Рішення

від 02.10.2019 по справі 344/2813/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/2813/18

Провадження № 2-др/344/13/19

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Домбровскої Г.В.,

секретаря Стефанець Г.Я.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №344/2813/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні приміщенням (офісом), -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні приміщенням (офісом). Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20.05.2019 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користувапнні приміщенням (офісом), - відмовлено.

ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення, оскільки судом при винесенні рішення не вирішено питання про судові витрати, понесені відповідачем при розгляді справи. Відповідачем понесено судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 1500 грн.

Просить вирішити питання про стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн.

ОСОБА_1 подав заяву про розгляд заяви у його відсутності, просив заяву задоволити.

ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду заяви повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України ) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що по справі слід ухвалити додаткове рішення з наступних підстав.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20.05.2019 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користувапнні приміщенням (офісом), - відмовлено. ( а.с. 105-108).

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписом пункту 2 частини другої статті 141 цього Кодексу судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються на позивача у разі відмови в позові.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що при ухваленні рішення, яким відмовлено в задоволенні позову повністю, не вирішено питання відшкодування за рахунок позивача судових витрат, які поніс відповідач у вигляді оплати правової допомоги адвоката в сумі 1500 грн, що підтверджується матеріалами справи, ( а.с.53-54) сплачена відповідачем адвокату сума гонорару є обґрунтованою та відповідає складності справи, обсягу наданої адвокатом правової допомоги, а також фактичному часу, затраченому адвокатом на підготовку процесуальних документів і особисту участь у судових засіданнях.

За таких обставин, сплачена відповідачем адвокату сума гонорару підлягає відшкодуванню в повному обсязі, що є підставою для задоволення заяви та ухвалення по справі додаткового рішення.

Керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення суду у справі № 344/2813/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні приміщенням (офісом).

Стягнути з ОСОБА_5 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 витрати на правову допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот ) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Домбровська Г.В.