Постанова

від 26.07.2019 по справі 911/1678/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2019 року

м. Київ

справа № 911/1678/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників позивача:Улибіної В.О., відповідача:Бабича М. М .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 911/1678/18 за позовом Відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про визнання недійсним рішення,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року Відділ освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсним рішення Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", прийнятого за результатом розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією.

Рішенням господарського суду Київської області від 29.11.2018 (суддя Кошик А.Ю.) у задоволенні позову відмовлено з огляду на недоведеність позивачем неправомірності оскаржуваного рішення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 (судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.) вказане рішення скасовано та прийнято нове - про задоволення позову та визнання оскаржуваного рішення недійсним. За висновком апеляційного суду, місцевий суд не звернув увагу на той факт, що приміщення, в якому виявлено самовільне підключення до електромереж відповідача, передано на баланс позивача вже після проведення перевірки, а також не врахував наявність дефектів акта, про які зазначав позивач в своїй заяві.

Під час розгляду справи судами встановлено, що 16.05.2018 відповідачем здійснено перевірку дотримання вимог чинних на той час Правил користування електричною енергією (надалі - ПРАВИЛ) на об`єкті позивача Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 по вул. Машинобудівельників, 3, м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області.

За результатами проведеної перевірки складено Акт про порушення № К039344, яким встановлено порушення приписів п. 7.6 Правил, а саме, "самовільне підключення струмоприймачів поза засобом обліку в мережах енергопостачальної організації. Електроенергія, що споживалась провідником безоблікового приєднання не обліковувалась. Підключення здійснено від комірки № 8 в ЗТП 645 до існуючого рубильника." Відповідно до зображеної в Акті перевірки схеми електропостачання споживача комірка № 8 в ЗТП 645, до якої мало місце підключення, розташована на території постачальника, водночас, рубильник, до якого мало місце приєднання від комірки № 8 без облаштування засобів обліку, розташований за межею балансової належності на території позивача і відноситься до будівлі Спортивної арени. В Акті зазначено, що представники споживача від його підписання відмовились.

Рішенням відповідача, оформленим протоколом № 268 від 07.06.2018, за результатами розгляду Акта, позивачу нараховано вартість необлікованої електроенергії на підставі п. 2.6. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006, за період 182 дня з 16.11.2017 по 16.05.2018 по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Відповідно до наданого розрахунку від 16.05.2018, вартість спожитої за 182 дні електричної енергії складає 377 954, 44 грн.

Вважаючи вказане рішення неправомірним, позивач звернувся із даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наведене в Акті самовільне підключення відбулось з приміщення, яке на момент проведення перевірки не перебувало на його балансі, та фактично знаходилось в якості будівельного майданчику у підрядника - ТОВ "Антарес Груп" - з метою будівництва спортивної арени, чим, на думку позивача, спростовується той факт, що саме він здійснив самовільне підключення до електромереж, і тому має відповідати за виявлене порушення. Також позивач посилається на те, що перевірка дотримання школою ПРАВИЛ та взяття зразків кабелів відбулись без участі належного представника Відділу освіти, без повідомлення про проведення перевірки і відповідно виклику його представників. Водночас, позивач не погоджується з висновком про те, що в даному випадку відбувалось позадоговірне споживання електроенергії, оскільки між ним та відповідачем укладено Договір № 0645 від 29.01.2018 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Договір №645 на користування електричною енергією від 09.10.2000 Також, всупереч приписам ПРАВИЛ відповідач не зазначив з яких критеріїв він визначив номінальну фазну напругу, оскільки заміри струму споживання та заміри при максимальному навантаженні не проводились. Крім того, за доводами позивача, відповідач не надав жодних доказів, які підтверджують обґрунтованість тарифів, використаних під час розрахунку вартості самовільно використаної електричної енергії.

Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Так, апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та обґрунтовуючи висновок про неможливість притягнення позивача до відповідальності за виявлене правопорушення, виходив з того, що самовільно підключений до електромереж об`єкт переданий на баланс позивача 24.07.2018, тобто вже після проведення відповідачем перевірки та складення акта. Водночас, апеляційним судом зазначено, що акт перевірки складено з порушеннями чинних на той час ПРАВИЛ, без посилання на договір №0645 від 29.01.2018 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та додатки до нього, що є обов`язковим, а також, на договір №645 від 09.10.2000, крім того, акт складений за відсутності представника позивача. За висновком суду апеляційної інстанції, сукупність наведених дефектів акта свідчить про наявність підстав для визнання його неналежним доказом факту вчинення зазначеного в ньому правопорушення, а відтак, про неправомірність рішення, прийнятого відповідачем за результатом його розгляду.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а рішення місцевого суду у даній справі залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, а також на помилкову оцінку наявних у справі доказів.

За доводами скаржника правильним є висновок місцевого суду про те, що позивачем не спростовано факту вчинення правопорушення на належному йому об`єкті та наявності будь-яких підстав для його звільнення від передбаченої чинним законодавством відповідальності.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення з огляду на безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши доповідь головуючого судді, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно з п.6.40 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N562.

Пунктом 6.41 Правил передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації, порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Відповідно до п. 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

За приписами п.1.2 Методики, остання застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Зазначаючи про дефекти акту про порушення, а також про те, що самовільно підключений об`єкт не перебував на балансі позивача на час виявлення порушення, як про підставу для скасування оперативно-господарських санкцій, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що сам факт самовільного підключення до електричної мережі відповідача поза приладами обліку позивачем не спростовано. При цьому, самі по собі дефекти акта не можуть спростовувати факт порушення у разі, якщо такий факт знайшов своє відображення в сукупності з іншими доказами.

Водночас, неможливо погодитись і з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки всупереч приписам ст.ст. 76, 77. 79 ГПК України, він базується виключно на інформації, викладеної в Акті, в тому числі на накресленій в Акті схемі електропостачання споживача по відношенню до електропередавальної організації (відповідача, який не є споживачем).

Так, посилаючись на наведену в Акті схему, місцевий суд визнав доведеними ті обставини, що межа балансової належності електромереж постачальника та споживача, по відношенню до якої комірка №8 в ЗТП 645 (до якої мало місце підключення) розташована на території постачальника, в той час, як рубильник (до якого мало місце приєднання від комірки № 8) розташований за межею балансової належності на території споживача і відноситься до будівлі Спортивної арени, яка перебуває на балансі позивача, однак на момент перевірки не облаштована засобами обліку. Існування рубильника на межі балансової належності споживача, не облаштованого засобами обліку та не відображення відповідної електроустановки в Договорі, свідчить про порушення Правил та відсутність договору електропостачання по відповідному об`єкту.

Встановивши, що рубильник і приєднані до нього кабелі, які забезпечували електроживлення Спортивної арени, тобто електроустановки в розумінні п. 1.2. Правил, розташований поза точкою розділу елементів електричної мережі електропередавальної організації на території балансової належності власника (користування, або повного господарського відання) об`єкту споживання електроенергії, тобто позивача, суд першої інстанції не зазначив, якими доказами, окрім накресленої відповідачем схеми, це підтверджується.

За висновком колегії суддів, із зазначеної в акті про порушення № К039344 інформації про те, що "комірка № 8 в ЗТП 645, до якої мало місце підключення, розташована на території постачальника, водночас, рубильник, до якого мало місце приєднання від комірки № 8 без облаштування засобів обліку, розташований за межею балансової належності на території позивача і відноситься до будівлі Спортивної арени" неможливо встановити вказані обставини.

Між тим, відповідно до п. 2.1 Правил межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем і електропередавальною організацією фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Згідно з п.п. 1.2, 1.3 Правил межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання; межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. Пунктом 3.2 Правил передбачено, що відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Згідно з п. 3.3 Правил відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Таким чином, відповідальність за підключення та функціонування електроустановок несе власник об`єкту, до межі балансової належності якого вони відносяться, і здійснення відповідного розмежування відповідальності має бути погоджено сторонами окремим актом.

Відтак, зображена в акті схема електропостачання, за відсутності інших доказів, що підтверджують зазначену в ній інформацію, не може бути достатньою для висновку про правомірність оскарженого рішення.

Крім того, за висновком суду першої інстанції, ЗТП, від якої здійснено підключення, знаходиться на території відповідача, при цьому судом не перевірено чи мав позивач або підрядник об`єктивну можливість підключити електроустановку без відома відповідача, не з`ясовано хто з учасників справи несе відповідальність за забезпечення неможливості доступу до вказаного приміщення, не встановлено, чи був у сторонніх осіб доступ до ЗТП, не з`ясовано чи мали бути опломбовані замки на дверях ЗТП або вчинено інші дії, пов`язані з недопущенням несанкціонованого підключення до електромереж відповідача.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про суперечливість висновків місцевого господарського суду про те, що наявний у справі Договір про закупівлю товарів, робіт або послуг №0645 від 29.01.2018 не є договором електропостачання в розумінні Правил і не є підставою споживання електроенергії, та водночас про те, що саме позивач є тим споживачем, який має відповідати за виявлене самовільне підключення до електромереж, що знаходяться на території відповідача, адже відповідно до п. 1.2 Правил споживачем електричної енергії вважається юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Наведене свідчить, що вирішуючи спір, який виник у зв`язку з виявленням самовільного підключення струмоприймачів поза засобом обліку в мережах енергопостачальної організації, суди обох інстанцій не встановили всі необхідні обставини справи, на підставі належних і достатніх доказів не перевірили дійсні межі балансової належності і експлуатаційної відповідальності, не дослідили відповідний акт розмежування та не з`ясували обставини, пов`язані з реальним режимом доступу до ЗТП.

Оскільки в силу приписів ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід врахувати наведене, дослідити відповідні Додатки до договорів, встановити всі обставини, необхідні для вичерпного висновку щодо наявності або відсутності підстав для покладення на позивача відповідальності за виявлене відповідачем правопорушення, та у разі необхідності, перевірити розмір оперативно-господарської санкції, заявленої до стягнення, а саме: правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої енергії (правильність застосування визначених Методикою формул, наявність чи відсутність підстав для застосування приписів пункту 2.6 Методики), правильність всіх вихідних даних, що використовувались енергопостачальником при здійсненні такого розрахунку, а також арифметичну правильність розрахунку.

Оскільки справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат у порядку ст. 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 та рішення господарського суду Київської області від 29.11.2018 у справі № 911/1678/18 скасувати.

Справу № 911/1678/18 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Волковицька Н.О. Случ О.В.