Рішення

від 30.07.2019 по справі 420/3062/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3062/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гусева О.Г.,

за участю: секретаря судового засідання - Селімової О.В.,

представника позивача - Єрьоміної В.А.,

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "МАЛЛАТІ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "МАЛЛАТІ" до Головного управління ДФС в Одеській області, за результатом якого якому просить суд:

Податкове повідомлення-рішення №0018251406 Форма "С" від 25.04.2019 року виданого ГУ ДФС в Одеській області визнати протиправним та скасувати повністю.

Податкове повідомлення-рішення №0011231307 Форма Д від 25.04.2019 року виданого ГУ ДФС в Одеській області визнати протиправним та скасувати повністю.

Податкове повідомлення-рішення №0011241307 Форма "ПС" від 25.04.2019 року виданого ГУ ДФС в Одеській області визнати протиправним та скасувати повністю.

Податкове повідомлення-рішення №0011251307 Форма "Д" від 25.04.2019 року виданого ГУ ДФС в Одеській області визнати протиправним та скасувати повністю.

Податкове повідомлення-рішення №0018831405 Форма "В4" від 26.04.2019 року виданого ГУ ДФС в Одеській області визнати протиправним та скасувати повністю.

Податкове повідомлення-рішення №0018861405 Форма "ПН" від 26.04.2019 року виданого ГУ ДФС в Одеській області визнати протиправним та скасувати повністю.

Податкове повідомлення-рішення №0018941405 Форма "Р" від 26.04.2019 року виданого ГУ ДФС в Одеській області визнати протиправним та скасувати повністю.

Ухвалою суду від 23.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17 липня 2019 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 24 липня 2019 року.

У судове засідання з`явився представник позивача позовні вимоги підтримав у повному у обсязі з підстав викладених у позові.

У судове засідання не з`явився представник відповідача, щодо задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов та додаткових письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

В період з 26 лютого 2019 року по 19 березня 2019 р. співробітниками відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП Маллаті податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне

За результатами перевірки було складено акт №480/15-32-14-05/32642097 від 26.03.2019 р., який було направлено поштою та отримано ПОЗИВАЧЕМ 29.03.2019р.

ПП МАЛЛАТІ не погодилося з деякими висновками акту перевірки стосовно встановлення порушень Податкового законодавства та подало свої заперечення №12 від 11.04.2019 року та додаток до заперечень №15 від 18.04.2019 року з додатковими документами на обґрунтування наших заперечень. За результатом розгляду наших заперечень ГУ ДФС в Одеській області 23.04.2019 року за №8951/10/15-32-14-05-04 надало нам відповідь згідно якої не всі докази позивача стосовно правильності нарахування та сплати податків були належним чином досліджені і враховані та позивач вважає, що були зроблені хибні висновки про встановлені порушення.

25 квітня 2019 року ГУ ДФС в Одеській області винесло податкові повідомлення-рішення

№0018251406 Форма "С" згідно якого встановлено порушення п. 2.6 Глави 2; Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року №637, із змінами та доповненнями та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України та абз.2 ст.1 Указ Президента України від 12.06. 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовано суму штрафних санкцій 128448,00 грн.

№0011231307 Форма Д згідно якого встановлено порушення нп.163.1.1 ст.163, пп.е пп.164.2.17 ст.164, пп.168.1.1 ст. 168, п.171.2 ст. 171, пп.ап.176.2 ст.176 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 120494, 00 грн. та застосована штрафні фінансові санкції на підставі п. 127.1 ст.127 ПКУ 2 а саме 30123,50 грн. разом 150670,50 грн.

№0011241307 Форма "ПС"згідно якого встановлено порушення ст. 51, п.176.2 ст. 176

ПКУ та застосовані штрафні фінансові санкції у сумі 510 грн.

№0011251307 Форма "Д" згідно якого встановлено порушення пп.1.2 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень, пп.163.1.1 ст.163, пп.е пп.164.2.17 ст.164, пп. 168.1.1 ст. 168, п.171.2 ст. 171, пп.а п.176.2 ст.176 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на суму 10041,17 грн. та застосована штрафні фінансові санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 ПКУ, а саме 2510,30 грн. разом 12551,47 грн.

26 квітня 2019 року ГУ ДФС в Одеській області винесло податкові повідомлення- рішення :

№ 0018831405 Форма "В4" згідно якого встановлено порушення п.44.1. ст.44, п. 188.1. ст.188, п.187.1 ст.187, ч.а п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст.201 ПКУ і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 106286 грн.

№0018861405 Форма "Р" згідно якого встановлено порушення п.44.1. ст.44, п.188.1. ст.188, п.187.1 ст.187, ч.а п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст.201 ПКУ на суму 1 368 615 грн. та застосована штрафні фінансові санкції на підставі п. 123.1 ст.123 ПКУ на суму 342154 грн. разом 1 710769 грн.

№0018941405 Форма "ПН" згідно якого встановлено відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1433785 грн. та застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 760893 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесених оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд виходить з наступного.

Так, спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках податкового органу про порушення позивача, про які зазначено у розділі Висновок акту перевірки №480/15-32-14-05/32642097 від 26.03.2019 р.

Суд погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Вимоги до первинного та зведеного документу визначені в ч.2 ст. 9 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Як зазначено колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 15 травня 2018 року по справі №815/3501/15: …Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. … .

Аналогічний висновок зроблено колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року по справі №815/1939/14: …господарські операції … мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового (грошового) зобов`язання на підставі таких операцій. .

Як зазначено колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 31 липня 2018 по справі №808/2549/17: …Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. У зв`язку з цим недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів. … .

Відповідно до положень пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Порядок обчислення податку на прибуток підприємств визначений в ст. 137 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.137.1 ст. 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу , покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати. (п. 137.3 ст. 137 Податкового кодексу України ).

Порядок формування податкового кредиту визначений в ст. 198 Податкового кодексу України .

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України , право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. а п. 198.1 ст. 198). Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу , а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу , є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу . Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Щодо заниження податкових зобов`язань з ПДВ по операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Перевіркою встановлено що станом на 30.09.2018 у складі дебетового сальдо по рах. 281 товари на складі на балансі підприємства рахуються товари (продукти харчування: арахіс, імбир (сушений), манго (сушені), мигдаль, ананаси (сушені), фундук, банани (сушені) та інші), які у відповідності до держаних стандартів України втратили строк придатності товарів, тобто строк придатності яких до споживання закінчився.

У ході перевірки було надано запит від 18.03.2019 щодо надання до перевірки наступних документів та/або відповідних письмових пояснень:

Щодо підстав для обліку на балансі підприємства товару, який за даними бухгалтерського обліку по рах. 281 товари на складі станом на 30.09.2018 обліковуються у складі дебетового сальдо та за яким, відповідно до стандартів України, сплинув термін придатності.

Завірені належним чином копії документів щодо придбання таких товарів (за якими сплинув термін придатності), які були оприбутковані ПП Маллаті у відповідних податкових періодах. Номенклатура, кількість, вартість товару та номер документу на підставі чого внесені відомості до регістрів бухгалтерського обліку наведено у додатку до запиту.

Станом на 19.03.2019 до перевірки не надано письмових пояснень та копій первинних документів запитувані у запиті від 18.03.2019.

У зв 'язку з не наданням до перевірки вище наведених документів та не наданням письмових пояснень зазначених у запиті від 19-03.2019 ГУ ДФС в Одеській області складено акт від 19.03.2019 №271/15-32-14-05/32642097.

Відповідно до ст.1 Закону України Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції від 14.01.2000 №1393-XIV - До неякісної та небезпечної продукції відноситься:

продукція, яка не відповідає вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів стосовно відповідних видів продукції щодо її споживчих властивостей;

продукція, яка не відповідає обов`язковим вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів щодо її безпеки для життя і здоров`я людини, майна і довкілля;

продукція, строк придатності якої до споживання або використання закінчився;

продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції .

Відповідно до Класифікатора відходів ДК 005-96, затвердженого наказом Держстандарту від 29.02.1996 № 89 зіпсованою є продукція, яка: втратила свої функціональні й інші властивості, встановлені нормативними вимогами, до закінчення строку служби (придатності);

Відповідно до п. 2 ст.677 Цивільного кодексу України - строк придатності товару - визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання .

Таким чином, ТМЦ зі строком використання, що сплив, вважають зіпсованими, їх застосування за первісним призначенням неможливе (неприпустиме).

Відповідно до ст. 20 Закону України Про безпечність та якість харчових продуктів від 6.09.2005 №2809-ІУ 1. Особам, які займаються діяльністю з виробництва або введення в обіг харчових продуктів, забороняється виробляти та/або вводити в обіг небезпечні, непридатні до споживання або неправильно марковані харчові продукти.

Відповідно до ст.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.10.99 № 246:

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена .

Відповідно до п.2.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 10.01.2007 № 2, запаси визначаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням.

Таким чином, ТМЦ, які втратили матеріальну цінність, підприємство не може застосувати за призначенням тобто не отримає від них у майбутньому жодних економічних вигод, тобто такі ТМЦ не відповідають критеріям визнання активу в розумінні Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси .

Щодо твердження позивача , що ПП Маллаті виготовляє брикети та гранули для подальшої їх реалізації. На виготовлення брикетів та гранул є Технічні умови, затверджені директором ПП Маллаті 18.01.2017 року, згідно яких сировиною може бути відходи деревопереробна сировина та рослинна сировина: горіхи, ядра горіхів, насіння льону, кунжуту, сухофрукти та гукати. У зв 'язку з цим, продукція зберігалась на складі ПП Маллаті для подальшого використання у господарській діяльності підприємства , слід зазначити наступне:

Надані під час заперечень Технічні умови Брикети та гранули паливні з відходів рослинної та деревної сировини є такими, що не відповідають стандарту: СОУ КЗПС 74.9-02568182-003:2016 Технічні умови України. Настанови щодо типової побудови, викладення, оформлення, позначення, прийняття та надання чинності . На титульному аркуші технічних умов відсутній штамп ПЕРЕВІРЕНО із позначенням державного підприємства, яке перевіряло технічні умови. На зворотній стороні титульного аркушу, відсутній підпис особи, яка здійснювала перевірку (із зазначенням місця роботи, посади, прізвища, ініціалів) та відсутня дата перевірки. Відсутній обліковий номер ТУ та дата внесення до книги обліку, відсутній штамп Внесено до бази даних Технічні умови України . З огляду на ви ще наведене, надані до заперечень Технічні умови не є чинними та такими, що відповідають законодавству, технічним регламентам, вимогам національних стандартів, тощо.

Слід зазначити, у періоді, що перевірявся відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства відсутні операції з виробництва та реалізації брикетів та гранул паливних вироблених з продуктів харчування: арахісу, імбиру (сушеного), манго (сушеного), мигдалю, ананасів (сушених), фундуку, бананів (сушених) та інш.

Крім того, під час розгляду справи позивачем не надано доказів закінчення строку придатності товарів.

Тобто, товари (харчові продукти) за якими строк придатності до споживання закінчився призначаються для їх використання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З огляду на вищенаведене, на порушення п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, ТОВ МАЛЛАТІ не нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість по операціях, що не є господарською діяльністю платника податку на загальну суму 1 132 584 грн., в тому числі:

вересень 2018 року - 1 132 584 грн.

Щодо неутримання та неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб.

В рамках планової документальної перевірки було встановлено, що ПП МАЛЛАТІ на підставі Договору про надання поворотної фінансової допомоги за №75 від 10 травня 2012 року від імені ОСОБА_1 , який діяв на підставі Довіреності від 10 травня 2012 року (яка видана директором ПП МАЛЛАТІ О.В . Крюковським ) надано поворотну фінансову допомогу ОСОБА_3 - 2248526.60 грн..

Згідно п.3.1. розділу 3 договору про Порядок повернення допомоги прописано, що Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню в повному розмірі за першою вимогою , але згідно розділу 7 Строк дії договору та інші положення п.7.2. Сторони дійшли згоди, що позовна давність по зобов`язанням, які виникають за даним Договором, становить п`ять років . Станом на 30.09.2018 року розмір неповернутої фінансової допомоги від ОСОБА_3 становить - 669411,13 грн.

Таким чином, порушено ст.51, пп. б п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями у результаті чого відбулось подання не у повному обсязі та з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, в наслідок чого призвело до зменшення податкових зобов`язань платника податку та зміни (відсутності даних) платника податку за перевіряємий період.

В акті перевірки зазначено, що згідно пп.пп. 165.1.31 і 164.2.7ПКУ, неповернена сума заборгованості фізособи підлягає оподаткуванню:

після закінчення визначеного договором строку погашення позичальник як податковий агент повинен оподаткувати такий дохід (згідно з пп. 165.1.31 ПКУ);

після закінчення строку позовної давності фізособа має самостійно сплатити ПДФО та зазначити суму доходів у річній податковій декларації (відповідно до пп. 164.2.7 ПКУ),

Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (пп.14.1.54 п.14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163 якого об`єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

При цьому додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу) (пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, за дані правопорушення, відповідно п.164.5 спи 164, п. 167.1 ст.167 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010року Ля 2755-У1, за період з травня 2017по вересень 2018 донарахований податок на доходи фізичних осіб у сумі -120494.00 грн.

Військовий збір.

Перевіркою правильності оподаткування військовим збором доходів (як у грошовій, так і не грошовій формах) встановлено порушення вимог пп.1.2 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп. е пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, п.171.2 ст. 171, п.п. а п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями в наслідок порушень, описаних в пп.3.2. акту перевірки.

За наслідками перевірки відповідно пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ за період з травня 2017 по вересень 2018 донарахований військовий збір у сумі - 10041.17 грн.

Щодо заниження доходів та податкових зобов`язань податку на додану вартість за операціями з комісійної торгівлі.

У періоді, що перевіряється підприємством здійснювалась комісійна торгівля на підставі договору комісії на продаж №018/12 від 29.12.2012 укладеного між комітентом - ТОВ Таламус ЛТД , код за ЄДРПОУ 20936229, та комісіонером ПП Маллаті , код за ЄДРПОУ 32642097. Предметом договору є: Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента за винагороду здійснити для Комітента від свого імені одну або декілька угод по продажу кришок для консервування СКО 1-82 (товар), найменування, ціна та кількість яких визначаються Сторонами в додатку до договору. Пунктом 2 договору обумовлено, що за виконання послуг по продажу товарів Комітент зобов`язується виплатити Комісіонеру комісійну винагороду в розмірі 50 гривень, в т.ч. ПДВ 8,33 грн., за кожний проданий 1 000 000 кришок. Пунктом 7.7 договору обумовлено обов`язки комісіонера, а саме, по виконанню доручення надати Комітенту звіт та передати усі отримані по виконаному дорученню документи.

Цивільним кодексом України від 16.01.2003, № 435-ІУ визначено наступне:

Стаття 1011. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Стаття 1013. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Стаття 1022. Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Стаття 1024. Комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв`язку з виконанням своїх обов`язків за договором комісії.

У бухгалтерському обліку підприємства надходження та реалізація товарів за договором комісії обліковується на позабалансовому субрахунку №024 Товари прийняті на комісію . До перевірки надано наступні документи щодо прийнятих на комісію товарів: накладна, акт передачі товару на комісію, додаток до договору, товарно-транспортна накладна щодо перевезення товару зі складу Комітента на склад Комісіонера. Після виконання доручення Комісіонер перераховує грошові кошти за реалізований комісійний товар Комітенту. Кількість реалізованого товару відображається за кредитом рахунку субрахунку №024 Товари прийняті на комісію . Однак, комісійна винагорода за реалізований у бухгалтерському та податковому обліку ПП Маллаті не відображено.

У зв`язку з чим, у ході перевірки було надано запити від 07.03.2019 та від 15.03.2019 щодо надання до перевірки наступних документів та/або відповідних письмових пояснень щодо такого не надання, а саме: звіти комісіонера щодо виконання доручення ТОВ Таламус ЛТД по договору комісії на продаж від 29.12.2012 №018/12.

Відповідно до пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Таким чином, на порушення Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-ЇУ та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 у ПП Маллаті відсутнє відображення в регістрах бухгалтерського обліку сум комісійної винагороди.

Розрахунок сум комісійної винагороди відповідно до бухгалтерського обліку, а саме руху за кредитом рахунку субрахунку №024 Товари прийняті на комісію , де відображено кількість реалізованого комісійного товару, наведено у додатку № 11 до акту перевірки.

На порушення п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-УІ підприємством занижено податкові зобов`язання з наданих послуг щодо реалізації отриманого на комісію товару у вигляді комісійної винагороди у сумі 5206 грн.

Внаслідок, занижено податкові зобов`язання на загальну суму 1042 грн.

Щодо відсутності відображення у бухгалтерському обліку операції з експорту товару за митною декларацією (ЕК24) № 508020001/2015/016355 від 28.08.2015 на адресу ФОП ОСОБА_4 (АР Крим) у сумі 90 000грн.

Згідно інформаційно-аналітичних систем ДФС (А1С Податки , ІТС Податковий блок , АСМО Інспектор ) станом на 17.04.2019 рахується оформлена митна декларація (ЕК 24) від 28.08.2015 №508010001/2015/016355 щодо експорту товару (насіння гарбуза лущене, код товару 12079996 00), в які зазначено

п.2 - відправник/експортер Приватне підприємство Маллаті

п.8 - одержувач ФОП ОСОБА_5 із ОСОБА_6 (АР Крим)

п .22 - валюта та загальна сума 90 000,00 грн.

зовнішньоекономічний контракт від 08.10.2014 № 08/10.

митний орган відправлення/експорту - Херсонська митниця ДФС, м/п Каховка.

До заперечення ПП Маллаті надано заяву від 01.09.2015 №001/ДА до Одеської митниці ДФС стосовно надання дозволу не відкликання митної декларації №508010001/2015/016355. Інформація щодо отримання Одеською митницею ДФС зазначеної заяви та надання відповіді до заперечення не надані. Однак оформлення товару було здійснено Херсонською митницею ДФС, м/п Каховка.

В інформаційних базах відсутня інформація щодо анулювання митної декларації (ЕК 24) №508010001/2015/016355 від 28.08.2015.

Інформація щодо оформлення ПП Маллаті митної декларації від 01.09.2018 №508010001/2015/016616 (митний орган відправи ення/експорту - Херсонська митниця ДФС, м/п Каховка) та отримання коштів за нею відображено в Додатку № 3.3.1.2 до акту перевірки (Договір постачання від 08.10.2014 № 08/10, ФОП ОСОБА_4 , АР Крим - Покупець).

Враховуючи наведене відсутні підстави вважати митну декларацію (ЕК 24) від 28.08.2015 №508010001 /2015/016355 анульованою/скасованою.

Таким чином, на порушення п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153, пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010, №2755-\Т підприємством занижено доходи на суму 90 000 грн., в тому числі по періодах:

- 2015 рік - 90 000 грн.

Щодо завищення витрат на збут на суму транспортно-заготівельних витрат розрахованих па залишки запасів на кінець звітного періоду.

У періоді, що перевіряється ПП Маллаті здійснювались операції з придбання імпортних товарів. При цьому, у 2017-2018 роках витрати по транспортуванню імпортного товару з ДП Одеській морський торговельній порт (місце навантаження) до м. Миколаїв (місце розвантаження - склад підприємства), відносились підприємством до складу витрат на збут, а не до транспортно-заготівельних витрат. Відповідно до даних бухгалтерського обліку, первинних документів (СМК, актів виконаних робіт) транспортування імпортного товару здійснювалось у 2017 році ТОВ Джі Ел Ес - групп (код за ЄДРПОУ 40232010), у 2018 році ТОВ Форстранс (код за ЄДРПОУ 40232010), транспортні послуги віднесено до витрат на збут та відображено проводкою Дт93Кт685.

Щодо твердження підприємства з приводу віднесення ТЗВ до складу собівартості (Дт281Кт6852), то перевіркою не заперечується, що частина транспортно-заготівельних витрат відносилась до складу первісної вартості запасів, та відносно даної частини витрат перевіркою не встановлено порушення.

Щодо твердження підприємства, що проводкою Дт93Кт6852 відображено витрати по перевезенню експортного вантажу, то у частині транспортних послуг здійснених у 2017 році ТОВ Джі Ел Ес - групп , у 2018 році ТОВ Форстранс відповідно до наданих до перевірки , первинних документів (СМЯ, актів виконаних робіт) здійснювалось перевезення імпортного товару з ДП Одеській морський торговельній порт (місце навантаження) до м. Миколаїв (місце розвантаження - склад підприємства).

Витрати з транспортування товару до місця їх зберігання, що здійснені у 2017 - 2018 роках не можуть бути віднесені до складу первісної вартості запасів придбаних до 01.01.2017 року, що відповідає ПС(Б)0 9 Запаси .

Тому, перерахунок ТЗВ здійснювався відносно імпортного товару придбаного у 2017 - 2018 роках, транспортування якого до місця зберігання здійснювалось у відповідний період (2017 - 2018 р.р.).

Таким чином, на порушення п.п. 134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-У І, зі змінами та доповненнями, п.9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за №751/4044, підприємством завищено витрати на збут на суму транспортно-заготівельних витрат розрахованих на залишки запасів на кінець звітного періоду. Таким чином, завищено витрати на збут у сумі 389 115 грн., у тому числі по періодах:

2017 рік-336 585 грн., 2018 рік-52 531 грн.

Щодо завищення витрат на збут на вартість послуг по сертифікації, які неможливо ідентифікувати та пов 'язати зі збутом товарів ПП МЛЛЛА ТІ .

ПП МАЛЛАТІ у перевіряємому періоді придбало послуги перевірки системи менеджменту у ТОВ ТЕХНІЧНІ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ПОСЛУГИ (код ЄДРПОУ 37002438) на суму 83798,83 грн. (без ПДВ). Відповідно договору від 23.05.2018 року №1805/485, укладеним ПП Маллаті - Замовник з ТОВ ТЕХНІЧНІ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ПОСЛУГИ - Виконавець Виконавець зобов`язується здійснив сертифікаційний аудит відповідно до міжнародного стандарту ІЗО 22000:2005 на ПП Маллаті , ПП Фіаніт та ПП Добриня у 2018р. Вартість наданих послуг було віднесено ПП МАЛЛАТІ до складу витрат на збут у повному обсязі, що підтверджено даними бухгалтерського обліку. Але, вказані послуги водночас було надано 3-м суб`єктам господарювання (ПП Фіаніт та ПП Добриня ), що не дає змоги ідентифікувати в якому пропорціональному співвідношенні були надані послуги (кому, які, що саме).

1111 МАЛЛАТІ у перевіряємому періоді придбало послуги перевірки системи менеджменту у ТОВ ТЕХНІЧНІ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ПОСЛУГИ (код ЄДРПОУ 37002438) на суму 83798,83 грн. (без ПДВ).

Відповідно договору від 23.05.2018 року №1805/485, укладеним ПП Маллаті - Замовник з ТОВ ТЕХНІЧНІ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ПОСЛУГИ - Виконавець .

Вищенаведені операції відображено ПП МАЛЛАТІ в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт6852 Кт 93 на суму 83798,83 грн.

В наданому до перевірки акту виконаних послуг відсутня інформація щодо документального підтвердження, як придбані послуги пов`язані з господарською діяльністю (наданням послуг, реалізацією товарів) ПП МАЛЛАТІ , не зазначено місце (адреса) проведення послуг крім того, відсутні будь-які інші первинні документи, що розкривають таку інформацію. До перевірки не надано документи, а саме: заявка замовника на виконання послуг, перелік документації наданої для перевірки та оцінки, висновок проведеного аудиту. До перевірки надано лише акт виконаних послуг.

Вартість наданих послуг було віднесено ПП МАЛЛАТІ до складу витрат на збут у повному обсязі, що підтверджено даними бухгалтерського обліку. Але, вказані послуги водночас було надано 3-м суб`єктам господарювання (ПП Фіаніт та ПП Добриня ). Станом на 30.09.2018 року згідно даних бухгалтерського обліку по рах.361 не рахується дебіторська заборгованість, тобто компенсація витрат ПП МАЛЛАТІ від ПП Фіаніт та ПП Добриня не відбувалась.

Таким чином, підприємством необґрунтовано завищено витрати на збут на вартість послуг по сертифікації які стосуються господарської діяльності інших підприємств (ПП Фіаніт та ПП Добриня ) на 55865,89 грн.

У ході перевірки встановлено, що ПП МАЛЛАТІ в червні 2018 року включено до складу податкового кредиту ПДВ послуги послуги перевірки системи менеджменту.

Вищенаведені операції відображено ПП МАЛЛАТІ в бухгалтерському обліку наступним чином: на суму 83798,83 грн. (детальний опис порушення наведено п.3.1.1.1 акту).

З огляду на вищенаведене, на порушення п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, ТОВ МАЛЛАТІ не нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість по операціях, що не є господарською діяльністю платника податку на загальну суму 11 173 грн., в тому числі:

червень 2018 року - 11 173 грн.

Щодо завищення показника витрат, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування у рядку 2180 Звіту інші операційні витрати на суму 610 722 грн.

Зазначені суми у лютому та травні 2015 року відображено проводками Дт948Кт311, Дт948Кт6415 на рахунку №948 визнані штрафи, пені, неустойки та проводкою Дт791Кт948 у складі фінансових результатів:

На підставі акта перевірки від 23.04.2015 №21/15-32-22-07-13/32642097 ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення за формою Р (по податку на додану вартість) від 14.05.2015 №0000102207 на загальну суму 64739,25, в тому числі:

за основним платежем -51791,4грн.

штрафними санкціями - 12947,85 грн.

На підставі акта перевірки від 20.07.2015 №1596/15-54-22-02/32642097 ДІЛ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення за формою В4 (від 17.08.2015 №0001772202 :

сума завищення від`ємного значення податку на додану вартість 548931 грн.

На підставі акта перевірки від 20.07.2015 №1596/15-54-22-02/32642097 ДШ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області та рішення ГУ ДФС в Одеській області від 26.10.2015 №2795/10/15-32- 10/02-07 Про результати розгляду первинної скарги винесено податкове повідомлення-рішення за формою В4 (по податку на додану вартість) від 13.11.2015 №0002512202 :

сума завищення від`ємного значення податку на додану вартість 10000грн.

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ обумовлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством .

Пунктом 44.2 статті 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування .

Починаючи з 01.01.2015, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями розділу III Податок на прибуток підприємств Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу в редакції, чинній з 01.01.2015).

При цьому, положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за N27/4248, яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності, не обумовлено віднесення ПДВ - основного платежу до складу витрат.

Отже, з огляду на вищенаведені норми законодавства, сума податкових зобов`язань з податку на додану вартість (основний платіж) не відноситься до складу витрат.

Таким чином, на порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, із змінами та доповненнями, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, із змінами та доповненнями, ПП МАЛЛАТІ завищено показник витрат, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування у рядку 2180 звіту про фінансові результати інші операційні витрати внаслідок віднесення до складу витрат податку на додану вартість у сумі 610 722 грн. Внаслідок завищено показник витрат, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування у рядку 2180 Звіту інші операційні витрати на суму 610 722 грн., у тому числі:

у 1 кварталі 2016 року - 51 791 грн., у 2 кварталі 2016 року-558 931 грн.

Щодо здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, порядку ведення касових операцій, а саме, щодо неоприбуткування готівки в касі підприємства у розмірі 25 689,60 грн.

Перевіркою ПП МАЛЛАТІ з дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення № 637) та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення № 148) за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року встановлено наступне.

При перевірці повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси від здійснення господарської діяльності встановлено наступне.

В період з 01.01.2015 року по 23.10.2017 року суб`єктом господарювання використовувався в офісі- крамниці за адресою м.Одеса, пров.Онілова, буд. 8/10 реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 1554002420 типу ОАТЕСЗ МР-50 серійний номер ДУ02028482.

Пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01,2005 за № 40/10320 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення № 637), діючого в період з 01.01.2015 року по 23.10.2017 року визначено, що:

каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів ;

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій .

Відповідно до п.2.6 гл.2 Положення № 637 (діючого в зазначеному періоді) Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК)... .

Таким чином, оприбуткуванням готівкових коштів є фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та прибуткових касових ордерах, та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій та касовій книзі, відповідно. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.

В ході перевірки встановлено, що на підставі фіскального звітного чеку (2-звіту) РРО №1612 від 04.05.2017 року фактичне надходження готівкових коштів склало 25689,60 грн., які не обліковані у книзі обліку розрахункових операцій №1554002420Р/7 від 06.01.2017, що підтвердили сторони у судовому засіданні.

Позивачем під час розгляду справи не підтверджено належними доказами обставини викладені у позовній заяві.

Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головним управлінням ДФС в Одеській області надано докази на підтвердження правомірності винесених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства України, оскільки факти, які встановлені в акті перевірки знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП МАЛЛАТІ є необґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкту владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати не підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у повному обсязі в задоволенні позовної заяви Приватного підприємства "МАЛЛАТІ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.Г.Гусев

Повний текст Рішення складено та підписано суддею 30 липня 2019 року.

.