Постанова

від 20.06.2019 по справі 461/5505/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/5505/17 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 22-ц/811/2998/18 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючої - судді Копняк С.М.,

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретар - Жукровська Х.І.,

з участю представника відповідача Коров`яка Б.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стрілецький Т.І., на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 16 жовтня 2018 року, постановлену в складі головуючого судді Зубачик Н.Б., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Білочка , державного реєстратора Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області Парус Юрія Володимировича про визнання права власності, стягнення вартість 50 % частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Білочка , державного реєстратора Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області Парус Юрія Володимировича про визнання права власності, стягнення вартість 50 % частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю, скасування державної реєстрації змін до установчих документів. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 17 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності та скасування державної реєстрації - відмовлено.

Додатковим рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про виплату у грошовій формі вартості частини майна юридичної особи та визнання права власності - відмовлено.

09 жовтня 2018 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій просив скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11 серпня 2017 року, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16 жовтня 2018 року заяву задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11 серпня 2017 року шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення першого поверху в будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 47, 5 кв.м (49, 7 кв.м відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 10.03.2010 року), яке на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу № 20009 належить ТзОВ Білочка .

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 16 жовтня 2018 року оскаржив адвокат Стрілецький Т.І., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 . Вважає ухвалу незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права, постановленою при неповному з`ясуванні обставин справи, недоведеності обставин, які суд вважає встановленими.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що скасовуючи заходи забезпечення позову, судом не враховано, що станом на 16.10.2018 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 вересня 2018 року ще не набрало законної сили, у зв`язку з його апеляційним оскарженням. В такому випадку в суду були відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Просить ухвалу про скасування заходів забезпечення позову Галицького районного суду м. Львова від 16 жовтня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви відповідача про скасування заходів забезпечення позову.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 зазначає про безпідставність та необґрунтованість тверджень апелянта. На її думку, ухвала Галицького районного суду м. Львова від 16 жовтня 2018 року прийнята з дотриманням усіх вимог і норм процесуального права. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 17 вересня 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Враховуючи, що відповідачем не вчинялись будь-які дії спрямовані на можливе ухилення від виконання судового рішення, судом прийнято законну та обґрунтовану ухвалу, якою заходи забезпечення позову були скасовані.

Просить ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 16 жовтня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 367 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам не відповідає.

Скасовуючи застосовані ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11 серпня 2017 року заходи забезпечення позову, суд першої інстанції вважав, що існують для цього передбачені законом підстави.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Забезпеченням позову є вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення, у зв`язку з чим скасування цих заходів судом може мати місце у разі виконання судового рішення або відмови у задоволенні вимог позивача.

Частиною 1 статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом 90 днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Відповідно до ч. 8 цієї статті якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

За приписами ч. ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11 серпня 2017 року було вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Білочка , державного реєстратора Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області Парус Ю.В. про визнання права власності, стягнення вартість 50% частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю, скасування державної реєстрації змін до установчих документів - шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення першого поверху в будинку, що розташований на АДРЕСА_1 , загальною площею 47, 5 м.кв. (49, 7 відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 10.03.2010 року), яке на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу №20009 належить ТзОВ Білочка .

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 17 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Білочка , державного реєстратора Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області Парус Юрія Володимировича про визнання права власності та скасування державної реєстрації - відмовлено.

Позовна вимога щодо стягнення вартість 50 % частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю залишилась невирішеною, у зв`язку з чим справа поверталась до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.

Додатковим рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про виплату у грошовій формі вартості частини майна юридичної особи та визнання права власності - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 20 червня 2019 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 вересня 2018 року залишено без змін. Додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Білочка , державного реєстратора Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області Парус Юрія Володимировича про стягнення вартості 50% частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю Білочка задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Білочка на користь ОСОБА_1 , як спадкоємця померлого ОСОБА_4 , вартість 50% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Білочка в сумі 170 000 грн. 00 коп.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду цивільної справи рішенням Галицького районного суду м. Львова від 17 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. Однак позовна вимога щодо стягнення вартість 50 % частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю залишилась невирішеною. Судове рішення від 17 вересня 2018 року, на час постановлення оскаржуваної ухвали не набрало законної сили, оскільки представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Стрілецьким Т.А. подана апеляційна скарга.

З огляду на викладене та принципи здійснення цивільного судочинства, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування вжитих заходів забезпечення позову, оскільки судове рішення, яким задоволенні позовні вимоги, не набрало законної сили.

Таким чином, виходячи з приписів ч. 8 ст. 158 ЦПК України, правові підстави для скасування застосованих в рамках справи заходів забезпечення позову на даний час також відсутні.

За такого, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову арешту нежитлового приміщення першого поверху в будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 47, 5 м.кв. є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення - про відмову у задоволенні заяви в цій частині.

Викладені у відзиві на апеляційну скаргу доводи не свідчать про існування передбачених законом підстав для скасування вжитих ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11 серпня 2017 року заходів забезпечення позову.

Відмова у скасуванні заходів забезпечення позову, відповідно до ч. 6 ст. 158 ЦПК України, не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідним клопотанням при появі нових обставин по справі.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 268, 367-369, 374 ч. 1 п. 2, 376, 381-384, 389 390 ЦПК України, колегіясуддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стрілецького Тараса Ігоровича задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 16 жовтня 2018 року скасувати.

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11 серпня 2017 року відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та в силу вимог ст. 383 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 21 червня 2019 року.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

Ніткевич А.В.