Рішення

від 30.07.2019 по справі 400/1742/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2019 р. справа № 400/1742/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, Миколаїв,54001

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСМАКС - СЕРВИС", вул. Потьомкінська, буд.9, кв.4, Миколаїв,54030

про:накладення арешту на кошти та інші цінності,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі-позивач) звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Росмакс-Сервис (далі-відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 817210,72 грн., але відсутнє майно для погашення боргу.

Ухвалою суду від 13.06.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.

Від відповідача до суду відзив не надходив, а копія вищезазначеної ухвали, яку суд направив відповідачу, повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи «За закінченням терміну зберігання» .

Частиною 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Згідно розрахунку податкової заборгованості (а. с. 7), за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість та податку на прибуток в загальній сумі 817210,72 грн. і у зв`язку з відсутністю у відповідача майна просить накласти арешт на кошти, що знаходяться в банках.

Так, відповідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 названого Кодексу контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Підпунктом 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Кодексу визначено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

В п. 87.2 ст. 87 Кодексу зазначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Таким чином, можливість застосування судом такого заходу як арешт коштів на рахунку платника податків пов`язується законодавцем з наявністю документально підтверджених контролюючим органом податкового боргу платника податків та відсутністю у останнього майна або доведення того, що балансова вартість наявного майна менша суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На адресу відповідача надсилалась податкова вимога від 20.08.2018 р. №51453-17 на суму 328591,81 грн., що підтверджується копією поштового відправлення.

За приписами пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Позивач надав первинні документи (податкові повідомлення рішення, декларації та докази їх надіслання відповідачу), що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості перед бюджетом станом на час звернення до суду з даним позовом на загальну суму 817210,72 грн., з яких з податку на додану вартість в сумі 754778,72 грн., з податку на прибуток в сумі 62432 грн. (а. с. 7, 15-32).

Позивач надав Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, які свідчать про відсутність майна у відповідача, витяг з Бази даних АІС «Автомобіль» (а. с. 13-14).

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач своїм правом не скористався, доказів сплати податкового боргу чи оскарження податкових повідомлень - рішень суду не подав.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі відсутні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до товариства з обмеженою відповідальністю "РОСМАКС - СЕРВИС" (вул. Потьомкінська, буд. 9, кв.4, Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 36142659) задовольнити.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «РОСМАКС-СЕРВИС» (вул. вул. Потьомкінська, буд. 9, кв. 4, Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 36142659), що знаходяться в банку для забезпечення погашення податкового боргу в сумі 817 210,72 грн. (вісімсот сімнадцять тисяч двісті десять гривень сімдесят дві копійки).

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич