Рішення

від 29.07.2019 по справі 826/15068/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2019 року № 826/15068/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний

Альянс ЮЕЙ

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

Державної фіскальної служби України

третя особа Головне управління Державної казначейської служби у місті Києві

про визнання протиправними дій та бездіяльності,зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ (далі - позивач та/або ТОВ Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ ) з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відподач-1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2 та/або ДФС України) за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві (далі - третя особа) та просить суд:

- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та Державної фіскальної служби України з безпідставного списання пені в розмірі 109257,42 грн. з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ (КБК 14010100) (54) у системі електронного адміністрування ПДВ;

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та Державної фіскальної служби України пов`язаною з ухиленням від відновлення суми ПДВ у розмірі 109257,42 грн. на особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ (КБК 14010100) (54) у системі електронного адміністрування ПДВ;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України надіслати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкрито рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ як платника в системі електронного адміністрування ПДВ коригуючий реєстр з відновленням суми у розмірі 109257,42 грн. раніше безпідставно списаної у вигляді стягнення пені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2018 року адміністративну справу №826/15068/16 прийнято до провадження суддею Амельохіними В.В. та ухвалено здійснювати розгляд справи одноособово згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ від 22.01.2018 року №209.

Зазначеною ухвалою ухвалено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадження).

Як слідує з матеріалів справи мотивуючи позовні вимоги позивач, серед іншого вказує, що відсутні правові підстави для нарахування пені у розмірі 109257,42 грн., оскільки ним не здійснювалося зменшення залишку від`ємного значення шляхом заниження податкових зобов`язань.

Також, ТОВ Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ вказує, що борг, на який, в свою чергу, було нараховано пеню є технічним. Жодного податкового правопорушення позивачем не допущено.

Представником відповідача- 1 подано письмові заперечення від 31.01.2017 року та відзив на позовну заяву від 02.03.2018 року.

Крім того надано суду письмові пояснення, що залучені в судовому засіданні 06.12.2017 року.

Державної фіскальною службою України подано письмові заперечення на позовну заяву від 31.03.2017 року, що долучені до матеріалів справи.

Представником третьої особи надано до суду письмові пояснення, які останній просив врахувати при вирішення адміністративної справи по суті (т. 1, а.с. 79-80).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19.03.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ подано контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року №9043958863 у графі 26 якої Сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду (рядок Усього, в т.ч.: графи 6 таблиці 1 Д2) стояв прочерк (т. 1, а.с. 212-217).

20.03.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ було подано контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року №9045566968 (звітна нова) у графі 26 якої Сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду (рядок Усього, в т.ч.: графи 6 таблиці 1 Д2) у розмірі 6486573 грн. (т. 1, а.с. 205-210).

Надалі, позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9104185263 від 22.05.2015 року, яким уточнено графу 26 Сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на почато поточного звітного (податкового) періоду (рядок Усього, в т.ч.: графи 6 таблиці 1 Д2) шляхом зазначення в третій колонці графи Різниця суми у розмірі 6486573 грн. (т. 1, а.с. 200-202).

Також 22.05.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9104188500, яким уточнено графу 26 Сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду (рядок Усього, в т.ч.: графи 6 таблиці 1 Д2) шляхом зазначення в третій колонці графи Різниця суми у розмірі 6486573 грн. (т. 1, а.с. 200-202).

Крім цього, позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9104196557 від 22.05.2015 року, яким уточнено графу 26 Сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду (рядок Усього, в т.ч.: графи 6 таблиці 1 Д2) шляхом зменшення суми у розмірі 6486573 грн. (т. 1, а.с. 191-194).

27.05.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9107654044, яким уточнено графу 26 Сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду (рядок Усього, в т.ч.: графи 6 таблиці 1 Д2) шляхом зазначення в третій колонці графи Різниця суми у розмірі 6486573 грн. (т. 1, а.с. 200-202).

Згідно акту №8421-20 від 13.01.2016 року позивачу нараховано пеню у розмірі 109257,42 грн. (т. 1, а.с. 23).

Як вбачається зі змісту зворотної облікової картки платника податків пеня у розмірі 109257,42 грн. була зменшена 31.12.2015 року за рахунок наявної переплати Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ .

Як стверджує позивач встановивши обставини списання відповідачем - 1 безпідставно нарахованої пені у розмірі 109257,42 грн. він звернувся до останнього із листом вих. №122 від 03.02.2016 року щодо стронування пені та штрафних санкцій (т. 1, а.с. 27).

Надалі, не отримавши відповіді на свою заяву ТОВ Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ звернулося зі скаргою до Державної фіскальної служби України вих. №373 від 22.04.2016 року (т. 1, а.с. 28-30), однак відповіді щодо наслідків її розгляду не отримало.

Вважаючи наявними протиправні дії та бездіяльність відповідачів, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Як зазначено пунктом 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

В розрізі приписів пункту 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно із приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, вказаними нормами встановлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Абзац третій пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Відповідачі стверджують, що позивачем занижено податкове зобов`язання попередніх періодів до 01.02.2015 року на 6486573 грн., яке в подальшому 27.05.2015 року шляхом подання уточнюючого розрахунку у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9107654044 збільшено залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів з 01.02.2015 року на 6486573 грн., з огляду на що відповідачем-1 на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нараховано пеню у розмірі 109257,42 грн. (з 23.03.2015 по 26.05.2015).

Суд проаналізувавши матеріли справи не може погодитися з вищевказаним висновком відповідачів, з огляду на таке.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання;

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), а грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Системний аналіз наведених положень дає суду підстави дійти висновку, що пеня та штрафні санкції нараховуються на податковий борг, яким є сума коштів, яку платник мав сплатити, але сплатив своєчасно до відповідного бюджету як податок, що визначений в порядок та строки, встановлені ПК України.

При цьому, положеннями статті 129 ПК України передбачено можливість нарахування пені лише у разі прострочення сплати податкового боргу. Відтак, відсутність податкового боргу та факту його погашення - виключає право податкового органу нараховувати пеню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2019 року у справі №826/3513/18.

Разом з цим, як зазначено в листі Державної фіскальної служби України від 15.12.2015 року №45789/7/99-99-19-03-02-17 Про сторонування пені та штрафних санкцій Непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом статті 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року (далі - залишки від`ємного значення) обліковувались платниками податку у додатку 2 до податкової декларації з ПДВ (починаючи з лютого 2015 року) до повного їх погашення.

Такі суми залишків від`ємного значення відображалися у графах 2-5 таблиці 1

додатка 2 до декларації (в залежності від напряму декларування від`ємного значення).

При цьому від`ємне значення, яке вказувалось платником у графі 4 Суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01.02.2015 та графі 5 Залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишилися непогашеними станом на 01.02.2015 таблиці 1 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, переносилось до цих граф з інтегрованої картки платника податку (далі - ІКПП)

У разі некоректного заповнення додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, зокрема граф 4 та 5 таблиці 1, якщо платник податку зазначив в цих графах суми податку, які перевищують суми від`ємного значення, що обліковувались в ІКПП, у такого платника в ІКПП формувався "технічний" податковий борг з податку на додану вартість. У разі подальшого подання до такої звітності уточнюючого розрахунку з метою виправлення помилок, допущених при заповненні додатка 2, у платників податку в ІКПП виходячи з суми такого податкового боргу автоматично розраховувались штрафні санкції з ПДВ та пеня, що передбачені пунктом 126.1 статті 126 Кодексу.

Податковий борг, автоматично розрахований в ІКПП платника податку внаслідок некоректного заповнення платником додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, а саме зазначення у графах 4 та 5 таблиці 1 сум податку, які перевищують суми ПДВ, що обліковувались в ІКПП, за своєю економічною та правовою сутністю не відповідає визначенню податкового боргу у розумінні Кодексу.

Отже, штрафні санкції та пеня, розраховані в ІКПП платника податку на суму такого технічного податкового боргу, автоматично сформованого в ІКПП внаслідок некоректного заповнення платником податку додатка 2 до декларації з ПДВ, підлягають сторнуванню на підставі рішення контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку.

Судом встановлено, що фактично позивачем здійснено некоректне заповнення податкової звітності, що мало своїм наслідком виникнення технічного боргу.

Крім того, суд акцентує увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ не здійснено заниження податкових зобов`язань зі сплати ПДВ.

Також слід вказати, що згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд звертає увагу, що позивачем уточнювалися показники графи 26 Сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду (рядок Усього, в т.ч.: графи 6 таблиці 1 Д2) .

Від`ємне значення розраховане згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України не є грошовим зобов`язання платником податків, яке підлягає сплаті в державний бюджет України, що в свою чергу, не відповідає визначенню податкового боргу, з огляду на що виключає нарахуванням пені та штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд прийшов до висновку про безпідставне нарахуванням відповідачем-1 Товариству з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ пені у розмірі 109257,42 грн., і як наслідок її списання.

При цьому, слід зазначити, що податковий орган у даному спорі є суб`єктом владних повноважень, безпосереднім обов`язком якого є контроль за правомірністю нарахування та сплати податків і зборів платниками податків.

Безумовне виконання вимог Податкового кодексу України як платником податків, так і податковим органом та відповідне відображення в оперативному обліку платежів об`єктивних та достовірних відомостей щодо стану розрахунку із бюджетом, які мали б бути відображені у 2015 році, є вирішальними, на думку суду, оскільки незабезпечення такого безумовного виконання норм Кодексу призвело до незабезпечення балансу прав та обов`язків учасників податкових правовідносин, допущені й невиправлені помилки обліку податку призвели до неправильного подальшого відображення стану розрахунків із бюджетом та виникнення цього судового спору.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні від 14.10.2010 у справі Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06), де Суд зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.

Як наголосив Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2014 у справі Суханов та Ільченко проти України (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету в інтересах суспільства . Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто справедливого співвідношення між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини. Такий баланс не досягнутий, якщо особа чи особи у справі мали нести індивідуальні або додаткові обов`язки (див., серед багатьох інших органів влади, Колишній король Греції та інші проти Греції [GC], заяви №25701/94, §§79 і 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Таким чином, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог в частині пункту 1 шляхом визнання протиправними дій Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування пені у розмірі 109257,42 грн. та списання пені у розмірі 109257,42 грн. особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ (КБК 14010100) (54) у системі електронного адміністрування ПДВ.

Разом з цим, в цій частині позовних вимог суд відмовляє в частині що стосується державної фіскальної служби України мотивуючи це наступним.

Так, пунктом 13 розділу II Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року №765, що зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за №217/24994 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі 0 Порядок №765), що занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Згідно пункту 4 розділу I Порядку №765 облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ), спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників (далі - СДПІ), державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об`єднаних державних податкових інспекцій (далі - ДПІ) відповідно до функціональних повноважень.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що відповідач-2 не вчиняв дій щодо нарахування та й відповідно списання пені у розмірі 109257,42 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Оцінюючи ж наявність підстав для задоволення позовних вимог в іншій частині суд зверне увагу на таке.

Як вже було вказано вище, позивач звертався до відповідача-1 із листом вих. №122 від 03.02.2016 року щодо сторнування пені та штрафних санкцій, а до відповідача-2 зі скаргою вих. №373 від 22.04.2016 року (т. 1, а.с. 28-30), однак відповіді щодо наслідків розгляду скарги та листа не отримав.

Суд зазначає бездіяльність відповідачів щодо розгляду листа вих. №122 від 03.02.2016 року щодо сторнування пені та штрафних санкцій та скарги вих. №373 від 22.04.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ .

На думку суду, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та Державної фіскальної служби України пов`язаною з ухиленням від відновлення суми ПДВ у розмірі 109257,42 грн. на особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ (КБК 14010100) (54) у системі електронного адміністрування ПДВ є неналежним способом захисту порушеного права, адже не відновлює порушено право позивача як те, з огляду на що, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Разом з цим, судом в ході розгляду справи встановлено безпідставне списання відповідачем-1 пені у розмірі 109257,42 грн. з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ (КБК 14010100) (54) у системі електронного адміністрування ПДВ.

Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК платнику надається право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 ПК України визначено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

Так, за приписами підпункту 43.3 статті 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно підпункт 43.4 статті 43 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру сплачених зарахованих державного та місцевих бюджетів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №165/24182, який розроблено на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України Про судовий збір та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 (далі - Порядок №787).

Згідно пункту 2 Порядку №787 він визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Відповідно до приписів пункту 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв`язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 року №1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 року за №1679/28124 затверджено Порядок взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі - Порядок №1146), який регламентує взаємовідносини територiальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з мiсцевими фiнансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статтi 45 та частини другої статтi 78 Бюджетного кодексу України.

Згідно пунктів 5 та 6 Порядку №1146 повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

6. У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштiв, що повертаються:

1) на поточний рахунок платника податку в установі банку;

2) на погашення грошового зобов`язання та пені (податкового боргу) з iнших платежiв, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно вiд виду бюджету;

3) готiвкою за чеком у разi вiдсутностi у платника податкiв рахунку в установі банку;

4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;

5) поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку;

6) для подальших розрахункiв як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:

на небюджетний рахунок з облiку коштiв забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві;

банкiвський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти висновку, що повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

Суд звертає увагу, що в ході розгляду справи встановлено безпідставне списання відповідачем-1 суми пені у розмірі 109257,42 грн.

В той же час, як зазначалося вище, позивач звертався до відповідача-1 з метою стронування (повернення) вищезазначеної пені шляхом перерахування її на відповідний рахунок в системі електронного адміністрування.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Згідно з частини 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В свою чергу частина 2 статті 5 КАС України передбачає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).

У постановах Верховного Суду України від 31.05.2016 року по справі №826/11379/14, від 10.05.2016 року по справі №п/800/362/15, від 20.04.2016 року по справі №826/16796/14, від 12.04.2016 року по справі №813/7851/13-а, від 01.03.2016 року по справі №826/4860/13-а, від 03.02.2016 року по справі 826/72/15, від 02.02.2016 року по справі № 804/14800/14 зазначено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникав би необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Окрім цього, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, що не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Приймаючи до уваги те, що фактично позивачем реалізовано своє право на повернення сплаченої суми пені у розмірі 109257,42 грн., суд вважає, що ефективним засобом правового захисту є зобов`язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати та надіслати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкрито рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ як платника в системі електронного адміністрування ПДВ висновок про повернення помилково списаної пені у розмірі 109257,42 грн.

Частиною 2 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ (04655, м. Київ, вул. Полярна, б. 20, код ЄДРПОУ 31511844) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996), Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, б. 11а, код ЄДРПОУ 37993783) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування пені у розмірі 109257,42 грн. та списання пені у розмірі 109257,42 грн. з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ (КБК 14010100) (54) у системі електронного адміністрування ПДВ.

3. Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати та надіслати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкрито рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський енергетичний Альянс ЮЕЙ як платника в системі електронного адміністрування ПДВ висновок про повернення помилково списаної пені у розмірі 109257,42 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін