Рішення

від 01.04.2019 по справі 826/16622/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01 квітня 2019 року № 826/16622/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з викликом (повідомленням) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрохвиля" до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

за участю:

представників позивача - адвокат Павлов О.В., директор Тузенко А.П.;

представника відповідачів - Павленко С.О.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікрохвиля" звернулось до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 06.02.2019) про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві про відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.07.2018 №837251/31310957;

- зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 19.06.2018.

Ухвалами суду: від 16.10.2018 - відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, надано строк для подання заяв по суті; від 11.02.2019 - залучено до участі в справі Головне управління ДФС у м. Києві в якості відповідача. Розгляд справи відкладався у зв`язку з поданням представником позивача заяви про зміну предмета позову в частині вимог до ГУ ДФС у м. Києві, залученням відповідача та встановленням ГУ ДФС у м. Києві строку для подання відзиву. Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкова накладна не відповідає жодному з критеріїв підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки позивач не знаходиться на непідконтрольній території, зареєстрований платником податку на додану вартість більше трьох місяців, має відкритий розрахунковий рахунок в банківській установі, не пов`язаний з процедурою банкрутства, вчасно звітується та не займається ризиковими податковими операціями.

Під час судового розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідачів проти позову заперечив, підтримавши відзив, поданий представником ДФС України. Представник пояснив, що в реєстрації податкової накладної було відмовлено в зв`язку з ненаданням платником податків копій документів.

Клопотань про надання часу для подання відзиву ГУ ДФС у м. Києві представником не заявлено.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Позивачем сформовано податкову накладну від 19.06.2018 №4 на загальну суму 798.381,59 грн. та подано її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 22.06.2018.

Згідно з отриманою квитанцією податкова накладна прийнята, але реєстрацію зупинено. В квитанції зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 19.06.2018 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку".

Позивачем направлено повідомлення від 09.07.2018 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з поясненнями.

Як убачається з квитанцій від 09.07.2018 позивачем додано до повідомлення від 09.07.2018 №1 рахунок та виписку по рахунку.

Рішенням комісії ГУ ДФС у м. Києві від 11.07.2018 №837251/31310957 відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 19.06.2018. Підставою зазначено ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товару/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи, (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням, позивач звернувся зі скаргою від 16.07.2018 до ДФС України. Рішеннями комісії з питань розгляду скарг від 25.07.2018 №20659/31310957/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії ДФС без змін.

До позовної заяви позивачем також додано виписки по рахунку, договір від 15.06.2018 №403/1/18/47-М, специфікація до договору №403/1/18/47-М, протокол погодження орієнтовної ціни на виготовлення складових частин виробу СР-210, графік постачання продукції до договору №403/1/18/47-М.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено: при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший); підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий); якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних"; "Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації"; "Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації".

Згідно з вимогами пункту 3 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (пункт 1); обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку (пункт 2); одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

"Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" встановлено: в разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі (пункт 4); податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5); у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6); у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Реєстрацію поданої позивачем податкової накладної від 19.06.2018 №4 зупинено (як зазначено в квитанції) через те, що "податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку".

Згідно з листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" платник податків відповідає критеріям ризиковості (пункт 1.6), якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1-1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ".

Слід звернути увагу, що відповідачем не надано протоколу засідання Комісії, переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до "Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків", обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

На думку суду, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а також відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із указаних в підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Відповідно до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних":

перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (пункт 14);

письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг) (пункт 15);

підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (пункт 21).

Судом встановлено, що позивачем направлено відповідачу пояснення та копії первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій.

Зі змісту рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві від 11.07.2018 №837251/31310957 вбачається, що підставою відмови слугувало ненадання платником податків копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товару/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи, (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Представник ГУ ДФС у м. Києві зазначив, що рішення прийнято в зв`язку з неподанням платником податків первинних документів на підтвердження господарської операції. Водночас які саме документи необхідно було подати представником не зазначено.

Представник позивача пояснив, що до контролюючого органу не було подано договір від 15.06.2018 №403/1/18/47-М, позаяк примірник договору знаходився на погодженні в Міністерстві оборони України.

Згідно з рахунком від 15.06.2018 №005 ТОВ "Мікрохивля" (постачальник) пред`явив Державному підприємству Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "Квант-Радіолокація" рахунок на суму 798.381,59 грн., у тому числі податок на додану вартість - 133.063,60 грн. за три блоки та один підсилювач.

Зі змісту виписки від 16.07.2018 вбачається, що 19.06.2018 ДП НДІ РС "Квант-Радіолокація" перерахувало ТОВ "Мікрохивля" передплату за блоки та підсилювач суму 798.381,55 грн., у тому числі податок на додану вартість - 133.063,60 грн. на виконання договору від 15.06.2018 №403/1/18/47-М.

Зазначені документи подавались до контролюючого органу разом з поясненнями.

Відповідно до договору від 15.06.2018 №403/1/18/47-М, який додано позивачем до позову, ДП НДІ РС "Квант-Радіолокація" (замовник) та ТОВ "Мікрохвиля" (виконавець) домовились про виготовлення та постачання продукції виконавцем згідно зі специфікацією.

Позивачем до позову додано додаток №1 до договору від 15.06.2018 №403/1/18/47-М специфікацію продукції, в якій визначено три блоки, один підсилювач на загальну суму 1.596.763,18 грн., у тому числі податок на додану вартість - 266.127,20 грн.

До позову також додано додаток №2 до договору від 15.06.2018 №403/1/18/47-М протокол погодження орієнтовної ціни на виготовлення складових на суму 1.596.763,18 грн., додаток №3 до договору від 15.06.2018 №403/1/18/47-М графік постачання продукції, в якому визначено дату 10.11.2018.

На думку суду, неподання позивачем договору може слугувати підставою для висновку про неподання необхідних документів, проте в оскаржуваному рішенні відповідний висновок відсутній. Наведена обставина встановлена під час судового розгляду справи.

За змістом додатку 2 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто чітко визначені.

В оскаржуваному рішенні від 11.07.2018 №837251/31310957 не зазначено, які саме первинні документи щодо постачання/придбання товару/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи, (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків не надано.

Натомість судом встановлено перерахування 19.06.2018 контрагентом ДП НДІ РС "Квант-Радіолокація" на користь ТОВ "Мікрохивля" суми 798.381,55 грн., у тому числі податок на додану вартість - 133.063,60 грн., за договором від 15.06.2018 №403/1/18/47-М. Податкова накладна від 19.06.2018 №4 сформована на загальну суму 798.381,55 грн., податок на додану вартість - 133.063,60 грн.

З огляду на такі обставини, акти виконаних робіт, видаткові накладні, інші первинні документи не могли бути подані до контролюючого органу, позаяк податкова накладна від 19.06.2018 №4 сформована після отримання передплати.

Щодо неподання позивачем договору від 15.06.2018 №403/1/18/47-М до контролюючого органу разом з поясненнями, то суд враховує, що відповідно до пункту 15 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Як уже вказувалось судом, представник позивача пояснив, що договір з додатками не було подано в зв`язку його відсутністю в позивача, оскільки примірник знаходився в Міністерстві оборони України. Водночас зміст дослідженого судом договору від 15.06.2018 №403/1/18/47-М, рахунку від 15.06.2018 №005 та банківської виписки від 16.07.2018 дає підстави дійти висновку, що ці документи стосуються господарської операції з виготовлення та постачання трьох блоків та одного підсилювача. Крім того, в оскаржуваному рішенні відсутня обов`язкова вказівка щодо неподання платником податку конкретного документа, що могло б свідчити про обґрунтованість висновку комісії.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної також відсутній чіткий перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. Наведене унеможливлює чітко встановити які саме документи необхідно платнику податків подати для підтвердження правомірності складення податкової накладної.

За висновком суду, зупиняючи реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючим органом не зазначено чіткої підстави згідно з пунктами 6, 7 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних"

З огляду на проаналізоване правове регулювання, встановлені обставини, відзив ДФС України, пояснення представника ГУ ДФС у м. Києві, суд дійшов висновку, що зважаючи на не зазначення контролюючим органом конкретного переліку копій документів, необхідних для прийняття ним рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутність в оскаржуваному рішенні переліку документів, які не взяті до уваги контролюючим органом або не були подані платником податків, відзив не містить відповідних обґрунтувань, суд доходить висновку про відсутність підстав для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної від 11.07.2018 №6.

Відтак обґрунтованими є доводи позивача про протиправність рішення ГУ ДФС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.07.2018 №837251/31310957, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 11.07.2018 №6, відповідно позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування зазначеного рішення підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної фіскальної службу України зареєструвати податкову накладну від 19.06.2018 №4, то суд зазначає, що відповідно до підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Пунктом 28 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено "Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (зі змінами).

Згідно з пунктами 19, 20 "Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних" податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на зазначені норми та висновок суду про протиправність рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної, підлягає задоволенню вимога про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну від 19.06.2018 №4 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення її на реєстрацію позивачем (19.06.2018).

Відповідно до часини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 3524,00 грн. (квитанція від 11.10.2018 №0.0.1155597023.1). Оскільки вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві про відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вимога про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладу є пов`язаними, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС України в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 11 липня 2018 року №837251/31310957.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 19 червня 2018 року №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрохвиля" судовий збір у розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України в м. Києві.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікрохвиля" (ідентифікаційний код 31310957, місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Віскозна, будинок 3).

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний 39439980, місцезнаходження: 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідач - Державна фіскальна служби України (ідентифікаційний код 39292197; місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 29 липня 2019 року.

Суддя В.А. Донець