-4 ст.95 КЗпП України, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про оплату праці" від 1.03.1995 року № 108/95-ВР в частині встановлення посадових окладів без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, суд зазначає наступне.

Статтею 97 Кодексу законів про працю України передбачено, що Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Крім того, згідно статті 6 Закону України "Про оплату праці" системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки ітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі: мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України; міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Проте, суд зауважує, що у ТОВ "Велес-Мі" існує інша система оплати праці.

Так, згідно з пунктом 2 Положення про оплату праці та преміювання працівників, схваленого загальними зборами трудового колективу 25.06.2015 року, система оплати праці з урахуванням специфіки, змісту і напрямів господарської діяльності на підприємстві передбачає, що застосовуються посадові оклади з оплати праці за преміювальною формою оплати праці.

Штатні розписи з 01.12.2016 року, 01.01.2017 року, 01.05.2017 року, 01.09.2017 року, 01.10.2017 року, 01.11.2017 року, 01.01.2018 року, 01.03.2018 року, 01.07.2018 року, 01.10.2018 року затверджені директором ТОВ "Велес-Мі".

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскільки ТОВ "Велес-Мі" не фінансується з бюджету, його працівникам встановлювати схему посадових окладів, що формується на основі міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів і тарифних коефіцієнтів не є обовязковим. Все, що стосується оплати праці встановлюється у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Судом встановлено, що на підприємстві позивача встановлена система оплати праці, яка передбачає заробітну плату у виді посадового окладу кожному окремому працівнику в залежності від кваліфікації, об`єму виконуваної роботи, посади, тобто диференційовано, враховуючи особливості праці, рівень кваліфікації та обсяг завантаження кожного працівника.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає протиправними висновки відповідача про порушення ТОВ "Велес-Мі" вимог ч. 1-4 ст.95 КЗпП України, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР, а отже пункт 1 припису про усунення виявлених порушень від 21.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/П Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо виявленого Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області порушення позивачем вимог п. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР в частині незабезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку, за наслідками чого було винесено постанову від 26.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/ІП-ФС/865 та припис від 21.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/П в частині пункту 3, суд зазначає наступне.

Представник відповідача у судовому засіданні повідомив, що позивач не був притягнутий до відповідальності за порушення, наведені в пункті 3 даного припису від 21.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/П, а саме за порушення п. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці", оскільки останнім було усунуто дані порушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що встановлені та зафіксовані в акті перевірки посадовими особами відповідача порушення були усунені позивачем. Тобто, позивачем в повному обсязі виконані зобов`язання з ведення на підприємстві достовірного обліку даних, які стосуються нарахування та виплати заробітної плати та при виявленні порушення в цій частині позивач вжив всіх залежних від нього заходів щодо їх усунення, а тому постанова відповідача про накладення на позивача штрафу від 26.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/ІП-ФС/865 п. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР в частині незабезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому, суд зазначає, що в ході розгляду справи, позивачем не було наведено доводів та не надано доказів щодо протиправності припису від 21.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/П в частині пункту 3.

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, а саме визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 припису про усунення виявлених порушень від 21.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/П Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, визнання протиправними та скасування постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/МГ-ФС/864 та від 26.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/ІП-ФС/865.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частинами 1 та 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Мі" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 припису про усунення виявлених порушень від 21.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/П Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/МГ-ФС/864, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-Мі" накладено штраф у розмірі 148 920,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.12.2018 року № ДН 2215/248/АВ/ІП-ФС/865, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-Мі" накладено штраф у розмірі 3 723,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Мі" (код ЄДРПОУ 39444985) судові витрати зі сплати судового збору та повязані з проведенням експертизи у розмірі 12 786,94 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 16.05.2019 року.

Суддя В.В. Кальник