Ухвала

від 29.07.2019 по справі 640/3661/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3661/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

29 липня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ключкович В.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2019 р. у справі за позовом ТОВ Ліннік Корпорейшн до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду від 22.04.2019 р. позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у м. Києві звернулось 22.05.2019 р. (що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга) з апеляційною скаргою вперше.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 р. цю апеляційну скаргу було повернено апелянту у зв`язку із відсутністю в її матеріалах належного доказу повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу.

18.07.2019 р. (що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга) Головне управління ДФС у м. Києві повторно звернулось з апеляційною скаргою.

Перевіривши апеляційну скаргу на предмет дотримання апелянтом строків на апеляційне оскарження, встановлених ст. 295 КАС України, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Судом встановлено, що апелянт, отримавши копію оскаржуваного рішення 02.05.2019 р. (а.с. 48), звернувся з повторною апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції - 18.07.2019 р., тобто через 2 місяці з дня отримання копії такого рішення та через місяць з моменту постановлення ухвали про повернення його апеляційної скарги, якою було роз`яснено підстави, з яких вона повертається та вимоги до оформлення документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу.

Таким чином, апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження, а підстав, визначених ч. 2 ст. 295 КАС України, за яких апелянту може бути поновлено такий строк, судом не встановлено (апелянт отримав копію оскаржуваного рішення 02.05.2019 р, в той час як звернувся з повторною апеляційною скаргою 18.07.2019 р.).

В той же час, згідно із ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків визначених частиною 2 ст. 299 цього Кодексу.

Разом із апеляційною скаргою скаржник заявляє клопотання, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження із наступних підстав:- первинну апеляційну було подано в межах строків, встановлених законом; - повернення такої апеляційної скарги не позбавляє апелянта права на повторне звернення; - нормами закону не встановлено строків на повторне звернення з апеляційною скаргою, оскільки неможливо при зверненні з повторною апеляційною скаргою дотриматись строків, встановлених ст. 295 КАС України; - в силу неврегульованості строків на повторне звернення з апеляційною скаргою при встановленні граничних термінів такого звернення слід орієнтуватися на положення ч. 2 ст. 299 КАС України, відповідно до якої суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою суб`єкта владних повноважень, якщо вона подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Розглянувши клопотання Головне управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Положеннями ст. 295 КАС України чітко встановлено момент, з настанням якого починається обрахунок строку на апеляційне оскарження ( з дня проголошення , з дня складення повного судового рішення з дня вручення повного судового рішення ), при цьому будь-яких виключень, за яких такий строк слід обраховувати з моменту повернення первинної апеляційної скарги чи з моменту отримання копії ухвали про повернення первинної апеляційної скарги дана норма не містить.

Частиною 2 ст. 255 КАС України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги , відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, оскаржуване апелянтом рішення суду від 22..04.2019 р. з моменту підписання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 р. про повернення апеляційної скарги набрало законної сили.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 р. (Справа Устименко проти України ) якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Таким чином, посилання апелянта на недосконалість законодавства в частині регулювання строків на апеляційне оскарження, а також на факт звернення з первинною апеляційною скаргою в межах строків, встановлених ст. 295 КАС України не може бути розцінено судом як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.

Перевіривши апеляційну скаргу на предмет її відповідності ст. 296 КАС України, суд вважає, що вона не може бути прийнята до провадження та залишається без руху також з підстав несплати судового збору з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не долучено доказу сплати судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 р. у задоволенні клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п.2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки предметом цього позову є визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації 34 податкових накладних та зобов`язання здійснити таку реєстрацію, то позивачем заявлялися 34 позовні вимоги немайнового характеру.

Відповідно до п.п.1 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на момент звернення з позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року складає 1921 грн.

З огляду на викладене, позивачу слід було сплачувати при поданні цього позову судовий збір у розмірі 65 314 грн.

Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі становить 97 971 грн (65 314 Х 150 %).

Судовий збір необхідно сплатити на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. Р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34312206081055, код класифікації доходів бюджету 22030101..

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Оскільки апеляційна скарга не містить доказу сплати судового збору та подана до Шостого апеляційного адміністративного суду з пропуском 30-ти денного строку на апеляційне оскарження, а апелянт не надає належних обґрунтувань поважності пропуску строку для подачі апеляційної скарги, це є перешкодою в прийнятті її до провадження суду апеляційної інстанції, а тому вона підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у розмірі 97 971 грн та подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Роз`яснити апелянту, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович