Рішення

від 30.07.2019 по справі 826/10044/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2019 року № 826/10044/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Агенція комплексного захисту бізнесу Дельта М до проГоловного управління ДФС у місті Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агенція комплексного захисту бізнесу Дельта М (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.04.2016р. №0632615147 та №0642615147.

Ухвалою суду від 11.07.2016р. (суддя Кузьменко В.А.) відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 14.11.2017р. на підставі Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017р. №5525 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ , справу №826/10044/16 прийнято до провадження судді Амельохіна В.В.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі п. 75.1.2 статті 75, п.п. 78.1.11 статті 78 ПК України проведено документальну перевірку ТОВ Агенція комплексного захисту бізнесу Дельта М за результатами якої 07.04.2016р. складено акт №63/26-15-14-07-01-14/35199148 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Агенція комплексного захисту бізнесу Дельта М з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з ТОВ Латун Торг (код 39667676) за період з 01.01.2015р. по 27.01.2016р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення ст. 134, п.п. 139.1.2 статті 139 ПК України, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2015 рік всього у сумі 953315грн. та порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України в результаті чого встановлено заниження ПДВ, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у сумі 1 286 476,00грн., у тому числі по періодах: серпень 2015 року - 186 555,00грн., вересень 2015 року - 84 632,00грн., жовтень 2015 року - 305 706,00грн., листопад 2015 року - 250 116,00грн., грудень 2015 року - 195 505,00грн., січень 2016 року - 231 425,00грн., лютий 2016 року - 32 537,00грн.

На підставі встановленого порушення, відповідачем 26.04.2016р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0632615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 191 644,00грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 953 315,00грн. та нарахування штрафних санкцій - 238 329,00грн. та №0642615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 1 608 095,00грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 1 286 476,00грн. та штрафні санкції - 321 619,00грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи 01.10.2015р. між позивачем (Клієнт) та ТОВ Латун Торг (код 39667676) (Юрист) в особі директора ОСОБА_1 укладено Договір про юридичне обслуговування №01-10/15/1, відповідно до якого Клієнт в порядку та на умовах, визначених ним Договором замовляє, а Юрист приймає на себе зобов`язання, за винагороду, надавати Клієнту юридичні послуги, які Клієнт повинен прийняти та оплатити згідно умов даного Договору.

Метою надання виконавцем послуг за цим Договором, являється забезпечення максимально швидкого та якомога змістовного повідомлення Боржників Замовника та/або його КЛІЄНТІВ (третіх осіб) про необхідність виконання взятих на себе договірних зобов`язань, зокрема але не виключно за договорами позики (кредиту), та в кінцевому результаті погашення такої заборгованості на користь Замовника та/або його клієнтів (третіх осіб).

На виконання умов вказаного Договору, сторонами складені та підписані акти виконаних робіт №1683 від 30.10.2015р., №1676 від 29.10.2015р. всього на суму 425 000,00грн., ПДВ 85000,00грн.

Як вбачається з копій вказаних актів виконаних робіт, ТОВ Латун Торг надавались наступні види послуг позивачу: претензійно-позовна робота; надання усних та/або письмових консультацій; юридичне супроводження внутрішніх та зовнішніх корпоративних процесів.

Також, між вказаними сторонами 27.07.2015р. укладено Договір про надання послуг №27-07/15/1, відповідно до якого Виконавець в порядку та на умовах, визначених цим договором приймає на себе зобов`язання надавати Замовнику, особисто та/або із залученням третіх осіб, Послуги, а Замовник повинен прийняти та оплатити Виконавцем послуги, за умови відповідності результатів їх надання умовам нього Договору.

Метою надання Виконавцем послуг за цим Договором, являється забезпечення максимально швидкого та якомога змістовного повідомлення Боржників Замовника та/або його клієнтів (третіх осіб) про необхідність виконання взятих на себе договірних зобов`язань, зокрема але не виключно за договорами позики (кредиту), та в кінцевому результаті погашення такої заборгованості на користь Замовника та/або його клієнтів (третіх осіб).

На виконання умов вказаного Договору, сторонами складені та підписані акти виконаних робіт №№1403, 1404 від 03.08.2015р., №1416 від 04.08.2015р., №1420 від 05.08.2015р., №1427 від 06.08.2015р., №1431 від 07.08.2015р., №1436 від 10.08.2015р., №1439 від 11.08.2015р., №1445 від 12.08.2015р., №1449 від 13.08.2015р., №1453 від 14.08.2015р., №1456 від 17.08.2015р., №1532 від 01.09.2015р., №1539 від 02.09.2015р., №1545 від 03.09.2015р., №1552 від 04.09.2015р., №1559 від 07.09.2015р., №1564 від 08.09.2015р., №1570 від 09.09.2015р., №1574 від 10.09.2015р., №1578 від 11.09.2015р., №1583 від 14.09.2015р., №1587 від 15.09.2015р., №1609 від 15.10.2015р., №1611 від 16.10.2015р., №1615 від 17.10.2015р., №1618 від 19.10.2015р., №1624 від 20.10.2015р., №1629 від 21.10.2015р., №1632 від 22.10.2015р., №1635 від 23.10.2015р., №1638 від 24.10.2015р., №1639 від 26.10.2015р., №1641 від 27.10.2015р., №1650 від 28.10.2015р., №1703 від 06.11.2015р., №1709 від 07.11.2015р., №1715 від 09.11.2015р., №1723 від 10.11.2015р., №1729 від 11.11.2015р., №1733 від 12.11.2015р.. №1736 від 13.11.2015р., №1742 від 14.11.2015р., №1748 від 16.11.2015р., №1754 від 17.11.2015р., №1758 від 18.11.2015р., №1760 від 19.11.2015р., №1766 від 20.11.2015р., №1793 від 07.12.2015р., №1797 від 08.12.2015р., №1802 від 09.12.2015р., №1808 від 10.12.2015р., №1811 від 11.12.2015р., №1817 від 14.12.2015р., №1821 від 15.12.2015р., №1825 від 16.12.2015р., №1829 від 17.12.2015р., №1834 від 18.12.2015р., №1840 від 19.12.2015р., №1846 від 21.12.2015р., №1852 від 22.12.2015р., №1856 від 23.12.2015р., №1861 від 24.12.2015р., №1868 від 25.12.2015р., №1874 від 28.12.2015р., №1880 від 29.12.2015р., №1888 від 30.12.2015р., №1896 від 31.12.2015р., всього на суму 4 871 195,00грн., у тому числі ПДВ 974 239,00грн.

Як вбачається з копій вказаних актів виконаних робіт, ТОВ Латун Торг надавались наступні види послуг позивачу: направлення SMS повідомлень по мобільному телефону; інформування боржників засобами IVM мобільні телефони; інформування боржників засобами IVM міські телефони (Україна); інформування боржників засобами телефонного зв`язку на відстані міські телефони (м. Київ); виготовлення та розповсюдження поштових відправлень; проведення зустрічей, переговорів із боржниками (здійснення виїздів).

Оплата позивачем вказаних послуг підтверджується матеріалами справи, зокрема, копією банківського розрахунку за 2015 рік.

Позивачем до матеріалів справи було надано наступну первинну документацію по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ Латун Торг : Договір від 01.10.2015р. про юридичне обслуговування №01-10/15/1; Договір від 27.07.2015р. про надання послуг №27-07/15/1 та акти виконаних робіт; аналітичні довідки, які складені ТОВ Латун Торг ; копію позовної заяви, складеної ТОВ Латун Торг та інші документи, які досліджені судом під час розгляду справи.

У той же час, про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ Латун Торг , контролюючий орган дійшов висновку з тих підстав, що перевірка проведена па підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва за клопотанням слідчого другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві Мельніченка І.В. від 05.02.2016р. у справі №755/2376/16-к, в межах матеріалів кримінального провадження від 09.09.2015р. №32015100040000080.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що невстановленими особами зареєстровані на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі ТОВ Латун Торг з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

Згідно з протоколом допиту засновника та директора Латун Торг ОСОБА_1 , останній пояснив, що зареєстрував підприємство за грошову винагороду та ніякого відношення до діяльності підприємства не мав, хто цим займався йому не відомо. Хто на ТОВ Латун Торг безпосередньо веде бухгалтерський та податковий облік йому також не відомо, податкову звітність підприємства ніколи не підписував та не подавав її до контролюючого органу, будь-яких документів щодо поставки товарів, робіт, послуг по вказаному підприємству не підписував.

Як зазначає представник відповідача, в ході аналізу податкової звітності встановлено, що чисельність працюючих ТОВ Латун Торг за 2015 рік складає 1 особа.

Тобто, суд приходить до переконання, що послуги по Договорам від 01.10.2015р. №01-10/15/1 та від 27.07.2015р. №27-07/15/1 надавались безпосередньо самим директором підприємства ОСОБА_1 .

Однак, останній повідомив, що ТОВ Латун Торг зареєстрував за грошову винагороду та бухгалтерською документацією підприємства не займався.

Крім того, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, КВЕД ТОВ Латун Торг : 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 62.02 Консультування з питань інформатизації.

Тобто, як вбачається з вказаних вище Договорів, в діяльність ТОВ Латун Торг не входить надання юридичних послуг та надання послуг мобільним та поштовим зв`язком.

Крім того, представником відповідача на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень до матеріалів справи надано копію вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 20.04.2016р. у справі №755/5676/16-к, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 23 березня 2016 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №4 та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №32016100040000015 від 21.03.2016р. ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500грн.

Таким чином, з наданих позивачем первинних документів неможливо встановити осіб які їх підписали, у зв`язку із чим суд їх вважає складеними з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Судом на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що господарські операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Латун Торг не мали реального характеру з огляду на неможливість їх виконання контрагентом з врахуванням реального часу і наявності трудових ресурсів.

Суд виходить із того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 2а-1670/5096/12 (К/9901/12890/18), від 30.01.2018 у справі № 2а-0870/6083/11 (К/9901/541/18), від 23.05.2018 у справі №826/16865/14, а також у постановах Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі №21-3788а15 (№826/15034/14), від 14.03.2017 у справі №21-1513а16.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу є обґрунтованим та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 26.04.2016р. №0632615147 та №0642615147 є правомірними, а тому в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю Агенція комплексного захисту бізнесу Дельта М має бути відмовлено повністю.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб`єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю Агенція комплексного захисту бізнесу Дельта М (м. Київ, 02002, вул. Євгена Сверстюка, 11, корпус Б, код ЄДРПОУ 35199148) відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін