Постанова

від 29.07.2019 по справі 826/24597/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/24597/15 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Інтер констракшн компані на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтер констракшн компані до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві, в якому просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 вересня 2015 року №0004212202 та №0004222202, прийняті відповідачем.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що господарські операції за договорами, укладеними позивачем з ТОВ Будсервіс тайм були вчинені з метою виконання зобов`язань, прийнятих на себе позивачем внаслідок укладення договорів субпідряду з ТОВ Інтер пол та ТОВ СФБ Україна , господарські операції відповідають вимогам законодавства України, між сторонами були проведені розрахунки за фактично виконані роботи, а протокол допиту свідка не є достатньою підставою для сумніву в достовірності та реальності господарських операцій.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про відсутність у позивача передбачених договорами первинних документів, що мають бути обов`язково складені за наслідками відповідних господарських операцій, а наявні документи не є такими, що підтверджують факт господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Будсервіс тайм , а тому він не мав права формувати показники податкової звітності та відображати такі операції як операції з придбання товарів, робіт (послуг), оскільки такі операції в діяльності платника фактично відсутні.

В силу положень ст.311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 07 липня 2015 року №812 та направлення на перевірку від 07 липня 2015 року №538, згідно із пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Інтер констракшн компані з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ Будсервіс Тайм за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року, за результатами якої складено акт №3044/26-56-22-02-03/38218510 від 20 липня 2015 року (а.с.16), в якому було зафіксовано порушення позивачем вимог:

- пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.1, пп.138.5.1 п.138 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого ТОВ Інтер констракшн компані занижено податок на прибуток на загальну суму 25656,0 грн;

- п.198.2, 198.3 і п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 28507,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 18 вересня 2015 року винесено податкові повідомлення рішення форми Р :

- №0004212202 (а.с.14), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт (послуг) на загальну суму 35633,75 грн, в тому числі за основним платежем - 28507,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7126,75 грн;

- №0004222202 (а.с.15), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 32070,00 грн, в тому числі за основним платежем - 25656,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6414,00 грн.

Вважаючи наведені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а подані позивачем докази не свідчать про безпосередній зв`язок долучених до справи документів та спірних господарських операцій.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 9.1.1, 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

В силу п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З акту перевірки позивача вбачається, що контролюючий орган дійшов висновку про документальне не підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ Будсервіс тайм . Даний епізод порушення, на думку перевіряючих, призвів до заниження ТОВ Інтер констракшн компані податку на прибуток та податку на додану вартість, які підлягають нарахуванню та сплаті до бюджету за вказаний звітний період по операціях з ТОВ Будсервіс тайм .

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та ТОВ Будсервіс тайм (субпідрядник) було укладено договір субпідряду №12 від 28 липня 2014 року (а.с.40), за умовами якого субпідрядник зобов`язується, власними силами, виконати роботи з укладення мінерального утеплювача та виготовлення стяжок покрівлі з бетону (надалі - Роботи) та об`єкті: Севастопольське президентське училище по адресу: м.Севастополь, вул.Паркова буд. 1 , а замовник зобов`язується прийняти роботи та своєчасно здійснити їх оплату. Відповідно до пп.1.2. цього договору найменування, обсяг та вартість робіт, а також порядок їх виконання визначаються додатками до даного Договору, що є його невід`ємною частиною. Згідно з пп.1.5 договору для виконання в повному обсязі робіт, зазначених в п.1.1. договору, замовник зобов`язується надати субпідряднику готову основу на об`єкті. Свідченням готовності основи є підписання двома сторонами акт готовності об`єкта до улаштування стяжок покрівлі. Підпунктом 2.1 наведеного договору встановлено, що субпідрядник зобов`язується виконати повний комплекс робіт вказаних у додатку № 1 до цього договору протягом 16 робочих днів після сплати замовником субпідряднику авансу згідно ппп.4.1.1. та ппп.4.1.2. даного Договору. Підпунктом 2.3.1 наведеного договору встановлено, що приймання-передача робіт, зазначених у цьому договорі, здійснюється підписанням сторонами актів приймання виконаних робіт, які готує субпідрядник та надає замовнику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту завершення Робіт. У ппп.4.1.1. договору встановлено, що після підписання договору та акту виконаних робіт замовник сплачує субпідряднику повну вартість оголошену у договорі за роботи в сумі 125658,12 грн, в тому числі ПДВ 20%, що складає 20943,02 грн. Відповідно до ппп.6.4.8 договору субпідрядник зобов`язується разом з актами виконаних робіт передати замовнику виконавчу документацію, в тому числі: акти прихованих робіт, протоколи (акти) відповідних випробувань, санітарно-гігієнічні висновки, сертифікати та паспорти на матеріали та вироби.

Також між ТОВ Інтер констракшн компані (замовник) та ТОВ Будсервіс тайм (підрядник) укладено договір субпідряду №7 від 28 липня 2014 року (а.с.50) за умовами якого субпідрядник зобов`язується виконати роботи по Улаштуванню наливного покриття (надалі роботи) на об`єкті: Будівництва Донецької міжнародної школи з центром раннього розвитку та енергоцентром на земельній ділянці площею 2,8090 га за адресою: проспект Богдана Хмельницького, Ворошиловського району міста Донецька, а замовник зобов`язується прийняти Роботи та своєчасно здійснити їх оплату. Відповідно до пп.1.2., 1.3. цього договору найменування, обсяг та вартість робіт, а також порядок їх виконання визначаються додатками до даного договору, що є його невід`ємною частиною. Субпідрядник гарантує що обладнання, устаткування та матеріали, які використовуються при виконанні робіт за цим договором, відповідають технічним та іншим нормам, стандартам та вимогам, встановленим чинним законодавством України для обладнання, устаткування та матеріалів даного виду. В момент приймання-передачі результатів робіт субпідрядник зобов`язаний передати замовнику сертифікати та висновки на матеріали, використані для робіт. Сторонами встановлюється гарантійний термін 2 роки на виконані субпідрядником роботи з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних роботі в період якого субпідрядник зобов`язується за власний рахунок та власними силами у термін, зазначений замовником, виправити неякісно виконані роботи або компенсувати замовнику вартість виконаних робіт. Відповідно до пп.2.2., ппп.2.4.1 наведеного договору перехід ризику випадкового знищення або пошкодження результатів робіт та перехід права власності на результати робіт від субпідрядника до замовника відбувається після виконання субпідрядником всіх робіт, передбачених в п.1.1. договору та підписання актів приймання виконання будівельних робіт. Приймання-передача робіт, зазначених у договорі здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів з дня закінчення першого етапу робіт і завершується підписанням сторонами актів виконаних робіт. Згідно з п.3.1 договору загальна вартість цього договору (договірна ціна) складає: 45383,62 грн, у т.ч. ПДВ: 7563,94 грн. Сума договірної ціни визначається на підставі додатку № 1 до даного договору, який є його невід`ємною частиною. Пунктом 4.1.1 цього договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи згідно додатку № 1 (договірна ціна/кошторис) замовник виконує на підставі підписаних актів виконаних робіт протягом 15 банківських днів з моменту їх підписання.

На підтвердження виконання умов наведених договорів та з метою підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ Інтер констракшн компані та ТОВ Будсервіс тайм позивачем подано до суду копії наступних документів: акт надання послуг № 2008/012 від 20 серпня 2014 року, на підставі договору субпідряду № 12 від 28 липня 2014 року (а.с.44); акт надання послуг № 1308/013 від 13 серпня 2014 року, на підставі договору субпідряду №7 від 28 липня 2014 року (а.с.54); виписки за 19 серпня 2014 року (а.с.55) та за21 серпня 2014 року (а.с.56) по рахунку ТОВ Інтер констракшн компані , за якими здійснено перерахування коштів на рахунок ТОВ Будсервіс тайм у розмірі 45383,62 грн з призначенням - оплата за роботи згідно з договором №7 від 28 липня 2014 року та у розмірі 125658,12 грн з призначенням платежу - оплата за роботи по стяжці бетонній згідно з договором №12 від 28 липня 2014 року; акти передачі матеріалів від 30 липня 2014 року №1 (а.с.64) та від 28 липня 2014 року №1 (а.с.65); звіти про використання матеріалів замовника від 30 липня 2014 року (а.с.66) та від 13 серпня 2014 року (а.с.67).

На підставі вказаних господарських операцій позивачем було сформовано податкові накладні №15 від 20 серпня 2014 року (а.с.71) на загальну суму 125658,12 грн, в тому числі ПДВ - 20943,02 грн та №14 від 13 серпня 2014 року (а.с.73) на загальну суму 45383,62 грн, в тому числі ПДВ - 7563,94 грн.

На підтвердження наявності економічної мети вказаних господарських операцій матеріали справи містять копії: договору субпідряду №7 від 22 липня 2014 року (а.с.45) укладеного між позивачем (підрядник) та ТОВ Інтер пол (замовник) щодо виконання робіт по улаштуванню наливного покриття на об`єкті: Будівництва Донецької міжнародної школи з центром раннього розвитку та енергоцентром на земельній ділянці площею 2,8090 га за адресою: проспект Богдана Хмельницького, Ворошиловського району міста Донецька умови якого є ідентичними з умовами договору №7 від 28 липня 2014 року укладеного між ТОВ Інтер констракшн компані та ТОВ Будсервіс тайм (а.с.50) та відрізняється лише загальна вартість договору (п.3.1 договору), яка становить 64329,11 грн, у тому числі ПДВ - 7721,52 грн.; додатку №1 до договору, укладеного між позивачем та ТОВ Інтер пол (а.с.47); акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 21 від 13 серпня 2014 року (а.с.48) по договору субпідряду №7 від 22 липня 2014 року; акту передачі матеріалів від 30 липня 2014 року (а.с.63), звіту про використання матеріалів замовника від 13 серпня 2014 року (а.с.69); виписки за 27 серпня 2014 року (а.с.49) про перерахування коштів з рахунку ТОВ Інтер пол на рахунок позивача в сумі 46329,11 грн з призначенням платежу - оплата за роботи згідно рахунку №21 від 13 серпня 2014 року; договору субпідряду №20-07-14/ від 30 липня 2014 року (а.с.57), укладений між позивачем (субпідрядник) та ТОВ СФБ Україна (замовник) щодо виконання робіт з укладення мінерального утеплювача та виготовлення стяжок покрівлі з бетону (надалі - Роботи) та об`єкті: Севастопольське президентське училище по адресу: м.Севастополь, вул.Паркова буд. 1 , умови якого є аналогічними умовам договору субпідряду №12 від 28 липня 2014 року (а.с.40) укладеного між ТОВ Інтер констракшн компані та ТОВ Будсервіс тайм , акту №1 передачі матеріалів від 28 липня 2014 року (а.с.62); звіту про використання матеріалів замовника від 30 липня 2014 року (а.с.68); виписки за 01 серпня 2014 року, 15 серпня 2014 року, 22 серпня 2014 року (а.с.61) з рахунку позивача про перерахунок грошових коштів від ТОВ СФБ Україна у сумі 22983,75 грн - передплата за виконання робіт, згідно договору субпідряду №30-07-14 від 30 липня 2014 року, у сумі 91562,25 грн - передплата за виконання робіт, згідно договору субпідряду №30-07-14 от 30 липня 2014 року та у сумі 14388,00 грн - плата за виконання робіт, згідно дог субпідряду № 30-07-14 від 30 липня 2014 року.

В той же час, позивачем ні до суду першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи не було надано передбачені умовами договорів, укладених з ТОВ Будсервіс тайм , обов`язкових документів, що мають бути складені за наслідком виконання передбачених у них робіт, та які складаються за умовами звичайного ділового обороту та наявність яких має бути перевірена замовником, при здійснені робіт, які мають характер будівельних робіт.

Так, в тексті договору субпідряду №12 від 28 липня 2014 року відсутній п.4.1.2., який, згідно п.2.1., визначає питання порядку сплати авансу, з чим, відповідно, пов`язується початок строку виконання комплексу робіт, вказаних у додатку №1; відсутній додаток №1 до договору субпідряду №12 від 28 липня 2014 року та додаток №1 до договору субпідряду №7 від 28 липня 2014 року, якими визначаються істотні умови договорів, зокрема, ціна/перелік робіт, та кошторис, які, виходячи зі змісту вказаних правочинів, є їх невід`ємними частинами, свідчить, про недоведеність позивачем факту узгодження сторонами змісту необхідних істотних умов під час укладення зауважених правочинів і, як наслідок, не підтвердження факту їх укладення з метою реального виконання; відсутній акт готовності об`єкта до улаштування стяжок покрівлі згідно умов договору субпідряду №12 від 28 липня 2014 року; відсутня виконавча документація, яка мала б бути передана позивачу разом з актом виконання робіт згідно з умовами договору субпідряду №12 від 28 липня 2014 року; відсутні сертифікати та висновки на матеріали згідно умов договору субпідряду №7 від 28 липня 2014 року; відсутні акти прихованих робіт, протоколів (актів) відповідних випробувань, санітарно-гігієнічних висновків, сертифікатів та паспортів на матеріали та вироби, що передбачено умовами договору субпідряду №12 від 28 липня 2014 року; акти №1 від 28 липня 2014 року та №1 від 30 липня 2014 року передачі матеріалів не містять інформації про відповідність матеріалів вимогам законодавства України, які передаються для виконання робіт; акти надання послуг від 13 серпня 2014 року та 20 серпня 2014 року не містять інформації про фактичний обсяг виконаних ТОВ Будсервіс Тайм робіт (наданих послуг), обсяг та склад використаних при улаштуванні наливного покриття та роботи з укладення мінерального утеплювача та виготовлення стяжок покрівлі з бетону матеріалів, кількість задіяних при цьому трудових ресурсів; звіти про використання матеріалів від 30 липня 2014 року та від 13 серпня 2014 року не містять інформації про виконавчу документацію відповідно до умов договору субпідряду №12 від 28 липня 2014 року та договору субпідряду №7 від 28 липня 2014 року; за умовами вказаних договорів роботи виконуються власними силами субпідрядника та з його матеріалів, тобто доцільність актів передачі матеріалів замовником відсутня у даній ситуації. В матеріалах справи відсутні докази, що ТОВ Будсервіс Тайм є особою, яка ліцензована відповідним органом на здійснення господарської діяльності, пов`язаної з виконанням робіт по улаштуванню наливного покриття та з укладення мінерального утеплювача та виготовлення стяжок покрівлі з бетону на об`єктах будівництва, що обґрунтовано викликає сумніви у можливості виконання вказаним контрагентом позивача робіт, визначених в договорах субпідряду №12 від 28 липня 2014 року та №7 від 28 липня 2014 року.

Твердження позивача, що зазначені договори були укладені з метою виконання зобов`язань ТОВ Інтер констракшн компані перед ТОВ Інтер пол та ТОВ СФБ Україна , взяті на себе при укладенні договорів субпідряду №7 від 22 липня 2014 року (а.с.45) та №20-07-14/ від 30 липня 2014 року (а.с.57) не підтверджено відповідними доказами, оскільки положення укладених з ТОВ Інтер пол та ТОВ СФБ Україна договорів субпідряду передбачено обов`язок ТОВ Інтер констракшн компані отримати згоду замовника у разі звернення до субпідрядних організацій, натомість позивачем не підтверджено надання згоди на залучення ТОВ Будсервіс Тайм як до субпідрядної організації з метою виконання таких робіт за договорами субпідряду №7 від 22 липня 2014 року та №20-07-14/ від 30 липня 2014 року.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія ліцензії серії АЕ №289045 (а.с.78), виданої ДАБІ України позивачу на провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, що також спростовує твердження позивача про наявність обґрунтованої економічної мети для залучення субпідрядника з метою виконання умов договорів, укладених з ТОВ Інтер пол та ТОВ СФБ Україна , оскільки позивач самостійно міг виконати взяті на себе зобов`язання.

Колегія суддів зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Враховуючи вимоги ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем послуг у контрагента, оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, які саме послуги були надані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), однак в актах надання послуг, податкових накладних зазначено лише загальне найменування послуги та її вартість без конкретизування, які саме послуги були надані, їх видів та опису, що робить неможливим встановлення змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку врахування витрат при проведенні господарських операцій та формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Якщо ж певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту та складу витрат, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту та складу витрат належними документами первинного обліку покладається на платника - покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання на суму понесених витрат, що підлягають перерахуванню до бюджету.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі №807/2202/15 (876/7243/16), який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Також колегія суддів звертає увагу, що перевірка позивача була проведена у зв`язку з отриманням постанови від 21 квітня 2015 року (а.с.101) старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Гришина І.В., у зв`язку з наявністю відкритого кримінального провадження №42014000000000259 від 10 квітня 2014 року по якому проводиться досудове розслідування.

Згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_1 від 16 квітня 2015 року (а.с.106) остання договори, документи податкової та бухгалтерської звітності ТОВ Будсервіс Тайм не підписувала, намірів займатися фінансово-господарською діяльністю ТОВ Будсервіс Тайм не мала, просила вважати підписи на реєстраційних, бухгалтерських та податкових документах ТОВ Будсервіс Тайм , виконані на проти прізвища ОСОБА_1 не дійсними, оскільки вона ніколи їх не виконувала.

Колегія суддів звертає увагу, що на момент розгляду даної справи відсутня інформація щодо закінчення досудового розслідування та наявності вироку суду у кримінальній справі за вказаним кримінальним провадженням №42014000000000259 від 10 квітня 2014 року.

Законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є КПК України.

У ч.1 ст.23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина 2 цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 ст.95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

В той же час, відсутність вироку суду у кримінальному провадженні №42014000000000259 від 10 квітня 2014 року не спростовує наведених вище висновків суду, що подані позивачем документи не підтверджують факту реального здійснення господарських операцій по договорам субпідряду №12 від 28 липня 2014 року та №7 від 28 липня 2014 року, укладених між ТОВ Інтер констракшн компані та ТОВ Будсервіс тайм , а подані до податкового органу та до суду документи, складені на підставі вказаних договорів не можуть вважатись первинними і бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту на підставі податкових накладних №15 від 20 серпня 2014 року та №14 від 13 серпня 2014 року.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку щодо неправомірного формування позивачем даних податкового обліку по операціям з ТОВ Будсервіс тайм , з огляду на наявність сукупності обставин, що свідчать про відсутність фактично здійснених фінансово-господарських операцій платника з його контрагентом за договорами субпідряду №12 від 28 липня 2014 року та №7 від 28 липня 2014 року і при винесенні 18 вересня 2015 року податкових повідомлень-рішень форми Р №0004212202 та №0004222202 відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах своїх повноважень, у відповідності до вимог законодавства, у зв`язку з чим права позивача, як платника податків, за захистом яких останній звернувся до суду, відповідачем не порушені та відсутні підстави для скасування зазначених податкових повідомлень-рішень, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Інтер констракшн компані - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 березня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 29 липня 2019 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма