Рішення

від 25.07.2019 по справі 914/892/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2019 справа № 914/892/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Аларіт Оренда- , м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Центральне конструкторське бюро ЛАЗ , м. Львів

про стягнення 60 873,11 грн. заборгованості

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача: Слуцька Н.С. - представник на підставі довіреності від 27.04.2019 № б/н.

від відповідача: не з`явився .

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Аларіт Оренда- до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Центральне конструкторське бюро ЛАЗ про стягнення заборгованості в розмірі 60 873,11 грн, з яких: 32 000,00 грн боргу, 11 598,26 грн - пені, 2 084,00 грн - 3% річних та 15 190,85 грн інфляційних втрат (згідно поданим позивачем розрахунком).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.05.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у п`ять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви.

24.05.2019р. до суду надійшло заява (клопотання) про усунення недоліків позовної заяви.

29.05.2019 господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема: прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; розгляд справи по суті призначено на 04.07.19 р. о 16:15 год.; призначено судове засідання в режимі відеоконференції; доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому братиме участь Товариство з обмеженою відповідальністю Аларіт Оренда- .

Ухвалою суду від 04.07.2019 розгляд справи відкладено на 25.07.2019, призначено судове засідання в режимі відеоконференції.

У судове засідання 25.07.2019 р. з`явився представник позивача, заявлені позовні вимоги підтримав.

У судове засідання 25.07.2019 р. представник відповідача не з`явився, причин неявки не повідомив суду.

Ухвала про відкриття провадження надсилалась судом на адресу відповідача зазначену позивачем у позовній заяві та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 45. Однак, відділення поштового зв`язку відповідну ухвалу повернуло на адресу суду, у зв`язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення.

Ухвала - виклик від 04.07.2019 про виклик відповідача в судове засідання на 25.07.2019, надіслана йому за належною адресою, однак не повернулась до суду. Однак з відстеження поштового відправлення: 7901412583282, вбачається, що 09.07.2019 відправлення не вручене під час доставки: інші причини .

Ухвали суду надіслані відповідачу за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві. Відтак, судом дотримано вимог процесуального закону щодо належного повідомлення відповідача про судовий розгляд.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні … відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження … особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Водночас Суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/).

Зважаючи на зазначене, суд констатує, що відповідач належним чином був повідомлений про судовий процес.

В суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбаченні статтями 202, 216 ГПК України.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у порушення умов договору суборенди від 03.01.2017 № 4 не здійснено оплати за оренду нежитлового приміщення, внаслідок чого існує заборгованість в розмірі 32 000,00 грн. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 11 598,26 грн - пеню, 2 084,00 грн - 3% річних та 15 190,85 грн інфляційних втрат. Також просить судові витрати покласти на відповідача, з яких 1 921,00 грн. судовий збір та 79,00 грн. витрати на листування з відповідачем.

Правова позиція відповідач.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи.

На підставі Договорів оренди нежитлових приміщень від 01.09.2016 та від 01.09.2017 та Актів прийомки-передачі нежитлових приміщень до договорів оренди від 01.09.2016 та 01.09.2017 орендодавець (ТзОВ -Еліт Буд- (орендодавець 1) та ТзОВ -Аларіт- (орендодавець-2)) передає, а орендар (позивач - ТзОВ Аларіт Оренда- ) приймає у користування нежитлове будівлі, загальною площею 12 659,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м АДРЕСА_1 ( надалі - предмет оренди). Згідно п. 7.2. Договорів оренди нежитлових приміщень, орендар має право, без згоди з орендодавцем укладати договір суборенди, щодо предмета оренди або його частини з третіми особами.

03.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Аларіт Оренда- (орендар, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Центральне конструкторське бюро ЛАЗ (суборендар, відповідач у справі) укладено договір суборенди № 4 (надалі - Договір).

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендар (позивач у справі) зобов`язується передати суборендарю (відповідач у справі), а суборендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а також зобов`язується сплачувати орендарю орендну плату. Приміщення, які передаються в суборенду, являють собою нежитлові приміщення , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа приміщень, що орендуються становить: 520 м.кв. (п.п. 1.1. -1.3. Договору).

Розмір орендної плати за приміщення , що орендується складає: 13'000,00 грн., у тому числі ПДВ, за кожен місяць орендного користування за цим Договором. (пункт 4.2).

Згідно з пунктами 4.4. Договору орендна плата та експлуатаційні витрати сплачуються суборендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря наперед до 10 (десятого) числа кожного поточного місяця, на підставі рахунку наданого орендодавцем. По закінченню кожного розрахункового місяця сторони підписують двосторонній акт надання послуг.

Позивач передав приміщення відповідачеві, що підтверджується актом приймання-передачі об`єкта нерухомості від 03.01.2017.

Приміщення надаються в суборенду на строк - до 03.07.2017 з моменту підписання даного Договору (п.2.1. Договору). Після закінчення строку суборенди, визначеного Договором, суборендар (відповідач) зобов`язаний передати орендарю (позивачу) приміщення протягом 3 днів з моменту закінчення строку суборенди за актом приймання-здачі (п.7.1.Договору).

З січня 2017 по квітень 2018 відповідач належним чином користувався приміщенням, що підтверджується Актами здачі - приймання робіт (надання послуг), підписаних та скріплених печатками сторін.

Актам здачі - приймання робіт (надання послуг) за квітень 2018 не підписаний відповідачем.

Як зазначає позивач, 12.05.2019 його представник приїхав до орендованого відповідачем приміщення для вручення та підписання акту виконання робіт за квітень 2018 виявили, що Товариства з обмеженою відповідальністю Центральне конструкторське бюро ЛАЗ в орендованому приміщені не знаходиться.

Таким чином, 12.05.2019 комісією у складі працівників ТОВ Аларіт Оренда- склали акт про відсутність в суборендованому приміщення, загальною площею 520 кв.м, у АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 по вул. Стрийська, 45 відповідача та/або його працівників (представників). Двері до приміщення відчиненні, поруч з приміщенням та в середині нього знаходились речі, що можуть належати відповідачу. Акти виконаних робіт за квітень 2018 представнику відповідача вручити не вдалось.

Позивачем було також розміщено повідомлення в місцевих газетах про виявлення майна без власника. Майно виявлено внаслідок звільнення приміщення ТзОВ ЦКБ ЛАЗ .

Доказів повернення приміщення суборендарем за актом приймання - здачі згідно п.7.1. Договору не надано.

Сторонами не надано суду доказів про те, що орендоване приміщення було повернуто у квітні 2018, а відтак відповідач користувався приміщення у квітні 2018 включно.

17.01.2019 позивачем направлено відповідачу претензію вих. .№ 0117-2019 від 17.01.2019 про сплату заборгованості за договором в сумі 32 000,00 грн та Акт звірки розрахунків за період з 01.01.2017 по 16.01.2019.

З січня 2017 по квітень 2018 відповідач повинен був оплатити 208 000,00 грн. орендної плати.

Відповідач частково сплатив орендну плату на загальну суму 176 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, у 2017 - 112 000,00 грн та у 2018 - 64 000,00 грн.

Не сплаченою залишалась орендна плата в розмірі 32 000,00 грн.

Норми права

Між сторонами у справі виникло цивільно-правове зобов`язання за договором найму (оренди) в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Одним із основних обов`язків орендаря у зобов`язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги щодо стягнення 32 000,00 грн. заборгованості з орендної плати є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Щодо стягнення штрафної санкції .

Позивач обраховує штрафну санкцію за відсотками, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за кожен день прострочення. Суд на підставі цього, констатує, що ця штрафна санкція, і як було зазначено представником позивача в судовому засіданні та поданому позивачем розрахунку, є пенею.

Щодо стягнення пені в сумі 11 598,26 грн, які позивач просив стягнути з відповідача за період прострочення з 10.02.2017 по 21.04.2019 з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ з посиланням на ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, нараховані ним безпідставно та стягненню не підлягають з огляду на наступне.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно ч. 1 ст. 546 Цивільного Кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно п. 8.1 Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором, сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Проаналізувавши умови Договору, зокрема, розділу 8 Відповідальність сторін та порядок вирішення спору , суд встановив, що у п. 8.1. Договору зазначена загальне правило щодо відповідальності, але не зазначено виду відповідальності, що відповідно до ст.547 ЦК України виключає можливість покладення на відповідача сплати пені..

Отже в укладеному сторонами Договорі, а саме у п. 8.1 Договору відсутня письмова угода щодо сплати штрафних санкцій у вигляді пені.

Позивачем не наведено Закону, яким би була встановлена імперативна норма щодо визначення таких штрафних санкцій та встановлено їх розмірі. Відтак посилання позивача на ч. 6 ст. 231 ГК України є безпідставним.

Враховуючи, що між сторонами у спірних правовідносинах не укладався відповідний письмовий правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання відповідачем у вигляді штрафних санкцій та/або пені за невиконання або неналежного виконання умов Договору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення 11 598,26 грн. пені.

З врахуванням правової позиції викладеної в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 904/2158/18.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення 3% річних

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу позивача, що з врахування п. 4.4 Договору (орендна плата сплачується на поточний рахунок орендаря наперед до 10 (десятого) числа кожного поточного місяця), орендна плата підлягає оплаті в поточному місяці. В той час, як позивач заявляє до стягнення 3 % річних, починаючи з наступного місяця, в якому мав бути здійснюватись платіж. Отже сума нарахувань 3 % річних є фактично більшою, ніж заявлена позивачем.

Однак, суд здійснивши перерахунок 3% річних (з врахуванням ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, ч. 5 ст.254 ЦК України, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день та п.4.4. Договору, дійшов висновку, що стягненню підлягає 2 084,00 грн. - 3% річних межах заявлених позовних вимог.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Пленум Вищого господарського суду у своїй постанові № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З наведеного вбачається, що найменший період визначення інфляційних нарахувань становить місяць, а тому прострочення платежів за менший період часу не тягне за собою таких нарахувань.

Вказана позиція підтверджується висновками Верховного Суду. Зокрема, в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 904/7401/16, від 24.10.2018 у справі № 910/19576/17 зазначено, що коли прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати за договором (за кожен період окремо) становить менше місяця, то це виключає застосування до відповідача такого виду відповідальності як стягнення інфляційних втрат.

Суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат з врахуванням вище наведеного та п. 4.4. Договору, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений помноженої на індекс інфляції починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж.

Розрахунок суми інфляційних втрат.

Сума боргу* індекс інфляції (%) - сума боргу = інфляційне збільшення

Сума боргу, що існувала на останній день місяцяСума боргуІндекс інфляціїІнфляційне збільшення 31.01.2017 13000,00 101,0 % лютий 2017 130,00 28.02.2017 26000,00 101,8 % березень 2017 468,00 31.03.2017 39000,00 100,9 % квітень 2017 351,00 30.04.2017 42000,00 101,3 % травень 2017 546,00 31.05.2017 25000,00 101,6 % червень 2017 400,00 30.06.2017 38000,00 100,2 % липень 2017 76,00 31.07.2017 41000,00 99,9 % серпень 2017 -41,00 31.08.2017 44000,00 102,0 % вересень 2017 880,00 30.09.2017 37000,00 101,2 % жовтень 2017 444,00 31.10.2017 38000,00 100,9 % листопад 2017 342,00 30.11.2017 41000,00 101,0 %грудень 2017 410,00 31.12.2017 44000,00 101,5 % січень 2018 660,00 31.01.2018 43000,00 100,9 % лютий 018 387,00 28.02.2018 39000,00 101,1 % березень 2018 429,00 31.03.2018 39000,00 100,8 % квітень 2018 312,00 30.04.2018 32000,00 100,0 % травень 2018 0 31.05.2018 32000,00 100,0 % червень 2018 0 30.06.2018 32000,00 99,3 % липень 2018 -224,00 31.07.2018 32000,00 100,0 % серпень 2018 0 31.08.2018 32000,00 101,9 % вересень 2018 608 30.09.2018 32000,00 101,7 % жовтень 2018 544,00 31.10.2018 32000,00 101,4 % листопад 2018 448,00 30.11.2018 32000,00 100,8 % грудень 2018 256,00 31.12.2018 32000,00 101,0 % січень 2019 320,00 31.01.2019 32000,00 100,5 % лютий 2019 160,00 28.02.2019 32000,00 100,9 % березень 2019 288,00 8194,00 грн

Отже стягненню підлягає 8 194,00 грн. інфляційних втрат, в частині стягнення 6 996,85 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2019 у справі № 924/270/18 та від 10.12.2018 у справі № 920/307/17.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: 32 000,00 грн. основного боргу, 2 084,00 грн. 3% річних, 8 194,00 грн. інфляційних втрат.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1 921,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 1'336,27 грн . витрат на оплату судового збору.

Крім того, позивач в своїй заяві зазначає про орієнтовні витрати на листування з відповідачем в розмірі 79,00 грн.

До поданої позовної заяви додано докази понесення витрат на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції на суму 68,20 грн. (39,20 грн - фіксальний чек від 03.05.2019 про надіслання позовної заяви з додатками та 29,00 грн - фіксальний чек про надіслання заяви про усунення недоліків з додатками). Відповідні витрати понесені позивачем у зв`язку з виконанням ним вимог ст.172 та ч. 9 ст. 80 ГПК України.

Так, з відповідних фіскальних чеків вбачається, що позивач здійснював відправлення відповідачу у справі. Інших належних та допустимих доказів витрат на листування з відповідачем позивачем не подано.

Так, за розрахунком суду, з урахуванням пропорційного задоволення позовних вимог та доказів оплати послуг, не лише пов`язаних з розглядом відповідної справи, розмір витрат на оплату пересилання кореспонденції підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у розмірі 27,23 грн. При цьому, суд не відшкодовує позивачу витрати, понесені на пересилання відповідачу копії заяви про усунення недоліків з додатками, оскільки відповідні витрати понесені позивачем з власної вини - у зв`язку з неналежним оформленням та поданням позовної заяви

Правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.06.2019 у справі № 910/10126/18.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 1 336,27 грн та витрат на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції в сумі 27,23 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Центральне конструкторське бюро ЛАЗ (79026, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45, ідентифікаційний код: 32569256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аларіт Оренда- (01103, м. Київ, вул. Німанська, буд. 10, ідентифікаційний код 40393960) 32 000,00 грн. основного боргу, 2 084,00 грн. 3% річних, 8 194,00 грн. інфляційних втрат, 1 336,27 грн відшкодування витрат на оплату судового збору та 27,23 витрат на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 30.07.2019.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя Коссак С.М.