Постанова

від 29.07.2019 по справі 344/2813/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/2813/18

Провадження № 22-ц/4808/975/19

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г.В.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючої Пнівчук О.В.

суддів : Мелінишин Г.П., Ясеновенко Л.В.

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах апелянта ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 травня 2019 року, в складі судді Домбровської Г.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні приміщенням,

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні приміщенням (офісом) площею 54,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивував тим, що він являється законним власником приміщення (офісу) площею 54,8 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Не зважаючи на те, що він оформив у встановленому законом порядку правовстановлюючі документи та являється власником вказаного приміщення, колишній його власник ОСОБА_3 перешкоджає йому у доступі до вказаного приміщення що позбавляє його права вільно користуватися приміщенням.

Посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку відмовляється звільнити офіс, просив зобов`язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні належним йому приміщенням (офісом) та звільнити його.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 травня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд порушив право позивача на справедоивий судовий захист, порушив принципи верховенства права, законності та рівності усіх учасників судвого процесу перед законом і судом.

Апелянт зазначив, що 01 грудня 2017 року між ОСОБА_4 та ПАТ Банк Форум було укладено відповідні договори про відступлення прав вимоги, на підставі яких ОСОБА_9 набув права до ОСОБА_3 , як до позичальника та іпотекодержателя на підставі попереднього укладеного між ним та АК Банком Форум Кредитного та Іпотечного договорів з усіма подальшими змінами та доповненнями до них.

12 лютого 2018 року на підставі іпотечного застереження в іпотечному договорі, ОСОБА_9 став власником приміщення (офісу) площею 54,8 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Апелянт вважає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд дійшов помилкового висновку про те, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки встановлено, що прешкоди в користутванні належним йому приміщенням чинить не кооператив Каменяр 1 , а саме фізична особа - ОСОБА_3 який займає приміщення офісу, там знаходяться його особисті речі, не допускає його до приміщення та проведення в ньому ремонтних робіт.

До позовної заяви позивачем додано акт про недопуск до лічильника водопостачання, сам відповідач підтвердив, що він не звільнив нерухоме майно оскільки вважає, що позивач неправомірно оформив право власності на нього.

Вважає, що вказаних фактів достатньо для задоволення позовних вимог, яким суд не дав належної правової оцінки.

На подану апеляційну скаргу ОСОБА_3 подав відзив, у якому посилається на необгрунтованість вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_4 - ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.

Від відповідача ОСОБА_3 до початку судового засідання поступила заява про розгляд справи у його відсутності.

Неявка сторони у судове засідання, належно повідомленої про час та місце розгляду справи, відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не представлено доказів того, що ОСОБА_3 чинить йому перешкоди у користуванні приміщенням, натомість встановлено, що станом на час розгляду справи у спірному офісі продовжує здійснювати свою діяльність Кооператив Каменяр 1 , а не фізична особа ОСОБА_3 , а відтак вказаний цивільний позов пред`явлено до неналежного відповідача.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.02.2018 року на підставі договору про відступлення прав за іпотечним договором, серія та номер: 2000, виданий 01.12.2017, видавник : ОСОБА_10 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_4. являється власником приміщення (офісу) площею 54,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Попереднім власником вказаного приміщення (офісу за адресою АДРЕСА_1 ) являвся кооператив Каменяр 1 код ЄДРПОУ 13641930. Вказане приміщення являється юридичною адресою та місцем здійснення діяльності Кооперативу Каменяр 1 , відповідач ОСОБА_3 є головою кооперативу, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом вставнолено, що кооператив Каменяр 1 продовжує здійснювати свою діяльність у даному офісі.

Позивач пред`явив позов до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні належним йому на праві приміщенням, посилаючись на те, що останній чинить йому перешкоди та не допускає його в приміщення.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповіднодо положень ст. 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник майна, згідно згідно ст. 369 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право коржної сооби на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 12 ЦПК України суд розглядає справу на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підтвердження свої позовних вимог позивач посилався на акт КП Івано-Франківськводоекотехпром від 27.02.2018 року, з якого вбачається, що працівники комунального підприємства провівши обстеження офісного приміщення по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_9 по питанню про відключення від водопостатчання встановлено, що попередній його власник кооператив Каменяр 1 не допустив до відключення від водопостачання (а.с 23).

Разом з тим, вказаний акт не містить даних щодо наявності перешкод у користуванні позивачу як власнику вказаного приміщення з боку ОСОБА_3 .

Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що фізична особа ОСОБА_3 чинить перешкоди ОСОБА_9 у користуванні його власністю (спірним офісом) представником позивача не надано.

З огляду на зазначене не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що суд не дав належної правової оцінки поданому позивачем акту щодо наявності перешкод у користуванні належним йому приміщенням офісу.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та фактично зводяться до переоцінки доказів, яким судом дана належна правова оцінка.

За змістом ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах апелянта ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 20 травня 2019 року - без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 липня 2019 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: Г.П. Мелінишин

Л.В. Ясеновенко