Постанова

від 30.07.2019 по справі 120/1724/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1724/19-а Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

30 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Курка О. П. Білої Л.М.

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.

за участю:

представника відповідача: Менделі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року (ухвалена в м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Ладижинський міський центр первинної медико санітарної допомоги Ладижинської міської ради" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2019 року ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав, зазначених у п.1 ч.1 ст.170 КАС України.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, у якій, з урахуванням уточненої апеляційної скарги, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі №682/1692/17 є хибним, оскільки правовідносини у зазначеній справі є іншими ніж ті, що у справі № 120/1724/19-а. Вказана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, так як за своїм характером спір є публічно-правовим.

Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Позивач в судове засідання не зв`явився, надавши суду 29 липня 2019 року заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів та вимог відповідно до ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 яка діє від імені та в інтересах неповнолітніх дітей, з метою отримання медичної довідки на право відвідування її синів ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 навчального закладу без необхідних щеплень, звернулась із відповідною заявою до КП "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" Ладижинської міської ради.

Однак, листом від 08.05.2019 відповідач повідомив позивача, що законних підстав для видачі вказаного документу немає, оскільки у дітей відсутні необхідні щеплення.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі (пункт 1 частини 1 статті 170 КАС України), оскільки спір має приватноправовий характер.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовим спором визнає, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За правилами частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, а також з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Так, предметом спору у даній справі є дії КП "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради", щодо розгляду заяви про надання неповнолітніім дітям дозволу на відвідування навчального закладу за відсутності всіх обов`язкових профілактичних щеплень.

Підставою для звернення ОСОБА_1 до відповідача із вказаним зверненням, стала вимога статті 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", згідно якої до навчального закладу не може бути прийнято дитину без проведення відповідного медичного обстеження та надання висновку ЛКК (у разі відсутності у дитини щеплень) про відсутність протипоказань для відвідування дошкільного навчального закладу.

У Положенні про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою КМ України від 12 березня 2003 р. №305 зазначено, що прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров`я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , відмовилась від щеплень її дітей з міркувань безпеки їх здоров`я. Між тим, вона не може влаштувати дитину на навчання до дошкільного навчального закладу, у зв`язку з тим, що одним із документів, який подається при влаштуванні дитини до навчального закладу є медична довідка про допуск дитини до відвідування навчального закладу. Такий допуск їй не видають по причині відсутності у дитини всіх необхідних щеплень.

Відповідно до ст. 12, 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, зобов`язані надавати об`єктивну інформацію особам, яким проводять щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень і можливі післявакцинальні ускладнення.

Дане право на відмову від щеплень закріплене і в п. 18 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказам МОЗ України від 03.02.2006 р. № 48. У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Питання відвідування дошкільного навчального закладу дитиною, батьки яких відмовилися від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією, як це передбачено наказом Міністерства охорони здоров`я України № 434 від 29 листопада 2002 року "Про затвердження Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу".

За правилами статті 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" ЛКК має право видати довідку про можливість відвідування дитиною шкільного закладу без проведення щеплень тільки у разі наявності у дитини медичних протипоказань для проведення вакцинації.

Аналіз наведених нормативних актів дає підстави для висновку про те, що довідка про можливість відвідування дитиною шкільного закладу без проведення щеплень надається за результатами обстеження ЛКК.

Положення про лікарсько-консультативну комісію затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 №917 (далі Положення №917).

Згідно п.3 Положення №917 лікарсько-консультативні комісії функціонують у закладах охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських райдержадміністрацій.

Висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації дитини-інваліда, обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, іншими підприємствами, установами та організаціями, в яких навчаються або перебувають діти.

Центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги є закладом охорони здоров`я , що створюється з метою забезпечення потреб населення у первинній медичній допомозі, створюється за рішенням органу/органів місцевого самоврядування, у тому числі об`єднаної територіальної громади і діє на підставі Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України 29.07.2016 № 801.

Таким чином, КП "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" Ладижинської міської ради, дії якого фактично оскаржує позивач, перебуває у віданні МОЗ, у межах та у порядку, встановленому Положенням, наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем права її дитини на освіту і мають обов`язковий характер для інших суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, у даному конкретному випадку відповідач, у якому створена і функціонує ЛКК, діє як суб`єкт владних повноважень.

Отже, спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених КП "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" Ладижинської міської ради, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку, що позов у даній справі не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому безпідставно відмовив у відкритті провадження у справі.

За правилами статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, що відповідно до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали судді та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Ладижинський міський центр первинної медико санітарної допомоги Ладижинської міської ради" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 30 липня 2019 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Курко О. П. Біла Л.М.